Справа № 761/4917/23
Провадження № 1-кп/761/1551/2025
12 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12022100100002549 від 10 вересня 2022 року щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Пролетарський Ровеньківського р-ну Луганської обл., громадянина України, з вищою освітою, одруженого, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на даний час перебуваючого в ДУ «Київський слідчий ізолятор», раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
представник потерпілої ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100100002549 від 10 вересня 2022 року.
Прокурор ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , обґрунтовуючи свою позицію тим, що підстав для зміни або скасування запобіжного заходу останньому не вбачається, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти існуючим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Представник потерпілої ОСОБА_5 підтримала клопотання прокурора та просила задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати інший запобіжний захід, який не пов'язаний з триманням під вартою, або визначити розмір застави.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію захисника, просив застосувати запобіжний захід, який не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши сторін кримінального провадження, перевіривши його матеріали, суд вважає за необхідне продовжити щодо ОСОБА_3 такий захід забезпечення кримінального провадження, як тримання під вартою.
При цьому, судом враховується, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який, у разі визнання його вини, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років.
Таким чином, ОСОБА_3 на даний час на законних підставах утримується під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» у зв'язку з тим, що, на переконання суду, продовжують існувати реальні ризики, передбачені п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може здійснити спробу переховуватися від суду, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.
Вирішуючи доцільність подальшого утримання особи під вартою, суд має встановити існування ризиків її неправомірної процесуальної поведінки та можливість запобігти цим ризикам, шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Слід зазначити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Так, Європейський Суд з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» зазначив, що продовжуване утримання особи під вартою може бути виправдане у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.
У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Тимошенко проти України» вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
Окремо слід зауважити, що суд не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь обвинуваченого, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні судового розгляду у даному кримінальному провадженні у встановленому законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобіганню процесуальних ризиків, тому підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу суд не вбачає.
Вважаючи, що лише такий запобіжний захід спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 , суд виходить, у тому числі, з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується останній, має досить високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого та, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
На підставі викладеного та з метою забезпечення участі обвинуваченого в розгляді кримінального провадження, суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_3 захід забезпечення кримінального провадження (запобіжний захід) у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.
Водночас, у відповідності до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не визначає розмір застави для обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який спричинив загибель людини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-316, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 10 листопада 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Копію ухвали направити до ДУ «Київський слідчий ізолятор» для виконання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя Шевченківського
районного суду м. Києва ОСОБА_1