пр. № 1-кс/759/5908/25
ун. № 759/21793/25
18 вересня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025105080000965 від 26.08.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Казахстану, м. Леніногорськ, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимий: 02 липня 2025 року Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.(штраф не сплачений),
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,-
До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 строком на 60 діб.
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи факт вчинення ним 17.05.2025 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, щодо незаконного придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, без мети збуту, будучи засудженим 02.07.2025 вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та протягом року після засудження за цією статтею, вчинив умисний злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, при невстановлених обставинах, але не пізніше 25.08.2025 незаконно придбав згорток ізоленти, з вмістом речовини білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
В подальшому, 25.08.2025, ОСОБА_4 знаходячись на ділянці місцевості за адресою: м. Київ, бул. Жуля Верна, 13, був зупинений працівниками поліції та у період часу з 18 год. 37 хв. по 18 год. 58 хв. за участі останнього проведено огляд місця події, під час якого ОСОБА_4 добровільно видав з лівої кишені штанів згорток ізоленти чорного кольору, всередині якого знаходився поліетиленовий пакет з пазовим замком з вмістом кристалоподібної речовини речовини білого кольору, що містила, згідно висновку експерта від 12.09.2025 № СЕ-19/111-25/52668-НЗПРАП, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено- PVP.
PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), згідно списку № 2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» Таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, та згідно Таблиці № 2 Наказу Міністерства охорони здоров'я від 01.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» маса виявленого та вилученого PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) в речовині становить 0,785 г, що є більшим за невеликий розмір, що становить до 0,15 г, та є достатнім для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 309 КК України.
Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.
Підозрюваний в судовому засіданні проти клопотання слідчого заперечував просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши пояснення прокурора та підозрюваного, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Крім цього, відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три років.
З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в сукупності, зокрема: протоколом огляду місця події, протоколами допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , висновком експерта від 12.09.2025 № СЕ-19/111-25/52668-НЗПРАП, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то слід зазначити, що підозрюваний суспільно-корисною працею не займається, джерела його доходів суду не відомі, а тому існує ризик щодо можливості переховування підозрюваного від слідчого, прокурора та суду, зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його вини. Крім того, існує ризик впливу на свідків, адже підозрюваному відомі місця проживання/перебування вказаних осіб. А також існує ризик щодо можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, оскільки він є особою раніше судимою, офіційно не працевлаштований та слідчому судді не відомі засоби для його існування, а тому слідчий суддя вважає, що на даній стадії досудового розслідування існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
За сукупності таких обставин, слідчий суддя, приймаючи до уваги дані про його особу, який вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.07.2025 засуджений до покарання у виді штрафу у розмірі 34000 грн., покарння не відбуто, вважає за необхідне застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор довів, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не може на даному етапі запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду та належну поведінку, попередити вчинення нових кримінальних правопорушень, утриматись від спілкування із свідками.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.ч. 1,5 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, строком на 60 днів, тобто до 16.11.2025, взявши останнього під варту в залі судового засідання.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО- 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
-не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Визначити термін дії обов'язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, в межах строку досудового розслідування, а саме: з дня внесення застави до 18.11.2025.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього згідно цієї ухвали обов'язків, а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 , підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1