Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/13466/25
11 вересня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
Захисник підозрюваного ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаною скаргою в порядку ст. 303 КПК України.
Скаргу обґрунтовано тим, що 26.08.2025 ОСОБА_3 звернувся з письмовою заявою №2 про кримінальне правопорушення від 26.08.2025, шляхом подачі її нарочно.
У своїй скарзі заявник зазначає, що відомості за вказаною заявою не було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а саме, що до цього часу ОСОБА_3 ні поштою, ні у будь-який інший спосіб не отримав від Подільської окружної прокуратури міста Києва, до якої подав заяву №2 про кримінальне правопорушення від 26 серпня 2025 року, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію та не був повідомлений про результати розгляду своєї заяви та про прийняте рішення.
В заяві на адресу суду ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з даною скаргою, в якій просить зобов'язати працівників Подільської окружної прокуратура міста Києва внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою № 2 ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення від 26.08.2025 року та після внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування проти слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 та інших слідчих, які входять до складу слідчої групи, а саме начальника та слідчих СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та прокурорів Подільської окружної прокуратури міста Києва: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 у кримінальному провадженні № 12025100070000878 від 01.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України.
В судове засідання ОСОБА_4 повторно не з'явився, про розгляд скарги 04.09.2025 та 11.09.2025 був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Особа, бездіяльність якої оскаржується, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.
Слідчий суддя, розглянувши матеріали скарги та дослідивши доводи скаржника дійшов наступних висновків.
Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26, параграфом 1, ст. 303-308 КПК.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Слідчим суддею встановлено, що 26.08.2025 року до Подільської окружної прокуратури міста Києва підозрюваним ОСОБА_3 подано нарочно письмову заяву № 2 про кримінальне правопорушення від 26.08.2025 року.
У своїй скарзі заявник зазначає, що відомості за вказаною заявою не було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а саме, що до цього часу ОСОБА_3 ні поштою, ні у будь-який інший спосіб не отримав від Подільської окружної прокуратури міста Києва, до якої подав заяву №2 про кримінальне правопорушення від 26 серпня 2025 року, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію та не був повідомлений про результати розгляду своєї заяви та про прийняте рішення.
В заяві ОСОБА_3 вказує, що в діях слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 та інших слідчих, які входять до складу слідчої групи, а саме начальника та слідчих СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та прокурорів Подільської окружної прокуратури міста Києва: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 у кримінальному провадженні № 12025100070000878 від 01.04.2025 року, які за попередньою змовою між собою, за злочинних та протиправних вказівок між собою, будучи працівниками правоохоронних органів, за відсутності доказів причетності до кримінального правопорушення, знищують докази невинуватості та штучно створюють докази обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, і намагаються незаконно притягнути до кримінальної відповідальності. Відтак заявник вважає, що наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Також, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Аналогічні за змістом норми містяться у Розділі ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Так, слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Отже, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі №373/18/23).
При цьому, нормами кримінального процесуального законодавства передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше. Разом з цим, передбачено необхідність попередньої оцінки слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення. У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать про ознаки певного кримінального правопорушення, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до ЄРДР за відповідною правовою кваліфікацією. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Заява ОСОБА_3 не містить фактичних даних на підтвердження того, що заявником було подано повідомлення про злочин, яке містить достатні відомості про реальність конкретної події злочину, кваліфікацію кримінального правопорушення, суб'єкта вчинення кримінального правопорушення, інших обставини вчинення злочину.
З урахуванням вищевикладеного, а також враховуючи, що у заяві № 2 ОСОБА_3 не зазначено достатніх відомостей, які могли б свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, слідчий суддя робить висновок, що подана скарга є необґрунтованою, а отже не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 7, 9, 22, 107, 214, 303-307, 309, 336, 395 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Слідчий суддя ОСОБА_1