Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/13729/25
15 вересня 2025 року м. Київ
Слідча суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність Подільської окружної прокуратури міста Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
На розгляд слідчої судді Подільського районного суду міста Києва надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність Подільської окружної прокуратури міста Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою № 3 ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення від 26.08.2025 року.
В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_4 зазначає, що 26.08.2025 року ОСОБА_3 звернувся до Подільської окружної прокуратура міста Києва з письмовою заявою № 3 про кримінальне правопорушення від 26.08.2025 року (в порядку ст.ст. 60, 214-216 КПК України) шляхом подачі її нарочно. Однак ОСОБА_3 не отримав від Подільської окружної прокуратура міста Києва документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію та не був повідомлений про результати розгляду своєї заяви та про прийняте рішення, чим були порушені його права як заявника та вимоги КПК України. Адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з даною скаргою, в якій просить зобов'язати працівників Подільської окружної прокуратура міста Києва внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою № 3 ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення від 26.08.2025 року та після внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування проти слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 та інших слідчих, які входять до складу слідчої групи, а саме начальника та слідчих СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та прокурорів Подільської окружної прокуратури міста Києва: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 у кримінальному провадженні № 12025100070000878 від 01.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.
У судове засідання адвокат ОСОБА_4 не з'явився, про розгляд скарги був повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд скарги без його участі.
У скарзі також просив здійснювати судовий розгляд даної скарги на бездіяльність прокурора (в порядку ст.ст. 303-307 КПК України) без участі ОСОБА_3 ..
Представник Подільської окружної прокуратури міста Києва у судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У зв'язку з чим, слідча суддя вважає за можливе розглянути скаргу адвоката ОСОБА_4 за відсутності представника Подільської окружної прокуратури міста Києва.
Вирішуючи скаргу, слідча суддя встановила такі обставини.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
За результатами розгляду відповідної скарги на бездіяльність слідчого постановляється ухвала про зобов'язання вчинити певну дію або про відмову у задоволенні скарги (ч. 1, п. 3, 4 ч. 2 ст. 307 КПК).
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Водночас, до Єдиного реєстру досудових розслідувань має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених заявником (п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК).
З матеріалів скарги вбачається, що 26.08.2025 року до Подільської окружної прокуратура міста Києва підозрюваним ОСОБА_3 подано нарочно письмову заяву № 3 про кримінальне правопорушення від 26.08.2025 року (в порядку ст.ст. 60, 214-216 КПК України).
У заяві ОСОБА_3 зазначає, що в діях слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 та інших слідчих, які входять до складу слідчої групи, а саме начальника та слідчих СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та прокурорів Подільської окружної прокуратури міста Києва: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 у кримінальному провадженні № 12025100070000878 від 01.04.2025 року, які за попередньою змовою між собою, за злочинних та протиправних вказівок між собою, будучи працівниками правоохоронних органів, за відсутності доказів причетності ОСОБА_3 до кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 КК України, замість того щоб шукати особу причетну до вчинення злочину вносять до процесуальних документів сторони обвинувачення (постанов, клопотань, повідомлень про підозру) завідомо неправдиві відомості, знищують докази невинуватості ОСОБА_3 , спричинивши таким чином йому тяжкі наслідки, намагаючись у таких спосіб незаконно притягнути ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності та тримати його під вартою. Відтак заявник вважає, що наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Проте, така спрощена процедура не означає, що критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань взагалі відсутні. Її спрощеність полягає у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, натомість, необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Отже, для внесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи причетні до його скоєння). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
Зазначене узгоджується із правовою позицією, висловленою у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16.05.2019 року у справі № 761/20985/18 та від 30.09.2021 року у справі № 556/450/18, зокрема про те, що КПК України дійсно передбачає внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації на підставі заяв про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
При цьому, положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Особливою частиною КК України, саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення за КК України, мають бути критерієм внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 року.
Відповідно до п. 1 розділу 2 зазначеного Положення, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з наведеного, слідча суддя зазначає, що реєстрації підлягають не будь-які заяви, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про його вчинення. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу злочину, з одного боку, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування, а з іншого - захищає особу від необґрунтованого кримінального переслідування.
Відтак, за наявності у заяві чи повідомленні об'єктивних даних (а не суто гіпотетичних чи уявних), які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення, вони повинні бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Водночас, якщо заявник таких даних не наводить, його заява не підлягає обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Тобто, навіть якщо заявник стверджує про наявність ознак злочину та певну його кваліфікацію, це не означає, що подія злочину мала місце та що склад кримінального правопорушення наявний, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.
Отже, законодавець передбачив необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Саме такий підхід є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
На переконання адвоката ОСОБА_4 , наведені ОСОБА_3 у заяві № 3 про кримінальне правопорушення від 26.08.2025 року обставини свідчать про наявність у діях слідчих СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві та прокурорів Подільської окружної прокуратури міста Києва ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.
Зокрема, у заяві № 3 про кримінальне правопорушення від 26.08.2025 року заявник посилається на наступне:
- органом досудового розслідування вигадано «версію» підозри ОСОБА_3 у вчиненні, кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України;
- повідомлення про підозру за ознаками вчинення, кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України можливе за умови документальних підтверджень наявності умисних тяжких тілесних ушкоджень. Жодна довідка будь-якого лікаря будь-якого медичного закладу про наявність у потерпілого тілесних ушкоджень не може замінити висновку судово-медичної експертизи, порядок проведення якої регламентується п. 2 ч. 2 ст. 242 КПК України, Законом України «Про судову експертизу», Інструкцією про проведення судово-медичної експертизи, Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, Правилами проведення судово-медичних експертиз (обстежень) з приводу статевих станів в бюро судово-медичної експертизи та нормативними документами МОЗ України;
- з моменту застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з 03 квітня 2025 року стороною обвинувачення до клопотань про застосування та продовження запобіжного заходу не долучалось жодних доказів факту смерті потерпілого;
- при продовженні застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 сторона обвинувачення долучила лікарське свідоцтво про смерть потерпілого, зі змісту якого вбачається що смерть потерпілого ОСОБА_18 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в будь-якому разі унеможливлює обґрунтовано підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України станом на 04 квітня 2025 року, на момент повідомлення йому про зміну підозри;
- 11 серпня 2025 року слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 надав ОСОБА_3 в порядку ст. 290 КПК України для знайомлення матеріали досудового розслідування кримінального провадження № 12025100070000878 від 01.04.2025 року відкривши протокол ознайомлення в якому ОСОБА_3 особисто розписався про початок ознайомлення. При цьому слідчий повідомив ОСОБА_3 що буде приходити кожен день з 11 по 15 серпня 2025 року, проте на наступний день як і два послідуючих він не з'явився.15 серпня 2025 року слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 вручив ОСОБА_3 повторне повідомлення про завершення досудового розслідування вже датоване не 08 серпня, а 15 серпня 2025 року і повідомив, що це подарунок від прокурора ОСОБА_3 та його захисникам, попереднє повідомлення про завершення досудового розслідування від 08 серпня 2025 року та протокол ознайомлення від 11 серпня 2025 року були знищені, і ознайомлення починається з самого початку;
- зі змісту лікарського свідоцтва про смерть № 010-1311 ОСОБА_18 вбачається, що смерть потерпілого ОСОБА_18 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в будь-якому разі унеможливлює обґрунтовано підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України станом на 04 квітня 2025 року, на момент повідомлення йому про зміну підозри, вже в матеріалах чомусь також не містилося. Дане лікарське свідоцтво про смерть № 010-1311, раніше знаходилось в матеріалах досудового розслідування кримінального провадження № 12025100070000878 від 01.04.2025 року, не виділялося постановою прокурора в інше кримінальне провадження, про нього сторона обвинувачення неодноразово зазначала та долучала його в якості додатку до своїх клопотань, зокрема до клопотання про продовження строку досудового розслідування до п'яти місяців від 18 червня 2025 року та клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 20 червня 2025 року, воно неодноразово було предметом розгляду слідчих суддів Подільського районного суду м. Києва та відомості про нього вносились до судових рішень ухвалених за результатами розгляду;
- стороною обвинувачення під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12025100070000878 від 01.04.2025 року було призначено цілу низку судових експертиз (молекулярно генетична, судово-медична, дактилоскопічна та ін.) за результатами яких згідно висновків експертів спростовується «версія» сторони обвинувачення щодо причетності ОСОБА_3 до інкримінованих подій.
Надаючи оцінку вказаним доводам, слідча суддя доходить висновку, що заява ОСОБА_3 № 3 про кримінальне правопорушення від 26.08.2025 року містить лише суб'єктивний виклад обставин, має характер припущення, не містять об'єктивних відомостей про вчинення кримінального правопорушення, а відтак, не є підставою для початку досудового розслідування.
Самих лише припущень заявника та його незгоди з процесуальними рішеннями слідчих СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві, які входять до групи слідчих у кримінальному провадженні № 12025100070000878 від 01.04.2025 року, та прокурорів, які входять до групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, недостатньо для висновку про наявність у діях таких службових осіб кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.
З огляду на викладене, слідча суддя не знаходить підстав для висновків, що мала місце бездіяльність уповноважених осіб Подільської окружної прокуратури міста Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, слідча суддя зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Кримінальний процесуальний закон України не містить окремого положення, яке визначає випадки та наслідки зловживання процесуальними правами. Водночас, як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Верховний Суд, заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства (ухвала від 7 лютого 2022 року у справі № 266/108/22, від 7 листопада 2022 року у справі № 757/9655/22-к, та ін.).
Отже, відсутність визначеного законом переліку зловживань процесуальними правами учасників кримінального провадження, не означає, що такі зловживання не можуть бути встановлені судом або слідчим суддею під час здійснення правосуддя, а особи які їх вчиняють не зазнають негативних наслідків своєї поведінки.
З урахуванням завдань кримінального провадження та з огляду на визначені процесуальним законом повноваження, суд, слідчий суддя може визнати зловживанням процесуальними правами будь-які дії, які мають відповідну спрямованість.
У постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначається, що оцінюючи поведінку учасників кримінального провадження, слід враховувати існування випадків зловживання процесуальними правами. Водночас слід враховувати, що використання процесуальних прав, зокрема, заявлення клопотань, скарг, не може розцінюватися як перешкоджання здійсненню провадження, за винятком випадків, коли йдеться про зловживання правом.
Заборона зловживання правами закріплена і у ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У розвиток цієї загальної заборони у ст. 35 Конвенції наводяться критерії прийнятності, серед яких зловживання правом на подання заяви до ЄСПЛ є самостійною підставою для визнання неприйнятною індивідуальної заяви. Як наслідок - позбавлення суб'єктивного права на звернення до ЄСПЛ, що певним чином є заходом відповідальності заявника. У свою чергу, критерії зловживання правом визначаються не в Конвенції, а в рішеннях ЄСПЛ. Встановлення наявності зловживання правом ЄСПЛ в кожному конкретному випадку вирішує виходячи із прецедентів, які загалом сформували систему випадків зловживання правом.
Оскільки зловживання правом не становить собою правопорушення, його наслідком повинно бути переважно не застосування відповідних санкцій національними судами, а відмова у захисті права, яке спрямоване на зловживання.
Слідча суддя зазначає, що стороною захисту у кримінальному провадженні №12025100070000878 від 01.04.2025 року скеровано численні скарги на бездіяльність Подільської окружної прокуратури міста Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявами ОСОБА_3 від 26.08.2025 року.
Варто зауважити, що лише у провадженні слідчої судді ОСОБА_1 перебуває 12 скарг сторони захисту у кримінальному провадженні № 12025100070000878 від 01.04.2025 року на бездіяльність Подільської окружної прокуратури міста Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявами ОСОБА_3 від 26.08.2025 року щодо кримінально-протиправних дій органу досудового розслідування, з них 4 скарги захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність Подільської окружної прокуратури міста Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою № 3 ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення від 26.08.2025 року. Такі скарги є аналогічними за змістом, лише різняться за нумерацією скарг (1, 2, 3, 4) та посиланням на наявність в діях та рішеннях органу досудового розслідування складу кримінального правопорушення, передбаченого КК України (ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367).
Зазначене є очевидною ознакою, яка характеризує дії заявника, як такі, що спрямовані на зловживання процесуальними правами.
Керуючись ст. 214, 303-309 КПК України, слідча суддя
У задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність Подільської окружної прокуратури міста Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідча суддя Подільського
районного суду м. Києва ОСОБА_1