Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/6706/25
19 вересня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
за участю :
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання (подання) фахівця ІІ категорії Подільського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 про застосування покарання при наявності двох вироків стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Первомайський, Харківської області, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
Фахівець ІІ категорії Подільського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області звернулася до суду з поданням про застосування покарання при наявності двох вироків стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дане подання обґрунтовується тим, що 07.01.2025 до Подільського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області на виконання надійшла ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 07.11.2024 відповідно якої ОСОБА_4 покарання у виді штрафу замінено на 240 годин громадських робіт. Вироком Подільського районного суду м. Києва від 12.05.2025, ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року пробаційного нагляду. Вирок винесено без урахування вищевказаної ухвали.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що вироки повинні виконуватись окремо, оскільки на час постановлення вироку Подільським районним судом м. Києва не було відомостей щодо ухвали Святошинського районного суду міста Києва, згідно якої ОСОБА_4 замінено покарання призначене вироком Святошинського районного суду міста Києва від 31.08.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України у виді несплаченої суми штрафу в розмірі 243 (двісті сорок три) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 4 131 (чотири тисячі сто тридцять один) грн 00 коп. на громадські роботи на строк 240 годин.
Засуджений ОСОБА_4 та представник органу пробації в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином.
Разом із тим, відповідно до вимог ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце і час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Вислухавши думку прокурора, вивчивши матеріали подання, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом, на виконанні Подільського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області перебувають два вироки відносно ОСОБА_4 , які набрали законної сили: вирок Святошинського районного суду міста Києва від 31.08.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України (ухвалою Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_4 замінено покарання призначене вироком Святошинського районного суду міста Києва від 31.08.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України у виді несплаченої суми штрафу в розмірі 243 (двісті сорок три) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 4 131 (чотири тисячі сто тридцять один) грн 00 коп. на громадські роботи на строк 240 годин) та вирок Подільського районного суду м. Києва від 12.05.2025 відповідно якого ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.
Питання про застосування покарання за наявності кількох вироків, розглядаються у порядку, передбаченому ст. 537, 539 КПК України.
Зі змісту ст. 537 КПК України вбачається, що питання визначення порядку застосування покарання за наявності декількох вироків можуть вирішуватися на стадії виконання вироку у випадках, якщо стосовно засудженого є не звернений до виконання вирок, про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок.
Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові Пленуму від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» питання визначення порядку застосування покарання за наявності декількох вироків можуть вирішуватися на стадії виконання вироку у випадках, якщо стосовно засудженого є незвернений до виконання вирок, про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок.
Як вбачається з подання органу пробації, зазначені вироки відносно ОСОБА_4 набрали законної сили, направлені на виконання до Подільського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області і перебувають на виконанні.
У силу вимог п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 132 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про застосування покарання за наявності кількох вироків.
Окремі роз'яснення щодо питань, пов'язаних з виконанням судових рішень, зокрема, щодо тлумачення сумнівів і протиріч, які виникають при виконанні вироку, містить постанова Пленуму ВСУ від 21.12.1990 року № 11 Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироку.
Суд роз'яснює, що під час виконання вироків суд не має права вирішувати питання про призначення остаточного покарання за сукупністю вироків, а лише може вирішувати питання про застосування покарання за наявності кількох вироків.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних із виконанням вироків» № 11 від 21.12.1990, при вирішенні питань, пов'язань з виконанням вироку, не підлягають розгляду питання, які зачіпають суть вироку та погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків в частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову, зокрема призначення покарання за сукупністю вироків, коли при винесенні останнього за часом вироку суду було відомо про наявність інших невиконаних вироків, але питання про призначення покарання згідно зі ч. 4 ст. 70; ст.71 КК України не було вирішено.
Пленум Верховного суду України у пункті 4 Постанови № 11 від 21.12.1990 «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків» роз'яснив, що суди вправі вирішувати такі питання, які виникають при виконанні вироків внаслідок їх недоліків: про усунення неточностей, допущених у вироку при написанні прізвища, імені, по батькові чи інших біографічних даних засудженого, а також описок та арифметичних помилок, коли вони очевидні і виправлення їх не стосується суті вироку і не тягне погіршення становища засудженого.
Отже, вносити виправлення або змінювати покарання щодо вироку суду, який набрав законної сили та направлений для виконання, суд не має процесуальних повноважень.
Суд зазначає про те, що зміна судового рішення може здійснюватися лише за встановленою кримінальним процесуальним законом процедурою, що випливає зі змісту засад обов'язковості судових рішень та забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
У той же час, застосування ст. 71 КК України у цьому випадку погіршить становище засудженого ОСОБА_4 , оскільки постановлення ухвали, яка змінить правове становище засудженого, погіршивши його, буде порушенням принципів кримінального процесуального права, зокрема, призведе до зміни змісту обох вироків, що за кримінальним процесуальним законом може мати місце лише під час ухвалення вироку або під час перегляду судового рішення вищою інстанцією, а самостійна зміна вироку судом першої інстанції, кримінальним процесуальним законом не передбачена.
При цьому, суд не вбачає перешкод для самостійного окремого виконання Ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 07 листопада 2024 року та вироку Подільського районного суду міста Києва від 12 травня 2025 року, оскільки кримінальні правопорушення вчинені засудженим до постановлення попередніх вироків, а не під час іспитового строку, а тому в поданні органу пробації слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 369-372, 537, 539 КПК України, суд
В задоволенні клопотання (подання) фахівця ІІ категорії Подільського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 про застосування покарання при наявності двох вироків стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Роз'яснити фахівцю ІІ категорії Подільського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , що вирок Святошинського районного суду міста Києва від 31.08.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України (ухвалою Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_4 замінено покарання призначене вироком Святошинського районного суду міста Києва від 31.08.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України у виді несплаченої суми штрафу в розмірі 243 (двісті сорок три) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 4 131 (чотири тисячі сто тридцять один) грн 00 коп. на громадські роботи на строк 240 годин) та вирок Подільського районного суду міста Києва від 12 травня 2025 року виконувати окремо.
СуддяОСОБА_1