печерський районний суд міста києва
Справа № 757/26594/25-к
пр. 1-кс-23515/25
24 липня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №62025100110000040, -
На розгляд слідчого судді надійшло вказане кл0опотання
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що першим слідчимн відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025100110000040 від 10.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.10.2024 року в рамках кримінального провадження № 22023101110000476 від 30.05.2023 року за ч. 3 ст. 110-2 КК України співробітниками Білоцерківського районного відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області за адресою: м. Рівне, вул. В'ячеслава Чорновола, буд. 91 Г, кабінет № 112-д було проведено обшук, під час якого вилучено червону ікру загальною вагою близько 45 кг, яка, замість зберігання, ймовірно була реалізована.
З метою приховання зникнення зазначеного товару колишній співробітник СБУ ОСОБА_6 , а нині начальник Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області (далі - Головне управління), перевищуючи свої службові повноваження, організував вжиття заходів з залученням підлеглих осіб Головного управління направлених на виготовлення службової документації, якою створено штучні підстави для документального знищення вказаного товару.
Відповідно до наявної інформації, вищевказаний процес було ініційовано слідчим в особливо важливих справах ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 , яким підготовлено лист від 22 січня 2025 року (зареєстрований Головним управлінням від 23 січня 2025 року за № BX-723-25, далі - Лист №1), тобто через більш ніж два місяці після вилучення товару. Листом №1 ставилось питання Головному управлінню, чи підлягає знищенню ікра зернистих лососевих порід, яка визнана речовим доказом у кримінальному провадженні № 22023101110000476.
Після отримання цього листа ОСОБА_6 , зловживаючи службовими повноваження, дав вказівку ОСОБА_8 , начальнику Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління, підготувати відповідь, якою визначити необхідність знищення товару.
У результаті вказаного, підготовлено та підписано ОСОБА_9 відповідний лист-відповідь на адресу ГУ СБУ у м. Києві та Київській області (від 30 січня 2025 року № Вих-10-2.3/670-25, далі - Відповідь №1), у якому зазначено, що на підставі лабораторних досліджень, здійснених Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (далі - Лабораторія) (від 24.12.2024 №022004 п/24 - зразок 022004п/1/24-Ікра зерниста лососевих порід №1) не відповідає критеріям КМАФАнМ (загальний показник мікробіологічної забрудненості) та надано роз'яснення законодавства відповідно до якого знищення не обов'язково.
В подальшому за результатом ряду відповідних нарад дійшли висновку, що зазначена у Відповіді №1 інформація не дає необхідних підстав для документального знищення товару, оскільки, серед іншого перевищення вказаного мікробіологічного показника не є підставою для знищення партії продукції.
07 лютого 2025 року ОСОБА_9 повторно надано вказівки підлеглим співробітникам Головного управління, зокрема: ОСОБА_10 , заступнику начальнику Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління, підготувати за слідчого проект документа на адресу Головного управління який ініціює процес вилучення товару з обігу та проведення фіктивного лабораторного дослідження товару, за результатами якого буде встановлено неможливість її повернення в обіг та виписано необхідність її знищення.
З цією метою ОСОБА_11 підготовлено проект документу, яким обґрунтовується необхідність повторного відбору зразків товару (вже через чотири місяці після його вилучення) для здійснення повторного дослідження з залученням лабораторії, оскільки ОСОБА_6 має можливість залучення Лабораторії до протиправної діяльності через неформальні контакти з її керівником.
Вказане стало неможливе через те, що товар був відсутній, і це унеможливило відібрання відповідних повторних зразків для досліджень співробітниками Головного управління.
В той же час, 10.02.2025 СБУ в черговий раз звернулось до Головного управління листом №51/12-137-115-Б, стосовно того, чи підлягає знищенню ікра в рамках кримінального провадження, на що в цей раз ОСОБА_6 підписав відповідь від 17.02.25 №10-2.3/1213-25, що ікра, вилучена в кримінальному провадженні, підлягає знищенню оскільки не має маркування та супровідних документів.
Слід зазначити, що СБУ було встановлено, що Ікра російського походження, загального обігу продуктів харчування, таких торгових марок як ООО «ВОСТОЧНЫЙ БЕРЕГ», ООО «ВЕСТФИШ», ООО «ТУНАЙЧА», ООО «ТАХТОЯМСЬК», ООО «КОНТИНЕНТ», що й слугувало підставою для накладання арешту.
14.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31.03.2025 у справі № 757/14736/25-к проведено обшук автомобіля Audi Q7 д.н.з. НОМЕР_1 , в ході якого виявлено та вилучено:
1. блокнот синього кольору формату А4, на останньому аркуші (форзаці) наявний напис «Д-450-030225», належний ОСОБА_12 ;
2. мобільний телефон Iphone 13 Pro Max, с.н. НОМЕР_2 , IMEI НОМЕР_3 , належний ОСОБА_12 ;
3. мобільний телефон Iphone 13 Pro Max, с.н. НОМЕР_4 , IMEI НОМЕР_5 , належний ОСОБА_13 ;
4. мобільний телефон Samsung Galaxy, с.н. НОМЕР_6 , IMEI НОМЕР_7 , належний ОСОБА_12
14.04.2025 вищезазначені предмети, вилучені в ході обшуку, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
В подальшому під час огляду встановлено, що вилучене майно, зокрема блокнот, містить інформацію, що вказує на організацію протиправної діяльності щодо штучного документального знищення речового доказу - червоної ікри, вилученої раніше під час обшуку.
Крім того, мобільні телефони Iphone 13 Pro Max та Samsung Galaxy були направлені в Головне оперативно-технічне управління Державного бюро розслідувань з метою залучення програмно-технічних комплексів та спеціального програмного забезпечення для виготовлення копій інформації з метою подальшого огляду та аналізу вказаної інформації.
Метою даного арешту є збереження речових доказів.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні на задоволенні клопотання наполягав, необхідність арешту вилучених мобільних телефонів пояснив потребою проведення додаткового огляду та наявністю на вилучених телефонах інформації, що містить доказове значення для кримінального провадження. Також в судовому засіданні прокурором долучено до матеріалів протокол огляду мобільного терміналу iPhone 13 Pro Max, серійний номер K6LFY3Q10 від 30.05.2025 та протокол огляду мобільного терміналу iPhone 13 Pro Max imei НОМЕР_3 від 30.05.2025.
Представник власників майна - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо задоволення клопотання прокурора заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях від 17.06.2025. Зазначила, що ОСОБА_12 та ОСОБА_13 добровільно передали власне майно представникам ТУ ДБР у м. Києві. При цьому огляд вилучених речей та блокноту на предмет виявлення інформації, пов'язаної з обставинами кримінального провадження, що розслідується, не здійснювався, а тому умова для вилучення речей і документів, визначена слідчим суддею, дотриманою не була. Так, 14.04.2025 слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні винесено постанову про визнання вилучених в ході обшуку речей речовими доказами у кримінальному провадженні. 16.04.2025 року о 14 годині 09 хвилин Київська міська прокуратура на адресу суду направила клопотання про арешт вилученого під час обшуку 14.04.2025 року в рамках кримінального провадження № 62025100110000040 від 10.02.2025 року, зокрема, що належить ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Представник вважає, що клопотання Київської міської прокуратури про арешт належного ОСОБА_12 та ОСОБА_13 майна, направлене до суду 16.04.2025 року о 14 годині 09 хвилин, тобто з порушенням процесуальних строків, визначених ч. 2 ст. 171 КПК України. 22.04.2025 року клопотання про арешт майна зареєстровані Печерським районним судом м. Києва та передані для розгляду слідчій судді ОСОБА_14 з номером справи: № 757/18459/25-к. Ухвалою від 04.06.2025 у справі № 757/18459/25-к, що оскарженою не була та набрала чинності, встановлено, що прокурор звернулася до суду із клопотанням про арешт майна 22.04.2025 року. Тобто, належними та допустимими доказами підтверджено факт звернення із клопотанням про арешт майна ОСОБА_13 та ОСОБА_12 до суду із пропущенням 48 годинного строку, встановленого ч. 2 ст. 171 КПК України. Вдруге клопотання про арешт вилученого 14.04.2025 року з 08:35 до 09:59 години майна ОСОБА_12 та ОСОБА_13 одержано судом 06.06.2025 року, тобто на 53 день через 1272 години з моменту вилучення. Також зазначає, що клопотання прокурора не містить жодних посилань на те, що майно, яке тимчасово вилучено під час обшуку, є таким, що має відношення до вчинення кримінального правопорушення, зокрема записи у блокноті «…ікра…» не свідчать про злочинність дій ОСОБА_12 . Поміж іншого вказує, що прокурор не навів реальних підстав в світлі фактичних обставин кримінального провадження, що передували необхідності накладення арешту на тимчасово вилучене майно. Версію органу досудового розслідування, що майно відповідає ознакам, визначених ст. 98 КПК України, тобто відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні № 62025100110000040 від 10.02.2025, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, враховуючи, що майно було вилучено місяць тому. Також вказує, що станом на день розгляду клопотання підозра власникам майна не пред'явлена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Враховуючи вказане, вважає відсутніми правові підстави для арешту вилученого майна, а тому, просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, письмові заперечення адвоката, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Так, з матеріалів клопотання вбачається, що першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025100110000040 від 10.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 31.03.2025 у справі № 757/14736/25-к надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_12 (а.с. 66-68).
14.04.2025 на підставі вищевказаної ухвали проведено обшук автомобіля Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1 , в ході якого виявлено та вилучено:
1. блокнот синього кольору формату А4, на останньому аркуші (форзаці) наявний напис «Д-450-030225», належний ОСОБА_12 ;
2. мобільний телефон іРhone 13 Pro Max, с.н. НОМЕР_2 , IMEI НОМЕР_3 , належний ОСОБА_12 ;
3. мобільний телефон іРhone 13 Pro Max, с.н. НОМЕР_4 , IMEI НОМЕР_5 , належний ОСОБА_13 ;
4. мобільний телефон Samsung Galaxy, с.н. НОМЕР_6 , IMEI НОМЕР_7 , належний ОСОБА_12 (а.с. 69-73).
Постановою слідчого групи слідчих ОСОБА_15 від 14.04.2025 вищевказані речі визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні (а.с. 76-77).
Як вбачається з протоколу обшуку від 14.04.2025, при вилученні слідчим мобільного телефону Samsung Galaxy, с.н. НОМЕР_6 , IMEI НОМЕР_7 , код доступу до нього відсутній.
Згідно протоколу огляду, наданого в ході судового засідання, що мобільного терміналу іРhone 13 Pro Max, с.н. НОМЕР_4 , встановлено інформацію, що може свідчити про участь ОСОБА_13 в протиправній діяльності.
Таким чином, слідчим дотримані підстави, визначені ст. 168 КПК України про тимчасове вилучення означених пристроїв, оскільки до мобільного телефону Samsung Galaxy доступ обмежувався його власником, а при вилученні мобільного терміналу іРhone 13 Pro Max, с.н. НОМЕР_4 були наявні підстави вважати, що на ньому міститься інформація, яка має значення для слідства.
Отже, вилучені в ході обшуку блокнот синього кольору формату А4, на останньому аркуші (форзаці) наявний напис «Д-450-030225», належний ОСОБА_12 , мобільний телефон іРhone 13 Pro Max, с.н. НОМЕР_4 , IMEI НОМЕР_5 , належний ОСОБА_13 та мобільний телефон Samsung Galaxy, с.н. НОМЕР_6 , IMEI НОМЕР_7 , належний ОСОБА_12 містять в собі дані, що можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, те, що є достатні підстави вважати, що вищевказане майно, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що з метою збереження речових доказів, наявні підстави для накладення арешту на вказане майно, оскільки прокурором доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики приховування, зникнення цього майна.
Також слідчий суддя вважає, що в даному випадку таке обмеження права власності є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.
Щодо мобільного телефон іРhone 13 Pro Max, с.н. НОМЕР_2 , IMEI НОМЕР_3 , належного ОСОБА_12 , слідчий суддя зазначає наступне.
З долученого прокурором протоколу огляду мобільного телефону іРhone 13 Pro Max, с.н. НОМЕР_2 , IMEI НОМЕР_3 , проведеного 30.05.2025, вбачається, що під час огляду вищезазначеного телефону встановлено відсутність інформації, що є предметом доказування у вказаному кримінальному провадженні.
За викладених обставин слідчим суддею не вбачається підстав для задоволення клопотання прокурора в цій частині вимог, а отже мобільний телефон іРhone 13 Pro Max, с.н. НОМЕР_2 , IMEI НОМЕР_3 підлягає поверненню його власнику.
Щодо строків звернення із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, слідчий суддя вважає необхідним зазначити наступне.
Клопотання про арешт майна скеровано до суду 06.06.2025
Відповідно до абзацу 1 ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Поряд з тим, відмова в задоволенні клопотання про арешт майна можлива лише, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 КПК (частина 1 статті 173 КПК).
При вирішенні питання про арешт майна, яке має значення для виконання завдань кримінального провадження, слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК).
Отже, сам по собі факт порушення строку звернення до слідчого судді для вирішення питання про арешт не може бути підставою для відмови в арешті майна, яке відповідає завданням кримінального провадження. Вказане обумовлюється тим, що порушення строку на звернення з клопотанням про арешт майна не позбавляє таке майно забезпечувальної (при забезпеченні цивільного позову, можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації), чи доказової (при забезпеченні збереження речових доказів) «сили» в кримінальному провадженні, тому потребує забезпечення його збереження, зокрема, шляхом накладення арешту.
Сплив процесуального строку виконання обов'язку вжиття заходів до збереження майна не припиняє необхідності виконати цей обов'язок стороною обвинувачення і не тягне за собою припинення повноважень службової особи на здійснення обов'язкової дії.
Крім цього, вирішення слідчим суддею, судом питання про арешт майна, яке було правомірно тимчасово вилучене, при порушенні строку звернення слідчим, прокурором із клопотанням про арешт, відбувається в період часу, коли режим тимчасового вилучення припинився (пункт 3 частини 1 статті 169 КПК).
Отже, вирішення питання щодо арешту майна залежить від того, чи має воно значення для досягнення завдань кримінального провадження, а не від того, чи своєчасно звернувся слідчий, прокурор з відповідним клопотанням до слідчого судді.
Крім того, аналогічна позиція щодо строків звернення з клопотанням про арешт тимчасового вилученого майна, викладена в ухвалі від 18.07.2023 колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у справі № 991/4427/23, ухвалі від 17.07.2023 колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у справі № 991/4435/23.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, тимчасово вилучене 31.03.2025 під час проведення обшуку автомобіля Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1 , а саме:
- блокнот синього кольору формату А4, на останньому аркуші (форзаці) наявний напис «Д-450-030225», належний ОСОБА_12 ;
- мобільний телефон Iphone 13 Pro Max, с.н. НОМЕР_4 , IMEI НОМЕР_5 , належний ОСОБА_13 ;
- мобільний телефон Samsung Galaxy, с.н. НОМЕР_6 , IMEI НОМЕР_7 , належний ОСОБА_16 , шляхом заборони користування та розпорядження таким майном.
В іншій частині в задоволенні клопотання - відмовити.
Вилучений в ході обшуку мобільний телефон Iphone 13 Pro Max, с.н. НОМЕР_2 , IMEI НОМЕР_3 - повернути власнику ОСОБА_12 .
Ухвала підлягає негайному виконанню, може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1