Справа №:755/16260/25
Провадження №: 2/755/12125/25
про залишення позовної заяви без руху
"18" вересня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Перевіривши матеріали позовної заяви та долучених до неї документів, судом встановлено такі недоліки.
У частині першій статті 175 ЦПК України зазначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пунктом 4,5, 8 частини третьої статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Також відповідно до вимог частини п'ятої статті 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У позовній заяві позивач просить в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя:
1)Визнати за ОСОБА_1 право власності на половину спільних віртуальних активів подружжя, а саме на 5,5 біткоінів;
2)Стягнути з ОСОБА_2 на рахунок ОСОБА_1 компенсацію вартості частки у Трембіт Елелпі в розмірі 6 414 560,06 грн
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. При розірванні шлюбу сторонами не досягнуто домовленості щодо поділу майна. Вказане питання частково вирішено у позасудовому порядку - укладено договір поділу майна подружжя від 20 липня 2023 року, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Устиновою І.Є. Позивач не оспорює умови вказаного договору. Однак, сторонами не досягнуто згоди щодо поділу віртуальних активів - 11 біткоінів, орієнтовна вартість яких складає 51 906 690,00 грн, які зберігаються на віртуальному гаманці (крипто гаманець). Також за час шлюбу відповідачем вкладено спільні кошти в придбання частки у статутному капіталі компанії, зареєстрованій у Великобританії. Відповідно до податкової звітності за 2024 рік загальна частка учасників декларується компанією як 466 836 фунтів стерлінгів, тобто, розмір частки відповідача становить 233 418 фунтів стерлінгів.
Водночас, до позовної заяви позивачем не долучено будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження належності сторонам на праві власності вказаного майна: 11 біткоінів, орієнтовна вартість яких складає 51 906 690,00 грн, та частки у статутному капіталі іноземної юридичної особи, вартість якої оцінюється в 233 418,00 фунтів стерлінгів.
Долучені позивачем до матеріалів позовної заяви копії особистого листування сторін із мобільних застосунків для обміну повідомленнями та паперові копії інформації, розміщеної на інтернет-ресурсах не є належним та допустимим доказом на підтвердження наявності у сторін на праві власності майна.
Крім того, відповідно до пункту 3 частини третьої статті 173 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України встановлено, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Позивачем визначено ціну позову - 38 851 090,01 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судом встановлено, що позивачем долучено квитанцію про сплату судового збору від 04 серпня 2025 року на суму 9 084,00 грн
Обґрунтовуючи розмір суми сплаченого судового збору позивач посилається на пункт 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», згідно якого за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу судовий збір справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте вказана норма не стосується вимоги про поділ спільного майна подружжя без заявленої вимоги про розірвання шлюбу. Тобто, вимогу про розірвання шлюбу та про поділ майна подружжя має бути заявлено одночасно в межах одного позову та розглядатися в межах одного судового провадження. У позовній заяві позивач зазначає, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року по справі № 755/5038/22 шлюб між сторонами розірвано, рішення набрало законної сили.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із змінами та доповненнями).
Заявлена позивачем вимога про поділ майна подружжя є вимогою майнового характеру та є об'єктом справлення судового збору.
Пунктом 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на
1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору встановлено пунктом 2 статті 4 вказаного Закону. Зокрема, за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не майнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028 гривень.
Отже, судом встановлено, що позивачем у позові заявлено вимогу майнового характеру про поділ майна подружжя, сума судового збору, що підлягала сплаті за подання цієї позовної заяви становить 15 140,00 грн (5 х 3 028,00 грн)
Отже, позивачу слід доплатити різницю між фактично сплаченою сумою судового збору та визначено сумою судового збору, що становить 6 056,00 грн (15 140,00 грн - 9 084,00 грн).
Відповідні документи, що підтверджують сплату судового збору, або ж документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, позивачу слід надати суду.
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA 478999980313141206000026005, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт
1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини першої статті 185Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - два дні з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хромова