Номер провадження 2-о/754/493/25
Справа № 754/15287/25
Іменем України
19 вересня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Гринчак О.І.
за участю секретаря судових засідань Головач О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини,
12 вересня 2025 року адвокат - Гнатюк Тетяна Віталіївна, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , звернулася до Деснянського районного суду міста Києва із заявою, в якій просить:
- встановити факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Скадовськ, Херсонської області, Україна, у матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- вказати в актовому записі про народження, що батьком дитини є ОСОБА_3 , відповідно до вимог частини першої статті 135 СК України.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17 вересня 2025 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини. Призначено судове засідання у даній справі на 19 вересня 2025 року о 12:30 год.
Однак у судове засідання учасники справи не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Щодо кількості тотожних заяв
Із інформації, наявної в Єдиному державному реєстрів судових рішень, судом встановлено, що адвокат - Гнатюк Тетяна Віталіївна, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , тричі зверталася до судів України за встановленням того самого факту, а саме:
1.Справа № 758/12295/25
У серпні 2025 року адвокат Гнатюк Т.В., яка представляє інтереси заявниці ОСОБА_1 звернулась до Подільського районного суду міста Києва із заявою, в якій просила встановити факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Скадовськ Херсонської області, а також внести відомості про батька дитини на підставі ч. 1 ст. 135 СК України, та вказати батьком: ОСОБА_4 , громадянина України.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 13 серпня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гнатюк Тетяна Віталіївна, заінтересовані особи: Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території. Призначено судове засідання для розгляду даної заяви в порядку окремого провадження на 14 серпня 2025 року.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 14 серпня 2025 року у справі № 758/12295/25 заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_5 , заінтересовані особи: Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України задоволено.
Встановлено юридичний факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на тимчасово окупованій території України - в місті Скадовськ Херсонської області, від матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки м.Очаків Миколаївської області, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язано внести відомості про батька на підставі ч. 1 ст. 135 СК України, та вказати батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - ОСОБА_4 , громадянина України.
Вказане рішення допущено до негайного виконання.
2.Справа № 754/14851/25
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гнатюк Тетяна Віталіївна, про встановлення факту народження дитини повернуто на підставі п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України.
3.Справа № 754/15287/25
Як вже зазначалося вище,12 вересня 2025 року адвокат - Гнатюк Тетяна Віталіївна, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , звернулася до Деснянського районного суду міста Києва із заявою, в якій просить:
- встановити факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Скадовськ, Херсонської області, Україна, у матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
- вказати в актовому записі про народження, що батьком дитини є ОСОБА_3 , відповідно до вимог частини 1 статті 135 СК України.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17 вересня 2025 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини. Призначено судове засідання у даній справі на 19 вересня 2025 року о 12:30 год.
Положеннями частини першої статті 317 ЦПК України встановлено, що заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім'ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
З огляду на те, що рішенням Подільського районного суду міста Києва від 14 серпня 2025 року у справі № 758/12295/25, яке набрало законної сили, вже встановлений факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Скадовськ, Херсонської області, Україна, у матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тому провадження у цій справі № 754/15287/25 слід закрити на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
Щодо зловживання процесуальними правами
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 вказаної Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Стаття 44 ЦПК України вказує на неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Так, відповідно до приписів частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з положеннями частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
За приписами частини четвертої статті 44 ЦПК України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
ЄСПЛ застосовує положення, передбачене ч. 3 ст. 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, де вказано, що Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.
Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується Судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі «Миролюбов та інші проти Латвії» (рішення від 15.09.2009), про зловживання правом у розумінні п. 3 ст. 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розгляду справи. При цьому Суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).
Зловживання процесуальними правами - цивільне процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників цивільного процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників цивільного процесу (їх представників), перешкоджають гарантованому у п. 1 ст. 6 Конвенції правосуддю, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).
Зловживання правами характеризуються умислом порушити порядок цивільного судочинства.
Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зазначено, що «учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Також згідно з правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (постанова від 13.03.2019 у справі № 814/218/14) під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
Відповідно до положень стаття 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Статтею 144 ЦПК України встановлені види заходів процесуального примусу. Так, відповідно до частини першої цієї статті заходами процесуального примусу є:
1) попередження;
2) видалення із залу судового засідання;
3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;
4) привід;
5) штраф.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
З огляду на те, що факт народження дитини на окупованій території - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вже встановлено рішенням Подільського районного суду міста Києва від 14 серпня 2025 року у справі № 758/12295/25, однак після цього адвокат продовжує подавати до суду від імені матері дитини ОСОБА_1 заяви про встановлення цього факту вдруге (справа № 754/14851/25), і втретє (справа № 754/15287/25), суд доходить висновку про наявність у вказаних діях адвоката заявниці, які узгоджені з заявницею, і мають вочевидь умисний характер, зловживання процесуальними правами та необґрунтованого перевантаження роботи суду.
Тому, за зловживання процесуальними правами суд накладає на адвоката заявниці штраф у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а заявницю, враховуючи наявність малолітньої дитини, попереджає про недопустимість такого зловживання.
Накладення штрафу на представника відповідає практиці Верховного Суду (ухвала 12 липня 2018 року у справі № 910/11436/16).
Керуючись ст.44, 143, 144, 148, 255, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
Провадження у справі № 754/15287/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини закрити.
Попередити заявницю ОСОБА_1 про недопустимість зловживання процесуальними правами.
Стягнути в дохід Державного бюджету України з представниці ОСОБА_1 - адвоката Гнатюк Тетяни Віталіївни, штраф у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,40 грн за зловживання процесуальними правами.
Стягувач: Державна судова адміністрація України (адреса: м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ: 26255795).
Боржник: ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Ухвала є виконавчим документом і набирає законної сили в порядку ч. 2 ст. 261 ЦПК України з дати її підписання - 19.09.2025.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» протягом трьох місяців - у строк до 19.12.2025.
Примірник даної ухвали направити Державній судовій адміністрації України для організації виконання в частині стягнення штрафу, учасникам справи також направити копію даної ухвали до відома.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 19.09.2025.
Суддя Деснянського
районного суду міста Києва Оксана Гринчак