Справа № 757/8670/25-ц
Провадження № 2/752/6174/25
Іменем України
19 вересня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в приміщенні суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Навігатор», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Сіщук Володимир Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
У лютому 2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду міста Києва з наведеним вище позовом, в якому просить визнати такими, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за 7953, вчинений 12 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., судові витрати покласти на відповідача.
У позовній заяві позивач зазначає, що рішенням Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/8047/14-ц позовні вимоги ТОВ «Лекс навігатор» про звернення стягнення на предмет іпотеки не знайшли свого підтвердження належними доказами, а тому у задоволені позову до ОСОБА_1 було відмовлено.
Повідомляє, що станом на дату вчинення оскаржуваного виконавчого напису, відповідач набув право власності згідно з ст. 37 Закону України «Про іпотеку», що підтверджується довідкою з державного реєстру прав № 271554082 від 03 червня 2019 року. А тому після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
Крім того, в оскаржуваному написі приватний нотаріус не посилається на документи, визначені у Постанові № 1172, а зазначає у стовпчику суму заборгованості, включаючи прострочену заборгованість за комісією, але джерело, згідно якого виникла зазначена заборгованість, не вказано. Стягнення заборгованості у сумі 1 980 901,39 грн за оспорюваним написом проводиться за період з 22 квітня 2019 року по 25 вересня 2019 року, тоді як у справі № 757/847/14-ц кредитор звернувся за стягненням заборгованості у сумі 988 515,14 грн. Тобто у заяві до нотаріуса кредитор завідомо завищив суму заборгованості - майже вдвічі.
Посилаючись на наведені обставини та норми чинного законодавства, просить задовольнити позов.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого 2025 року цивільну справу за підсудністю передано на розгляд Голосіївському районному суду міста Києва (а.с.23).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справу між суддями від 24 квітня 2025 року, головуючим суддею у справі визначено суддю А.В.Слободянюк (а.с.28,29).
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 25 квітня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін (а.с.30-32).
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позову заяву не скористався, натомість в липні 2025 року звернувся до суду із клопотанням про закриття провадження у справі.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 09 липня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача в особі директора Скічка І.В. (а.с.49) про закриття провадження у справі (а.с.45,46).
Треті особи пояснення щодо позову в порядку, передбаченому ст. 181 Цивільного процесуального Кодексу (ЦПК) України, не подали.
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 12 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис за № 7953 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Лекс Навігатор»заборгованість за кредитним договором № 576/ПВ-06 від 13 грудня 2010 року, укладеним з ПАТ «Дельта Банк», у розмірі 1 980 901,39 грн. Стягнення проводилось за період з 22 квітня 2019 року по 25 вересня 2019 року (а.с.7).
Відповідно до оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса позивач, як встановлено, є боржником за кредитним договором № 576/ПВ-06 від 13 грудня 2010 року, який укладався з ПАТ «Дельта Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 1349/К від 22 квітня 2019 року є ТОВ «Лекс Навігатор».
На підставі оспорюваного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Сіщуком В.В. постановою 20 травня 2021 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання оспорюваного виконавчого напису № 7953 від 12 травня 2021 року (а.с.15,16).
Постановою цього ж приватного виконавця у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 від 19 червня 2025 року виконавчий напис № 7953 від 12 травня 2021 року повернуто стягувачу ТОВ «Лекс Навігатор» за його заявою, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Одночасно вказано, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлено для виконання у строк до 20 червня 2028 року (а.с.37).
Згідно з інформаційної довідки № 271554082 від 20 серпня 2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ «Лекс Навігатор» з 03 червня 2019 року є власником кв. АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки № 1566 від 13 грудня 2010 року та договору відступлення права вимоги № 314 від 22 квітня 2019 року (а.с. 9-12).
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 із змінами та доповненнями (надалі - Порядок).
Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
При цьому, ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, пунктом 2 Переліку документів, передбачено, що для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Разом з тим, пункт 2 вказаного переліку був визнаний незаконним та нечинним у повному обсязі згідно із постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 по справі №826/20084/14. Вказана постанова суду є чинною.
В пункті 1 вищевказаного Переліку документів визначено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.09.2021 у справі №910/10374/17, постанова №662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/20084/14. Таким чином, з 22.02.2017 кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.12.2022 у справі №759/7632/20, який зазначив, що відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.
Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Встановлені судом обставини у цій справі свідчать, що оскаржуваний виконавчий напис №7953, вчинено приватним нотаріусом 12 травня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
На момент вчинення спірного виконавчого напису норма чинного законодавства про можливість вчинення виконавчих написів в безспірному порядку на підставі кредитних договорів, що не посвідчені нотаріально, була скасована.
У матеріалах справи відсутні докази того, що укладений між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому вказані обставини є підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 172/1652/18 від 21 жовтня 2020 року.
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь - які відомості щодо заборгованості позивача, а саме виписки по рахунку боржника, детального розрахунку заборгованості та строків її погашення, засвідченої стягувачем копії письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), та інших доказів, які б підвереджували наявну заборгованість, що не дає можливість встановити факт реальної заборгованості позивача перед відповідачем.
За таких обставин, між сторонами існував та існує невирішений спір щодо наявної заборгованості. Зазначене спростовує безспірність заборгованості боржника (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постановах від 04 березня 2015 року в справі № 6-27цс15, від 11 березня 2015 року в справі № 6-141цс14).
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги те, що відповідачем не були надані приватному нотаріусу належні докази безспірності заборгованості позивача за кредитним договором, отримання позивачем вимог фінансових установ, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до положення ст.141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки підлягає судовий збір в сумі 1 211,20 грн, сплата якого документально підтверджено (а.с.18).
Керуючись статтями 12, 76-81, 133,137,141, 268, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Навігатор» треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Сіщук Володимир Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 12 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реєстрі за № 7953, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Навігатор» за кредитним договором № 576/ПВ-06 від 13 грудня 2010 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Навігатор» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду безпосередньо.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лекс Навігатор», код ЄРДПОУ 40856598, адреса: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 97/37.
Треті особи:
Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, адреса: АДРЕСА_3 .
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Сіщук Володимир Васильович, адреса: 01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського,28/2, офіс,115.
Повний текст судового рішення складено 19 вересня 2025 року.
Суддя А.В. Слободянюк