Справа 556/1205/25
Номер провадження 1-кп/556/120/2025
Рядок статзвіту № 296
18.09.2025
Володимирецький районний суд в складі
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю державного обвинувача ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в селищі Володимирець кримінальне провадження №12024181050000134 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка Донецької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, водія ТОВ «Драйв сервіс преміум», раніше не судимого,-
за ч.2 ст.345 КК України, -
Кримінальне правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 , було вчинено за таких обставин:
ОСОБА_4 , 14.04.2025 приблизно о 15 год. 10 хв., перебуваючи на блокпосту розташованому на автодорозі ТІ808 між населеними пунктами с. Суховоля та с. Стара Рафалівка, Вараського району Рівненської області, керуючи транспортним засобом марки «Volvo», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , був зупинений військовослужбовцями Національної гвардії України, а саме начальником військового наряду командиром 3 відділення 1 патрульного взводу 3 патрульної роти 2 патрульного батальйону військової частини НОМЕР_2 - ОСОБА_6 , кулеметником 3 відділення 1 патрульного взводу З патрульної роти 2 патрульного батальйону військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_7 та стрільцем 3 відділення 1 патрульного взводу З патрульної роти 2 патрульного батальйону військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_8 , які керуючись ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», ч.1 ст. 1 Закону України «Про Національну гвардію України» є працівниками правоохоронного органу.
В подальшому, ОСОБА_4 , керуючи вказаним автомобілем, порушив правила проїзду блок посту та ігноруючи вимоги наявних вказівних та заборонних знаків, встановлених при в'їзді на блокпост, почав рухатися зустрічною смугою, перешкоджаючи руху транспортних засобів, які рухалися на виїзд з блокпосту. В результаті цього військовослужбовцем ОСОБА_6 було подано вербувальні жести щодо зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_4 , на що останній зупинився на проїзній частині дороги. В подальшому при спілкуванні ОСОБА_4 , перебуваючи в салоні автомобіля почав в адресу військовослужбовця ОСОБА_6 , виражатися нецензурною лайкою та висловлювати словесні погрози, на що останнім було висловлено законну вимогу припинити вчиняти протиправні дії та наслідки їх невиконання у вигляді застосування заходів визначених ст. ст. 16, 17 Закону України «Про Національну гвардію України». Однак, в ході раптово виниклого словесного конфлікту ОСОБА_4 , перебуваючи в салоні автомобіля, висловлюючи образи та погрози в адресу військовослужбовця ОСОБА_6 , який будучи працівником правоохоронного органу, який виконував свої службові обов'язки, керуючись раптово виниклим умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу, ігноруючи законні вимоги припинити протиправну поведінку, умисно наніс останньому один удар стопою правої ноги в ділянку обличчя (щелепи) та один удар ногою в ділянку лівого передпліччя, спричинивши таким чином потерпілому ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження у вигляді припухлості м'яких тканин підборіддя справа та садна лівого плеча.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК України.
15.04.2025 року ОСОБА_4 , оголошено про підозру у вчиненні даного злочину.
У даному кримінальному провадженні №12024181050000134 між прокурором ОСОБА_9 , що на підставі ст.37 КПК України діє як прокурор у кримінальному провадженні, та обвинуваченим укладено угоду про визнання обвинуваченим винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
Виходячи із змісту даної угоди, ОСОБА_4 , повністю визнав свою винуватість у зазначеному в обвинувальному акті діянні, прокурор і обвинувачений узгодили міру покарання за ч.2 ст.345 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 , суду пояснив, що він підтримує укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості, вину визнає в повному обсязі, з узгодженою мірою покарання згодний, угода є добровільною, він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 4 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, які йому були роз'яснені прокурором та судом. Викладені в обвинувальному акті та угоді обставини повністю відповідають фактичним обставинам вчинення злочину.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного: відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
В даному кримінальному провадженні, вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд приймає до уваги що:
? злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 , визнав себе винуватим, віднесений до нетяжких злочинів;
? внаслідок заподіяння працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, шкоду завдано суспільним інтересам та інтересам держави, а також інтересам потерпілого ОСОБА_6 .. При цьому потерпілий дав письмову згоду прокурору на укладення прокурором угоди.
? угода укладена сторонами добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді;
? обвинуваченому належним чином роз'яснено його права та обов'язки при укладенні угоди, наслідки укладення угоди в частині обмеження права на апеляційне оскарження вироку, а також наслідки невиконання угоди. При цьому ОСОБА_4 , до підписання угоди ознайомився з її умовами, повністю розуміє її зміст, характер обвинувачення, вид та умови відбування покарання; крім того обвинувачена спроможний виконати взяті на себе зобов'язання за угодою;
? обвинувачений ОСОБА_4 , до підписання угоди отримав необхідний рівень інформації щодо змісту угоди, порядку її укладення, інших істотних обставин від свого захисника, на час підписання угоди обвинувачений не страждає жодними захворюваннями, повністю усвідомлює зміст та значення умов угоди;
? умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, узгоджена сторонами міра покарання відповідає санкціям ч.2 ст.345 КК України та загальним засадам призначення покарання, визначеним КК України.
? діяння, у вчиненні якого ОСОБА_4 , оголошено підозру, та у вчиненні якого він визнав себе винуватим, містить ознаки складу злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України;
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 ..
Керуючись ст.373,374,475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 25 квітня 2025 року у кримінальному провадженні №12024181050000134 укладену між прокурором Вараської окружної прокуратури ОСОБА_9 , який у відповідності до ст.37 КПК України діє як прокурор у кримінальному провадженні з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, призначивши покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із однорічним іспитовим строком.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, в т.ч. обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди.
Прокурором вирок може бути оскаржено виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1