Справа № 550/1177/25
Провадження № 2/550/554/25
19 вересня 2025 року селище Чутове
Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Литвин В.В.,
розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (ЄДРПОУ 09806443, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ)
до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ),
про стягнення заборгованості,
05 вересня 2025 року до суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зазначена позовна заява підписана та подана представником позивача за довіреністю Бойко Оленою Сергіївною.
Ознайомившись із матеріалами позовної заяви, поданою представником позивача за довіреністю, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Частинами 1, 2 ст. 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
За нормами ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно частин 1, 2 ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: 1) прізвище, ім'я та по батькові адвоката; 2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); 3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв'язку; 4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв'язку; 5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 6) інші відомості, передбачені цим Законом.
Частиною 4 ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18, провадження № 11-44заі19, звернення до суду, в тому числі, до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
З поданої до суду позовної заяви та долученої до неї копії довіреності представника вбачається, що заяву подано від імені позивача Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» - представником на підставі довіреності - Бойко Оленою Сергіївною. Разом з тим, ані зміст довіреності, ані зміст інших матеріалів заяви не містять жодних даних про наявність у вказаного представника права на зайняття адвокатською діяльністю (статусу адвоката).
Одночасно суд зауважує, що відповідно до статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
4) справи про розірвання шлюбу;
5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, позивачем заявлено позов про стягнення 299 067,84 грн заборгованості.
Отже, згідно з положеннями п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України така справа не є та не може бути визнана судом малозначною, оскільки ціна позову в ній перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 58 ЦПК України).
Процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії як «представництво» і «самопредставництво».
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 по справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Так, подана до суду позовна заява підписана представником Бойко Оленою Сергіївною, на підтвердження повноважень якої додано копію довіреності від 17.09.2024 № 244, підписаної Головою Правління Володимиром Дубєєм.
Разом з тим, документів на підтвердження повноважень Бойко Олени Сергіївни діяти від імені Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» в порядку самопредставництва на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), тобто без окремого доручення, не додано, у зв'язку з чим зазначена вище довіреність не може слугувати підтвердженням наявності у Бойко Олени Сергіївни повноважень на представництво інтересів позивача в Чутівському районному суді Полтавської області, у тому числі підписувати та подавати в його інтересах позовну заяву.
Відтак, позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 175, п. 1 ч. 4 ст. 185, ст.ст. 260, 352-355 ЦПК України, суддя
Позовну заяву повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.В. Литвин