Справа № 541/2732/25
Номер провадження 2/541/1368/2025
іменем України
(заочне)
19 вересня 2025 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Городівського О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
11 липня 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свій позов мотивував тим, що відповідно до умов договору про надання кредиту продукту «CTAPT» №1421976718077 від 09.08.2024, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Bіва Капітал» відповідач отримав на споживчі цілі кредит у розмірі 5000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі від 516,52% до 540,20% (0,296% в день перші 20 днів, 1,48% в день з 21 дня по дату повернення) річних від суми кредиту. Реальна річна процентна ставка становить від 4743,58% до 11840,22%. ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» свої зобов'язання за даним Договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором, переказ коштів здійснено 09.08.2024, що підтверджується довідкою про переказ коштів ТОВ ФК «Контрактовий Дім», а також довідкою про ідентифікацію. Позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про надання кредиту №1421976718077 від 09.08.2024 у розмірі 17 478,98 грн та понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 17.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, в поданій позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с. 3).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзиву та заперечень проти позову не надавала (а.с. 44-45).
Згідно з ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до положень ст.ст. 280, 281 ЦПК України, судом ухвалено провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлено ухвалу суду від 19.09.2025 про проведення заочного розгляду справи.
Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 09.08.2024 укладено договір про надання кредиту №1421976718077. Відповідно до укладеного договору відповідач отримав на споживчі цілі кредит у розмірі 5000,00 грн та зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі від 516,52% до 540,20% річних від суми кредиту, 0,296% в день перші 20 днів, 1,48% в день з 21 дня по дату повернення (а.с. 4 зворот - 13).
Відповідач звернувся з заявкою на отримання кредиту 07.08.2024 о 00:18, о 12:41 09.08.2024 ним був підписаний кредитний договір шляхом введення в особистому кабінеті OTP паролю «G8R8W4».
Згідно п. 1.3. Договору кредит надано строком на 120 днів з 09.08.2024 по 07.12.2024.
Відповідно до п. 1.3.1. Договору відповідач зобов'язався здійснювати погашення кредиту відповідно до Графіку, що є додатком до кредитного договору.
Згідно п. 3.3. Договору у разі несплати позичальником платежу у рекомендовану дату оплати, згідно п. 1.3.1. даного договору, за дисконтною процентною ставкою, позичальник з дати видачу кредиту сплачує проценти за базовою процентною ставкою, встановленою п. 1.4.2. Договору.
Також ОСОБА_1 було підписано паспорт кредиту до договору №1421976718077 від 09.08.2024 за допомогою підпису H9L9S8 (а.с. 14-15 зворот).
Переказ коштів здійснено Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» 09.08.2024 о 12:41 в сумі 5000,00 грн, на картку НОМЕР_1 номер транзакції 1453427513 (а.с. 16). Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «ФК «Віва Капітал» ОСОБА_1 було перераховано кошти в сумі 5000,00 грн 09.08.2024 12:41:44 на картку ПАТ «ПУМБ» НОМЕР_1 (а.с. 17).
Таким чином, ТОВ «ФК «Віва Капітал» свої зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, за розрахунком позивача, станом на 03.07.2025 утворилась заборгованість у розмірі 17 478,98 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3964,00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 5514,98 грн, штрафу в розмірі 8000,00 грн (а.с. 23-24).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом ч.ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст. 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов'язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.
Матеріалами справи встановлено, що боргові зобов'язання між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 виникли на підставі договору про надання кредиту №1421976718077 від 09.08.2024. З наведених обставин даної справи вбачається, що між сторонами був укладений договір, в якому були погоджені сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк та порядок повернення коштів. Позивачем надані докази на підтвердження обставин виконання ним договірних зобов'язань повністю.
Відповідач використала кредитні кошти, але не виконала належним чином взяті на себе зобов'язання за договором.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В судовому засіданні було встановлено, що зобов'язання ОСОБА_1 виконувалися не належним чином, чим істотно були порушені умови договору про надання кредиту.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги невиконання зобов'язань відповідачем за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість у розмірі 9478,98 грн.
Що стосується позовної вимоги про стягнення штрафу в розмірі 8000,00 грн, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан з 05.00 год. 24 лютого 2022 року, який триває донині.
Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі №910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та здійснено розрахунок штрафу в розмірі 8000,00 грн станом на 03.07.2025 (під час дії в Україні воєнного стану), а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
З огляду на вказані норми, позичальник (відповідач) звільняється від обов'язку сплати неустойки (пені) та інших платежів у період дії в Україні воєнного стану, тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 8000,00 грн до задоволення не підлягають.
Щодо стягнення процесуальних витрат по справі.
Відповідно до положень ч. 1, п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач поніс судові витрати, що складаються з 3028,00 грн сплаченого судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №LK725/26 від 04.07.2025 (а.с. 32).
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так як позов ТОВ «ФК «Віва Капітал» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1642,11 грн, виходячи з розрахунку: 9478,98 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 3028,00 грн (сума сплаченого судового збору) / 17 478,98 грн (розмір заявлених позовних вимог).
В частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 10600,00 грн. суд зазначає, що до матеріалів справи було долучено договір про надання правової допомоги №1 від 02.01.2025, укладений між позивачем та Адвокатським бюро «Грушевий Ю.В.» (а.с. 26-28); акт виконаних робіт відповідно до вказаного договору на суму 10 600,00 грн. (а.с. 29), рахунок №26/26-01 від 26.06.2025 (а.с. 30), платіжну інструкцію №LK706/7 від 27.06.2025 на суму 10 600,00 грн (а.с. 31).
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Враховуючи викладене, а також те, що заявлені та документально підтверджені витрати позивача на правничу допомогу АБ «Грушевий Ю.В.» у розмірі 10 600,00 грн є обґрунтованими, клопотання про їх зменшення відповідач не подавав, в зв'язку з чим підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
За вказаних обставин, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути понесені позивачем витрати на правову допомогу у сумі 5748,45 грн (9478,98 х 10600,00 / 17478,98), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 18, 141, 259, 263-265, 280, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал», код ЄДРПОУ 40860735, адреса: вул. Таранця, буд. 20, м. Шпола, Черкаська область, 20600, заборгованість за договором про надання кредиту №1421976718077 від 09.08.2024 в розмірі 9478 (дев'ять тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень 98 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал», код ЄДРПОУ 40860735, адреса: вул. Таранця, буд. 20, м. Шпола, Черкаська область, 20600, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1642 (одна тисяча шістсот сорок дві) гривні 11 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал», код ЄДРПОУ 40860735, адреса: вул. Таранця, буд. 20, м. Шпола, Черкаська область, 20600, витрати на правничу допомогу в розмірі 5748 (п'ять тисяч сімсот сорок вісім) гривень 45 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Суддя О. А. Городівський