Справа № 539/3363/25
Провадження № 1-кс/539/631/2025
18 вересня 2025 року місто Лубни
Слідча суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Лубенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , слідчого СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, капітана поліції ОСОБА_4 , захисниці підозрюваної - адвокатки ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні у приміщенні Лубенського міськрайонного суду Полтавської області клопотання слідчого СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, капітана поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному 03 червня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170570000330, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою, частиною другою статті 307 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Новий Стародуб Петрівського району Кіровоградської області, мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, освіта середня, не працює, має на утриманні 2 (двох) неповнолітніх дітей, в силу статті 89 КК України раніше не судимої, -
18 вересня 2025 року до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області надійшло клопотання слідчого СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Лубенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_6 , строком на 60 днів.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_6 за невстановлених слідством обставин (точної дати та часу не встановлено), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливою метою, незаконно придбала метадон у пігулках, який належить до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, які незаконно зберігала при собі з метою збуту.
Продовжуючи свій злочинний умисел, 27 червня 2025 року, приблизно о 14 годині 00 хвилини, ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: Полтавська область,
місто Лубни, вулиця Євгена Чикаленка (колишня Першотравнева), поблизу будинку № 6, діючи з прямим умислом, з корисливим мотивом, незаконно збула особі із зміненими особистими даними « ОСОБА_8 » за 750,00 грн три пігулки метадону, які відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-25/14604-НЗПРАП від 03 липня 2025 є наркотичним засобом, обіг яких обмежено, масою 0,024 г, 0,025 г, 0,024 г.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів.
Крім того, ОСОБА_6 при невстановлених слідством обставинах (точної дати та часу не встановлено), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливою метою, незаконно придбала метадон у пігулках, який належить до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, які незаконно зберігала при собі з метою збуту.
Продовжуючи свій злочинний умисел, 17 вересня 2025 року приблизно о 12 годині 37 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи повторно, з прямим умислом, з корисливим мотивом, незаконно збула особі із зміненими особистими даними « ОСОБА_9 » за 500,00 грн, три з половиною пігулки метадону, який належить до наркотичних засобів.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинений повторно.
17 вересня 2025 року о 13 год. 30 хв. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку села Новий Стародуб Петрівського району, Кіровоградської області, мешканку АДРЕСА_1 , громадянку України, освіта середня, в силу
статті 89 КК України раніше не судиму, фактично затримано відповідно до статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною першою, частиною другою статті 307 КК України.
17 вересня 2025 року за вказаними фактами злочинної діяльності ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою, частиною другою статті 307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
даними, встановленими з протоколу про хід та результати проведення контролю за вчиненням злочину від 30 червня 2025 року, відповідно до якого 27 червня 2025 року проведено оперативну закупку наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон у ОСОБА_6 ;
даними, встановленими з протоколу огляду грошових коштів від 27 червня 2025 року, відповідно до якого проведено огляд грошових коштів у сумі
1000,00 грн, виділених для проведення оперативної закупки у ОСОБА_6 ;
даними, встановленими з протоколу добровільної видачі від 27 червня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_8 добровільно видав працівникам поліції придбанні у ОСОБА_6 три пігулки метадону, який є небезпечним наркотичним засобом;
висновком експерта № СЕ-19/117-25/14604-НЗПРАП від 03 липня 2025 року, згідно з яким речовина, яку збула ОСОБА_6 , містить наркотичний засіб, обіг яких обмежено - метадон, масою 0,024 г, 0,025 г, 0,024 г, який придбаний 27 червня 2025 року під час проведення оперативної закупки у ОСОБА_6 ;
даними, встановленими з протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 03 червня 2025 року, відповідно до якого останній дав показання про те, що йому відома ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , яка систематично збуває наркотичні засоби;
даними, встановленими з протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 28 червня 2025 року, відповідно до якого останній показав, що 27 червня 2025 року він придбав у ОСОБА_6 наркотичний засіб - метадон, а саме: три пігулки, які у подальшому добровільно видав працівникам поліції;
даними, встановленими з протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 28 червня 2025 року, відповідно до якого останній показав, що 27 червня 2025 року він був присутнім як понятий під час проведення оперативної закупки у ОСОБА_6 , під час якої ОСОБА_8 добровільно видав працівникам поліції придбані у ОСОБА_6 три пігулки білого кольору;
даними, встановленими з протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 28 червня 2025 року, відповідно до якого остання показала, що 27 червня 2025 року вона була присутня як понята під час проведення оперативної закупки у ОСОБА_6 , під час якої ОСОБА_8 добровільно видав працівникам поліції придбані у ОСОБА_6 три пігулки білого кольору;
даними, встановленими з протоколу затримання ОСОБА_6 , відповідно до статті 208 КПК України від 17 вересня 2025 року;
даними, встановленими з протоколу освідування ОСОБА_6 від 17 вересня 2025 року, відповідно до якого, на її лівій та правій руці, виявлено нашарування речовини, яка при освітленні джерелом ультрафіолетового випромінювання освічується яскравим зеленим кольором;
даними, встановленими з протоколу обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено блістери та пігулки невідомого походження в загальній кількості 21 штук, пластиковий стакан із невідомою речовиною, частину жерстяної банки з порошкоподібною речовиною білого кольору, медичний шприц із залишками рідини бурого кольору, 2 пластикові ємності із порошкоподібною речовиною білого кольору, паперова відомість на ім'я ОСОБА_12 про отримання засобу «Метафін 1С», особистий одяг ОСОБА_6 ;
даними, встановленими з протоколу огляду, де зазначено про вилучення грошових коштів, які отримала ОСОБА_6 в результаті злочинної діяльності в сумі 200 грн;
показами з протоколів допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 від 17 вересня 2025 року;
іншими доказами у їх сукупності.
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою відповідно до статті 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Так, підозрювана ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, без обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, чи в разі застосування стосовно неї більш м'якого запобіжного заходу, через усвідомлення можливої втрати свободи на тривалий строк, зможе ухилитися від слідства та суду, змінити місце свого проживання, не повідомивши про це слідчого та прокурора, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення їй покарання за скоєне кримінальне правопорушення.
Окрім того, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, значна частина території України на даний час окупована, де ведуться активні бойові дії.
Перебуваючи на волі, без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також у випадку застосування стосовно неї більш м'якого запобіжного заходу, підозрювана ОСОБА_6 , переслідуючи мету - уникнення від кримінальної відповідальності, зможе залишити місце свого проживання, що у подальшому призведе до неможливості прийняття кінцевого рішення у справі.
Вчинити інше кримінальне правопорушення.
Фактичні підстави застосування запобіжного заходу - тримання під вартою, є систематичність вчинення тяжких злочинів ОСОБА_6 , оскільки вона на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні двох епізодів тяжких злочинів передбачених частиною першою, частиною другою статті 307 КК України. Таким чином перебування
ОСОБА_6 на волі, без застосування стосовно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, призведе до продовження її злочинної діяльності.
Незаконного впливу на свідків, у кримінальному провадженні.
Перебуваючи на волі, підозрювана, переслідуючи мету уникнення від кримінальної відповідальності, як самостійно, так і із залученням сторонніх осіб, зможе незаконно вплинути шляхом погроз або вмовлянь на свідків, що призведе до зміни ними своїх показань або відмови від дачі показань, оскільки останній на виконання вимог частини другої статті 184 КПК України вручено копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, в яких зазначені особисті анкетні дані свідків вчинення підозрюваним злочинів.
Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Так, до цього часу у кримінальному провадженні залишаються не проведені слідчі дії, участь у проведенні яких підозрюваної ОСОБА_6 є необхідною за для досягнення повноти, всебічності, об'єктивності та неупередженості досудового розслідування. Без застосування стосовно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або в разі обрання їй більш м'якого запобіжного заходу, підозрювана ОСОБА_6 , через усвідомлення можливості позбавлення волі на строк до 10 років, матиме реальну можливість перешкоджати проведенню слідчих дій та судових експертиз, що призведе до втрати доказів у кримінальному провадженні та не можливості прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.
Вище перелічені ризики обґрунтовано не дають підстав застосування до підозрюваної ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні просив розглянути подане клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою, частиною другою статті 307 КК України, оскільки наразі вона підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, з визначенням застави в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В судовому засіданні захисниця підозрюваної - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання слідчого та позиції прокурора заперечувала, просила обрати ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на те, що підозрювана не буде переховуватися від органів досудового розслідування і суду; не впливатиме на свідків, вчиняти нові кримінальні правопорушення не має наміру.
Крім того, підозрювана отримала від власниці житла, де вона проживатиме, дозвіл на таке проживання. Крім того, захисниця звернула увагу слідчої судді на міцний духовний зв'язок між підозрюваною та її двома неповнолітніми дітьми, у зв'язку з чим тримання під вартою їх матері негативно вплине на їх розвиток.
Крім того, підозрювана ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримала позицію своєї захисниці та запевнила слідчу суддю, що планує стати на шлях виправлення, просить обрати стосовно неї більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Свідок ОСОБА_14 , залучений слідчою суддею за клопотанням захисниці підозрюваної для дачі пояснень, показала, що підозрювана є її дочкою. Свідок зобов'язується особисто контролювати виконання підозрюваною запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, надає згоду на її проживання зі свідком у квартирі, яка належить свідку на праві власності. Крім того, щодо ситуації із неповнолітніми дітьми, які є у підозрюваної, пояснила, що діти перебувають постійно в певний період часу (в робочі дні) на вихованні та догляді у свідка, оскільки вона є їх бабусею.
Вивчивши клопотання слідчого та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
03 червня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170570000330 внесені відомості про кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою, частиною другою статті 307 КК України.
17 вересня 2025 року о 13 год. 30 хв. ОСОБА_6 була затримана за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення в порядку статті 208 КПК України.
Згідно зі статею 183 КПК України запобіжний захід - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статею 177 цього Кодексу.
За частиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) незаконно впливати на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні;
3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
На час розгляду порушеного у клопотанні питання про підозрювану ОСОБА_6 слідча суддя враховує також характеризуючі матеріали щодо підозрюваної та інші обставини, зокрема таке.
ОСОБА_6 не має у власності житла; квартира, у якій вона проживає, належитьна праві власності її батькам. Запевнення свідка ОСОБА_14 про те, що вона не заперечує проти проживання у квартирі, яка їй належить на праві власності, підозрюваної ОСОБА_6 у разі встановлення їй цілодобового домашнього арешту, не є достатнім для покладання на неї такого обов'язку, оскільки таке запевнення може бути ситуативним. Слідча суддя залишає поза увагою доводи захисниці підозрюваної ОСОБА_6 - адвокатки ОСОБА_5 про те, що підставою обрання для підозрюваної цілодобового домашнього арешту є наявність міцного духовного зв'язку між підозрюваною та її двома неповнолітними дітьми, оскільки, як слідує із пояснень свідка ОСОБА_14 та не заперечується підозрюваною, її діти перебувають постійно в певний період часу (переважно в робочі дні) на вихованні та догляді свідка (матері підозрюваної). Слідча суддя також звертає увагу на те, що офіційно підозрювана з 2012 року не працює, про працевлаштування почала говорити тільки під час судового засідання, перебуває з 2012 року на утриманні батьків. Слідча суддя також враховує, що перебування під цілодобовим домашнім арештом унеможливить продовження підозрюваною курсу замісної терапії як таку, що перебуває під наглядом у лікаря-нарколога. Крім того, як вбачається зі змісту характеристики, підозрювана зарекомендувала себе не з кращого боку за постійні правопорушення, має конфлікт із сусідами, заважає спокою мешканцям під'їзду, спілкується з людьми сумнівної зовнішності, не бере участі у громадській діяльності, майже ні з ким не спілкується.
Слідча суддя, аналізуючи питання наявності обставин визначених статтями 132, 177, пунктами 1-3 статті 194 КПК України, дійшла наступних висновків.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень частини п'ятої статті 9 КПК України, слідча суддя бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
Слідча суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваної, оскільки надані докази об'єктивно зв'язують їх з нею, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити інкриміноване їй правопорушення.
Також слідча суддя сприймає як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків, передбачених статтею 177 КПК України у цьому провадженні, оскільки, враховуючи позицію Європейського суду з прав людини в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»), такі ризики належним чином вмотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, у тому числі у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Також вагомим є наведений стороною обвинувачення ризик того, що підозрювана, перебуваючи на свободі, може здійснювати незаконний вплив на свідків.
Крім того, враховуючи початкову стадію кримінального провадження, не виключено, що підозрювана може вчинити дії, спрямовані на знищення чи спотворення речей та документів, що мають значення для встановлення обставин вчинення інкримінованого злочину.
Також слідча суддя, враховуючи також вищевказані характеризуючі підозрювану документи, не виключає, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, підозрювана може продовжити злочинну діяльність або вчинити інше кримінальне правопорушення.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідча суддя вважає, що слідчим у клопотанні, а прокурором - у судовому засіданні доведено наявність обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.
Слідча суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши у сукупності всі обставини, у тому числі визначені пунктами 1-12 частини першої статті 178 КПК України, вважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків, репутацію; майновий стан; а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, вказують на те, що обставини, передбачені пунктом 3 частини першої статті 194 КПК України, є дійсними, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства, свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому на цій стадії провадження слідча суддя не вправі перевіряти докази з точки зору їх належності та допустимості, а лише встановлює наскільки їх сукупність є достатньою вважати про ймовірну причетність особи до вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, Європейський суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
При вирішенні даного клопотання судом враховано те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, передбачених частиною першою, частиною другою статті 307 КК України, за які передбачено покарання до 10 років позбавлення волі. Докази, що здобуті під час досудового слідства, є вагомими та достатніми.
З метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, уникнення перешкод у розслідуванні даного кримінального провадження, слідча суддя вважає, що клопотання органу досудового розслідування про обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Крім того, як стверджує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При цьому, оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини першої статті 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Вирішуючи питання про співвідношення домашнього арешту та тримання під вартою, слідча суддя зазначає наступне. Домашній арешт та тримання під вартою є ізоляційними запобіжними заходами, проте рівень ізоляції особи за ними суттєво відрізняється з огляду на умови, пов'язані з позбавленням (обмеженням) волі підозрюваного. У цьому контексті домашній арешт є «несуворою» формою ізоляції підозрюваної та, зокрема, не запобігає можливості вільного спілкування підозрюваної як особисто, так і за допомогою засобів телекомунікації з особами, стосовно яких є обов'язок утриматись від спілкування.
Таким чином, слідча суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання сторони захисту щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, а саме у вигляді домашнього арешту, оскільки такий запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, визначеним частиною першою статті 177 КПК України, які слідчою суддею визнано доведеними.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з частиною четвертою статті 183 КК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Отже, керуючись кримінальним процесуальним законом, зокрема статтями 182-183 КПК України, необхідно визначити розмір застави у виді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 грн (3028 грн. х 40).
У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
не відлучатися із населеного пункту, в якому вона фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, утриматися від спілкування з потерпілим, свідками в цьому кримінальному провадженні, крім спілкування під час проведення слідчих дій.
Порядок внесення застави та як наслідок звільнення особи з-під варти здійснюється у порядку статті 202 КПК України.
Відповідно до частини другої статті 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання.
ОСОБА_6 було затримано 17 вересня 2025 року в порядку статті 208 КПК України.
Строк дії запобіжного заходу необхідно рахувати з моменту затримання підозрюваної в порядку статті 208 КПК України, тобто з 17 вересня 2025 року.
Керуючись статтями 1-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідча суддя, -
Клопотання слідчого СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах кримінального провадження, внесеного 03 червня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170570000330, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
Строк дії ухвали рахувати з дня затримання ОСОБА_6 в порядку статті 208 КПК України з 17 вересня 2025 року до 15 листопада 2025 року включно в межах строку досудового розслідування.
Визначити підозрюваній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Полтавської області (Код отримувача за ЄДРПОУ 26304855, Банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA398201720355289002000015950).
Застава може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою, які мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі.
У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
не відлучатися із населеного пункту, в якому вона фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, утриматися від спілкування з потерпілим, свідками в цьому кримінальному провадженні, крім спілкування під час проведення слідчих дій.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_6 на строк два місяці, який починається з моменту звільнення її з-під варти після внесення застави.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що якщо вона, будучи належним чином повідомленою, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 15 листопада 2025 року в межах строку досудового розслідування.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або після ухвалення судового рішення апеляційним судом, якщо було подано скаргу.
Повний текст ухвали суду проголошений 19 вересня 2025 року о 14.30 в залі Лубенського міськрайонного суду Полтавської області.
Слідча суддя
Лубенського міськрайонного суду
Полтавської області ОСОБА_1