КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/7892/25
Провадження № 1-кп/552/758/25
19.09.2025 м. Полтава
Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ;
за участю секретаря - ОСОБА_2 ;
сторони та інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_3 ;
потерпіла - ОСОБА_4 ;
захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 ,
обвинувачений - ОСОБА_6 ;
розглянувши у порядку спрощеного провадження, відповідно до ст. ст. 381, 382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025175430000217 від 08.09.2025, за обвинуваченням,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Валентинівка, Кантемирівського району, Воронезької області, рф, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, пенсіонера, одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей та осіб з інвалідністю, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, тел. НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
встановив:
Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Установлено, що 07.09.2025 ОСОБА_6 , умисно застосував фізичне насильство щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах - дружини ОСОБА_4 , тобто, відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане з домашнім насильством, за наступних обставин.
07.09.2025, близько 17 год 30 хв, ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за місцем спільного проживання з потерпілою ОСОБА_4 , знаходячись на кухні квартири АДРЕСА_2 , маючи довготривалі неприязні стосунки з останньою, в ході раптово виниклого словесного конфлікту на ґрунті фінансово-побутових непорозумінь, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою спричинення потерпілій ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, штовхнув її обома руками в область грудної клітини, внаслідок чого остання відійшла назад та опинилась в коридорі квартири. Після цього, ОСОБА_6 схопив потерпілу руками за шию та вона почала задкувати коридором у бік виходу з квартири, з метою уникнення ушкоджень, при цьому, кричала аби він не чіпав її. Не реагуючи на зауваження дружини, ОСОБА_6 продовжив штовхати потерпілу та хапати за одяг в області грудей, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді: крововиловів у шкіру верхніх внутрішніх квадрантів молочних залоз, які кваліфікуються, як у своїй сукупності, так і кожне окремо, як легкі тілесні ушкодження.
Закон про кримінальну відповідальність, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне нанесення легкого тілесного ушкодження.
Мотиви розгляду судом обвинувального акта у спрощеному провадженні та обґрунтованість матеріалами досудового розслідування беззаперечного визнання винуватості.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Так, згідно заяви ОСОБА_6 від 17.09.2025, складеної за участі його захисника адвоката ОСОБА_5 , обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні (а.с. 9-10).
Потерпіла ОСОБА_4 також подав письмову заяву про згоду щодо розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні (а.с. 8).
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Суд, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акта та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.
За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості, оцінивши всі обставини у сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження, доведена у повному обсязі.
Позиції сторін та мотиви призначення покарання.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд враховує положення ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вивченням даних про особу ОСОБА_6 встановлено, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання та реєстрації, пенсіонер, на обліку у лікарів психіатра/нарколога, станом на дату ухвалення вироку, не перебуває.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 виду та міри покарання відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, обставини, які пом'якшуюють та обтяжують покарання, наведені вище дані про особу обвинуваченого, те що він щиро розкаюється у вчинені кримінального правопорушення.
З урахуванням усіх даних в їх сукупності, виходячи з загальних засад призначення покарання, суд вважає, за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_6 найменш суворе покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
В інтересах потерпілої ОСОБА_4 , суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_6 обмежувальний захід та покласти на підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України на обвинуваченого обов'язок пройти програму кривдників.
Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченої та є достатнім, для досягнення встановленої ст. 50 КК України мети покарання.
Мотиви ухвалення судом інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Цивільний позов за матеріалами кримінального провадження не заявлений.
Процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Заходи забезпечення у цьому провадженні не застосовувались.
Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.
Речовими доказами суд вважає за необхідне розпорядитися відповідно до статті 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 368-371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України,
ухвалив:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 обмежувальний захід та направити для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 не обирати.
Матеріали досудового розслідування № 12025175430000217 від 08.09.2025 в 1 томі на 112 арк. зберігати в матеріалах судового провадження.
Вирок суду може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Полтави протягом 30 днів з дня отримання копії цього судового рішення особою, яка його оскаржує, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України, тобто не може бути оскаржений з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше наступного дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасниками кримінального провадження.
Головуючий суддя ОСОБА_1