Справа №750/9313/25
Провадження №3/750/3017/25
19 вересня 2025 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого - судді - Самусь Л.В.,
за участю секретаря - Бублик Т.М.,
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - за ч.5 ст. 126, ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП
30.06.2025 о 20:50 год. ОСОБА_1 в м. Чернігів по вул. Г. Полуботка, 29, керував транспортним засобом BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому, не маючи права керування транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно протягом року, що підтверджується постановою за ч.2 ст. 126 КУпАП серії ЕНА 5102069 від 30.06.2025, чим порушив пункт 2.1 «а» ПДР, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, 30.06.2025 о 20:50 год. ОСОБА_1 в м. Чернігові по вул. Г. Полуботка, 29, керував транспортним засобом BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, зі згоди особи у встановленому порядку огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився за допомогою приладу Drager ARHK-0087, проба позитивна 0,90% проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
До того ж, 30.06.2025 о 20:50 год. ОСОБА_1 в м. Чернігові по вул. Г. Полуботка, 40, зі сторони вул. Оборонців Чернігова по вул. Г. Полуботка - другорядна дорога, в бік вул. Василя Тарнавського, керував транспортним засобом BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1 , та на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг, не надав переваги в русі автомобіля NETA, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі вул. Міхнюка зі сторони пр. Перемоги в бік вул. Г. Полуботка, внаслідок чого трапилось зіткнення; в результаті ДТП транспортні засоби механічні пошкодження, осіб постраждалих немає, чим порушив п. 16.11 ПДР, тобто скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою суду від 23.07.2025 року матеріали справ були об'єднані в одне провадження.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, незважаючи на те, що про розгляд справи сповіщався належним чином та завчасно, шляхом направленням йому рекомендованих листів за зазначеною ним у протоколі адресою, від отримання яких останній ухилився. 17.07.2025 року на адресу суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 - адвоката Кадникової Л.Г., в якій просить розгляд справи щодо правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП, проводити без їх участі, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, приймає участь у бойових діях на захист України, просить надіслати повідомлення про суму штрафу та реквізити на сплату таких. Також 17.07.2025 від представника ОСОБА_1 - адвоката Кадникової Л.Г., надійшла заява, в якій останньою зазначено про визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, а також просить розгляд справи щодо правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, розглядати без їх участі, призначити ОСОБА_1 мінімальний розмір штрафу, що передбачений за дане правопорушення, з урахуванням всіх обставин справи, в день судового засідання направити на електронну адресу ОСОБА_1 та його адвокату Кадниковій Л.І. суму штрафу , яка буле накладена судом для сплати без участі ДВС. 21.07.2025 від представника ОСОБА_1 - адвоката Кадникової Л.Г. надійшла заява, в якій остання просила долучити до матеріалів справи копію договору купівлі-продажу автомобіля, який викупив ОСОБА_1 після скоєння ДТП.
Вирішуючи питання щодо можливості проведення судового розгляду за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Кадникової Л.Г., суд виходить з того, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь у розгляді її справи, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним.
Враховуючи наявність поданих захисником ОСОБА_1 - адвокатом Кадниковою Л.Г. заяв про розгляд справи без її участі та без участі ОСОБА_3 , отримання нею виклику в судове засідання, призначене на 19.09.2025 о 09:00 та відсутність заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи, фактичне визнання ОСОБА_1 своєї вини, про що зазначено в поданих раніше заявах захисником, суд дійшов висновку, що дану справу можливо розглянути за відсутності ОСОБА_3 та адвоката Кадникової Л.Г. на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог, викладених у ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, обставини адміністративного правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Розділом 2 Правил дорожнього руху передбачено обов'язки та права водіїв механічних транспортних засобів, так відповідно до п. 2.5 вказаних Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 (а) ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів наркотичного сп'яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).
Так, відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до ч.1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідальність настає в разі керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Згідно ч.2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або за передачу керування транспортним засобом особі, яка не маж права керування таким транспортним засобом.
Положеннями ч.5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь якого з порушень, передбачених частиною другою-четвертою цієї статті.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 16.11 ПДР, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП.
Зазначені обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №377500 від 30.06.2025, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5102069 від 30.06.2025, довідкою начальника ВАП УПП в Чернігівській області від 01.07.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував, довідкою старшого інспектора ВАП УПП в Чернігівській області від 01.07.2025, згідно якої транспортний засіб BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1 не належить резиденту України, не зареєстрований на території України, відеозаписом до протоколу серії ЕПР1 №377500 від 30.06.2025; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №377491 від 30.06.2025, де інспектором викладені обставини цього правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, чеками з результатом тестування на приладі Drager Alcotest 6820 ARHK-0087 від 30.06.2025 з результатом 0,90‰ проміле, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 30.06.2025, рапортом інспектора взводу №2 роти №3 БУПП в Чернігівській області ДПП лейтенанта поліції Кравченка Д.Р., відеозаписом до протоколу серії ЕПР1 №377491 від 30.06.2025; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №377495 від 30.06.2025, схемою місця ДТП від 30.06.2025, письмовими поясненнями учасників ДТП від 30.06.2025, відеозаписом до протоколу серії ЕПР1 №377495 від 30.06.2025.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності вбачається, що вони узгоджуються між собою та доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч.1 ст. 130, ч.5 ст. 126, ст. 124 КУпАП «поза розумним сумнівом», оскільки зміст та суть наявних доказів виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом судового розгляду.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.5 ст. 126, ст. 124 КУпАП, повністю доведена наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами.
Зі змісту ч.2 ст. 36 КУпАП слідує, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення із числа вчинених.
Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення, дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, приймається до уваги відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, в зв'язку з чим є підстави для накладення стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП - штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, за ч.5 ст. 126 КУпАП - штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років, без конфіскації транспортного засобу, оскільки такий не перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , за ст. 124 - штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як нею, так і іншими особами.
Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
При цьому, суд вважає за необхідне вказати, що положеннями ч.1 ст.130 передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Також, ч.5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь якого з порушень, передбачених частиною другою-четвертою цієї статті.
Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Санкція частини 5 статті 126 КУпАП передбачає за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Із аналізу вищевказаних норми закону убачається, що санкція ч. 1 ст. 130 та ч.5 ст. 126 КУпАП не є альтернативними, а передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу поєднаного із позбавлення права керування транспортними засобами.
При цьому, у даному випадку, загальні засади призначення адміністративного стягнення, визначені ч.1 ст. 33 КУпАП не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки передбачено накладення стягнення у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Тобто у цій справі, з огляду на встановлену законодавством безальтернативну санкцію за ч.1 ст. 130 та ч.5 ст. 126 КУпАП ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від закону України про кримінальну відповідальність не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м'якого, ніж передбачено законом.
При цьому, дана категорія правопорушень вчиняється водіями тільки навмисно, вчинене відносить до грубого порушення, а водій не може не розуміти загрози для оточуючих внаслідок власної поведінки.
У даному випадку, з огляду на положення ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права, також вважаю за потрібне звернути увагу на наступне рішення.
Так, по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Позитивні відомості стосовно особи ОСОБА_1 , який провину визнав у повному обсязі, відшкодував матеріальні збитки і викупив пошкоджене авто, проходження ним військової служби, не можуть слугувати підставою для не застосування встановленої законодавцем безальтернативної санкції, характеру вчиненого діяння та суспільної небезпеки правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 , як водій, керуючи, в межах міста, джерелом підвищеної небезпеки в стані алкогольного сп'яніння, при цьому не маючи права керування транспортними засобами, усвідомлював, що це заборонено законом та становить небезпеку для оточуючих.
Отже, накладення судом адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами на відповідний строк, не лише відповідає санкції ч.1 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП, вимогам ст.ст. 33, 34 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення, а також є співрозмірним скоєним адміністративним правопорушенням.
Законодавець не передбачає можливості призначення стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 7, 9, 23, 33, 36, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130, ч.5 ст. 126, ст. 124 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, відповідно до ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя Л.В. Самусь