Справа № 2- 3600/10
Іменем України
25 листопада 2010 року м. Вінниця
Замостянський районний суд м. Вінниці в складі:
головуючого судді Клапоущака С.Ю.,
при секретарі Гнасько Н.О.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,
До суду в вересні 2010 року звернулася позивач з позовом до Вінницької міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_2 . В день смерті спадкодавця відкрилась спадщина, що складається з 1/4 частки квартири АДРЕСА_1, яка належала спадкодавцеві на підставі договору обміну квартири від 13.06.1995 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Вінницької державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 1-2164. Право спільної сумісної власності на АДРЕСА_1 визначено між співвласниками: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, та батьком позивачки ОСОБА_2, на підставі зазначеного договору та було зареєстроване в Вінницькому ОБТІ 11.07.1995 за № 1393/20641.
Позивач є спадкоємцем першої черги за законом. Факт її родинних відносин зі спадкодавцем підтверджується свідоцтвом про народження позивачки серії НОМЕР_2, виданого Сальницькою сільською радою Калинівського району Вінницької області 11.01.1962 року, а факт зміни дівочого прізвища ОСОБА_2 на ОСОБА_3 підтверджується витягом з ДР АЦС № 00000150673 від 11.02.09 р в зв'язку зі вступом ОСОБА_1 у шлюб.
Заповіт ОСОБА_2 не складав. Інші спадкоємці за законом відсутні, спадщини не прийняли, що підтверджується матеріалами спадкової справи Першої Вінницької державної нотаріальної контори.
Позивач прийняла спадщину свого померлого батька вчасно та 24.12.08року звернулася до Першої Вінницької державної нотаріальної контори. Однак постановою № 5240/2-20 від 24.12.2008 р. державного нотаріуса Першої Вінницької державної нотаріальної контори їй було відмовлено у видачі на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки спадкове майно складається з частки спадкодавця в спільній сумісній власності і його частку у спільному майні в законному порядку не виділено. Тому позивач звернулася до суду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі за обставин, викладених в позові, уточнивши їх. Просила визнати в порядку спадкування за законом право власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Вінниці.
Представник відповідача ОСОБА_5 проти вимог позову не заперечив, при вирішенні даної справи посилався на розсуд суду, просив розглянути справу у його відсутності.
Згідно ч.3 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Відповідно до ч. 6 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі» у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
Суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в зв'язку з наступним.
Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до ст. 1217 Цивільного кодексу спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Стаття 1222 Цивільного кодексу визначає, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Стаття 1258 Цивільного кодексу спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.370 та ч.2 ст.372 ЦК України з урахуванням положень п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» частка учасника спільної сумісної власності визначається при відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось із учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними , якщо інше не встановлене домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї .
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_2 (а.с.3). Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, що складається з 1/4 частки квартири АДРЕСА_1, яка належала спадкодавцеві на підставі договору обміну квартири від 13.06.1995 року, посвідченого державним нотаріусом Четвертої Вінницької державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 1-2164 (а.с. 10,11). Право спільної сумісної власності на АДРЕСА_1 визначено між співвласниками: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та батьком позивачки ОСОБА_2, - на підставі зазначеного договору та було зареєстроване в Вінницькому ОБТІ 11.07.1995 за №1393/20641.
Позивач є спадкоємцем першої черги за законом (а.с. 15). Факт її родинних відносин зі спадкодавцем підтверджується свідоцтвом про народження позивачки серії НОМЕР_2, виданого Сальницькою сільською радою Калинівського району Вінницької області 11.01.1962 року (а.с.6), а факт зміни дівочого прізвища ОСОБА_2 на ОСОБА_3 підтверджується витягом з ДР АЦС № 00000150673 від 11.02.09 р. в зв'язку зі вступом ОСОБА_1 у шлюб (а.с.7,8).
Заповіт ОСОБА_2 не складав. Інші спадкоємці за законом відсутні, спадщини не прийняли, що підтверджується матеріалами спадкової справи Першої Вінницької державної нотаріальної контори.
Після звернень до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки не було визначено часток кожного у спадковому майні (а.с.9). Домовленостей між померлим та іншими співвласниками вказаної квартири про зміну часток у праві власності не було, а також ні законом, ні рішенням суду частки співвласників у праві спільної сумісної власності не були змінені, а отже ОСОБА_2 на день його смерті належала 1/4 частка спільної сумісної власності, на яку він за законом мав право власності.
За наведеного вище, у разі виділу частки із майна, що було у спільній сумісній власності померлого - частки кожного із них у праві спільної сумісної власності є рівними і становлять 1/4 частку кожного співвласника .
При таких обставинах суд, враховуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст, ст. 368, 370, 1258, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 6-14, 60, 130, 174, 212-218 ЦПК України, ч.3 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», ч. 6 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі», п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити повністю.
Визнати в порядку спадкування за законом право власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Вінниці.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий / підпис/
З оригіналом згідно :
Суддя Замостянського районного
суду м. Вінниці Клапоущак С.Ю.
секретар :