Рішення
справа № 521/7378/25
провадження № 2-а/521/129/25
10 вересня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси
в складі головуючого судді Михайлюка О.А.,
при секретарі Тарасюк О.В.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, у якому просить суд скасувати Постанову по справі про адміністративне правопорушення № 19 від 17.02.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000, 00 грн (тридцять чотири тисячі грн 00 коп.), та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Позивач посилається на ту обставину, що він не отримував розпорядження, начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.12.2024 року № 24/17363 про забезпечення заходів з мобілізації, зокрема щодо оповіщення військовозобов?язаних співробітників підприємства, та забезпечення їх прибуття 02.01.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), та відповідно був не в змозі забезпечити виконання вказаного Розпорядження, а отже не вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Додатково звертає увагу, що Розпорядження від 23.12.2024 р. № 24/17363, адресовано В.о. генерального директора ТОВ «Автомагістраль-Південь» В.А. Вакарчуку, і, що саме на особу вказану в Розпорядженні покладаються обов?язки з виконання відповідного Розпорядження, за умови належного отримання такого Розпорядження, проте оскільки таке Розпорядження не отримувалось, ані позивачем, ані ОСОБА_3 , відповідні обов?язки щодо його виконання не могли виникнути, як не могла виникнути відповідальність за не виконання покладених обов?язків.
При цьому, як зазначено ОСОБА_1 в позові, що окрім відсутності підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідачем також було порушено і саму процедуру притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності.
Окрім зазначеного, на думку позивача, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , не надано жодних доказів які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а також позивач є неналежним суб?єктом, оскільки йому в провину ставиться не виконання Розпорядження, яке було адресовано іншій особі, а саме ОСОБА_3 , та обов?язки з виконання котрого, покладались би саме на таку особу, за умови отримання такого Розпорядження.
Позивач вважає, що наведені обставини є належними підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Крім того, позивач просить поновити строк на звернення до суду, посилаючись на ту обставину, що 04.04.2025 року, останній отримав повідомлення від банків, в яких в позивача наявні відкриті рахунки, про блокування суми коштів у розмірі 75 169, 00 грн, в рамках виконавчого провадження, стягувачем в рамках якого був ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саму оскаржувану Постанову отримано представником позивача, у відповідь на адвокатський запит, лише 25.04.2025 року.
Позивач в судове засідання не з'явився, його представник подав до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі, справу розглянути за відсутності сторони позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду відзив, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
В судовому засіданні встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення № 19 від 17.02.2025 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000, 00 грн (тридцять чотири тисячі грн 00 коп.).
Оскаржуваною Постановою ОСОБА_1 ставиться в провину порушення п.9 ст. 38 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», абз. 7 ч.1 ст.21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 34 Порядку № 1487, в умовах особливого періоду, протягом дії військового стану, встановленого відповідними Указами Президента України, оскільки ОСОБА_1 , не забезпечив виконання отриманого Розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.12.2024 року № 24/17363 про забезпечення заходів з мобілізації, зокрема щодо оповіщення військовозобов?язаних співробітників підприємства, та забезпечення їх прибуття 02.01.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують отримання ОСОБА_1 . Розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.12.2024 року № 24/17363.
Також, під час дослідження матеріалів справи, судом встановлено процесуальні порушення зі сторони особи, уповноваженої відповідачем на розгляд справи про адміністративне правопорушення, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 року у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 року у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 року у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 року у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст.245 КУпАП).
Згідно з ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представниками громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 КУпАП.
Відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Отже, з огляду на вищевикладене, положення ч. 5 ст. 258 КУпАП, можуть бути застосовані за певних умов, а саме: протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки; якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки; особа, яка притягається до адміністративної відповідальності будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику.
Варто зауважити, що в матеріалах справи відсутні будь які докази, на підтвердження отримання ОСОБА_1 повісток про виклик на розгляд справи, а отже на думку суду, відповідачем порушено положення ст. 277-2 КУпАП, а також помилково застосовано ч. 5 ст. 258 КУпАП, при винесенні Постанови без складання відповідного протоколу.
Відсутність складеного відповідачем протоколу, підтверджує той факт, що оскаржувана Постанова не містить жодного посилання на складання та наявність протоколу про адміністративне правопорушення, яким має бути зафіксований факт правопорушення. Відповідачем порушено ст. 254 КУпАП, якою, крім іншого, визначено, що протокол складається у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Вручення протоколу позивачу не відбулось. Відповідачем порушено ст. 256 КУпАП, якою, крім іншого, встановлено, що: у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; протокол підписується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Додатково суд зауважує, що в додатках до адміністративного позову, наявна низка наказів, відповідно до яких ОСОБА_1 , у період з 16.12.2024 по 28.02.2025 перебував у відрядженні за межами України, з покладанням виконання обов?язків генерального директора на заступника генерального директора ОСОБА_3 , що в свою чергу також доводить, що позивач об?єктивно був не в змозі виконати Розпорядження Відповідача від 23.12.2024 року № 24/17363, і саме ОСОБА_3 , з огляду на матеріали справи було адресовано відповідне Розпорядження від 23.12.2024 року № 24/17363.
Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Статтею 280 КУпАП встановлено обов'язок орган (посадової особи) з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначені ст. 255 цього Кодексу.
При цьому, у відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суд зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень.
Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Зважаючи на наведене, суд вважає, що наявні підстави вважати адміністративний позов позивача обґрунтованим також і у зв'язку із наявними процесуальними порушеннями відповідача під час ухвалення оскаржуваної постанови відносно позивача, з огляду на що відсутні підстави для адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб'єктів владних повноважень, у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАСУ).
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи. У п. 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 (заява №7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.
Відтак, враховуючи встановлені недоліки, які суд позбавлений можливості усунути в ході судового розгляду, належним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 у даному випадку, є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, що підтверджується квитанцією від 02.05.2025 року.
Керуючись ст. 7, 9, 210, 235, 245, 251, 280 КУпАП, ст. 2, 9, 72-73, 77, 79, 269, 272, 286 КАС України, суд
Вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати Постанову по справі про адміністративне правопорушення № 19 від 17.02.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000, 00 грн (тридцять чотири тисячі грн 00 коп.)
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.Михайлюк
10.09.25