Справа № 521/10668/25
Номер провадження:1-кп/521/1585/25
18 вересня 2025 року м.Одеса
Хаджибейський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одеса клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №62025150020001897 від 28.04.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
В провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси перебуває зазначене кримінальне провадження на стадії підготовчого судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки строк запобіжного заходу спливає, посилаючись на тяжкість висунутого обвинувачення та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які не зменшилися, яке підтримав та просив задовольнити.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що ризики не доведені та є припущенням, суттєво зменшилися, тому просила відмовити в задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, надавши можливість обвинуваченому працювати та отримувати зарплату для своїх мінімальних потреб.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю підтримав думку свого захисника, просив застосувати домашній арешт у нічний час доби, поситлаючись на відсутність наведених ризиків. Зазначив, що цілодобовий домашній арешт впливає на його грошове забезпечення, оскільки він не отримує заробітної плати, оскільки він має можливість працювати. У зв'язку з відстороненням його від посади, звільнити його не можуть, проте може виконувати роботу не пов'язану з його безпосередніми обов'язками на посаді оперуповноваженого Сектору кримінальної поліції Відділу поліції№ 1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області та отримувати мінімальну зарплату на своє утримання.
Вислухавши думки сторін, вивчивши клопотання та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Так, відповідно до ст. ст. 177, 178 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Суд, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України.
Згідно з положеннями ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 4 статті 194 КПК України передбачено, що суд при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні прокурора, якщо прокурор не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.
В обґрунтування клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,4 частини 1 статті 177 КПК України.
Обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об'єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
З урахуванням викладеного, суд, зважаючи на практику ЄСПЛ, відповідно до якої зі спливом часу ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу, значно зменшуються або ж взагалі зникають, а також враховуючи наведені вимоги чинного законодавства, надаючи увагу обставинам кримінального правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 , його особу, тривале перебуває під цілодобовим домашнім арештом, потребу в отриманні заробітку для задоволення своїх життєвих потреб, приходить до висновку, що заперечення сторони захисту є слушними.
На стадії досудового розслідування цілодобовий домашній арешт був дієвим важелем забезпечення відповідної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігання ризиків, які існували. На час розгляду клопотання прокурора кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, судом визначено порядок дослідження доказів, що на думку суду наведені ризики зменшилися, але не знкли у повному обсязі.
Проаналізувавши всі надані сторонами доводи, з метою досягнення дієвості кримінального провадження та завдань цього провадження, а також зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, враховуючи, що частина ризиків (ст. 177 КПК України), які існували раніше, продовжують існувати, водночас враховує стадію розгляду кримінального провадження та попередню поведінку обвинуваченого, а тому суд, з метою запобігання ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим раніше покладених на нього процесуальних обов'язків, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, проте в нічний час, що надасть можливість обвинуваченому працювати та забезпечувати свої життєві потреби.
Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі обвинуваченого та тяжкості пред'явленого йому обвинувачення, може забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків. Одночасно необхідно покласти на обвинуваченого обов'язки згідно ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 196, 331, 369-372, 376, 395 КПК України, суд-
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час з 21:00 годин до 07:00 годин строком на два місяці до 18 листопада 2025 року включно за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , окрім необхідності переміщення до укриття під час сигналу тривоги в період воєнного стану в Україні або отримання невідкладної медичної допомоги.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки:
-не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 у нічний час з 21:00 годин до 07:00 годин без дозволу слідчого, прокурора або суду, окрім необхідності переміщення до укриття під час сигналу тривоги в період воєнного стану в Україні або отримання невідкладної медичної допомоги;
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 його обов'язок щодо заборони залишати вказане житло цілодобово та що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Копію даної ухвали передати для виконання до відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Строк дії ухвали до 18.11.2025 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1