Справа № 947/31125/25
Провадження № 1-кс/947/14332/25
18.09.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвокатаОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого детектива Підрозділу Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про зміну запобіжного заходу в рамках кримінального провадження 12023160000001528 від 14.12.2023 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, з неповною вищою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2 КК України,
Як вбачається з клопотання, підрозділом детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023160000001528 від 14.12.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 2032, ч. 1 ст. 2551 КК України.
22 серпня 2025 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 203-2 КК України
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, перелік яких міститься у клопотанні.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.09.2025 року, до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 грн.
Так, після застосування 03.09.2025 року слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, останнім в порушення вимог ч. 6 ст. 182, ст. 205 КПК України кошти на відповідний рахунок не внесені та ухвала суду не виконана.
Водночас, обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 , продовжують існувати, що підтверджується наведеними доказами у кримінальному провадженні.
Відтак, сторона обвинувачення зазначає про об'єктивне продовження наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про зміну підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу та просить застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що:
- підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи можливість його засудження до покарання у виді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування, прокурора та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;
- такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом;
- підозрюваний ОСОБА_4 може впливати на показання як інших, раніше допитаних підозрюваних, так і на свідків;
- існує небезпека перешкоджання з боку підозрюваного встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватись суворістю можливого покарання, сукупністю даних про матеріальний та соціальний стан особи, її зв'язки з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами;
- підозрюваний ОСОБА_4 вчинив злочин з корисливих спонукань з метою незаконного збагачення, останній, будучи офіційно ніде не працевлаштованим, тобто не маючи офіційних джерел доходу може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, у тому числі у сфері господарської діяльності.
На думку сторони обвинувачення більш м'які запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, ніж тримання під вартою, є недостатніми для забезпечення досягнення дієвості кримінального провадження, а також забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .
У судовому засіданні:
Прокурор просив долучити до клопотання копію повного тексту ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, вимоги клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на необґрунтованість та недоведеність існування ризиків. Повідомив, що підзахисний має міцні соціальні зв'язки, обраний розмір застави є непомірним тому підзахисний та члени його родини не змогли її внести . Просив застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника. При цьому наголосив на належній процесуальній поведінці.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про зміну запобіжного заходу підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які:
1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;
2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
З матеріалів клопотання вбачається, що 22 серпня 2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 203-2 КК України за кваліфікуючими ознаками: проведення азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 203-2 КК України підтверджується зібраними у кримінальному проваджені матеріалами, а саме:
- результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтроль особи та зняття інформації з електронних інформаційних систем, проведених стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інших осіб, відповідно до яких встановлено, що ОСОБА_8 використовує свій неформальний статус так званого «смотрящого за Бассарабією» в розмовах з іншими особами, вирішує з позиції «мирового судді» у кримінальному середовищі боргові спори між іншими особами, контролює та координує протиправну діяльність інших осіб, приймає та встановлює заходи конспірації незаконної діяльності, підтримує зв'язок з іншими суб'єктами злочинного впливу, здійснює розподіл грошових коштів, які надходять від проведення азартних ігор, а також здійснює вплив на інші кримінальні відносини та події, які відбуваються на території м. Ізмаїл Одеської області. У розмовах між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 зафіксовано як ОСОБА_8 повідомляє співрозмовника про те, що він ( ОСОБА_8 ) є «смотрящим за Бассарабією» та що він відкриває казино. У розмовах між ОСОБА_8 та так званим «смотрящім за Ізмаїльстким СІЗО» ОСОБА_11 обговорюється підтримка, яка виражається у направленні до слідчого ізолятору ОСОБА_8 посилок, крім того, ОСОБА_8 повідомляє, що він володіє он-лайн казино та обіцяє надати можливість пограти в покер. У розмовах з ОСОБА_10 , ОСОБА_8 надаються вказівки щодо заборони грати в борг, обговорюють розподіл коштів, отриманих від гри. Також, ОСОБА_10 у розмові називає ОСОБА_8 «смотрящім за каткой», тобто за грою в азартні ігри. Зафіксовано як ОСОБА_8 пояснює свою життєву позицію, а саме те, що він ніколи не працював за заробітну плату, що він «живе» (отримає прибуток) лише за рахунок того, що до нього звертаються люди для вирішення різних питань, а також про те, що джерелом доходу у нього є гральний «офіс». Також, ОСОБА_8 повідомляє про плани після закінчення війни повністю розповсюдити свій вплив на ОСОБА_12 . У розмові між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , останній повідомляє, що він виграв 380 000 гривень, а також, що у нього є борг перед гральним закладом - 42 000 грн, який ОСОБА_8 йому «обнулив». Також, зафіксована розмова про те, що невстановлена особа на ім'я ОСОБА_13 програв 3 мільйона. У розмові по конфернецзв'язку між ОСОБА_8 , «смотрящім за Ізмаїльстким СІЗО» ОСОБА_11 та іншими особами, які утримуються під вартою, ОСОБА_8 приймає участь в обговоренні поведінки одного із заарештованих - ОСОБА_14 на прізвисько « ОСОБА_15 », до якого «блатні» висувають претензії, а також ОСОБА_8 повідомляє, що він з особою на ім'я ОСОБА_16 (імовірно ОСОБА_17 ) визначались щодо його (« ОСОБА_18 ») образу життя та становища у кримінальному середовищі. Також, зі змісту розмови випливає, що ОСОБА_8 має можливості впливати на визначення становища осіб (підтримувати чи не підтримувати отримання особою відповідного статусу), які перебувають під вартою у місцях несвободи. У телефонній розмові між ОСОБА_19 на прізвисько « ОСОБА_15 » та невстановленою особою на ім'я ОСОБА_20 обговорюється крадіжка наркотиків - коноплі, та те, що вказану проблему буде вирішувати ОСОБА_8 , який має прибути з «пацанами». З контексту розмов ОСОБА_21 вбачається, що ОСОБА_8 з підпорядкованими йому особами здійснюють фізичний вплив на інших осіб, а також те, що за відсутності у місці ОСОБА_16 (імовірно ОСОБА_17 ), спірні питання у місці вирішує ОСОБА_8 на прізвисько « ОСОБА_22 » та особа на прізвисько « ОСОБА_23 », та те, що « ОСОБА_24 » «уделяють» по дві тисячі. За результатами аудіо контролю, проведеного стосовно ОСОБА_8 , зафіксовано як останній перебуваючи в автомобілі обговорює з іншою особою своє спілкування зі «старшими» (тобто «ворами в законі») з приводу боргу, який виник у осіб ромської національності в результаті гри, які він має намір отримати використовуючи свій авторитет та можливості. Крім того, зафіксовано я ОСОБА_8 розповідає про те, що він передав до в'язниці «курево» (ймовірно марихуану) та як за це йому був вдячний «смотрящій». Обговорює необхідність тиску та залякування особи на ім'я ОСОБА_25 з метою отримання від нього 12 тисяч, можливість контрабанди цигарок з України (через м. Ізмаїл) до Румунії. В розмові з невстановленою особою зафіксовано, як ОСОБА_8 розповідає про те, що він за чотири роки в місці налагодив все так, що зараз він отримує прибуток з різних джерел, у тому числі з протиправної діяльності (збут наркотиків), ним встановлені суми щомісячних відрахувань, які він розділяє навпіл з підпорядкованими йому «пацанами». Надає вказівки ОСОБА_26 щодо організації повернення боргу від особи на ім'я ОСОБА_27 . З контексту розмови з невстановленою особою вбачається, що ОСОБА_8 вимагає надати частину грошей, яку він відправить «старшому», тобто «вору в законі», що підтверджує його зв'язок з суб'єктами підвищеного злочинного впливу.
- результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтроль особи, обстеження публічно недоступних місць та зняття інформації з електронних інформаційних систем, проведених стосовно ОСОБА_26 та ОСОБА_9 , відповідно яких зафіксовано організацію та проведення незаконних азартних ігор, а також присутність ОСОБА_8 у приміщенні під час проведення азартної гри в покер. Встановлено, що ОСОБА_26 та ОСОБА_9 підпорядковуються ОСОБА_8 у питаннях діяльності незаконного грального закладу, здійснюють облік коштів, отриманих незаконним шляхом, та обговорюють такі обставини з ОСОБА_8 . Зафіксовано, як ОСОБА_26 отримує вказівки від ОСОБА_8 щодо примушення осіб повертати борг, який накопичився в результаті гри в покер. У розмові між ОСОБА_9 та ОСОБА_28 зафіксовано, що останні виконують вказівку ОСОБА_8 щодо остаточного розрахунку (повернення боргу за гру) усіх осіб, які приймали участь у грі (з контексту - гри в покер). Також, вказані особи між собою обговорюють те, що останнє слово щодо вирішення питань відносно розподілу коштів та спірних моментів належить ОСОБА_8 , як він скаже так і буде. Разом з цим, з контексту розмови вбачається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_28 ставляться до ОСОБА_8 як до особи, яка вирішує спірні питання. У розмові ОСОБА_9 з невстановленою особою встановлено, що ОСОБА_8 належить доля від отриманого виграшу. Також, у розмові між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зафіксовано, що невстановлена особа на ім'я ОСОБА_20 у продовж місяця програла 100 тисяч, а особа на прозвисько « ОСОБА_29 » 13.02.2025 виграв 50 тисяч. У розмові ОСОБА_9 та невстановленої особи зафіксовано, що під час його зміни в ніч з 15.02.2025 на 16.02.2025 виграш грального закладу склав 1 204000 грн, що особа на ім'я ОСОБА_30 програв більше 300 тисяч, особа на прізвисько « ОСОБА_31 » - 130 тисяч, а Томаш виграв 200 тисяч. Крім того, зафіксовано, що 19.02.2025 каса грального закладу складала 600 тисяч.
- результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину відносно ОСОБА_26 , ОСОБА_9 та інших, відповідно до яких зафіксовано факт проведення азартної гри. Зафіксовано, що свідок ОСОБА_32 03.04.2025 перебуває у приміщенні, де ведеться гра в покер, під час якої карти роздає ОСОБА_4 , а ОСОБА_9 присутній у залі та спостерігає за грою. У результаті гри свідок виграє 2500 грн та розрахунок з ним здійснює ОСОБА_9 . Також, зафіксовано, що свідок ОСОБА_32 29.04.2025 перебуває у приміщенні, де ведеться гра в покер, під час якої карти роздають невстановлена особа, яку в процесі гри змінює ОСОБА_4 , а ОСОБА_9 присутній у залі та спостерігає за грою. У результаті гри свідок програє 14600 грн. У подальшому, вказаний факт і суму між собою в телефонній розмові обговорюють ОСОБА_26 та ОСОБА_9 . Також, зафіксовано, що свідок ОСОБА_32 15.08.2025 перебуває у приміщенні, де ведеться гра в покер, під час якої карти роздає ОСОБА_4 , а ОСОБА_9 присутній у залі та спостерігає за грою. У результаті гри свідок програє 1000 грн.
- висновками семантико-текстуального дослідження, відповідно до якого встановлено, що у висловлюваннях ОСОБА_8 наявні мовні ознаки вказівок, наказів, розпоряджень стосовно коштів, отриманих від ігорного бізнесу, та розпоряджень з ними. Також, експертом встановлено, що відповідно до досліджених матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_8 перебуває на верхівці ієрархічного об'єднання громадян, які забезпечують діяльність незаконного казино.
- протоколом огляду матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, проведеного за участю спеціаліста.
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
Долученими до клопотання матеріалами підтверджується наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.09.2025 року, до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 грн.
Проте після застосування слідчим суддею до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, останнім в порушення вимог ч. 6 ст. 182, ст. 205 КПК України кошти на відповідний рахунок не внесені та ухвала суду не виконана.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник зазначають, що грошових коштів у розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді у підозрюваного та членів його сім'ї немає, а тому він не мав можливості виконати вимоги застосованого до нього запобіжного заходу.
Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 203-2 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні, а також те, що він не має міцних соціальних зв'язків та проживає за межами міста проведення досудового розслідування, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя вважає також обґрунтованим посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого впливу підозрюваним ОСОБА_4 на інших підозрюваних та свідків в рамках кримінального провадження з метою уникнення кримінальної відповідальності за імовірно вчинений злочин, з огляду на те, що йому відомі анкетні дані таких осіб, а відповідно до передбаченої КПК процедури показання осіб отримуються спочатку на стадії досудового розслідування, шляхом їх допиту слідчим чи прокурором та згодом після направлення обвинувального акта до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23,224,352 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України.
Також, слідчий суддя вважає обґрунтованим посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, з огляду на те, що інкримінований йому злочин вчинено з корисливих спонукань з метою незаконного збагачення, а тому, останній, будучи офіційно ніде не працевлаштованим, тобто не маючи законних джерел доходу, може вчинити інше корисливе кримінальне правопорушення.
Проте, посилання сторони обвинувачення на те, що в рамках даного провадження наявний ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого знищення, спотворення та приховування підозрюваним ОСОБА_4 речей та документів, які мають доказове значення в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає необґрунтованими, адже стороною обвинувачення не визначено які саме речі, предмети та документи може знищити, спотворити або приховати підозрюваний.
Разом з тим, щодо існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зауважує, що обґрунтування прокурора у судовому засіданні та детектива у письмовому клопотанні щодо існування в рамках означеного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є неспроможними, формальними та такими, що нівелюють саму мету застосування запобіжного заходу, якою у тому числі є необхідність виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Також слідчий суддя вважає за необхідне застосувати аналогію та звернути увагу на те, що згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, а саме: недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
У п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу», про це ж вказується у п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України».
При цьому на користь звільнення свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (Справа Європейського суду з прав людини «Пунцельт проти Чехії»).
Слідчий суддя враховує те, що підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання, раніше не судимий. Вищевикладені обставини вказують на наявність доволі міцних соціальних зв'язків, а також на недоцільність утримувати підозрюваного під вартою в умовах слідчого ізолятора, слідчим суддею враховуються як обставини того, що ризикам, які встановлені, можливо запобігти шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, так як вказаний запобіжний захід забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
При цьому, слідчим суддею враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
В свою чергу відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.
Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки вказаний запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та в повній мірі здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Керуючись ст. ст. 181, 183, 201, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити частково.
Змінити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 22 жовтня 2025 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 22 жовтня 2025 року, включно, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні за обставин повідомленої підозри;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Одеського Апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1