Ухвала від 10.09.2025 по справі 947/31125/25

Справа № 947/31125/25

Провадження № 1-кс/947/13015/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , представника власників майна - адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023160000001528 від 14.12.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 1 ст. 255-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Детектив за погодженням з прокурором в рамках кримінального провадження № 12023160000001528 від 14.12.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 1 ст. 255-1 КК України звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту з метою збереження речових доказів на майно, яке було виявлено та вилучено 22.08.2025 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , перелік якого зазначено у клопотанні.

У судовому засіданні -

Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 оголосив подане клопотання та просив його задовольнити.

Представник власників майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши про те, що підстави для накладення арешту відсутні.

Власники майна ОСОБА_7 та ОСОБА_9 подали до суду заяви, в яких заперечували проти накладення арешту на їх мобільні телефони.

Власники майна ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 в судове засідання не з'явилися, хоча повідомлялися про дату, час та місце розгляду клопотання.

Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що ТУ БЕБ в Одеській області на даний час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023160000001528 від 14.12.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 1 ст. 255-1 КК України за фактом організації діяльності в сфері незаконного грального бізнесу на території Одеської області.

В ході досудового розслідування встановлено, що встановлено, що ОСОБА_16 , не підкорюючись вимогам чинного законодавства України та загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві, використовуючи свої особисті якості та можливості, здобув повагу та авторитет серед осіб кримінальної спрямованості, які також підтримують «воровські традиції», як особа в статусі суб'єкта злочинного впливу.

Також, ОСОБА_16 взяв на себе функцію накопичення та утримання грошових коштів, майна чи інших активів (доходів від них), для наповнення так званого «воровського общака», здійснення розподілу коштів та майна серед осіб злочинного середовища, у тому числі доходів, одержаних злочинним шляхом.

У результаті чого, ОСОБА_16 , використовуючи кримінальне прізвисько « ОСОБА_17 », перебуваючи у так званому статусі «бродяги», як особа, яка веде «правильний» для «воровських» традицій спосіб життя, приблизно у серпні-вересні 2023 року, маючи рішучий, вольовий характер та лідерські якості, підтримуючи постійний зв'язок з іншими суб'єктами злочинного впливу, так званими «смотрящіми» та «положенцями», почав встановлювати на території Ізмаїльського та Болградського районів Одеської області свій злочинний вплив.

Крім того, ОСОБА_16 , починаючи з 2023 року, більш точний час не встановлено, діючи з метою з метою генерації нелегального прибутку, взяв на себе роль економічної складової серед осіб злочинного світу міста Ізмаїл та Ізмаїльського району Одеської області, та спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 організували діяльність незаконного грального закладу, в якому проводились азартні ігри у карткову гру у «покер».

Діяльність вказаного ігрового закладу на території м. Ізмаїл Одеської області повністю контролювалась ОСОБА_16 , а дохід від проведення незаконних азартних ігор розподілявся ОСОБА_16 між ним та іншими співучасниками, при цьому, окрема частина такого доходу призначалась на наповнення так званого «воровського общака» та забезпечення так званого «грєву» для осіб, які перебувають у місцях несвободи.

Відповідно до визначених обов'язків, ОСОБА_8 здійснював функції керівника (адміністратора) грального закладу та здійснював загальне керівництво гральним закладом, безпосередньо контролював ОСОБА_9 , якому надавав вказівки у телефонному режимі повідомляти гравців про день та час проведення азартних ігор, погоджував кандидатури осіб - потенційних гравців, отримував від ОСОБА_9 звіти щодо коштів, які програвались чи вигравались гравцями за результатами проведеної гри, а також про наявність боргів, які накопичувались у гравців, про що доповідав ОСОБА_16 , визначав розмір заробітної плати дилерів, вів облік коштів, які витрачались на закупівлю побутової хімії, засобів гігієни та напоїв для грального закладу, а також на оплату комунальних послуг, надавав вказівки ОСОБА_9 щодо здійснення зазначених покупок та платежів.

Відповідно до визначених обов'язків, ОСОБА_9 здійснював функції розпорядника гри та вів облік ігрових фішок, безпосередньо наглядав за проведенням гри, перебуваючи у гральному залі, а також виконував функцію касира, тобто вів облік коштів, які програвались чи вигравались гравцями в процесі гри, отримував від гравців гроші за програши та виплачував виграші, доповідав ОСОБА_8 та ОСОБА_16 про наявність боргів, які накопичувались у гравців, спостерігав за дисципліною гравців під час проведення азартних ігор, у телефонному режимі повідомляв гравців про день та час проведення азартних ігор, запускав гравців до грального закладу, закупав напої для грального закладу, здійснював оплату комунальних послуг, прибирав приміщення грального закладу.

Відповідно до визначених обов'язків, ОСОБА_7 здійснював функції дилера (круп'є), тобто безпосередньо проводив азартну гру в «покер» з відвідувачами грального закладу, та при кожній новій роздачі ОСОБА_7 карт та здійсненням гравцями кінцевих ставок, із загальної кількості фішок, які перебували на гральному столі (так званий «банк»), ОСОБА_7 забирав по однієї фішці, що у свою чергу було доходом грального закладу.

Відповідно до визначеної ОСОБА_7 ролі, він безпосередньо підпорядковувався розпоряднику гри ОСОБА_9 .

Так, 03.04.2025 ОСОБА_8 , зателефонував ОСОБА_9 та повідомив про те, що до грального закладу прибуде особа (на ім'я ОСОБА_18 ), якого можливо допустити до участі в азартній грі.

Того ж дня, о 19:31, ОСОБА_19 , який діяв на підставі постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, за згодою ОСОБА_8 , прибув до незаконно організованого ОСОБА_16 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 грального закладу за адресою: АДРЕСА_1 , де у процесі гри у «покер», ОСОБА_19 отримав відповідні комбінації карт, виграв та при завершенні гри, ОСОБА_9 відразу виплатив ОСОБА_19 в якості виграшу гроші у сумі 2 500 гривень.

Разом з цим, про хід гри та результати її проведення, розміри програшів та виграшів, виплату виграшів, наявності та суми боргів, у тому числі про гру ОСОБА_19 , наступного дня ОСОБА_20 доповів ОСОБА_8 .

Крім того, 29.04.2025 о 18:44 ОСОБА_19 , який діяв на підставі постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, прибув до незаконно організованого ОСОБА_16 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 грального закладу за адресою: АДРЕСА_1 , де у процесі гри у «покер», ОСОБА_19 , не отримавши відповідної комбінації карт, програв 14 600 гривень, які ОСОБА_19 передав ОСОБА_9 .

Разом з цим, при кожній новій роздачі дилером (круп'є) карт та здійсненням гравцями кінцевих ставок, із загальної кількості фішок, які перебували на гральному столі (так званий «банк»), круп'є забирав по однієї фішці, що у свою чергу було доходом грального закладу.

Крім того, 15.08.2025 о 20:30 ОСОБА_19 , який діяв на підставі постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, прибув до незаконно організованого ОСОБА_16 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 грального закладу за адресою: АДРЕСА_1 , де зателефонував ОСОБА_9 , який впустив його в середину приміщення та провів до грального залу.

Знаходячись всередині приміщення ОСОБА_9 , на прохання ОСОБА_19 , передав йому спеціальні гральні фішки для гри в «покер» на суму еквівалентну 3 500 гривень.

Після цього, ОСОБА_19 пройшов та присів за ігровий стіл, за яким функції дилера (круп'є) виконував ОСОБА_7 . Здійснюючи ставки разом з іншими учасниками, що перебували за столом, ОСОБА_19 грав у карткову азартну гру «покер», та періодично програючи та виграючи, ОСОБА_19 отримував від ОСОБА_9 додаткові фішки для продовження гри, облік яких вів ОСОБА_9 .

Не отримавши відповідної комбінації карт, ОСОБА_19 програв усі фішки, у результаті чого, відповідно до обліку, який вів ОСОБА_9 , у ОСОБА_19 сформувався борг перед гральним закладом на загальну суму 1000 гривень, які ОСОБА_19 передав ОСОБА_9 .

Разом з цим, при кожній новій роздачі ОСОБА_7 карт та здійсненням гравцями кінцевих ставок, із загальної кількості фішок, які перебували на гральному столі (так званий «банк»), ОСОБА_7 забирав по однієї фішці, що у свою чергу було доходом грального закладу.

Після закінчення гри, ОСОБА_19 залишив вказане приміщення.

Так, 22.08.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було проведено обшук у приміщенні грального закладу, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:

-гральний стіл із маркуванням «МА», s/n GB-341;

-фішка дилера;

-гральні фішки з маркуванням «МА» номіналом: 25 - 75 одиниць, 100 - 84 одиниці, 500 - 101 одиниця, 1000 - 80 одиниць, 5000 - 49 одиниць, 25 000 - 8 одиниць;

-чотири колоди карт від короля до туза;

-чорнові записи на 25 аркушах;

-належний ОСОБА_9 мобільний телефон Iphone 12 Pro Max s/n НОМЕР_1 , із сім-картою НОМЕР_2 ;

-належний ОСОБА_21 мобільний телефон Redmi 12 IMEI1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , із сім-картами НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ;

-належні ОСОБА_9 грошові кошти номіналом 500 гривень - 14 купюр, 1000 гривень - 6 купюр;

-належний ОСОБА_8 мобільний телефон Iphone 15 Pro Max s/n НОМЕР_7 , із сім-картою НОМЕР_8 ;

-належний ОСОБА_11 мобільний телефон Росо Х556 ІМЕІ1: НОМЕР_9 , ІМЕІ2: НОМЕР_10 із сім-картами НОМЕР_11 , НОМЕР_12 ;

-належний ОСОБА_12 мобільний телефон Iphone 13 Pro Max s/n AXPFVPHY7 із сім-картою НОМЕР_13 ;

-належний ОСОБА_7 мобільний телефон Iphone 14 Pro Max s/n НОМЕР_14 із сім-картою НОМЕР_15 ;

-належний ОСОБА_13 мобільний телефон Samsung Galaxy A51 s/n НОМЕР_16 із сім-картою НОМЕР_17 ;

-належний ОСОБА_14 мобільний телефон Samsung Galaxy A35 s/n НОМЕР_18 із сім-картою НОМЕР_19 ;

-належний ОСОБА_15 мобільний телефон Samsung Galaxy S23+ s/n/ НОМЕР_20 із сім-картами НОМЕР_21 , НОМЕР_22 ;

-належний ОСОБА_15 мобільний телефон Samsung Galaxy 10S s/n/ НОМЕР_23 із сім-картою НОМЕР_24 ;

-гральні карти насипом - 2 пакети;

-дві запечатані колоди гральних карт;

-гральні фішки насипом в наборі;

-дві квитанції про сплату грошових коштів на ім'я ОСОБА_7 ;

-дві квитанції на ім'я ОСОБА_22 .

В свою чергу, слідчим з дотриманням вимог ст. 110 КПК України прийнято рішення про визнання вищевказаних речей речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки в них зберігаються відомості, які містять інформацію щодо обставин, які досліджуються в межах вказаного кримінального провадження, зокрема які вказують на причетність конкретних осіб до вчинення вказаного кримінального правопорушення. Вилучена техніка та меблі безпосередньо використовувались злочинцями для організації забезпечення функціонування грального закладу, а вилучені грошові кошти є прибутком від функціонування вказаного закладу, тобто містять відомості щодо обставин, які досліджуються під час здійснення досудового слідства, та будуть використані як докази.

Таким чином, у досудового слідства є підстави вважати, що вилучене майно має безпосереднє відношення до вказаного кримінального провадження, оскільки містить відомості, що будуть використані як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Слідчий суддя, на підставі долучених до клопотання матеріалів, прийшов до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з метою збереження речових доказів якими можливо є вилучені речі, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно імовірно є речовими доказами в рамках кримінального провадження.

При цьому, оскільки майно імовірно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на вилучене під час обшуку майно.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження, після огляду та дослідження майна, буде спростовано відповідність зазначеного майна критеріям речових доказів, зацікавлені особи, в порядку ст. 174 КПК України, мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про який йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає, внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого детектива Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023160000001528 від 14.12.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 1 ст. 255-1 КК України - задовольнити.

Накласти арешт із забороню розпорядження та користування на майно, яке було виявлено та вилучено 22.08.2025 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: