Справа № 686/21344/25
Провадження № 1-кс/686/9015/25
18 вересня 2025 року м. Хмельницький
Слідча суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , ознайомившись із матеріалами клопотання слідчого в особливо важливих справах 1 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області ОСОБА_2 , погодженого із прокурором, про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22025240000000111,
18.09.2025 слідчий в особливо важливих справах 1 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області майор юстиції ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим із процесуальним прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а саме на: земельну ділянку з кадастровим номером 6825084500:01:001:0051 площею 0,25 га; земельну ділянку з кадастровим номером 6825084500:02:006:0003 площею 0.6044 га; житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 75.7 кв.м., які належать на праві приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дослідивши наявні матеріали, приходжу до висновку, що клопотання підлягає поверненню, у зв'язку із наступним.
Слідчим відділом УСБУ у Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025240000000111 від 13.06.2025, відомості у якому внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
У обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за яке згідно санкції даної статті передбачено конфіскацію майна як вид покарання.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, ОСОБА_4 на праві приватної власності належать наступні об'єкти нерухомості:
1) земельна ділянка з кадастровим номером 6825084500:01:001:0051 площею 0,25 га;
2) земельна ділянка з кадастровим номером 6825084500:02:006:0003 площею 0.6044 га;
3) житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 75.7 кв.м.
Відповідно до вимог ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року вказувалося на порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або інших осіб можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.
Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу; можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Так, до клопотання слідчим долучено довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №443590698 від 15.09.2025, яка сформована шляхом часткового співпадіння, за пошуковим запитом: ОСОБА_4 ; власником нерухомого майна указана ОСОБА_4 , ідентифікаційний код якої 2392215040.
Проте документів на підтвердження того, що підозрюваній ОСОБА_4 присвоєно вказаний у довідці ідентифікаційний код не долучено.
Окрім того, у вказаній довідці зазначено, що у власності ОСОБА_4 перебуває житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 75.7 кв.м., тоді як у клопотанні зазначено, що житловий будинок АДРЕСА_1 , на який слід накласти арешт, знаходиться по АДРЕСА_1 є попередньою назвою. Документів на підтвердження перейменування відповідної вулиці до клопотання не долучено.
Указане позбавляє слідчу суддю можливості пересвідчитися, що ОСОБА_4 є дійсним власником нерухомого майна, із клопотанням про арешт якого слідчий звернувся.
Отже зміст клопотання не узгоджується із долученими на підтвердження зазначених у ньому вимог доказами.
Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин клопотання слідчого про арешт майна не може бути розглянуто по суті і підлягає поверненню прокурору.
Керуючись ст.ст.171-173 КПК України,
постановила:
Повернути прокурору клопотання слідчого в особливо важливих справах 1 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області ОСОБА_2 , погоджене із прокурором, про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22025240000000111.
Установити строк у сімдесят дві години для усунення недоліків.
Роз'яснити прокурору, що у разі повернення клопотання про арешт майна прокурору, тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя