Справа № 1-602/ 2010 р.
Іменем України
“19” листопада 2010 року м. Вінниця
Замостянський районний суд м. Вінниці в складі:
головуючого судді Клапоущака С.Ю.,
при секретарі Гнасько Н.О.,
з участю військового прокурора Старинця О.Ю.,
підсудного ОСОБА_1,
захисника підсудного ОСОБА_2,
представника потерпілого ОСОБА_3,
потерпілого ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці справу про обвинувачення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Конотоп Городянського району Чернігівської області , громадянин а України, з вищою освітою, неодружен о го, працюючого помічник ом командира корабля авіаційного загону авіаційної ескадрильї, військове звання - старший лейтенант, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, раніше не судим ого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,
Підсудний ОСОБА_1 12 серпня 2010 року близько 20 години знаходився на залізничному вокзалі м. Вінниці, де познайомився із невідомим чоловіком на ім'я Дмитро, з яким на літній площадці кафе «Фонтан» розпили спиртне. В цей же день, близько 21 години ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння повертався додому. Проходячи у громадському місці, а саме по пішохідній алеї біля церкви що по вул. Чехова у м. Вінниці, ОСОБА_1 помітив автомобіль «Фольцваген - Пасат», д.н.НОМЕР_1, біля якого вирішив справити природні потреби шляхом сечовипускання. Поводячись з винятковим цинізмом та особливою зухвалістю, виражаючи явну неповагу до суспільства, зневажливо ставлячись до соціального порядку, грубо порушуючи існуючий порядок поведінки в громадському місці та демонструючи зневагу до загальноприйнятих норм моралі почав справляти природні потреби біля зазначеного автомобіля. Дані протиправні дії ОСОБА_1 помітив власник вищевказаного автомобіля ОСОБА_4, який в цей час наближався до автомобіля та зробив ОСОБА_1 зауваження з приводу його дій, на що останній не відреагував та обійшовши автомобіль з іншої сторони продовжив справляти природні потреби та висловлюватись нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_4. Повторно наблизившись до ОСОБА_1, ОСОБА_4 ще раз зробив йому зауваження щодо його дій. Маючи намір на продовження хуліганських дій ОСОБА_1 без будь-яких на це причин та підстав з хуліганських спонукань умисно наніс ОСОБА_4 один удар кулаком правої руки у ліве вухо, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді синця в завушній ділянці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень та умисно ривком руки пошкодив шляхом розриву золотий ланцюжок, що належить ОСОБА_4, чим спричинив останньому матеріальні збитки на суму 133 грн. 61 коп.
Органом досудового слідства дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 296 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом.
Підсудний ОСОБА_1 вину визнав повністю та підтвердив обставини скоєння злочину відповідно до викладеного. Так, підсудний суду показав, що 12 серпня 2010 року він увечері близько 20 годин повертався із служби до дому. Із військової частини він на транспорті добрався до залізничного вокзалу м. Вінниці, а далі вирішив йти пішки до дому. На залізничному вокзалі він випив 2 пляшки пива ємкістю по 0,5 л кожна. Оскільки він цілий день майже не їв, тому від випитого пива сп'янів, а деяких деталей, що відбувались із ним в цей вечір не пам'ятає. Близько 21 години, коли він вже майже дійшов до дому, а саме проходив по пішохідній алеї біля церкви, що по вул. Чехова в м. Вінниці, йому сильно захотілось справити природні потреби, що він і вирішив зробити. На алеї стояв автомобіль «Фольцваген-Пасат» темного кольору і він вирішив справити природні потреби біля нього, що й почав робити. Несподівано для нього біля автомобіля з'явився невідомий чоловік і почав сваритися із ним з приводу того що він справляє природні потреби біля автомобіля. Він обійшов автомобіль із іншої сторони, але цей чоловік (як пізніше стало відомо, що прізвище його ОСОБА_4) знову почав наближатись до нього та щось вигукувати. Будучи роздратованим, що йому не дають до кінця справити природні потреби, він розвернувся та наніс один удар кулаком правої руки в область лівого вуха ОСОБА_4. Після нанесення удару він вирішив схопити його рукою за верхній одяг, а саме за футболку та відштовхнути на землю. Йому майже вдалось це зробити, але від нанесеного удару ОСОБА_4 похитнувся назад і почав падати, а тому його футболка висковзнула з його руки. Після цього він розуміючи, що якщо не покине дане місце, то конфлікт може продовжитись, швидким кроком, майже бігом почав покидати дане місце в напрямку входу в алею, зі сторони вул. Чехова. Несподівано для нього, йому на зустріч вибігли декілька працівників міліції, які схопили його за руки, заламали їх за спину та повалили на землю.
ОСОБА_1 показав, що пригадує, коли лежав на землі, то до нього підійшов ОСОБА_4 і почав говорити працівникам міліції, що він, тобто ОСОБА_1 зірвав у нього з шиї золотий ланцюжок з хрестиком. Насправді цього він цього не робив, а якщо і зробив то ненавмисно і ланцюжка з хрестиком на шиї ОСОБА_4 він не бачив. ОСОБА_1 також додав, що допускає, що цей ланцюжок він розірвав ОСОБА_4 коли шарпнув його за футболку після нанесення удару.
Далі ОСОБА_1 показав, що працівники міліції включили ліхтарик та почали оглядати місце події і те місце, де він був затриманий. На відстані приблизно 70 см від нього в сторону автомобіля ОСОБА_4 на землі був виявлений розірваний ланцюжок. В подальшому з іншої сторони від нього, тобто зі сторони входу в алею працівники міліції знайшли хрестик. Де саме це було та на якій відстані від нього він не бачив, лише чув як про це говорили ОСОБА_4 та міліціонери. Через деякий час приїхав ще один автомобіль із міліціонерами, який забрав його до райвідділу міліції. ОСОБА_1 визнає свою вину, щиро розкаюється у скоєному. Вважає, що такого б ніколи не скоїв, якщо б не перебував під впливом алкоголю. За свою поведінку та вчинене діяння просить пробачення у ОСОБА_4, просив суд суворо його не карати.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4. просив підсудного суворо не карати та не позбавляти волі, цивільний позов не заявляв.
Так як підсудний свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, в суді пояснив, що в нього немає сумнівів у достовірності зібраних доказів по справі органами досудового слідства, то після роз'яснення йому положень та наслідків ст. 299 КПК України судове слідство по справі було обмежене допитом підсудного та дослідженням матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного.
Суд, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, приходить до висновку, що к валіфікація злочинних дій підсудного ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 296 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, є вірною, якість зібраних під час провадження досудового слідства доказів сумнівів у суду не викликає, тому суд визнає його винним у вчиненні цього злочину та вважає, що підсудний підлягає покаранню за вчинений ним злочин.
Призначаючи вид і міру покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості проти громадського порядку та моральності, дані про особу підсудного, який є військовослужбовцем, працює помічником командира корабля авіаційного загону авіаційної ескадрильї, військове звання - старший лейтенант, позитивно характеризується за місцем роботи.
Підсудний щиро розкаявся у вчиненому, під час досудового слідства та в судовому засіданні давав правдиві показання і тим самим активно сприяв розкриттю злочину і встановленню істини в справі, в повному обсязі відшкодував потерпілому ОСОБА_4 завдану шкоду, потерпілий просив підсудного суворо не карати та не позбавляти волі.
При призначенні підсудному покарання, суд в якості обставини, що пом'якшує покарання визнає його щире каяття у вчиненому, а в якості обставини, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Разом з тим, суд враховує, що підсудний до кримінальної відповідальності притягуються вперше, до вчинення злочину ні в чому гідному осуду помічений не був, по службі характеризується виключно позитивно. Крім того, суд зважає на примирення, досягнуте між підсудним та потерпілими.
Виходячи з наведених обставин, характеру та ступеню наслідків злочину суд вважає, що достатнім і необхідним для виправлення поведінки підсудного буде покарання у виді обмеження волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ст. 296 ч. 1 КК України - 1 рік і 6 місяців обмеження волі.
Враховуючи обставини справи та особу винного суд знаходить за можливе замість обмеження волі призначити підсудному службове обмеження на той самий строк, з відрахуванням в дохід держави 15 відсотків із суми грошового забезпечення, застосувавши до нього ст. 58 КК України.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 296 ч. 1 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік і 6 (шість) місяців.
Відповідно до ст. 58 КК України замість обмеження волі призначити засудженому ОСОБА_1 . службове обмеження на той самий строк з відрахуванням із суми, належного йому, грошового забезпечення 15 (п'ятнадцять) відсотків в доход держави.
Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_1 підписку про невиїзд залишити до набрання вироком законної сили без змін.
Речові докази по справі (а.с. 184): ланцюжок з хрестиком, які зберігається у фінансово - економічній служби військової частини А0549 - повернути потерпілому ОСОБА_4.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи №1415 від 17.09.2010 року - у розмірі 688 ( шістсот вісімдесят вісім) на користь Вінницького відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України м. Вінниці, р/р №31251272210137 в ГУДКУ у Вінницькій області МФО 802015, код ЄДРПОУ 25497409 (а.с.145-147).
На вирок суду може бути подана апеляція протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Замостянський районний суд м. Вінниці.
С У Д Д Я : підпис
З оригіналом вірно :
Суддя Замостянського районного суду м. Вінниці С.Ю. Клапоущак
Секретар