Єдиний унікальний номер судової справи №678/1394/25
Номер провадження №1-кс-678-631/25
17 вересня 2025 року селище Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Летичів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке подане слідчим слідчого відділення відділу поліції №3 Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 і погоджене прокурором Летичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 02 вересня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025243360000170 за ознаками кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309 КК України, щодо підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженця с. Станіславчик, Жмеринського району Вінницької області, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , неодружений, з середньою освітою, не працюючий, на утриманні неповнолітніх або малолітніх дітей не маючий, раніше судимий:
- 10 квітня 2025 року Летичівським районним судом за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді двох років пробаційного нагляду;
- 01 серпня 2025 року Летичівським районним судом за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки;
- 12 серпня 2025 року із обвинувальним актом скеровано кримінальне провадження № 120252433600000122 від 18 червня 2025 року за ч. 1 ст. 162 КК України (триває судовий розгляд);
- 21 серпня 2025 року із обвинувальним актом скеровано кримінальне провадження № 120252433600000151 від 05 серпня 2025 року за ч. 1 ст. 162 КК України (триває судовий розгляд),
16 вересня 2025 року до суду надійшло вказане клопотання, за змістом якого ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому слідчий і прокурор просять застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з можливістю внесення застави у розмірі, визначеному КПК України.
Слідчий ОСОБА_4 і прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримали і просили таке задовольнити, вважають, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із можливістю внесення застави зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_5 не заперечує проти застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За змістом клопотання та доданих матеріалів досудовим розслідуванням встановлено, що 10 квітня 2025 року ОСОБА_5 , засуджений вироком Летичівського районного суду Хмельницької області за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин у сфері обігу наркотичних засобів.
Так, ОСОБА_5 діючи в порушення вимог ст.ст. 2, 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», відповідно до яких діяльність з обігу наркотичних засобів, включених до Списку № 1 Таблиці II Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, а саме 02 вересня 2025 року близько 13 години 50 хвилин проходячи по вулиці Соборній селище Летичів, Хмельницького району Хмельницької області поблизу СТО «Авторемонт», що знаходиться за адресою вул. Свободи, 31/1 с-ще Летичів, в чагарниках виявив в дикорослі рослини конопель, зірвав рослини (стебла та листові пластини), які є наркотичним засобом обіг, якого обмежено - канабісом, таким чином придбавши їх.
Надалі ОСОБА_5 без мети збуту незаконно переніс у поліпропіленовому пакеті речовину рослинного походження, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/123-25/13251-НЗПРАП від 09 вересня 2025 року, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 47.88 грам, що відноситься до невеликих розмірів, до 14 години 50 хвилин 02 вересня 2025 року зберігаючи її при собі - моменту вилучення вказаної наркотичної речовини працівниками поліції неподалік домогосподарства № 68, що по вулиці Соборна, селище Летичів Хмельницького району, Хмельницької області.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні та перевезені наркотичних засобів, без мети збуту, вчинені протягом року після засудження ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за суттю.
Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Сформувавши повідомлення про підозру орган досудового розслідування має обґрунтовані підстави вважати, що вказане кримінальне правопорушення міг вчинити саме ОСОБА_5 .
Долучені до клопотання слідчим письмові докази дають слідчому судді правові підстави при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу вважати, що підозра у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення дійсно є обґрунтованою.
Зміст клопотання свідчить, що ризики, які у ньому зазначені, дійсно наявні.
Так, орган досудового розслідування кваліфікує дії підозрюваного ОСОБА_5 як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Суд вважає обґрунтованими доводи клопотання, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 , усвідомлюючи те, що за вчинене кримінальне правопорушення законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років, також те, що він будучи засудженим до обмеження волі на строк 2 роки, не відбув призначене покарання, тому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення відповідальності від покарання, оскільки суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від органів досудового розслідування). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Крім того, враховується, що в Україні відповідно до Указу Президента України № 64/2022, затвердженого законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, введено воєнний стан, який був неодноразово продовжений, та те, що підозрюваний усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжких кримінальних правопорушень може переховуватись від органів досудового розслідування та суду та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України, а також переховуватись на території України.
Існує також ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливого незаконного вчинення підозрюваною фізичного та психологічного тиску на свідків, анкетні дані яких відомі підозрюваному, спонукаючи їх до зміни ними показів або відмови від дачі показів, з метою уникнення кримінальної відповідальності або ж її пом'якшення. Крім того, на даний час досудове розслідування триває, а слідчими вживаються заходи, спрямовані на встановлення і подальший допит свідків у кримінальному провадженні та вказані особи судом не допитані.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК, адже не маючи засобів для існування, може спрямовувати свої дії на вчинення нових кримінальних правопорушень.
Суддя вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується підозрюваному, тяжкістю покарання, яке йому загрожує згідно санкції статті, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
При цьому суд звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Виходячи з вищенаведеного, враховуючи тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобіганням наведеним у клопотаннях ризикам, до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не гарантуватиме та не забезпечуватиме запобігання вказаним ризикам та виконанням процесуальних обов'язків.
Як зазначено у ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;.
Законодавець у ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установив у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028 грн.
З урахуванням особи підозрюваного, тієї обставини, що він офіційно не працює, проте підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, пов'язаного із незаконним придбанням, незаконним зберіганням наркотичних речових, неодноразово судимий, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави у максимальній межі, передбаченої п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України. Вказаний розмір застави не буде завідомо непомірним для підозрюваного.
Клопотання підлягає задоволенню і до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави.
Керуючись ст.ст. 110, 131-132, 176-178, 182-184, 196-198, 309-310, 369-372, 392-395 КПК України,
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - до 14 листопада 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_5 розмір застави - двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560,00 грн.
В разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 строком на час дії даної ухвали, покласти наступні обов'язки:
• прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
• не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
• повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
• утриматись від спілкування із особами, які є свідками у даному кримінальному провадженні;
• здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які дають право на виїзд з України.
У разі невиконання зазначених обов'язків, застава звертається в дохід держави.
В разі внесення застави підозрюваним ОСОБА_5 контроль за дотриманням визначених йому обов'язків покласти на Відділ поліції №3 Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.
Строк дії ухвали - до 14 листопада 2025 року включно.
Копію ухвали негайно після проголошення вручити підозрюваному та прокурору.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя підпис ОСОБА_1
Слідчий суддя ОСОБА_1