Справа № 947/34359/25
Провадження № 1-кс/947/14027/25
17.09.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024160000001403 від 06.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024160000001403 від 06.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
У клопотанні слідчий, з метою збереження речових доказів, просить накласти арешт, із забороною користування та розпорядження на майно, яке вилучене в період часу з 23.53 год. 13.09.2025 по 00.55 год. 14.09.2025 під час проведення обшуку в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України транспортного засобу марки «Mercedes-Benz GLS 350d, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , користувачем якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий та прокурор у судове засідання не з'явились, натомість від прокурора ОСОБА_4 до канцелярії суду надійшла заява про розгляд клопотання без його участі, вимоги якого просить задовольнити.
Також до канцелярії суду надійшли письмові заперечення адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 , в яких просить відмовити у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на: автомобіль, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, грошові кошти у сумі 7000 гривень та 2000 дол. США. Поряд з цим зазначає, що вона не може погодитися з позицією органу досудового розслідування про те, що вказаний транспортний засіб був знаряддям вчинення злочину та зберіг на собі будь-які сліди, оскільки, як вбачається із самого клопотання «біля 19.15 год. 13.09.2024, ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, зустрілася біля заправки WOG, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, буд. 378 з ОСОБА_7 , де в салоні автомобіля Mercedes-Benz GLS 35od, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , останній передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 6000 доларів США за послугу в організації незаконного переправлення через державний кордон України. Отримавши грошові кошти, ОСОБА_5 вказала ОСОБА_7 про необхідність сісти в інший автомобіль, який його перевезе та доставить до визначеного ОСОБА_5 місця, з метою подальшого незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон. Далі, біля 19.30 год. 13.09.2025, ОСОБА_7 , за вказівкою ОСОБА_5 , сів до транспортного засобу марки «Mercedes-Benz CLS 320 CDI» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , після чого останній його повіз в бік м. Рені Одеської області»
На її думку, з вказаного слідує, що автомобіль, який належить ОСОБА_9 не використовувався для перевезення осіб. Для перевезення ОСОБА_7 використовувався автомобіль марки «Mercedes- Benz CLS 320 CDI» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , у зв'язку з чим не можливо розцінювати автомобіль Mercedes-Benz GLS 35od, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , як знаряддя вчинення злочину, оскільки він не був спеціально пристосований для перевезення осіб, не зберіг на собі жодних слідів вчинення злочину, з клопотання вбачається лише те, що у вказаному автомобілі було передано кошти ОСОБА_5 , однак вказаний факт зафіксовано матеріалами НСРД та протоколом обшуку вказаного автомобіля, та не потребує його збереження за для підтвердження вказаних обставин.
Крім того, адвокат звертає увагу, що вилучені особисті кошти, які належать ОСОБА_5 в сумі 2000 доларів США та 7000 гривень не були набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, а також одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та не є доходами від них. Оскільки відповідно до клопотання ОСОБА_7 передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 6000 доларів США за послугу в організації незаконного переправлення через державний кордон України, які також були вилучені в ході проведеного обшуку. Даних про те, що особисті кошти, які належать ОСОБА_5 в сумі 2000 доларів США та 7000 гривень були набуті в результаті вчинення злочину матеріали клопотання не містять. Також представник власника майна просить розглянути клопотання без її участі.
У зв'язку з неявкою учасників процесу, керуючись вимогами ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду такого клопотання за відсутності наведених осіб.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024160000001403 від 06.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 31.07.2025, більш точний час слідством не встановлений, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, при невстановлених обставинах, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після введення Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України воєнного стану і розуміючи заборону виїзду з території України особам чоловічої статі у віці від 18 до 60 років, прийняла для себе рішення організувати незаконне переправлення осіб чоловічої статі через державний кордон України поза межами пунктів пропуску, за грошову винагороду.
Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом і прагненням до незаконної наживи, вирішивши незаконно переправляти осіб через державний кордон України, добре розуміючи порядок перетину та недоторканість державного кордону України, достовірно знаючи, що Указом Президента України та Верховного головнокомандувача у зв'язку з військовою агресією Збройних Сил Російської Федерації проти України, на всій території України запроваджено військовий стан, ОСОБА_5 організувала діяльність, метою якої є незаконне переправлення осіб через державний кордон України та розробила відповідний злочинний план, який полягав у підшукуванні та вербуванні осіб, які бажають залишити територію України через державний кордон України у напрямку Республіки Молдова, яким тимчасового обмежено право на виїзд з України, організація перевезення вказаних осіб до місць незаконного перетину державного кордону.
З метою реалізації свого злочинного умислу, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи, що для досягнення злочинного результату поза можливістю бути викритим є необхідним залучення інших осіб, ОСОБА_5 для досягнення своєї злочинної мети, у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час та спосіб, залучила до злочинної діяльності невстановлену досудовим розслідуванням особу.
Так, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 31.07.2025 ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, підшукала ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому повідомила про можливість переправлення осіб через державний кордон України під час дії правового режиму воєнного стану, незважаючи на встановлену заборону, шляхом безпосереднього перевезення через державний кордон України, повідомивши останньому, що таке перевезення відбудеться в обхід офіційно встановлених пунктів пропуску через державний кордон України.
У свою чергу ОСОБА_7 , повідомивши про відомі йому факти до правоохоронних органів, був залучений, за його згодою, до проведення слідчих (розшукових) дій, та діючи під контролем правоохоронних органів погодився на запропоновані ОСОБА_5 умови перетину осіб через державний кордон України.
У подальшому, ОСОБА_5 , в невстановлений час та місці, при невстановлених обставинах, з метою надання засобу, підібрала водія, а саме ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на транспортному засобі марки «Mercedes-Benz CLS 320 CDI» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який не був обізнаний про злочинні плани ОСОБА_5 і повинен перевезти ОСОБА_7 до визначеного ОСОБА_5 місця, з метою подальшого незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України.
Крім того, біля 15.30 год. 13.09.2024, ОСОБА_5 , знаходячись у невстановленому місці, при невстановлених обставинах, зателефонувала зі свого мобільного телефону ОСОБА_7 та призначила зустріч на 19.00 год. 13.09.2025 біля заправки WOG, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, буд. 378, з метою подальшого незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України.
Після цього, біля 19.15 год. 13.09.2024, ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, зустрілася біля заправки WOG, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, буд. 378 з ОСОБА_7 , де в салоні автомобіля Mercedes-Benz GLS 350d, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , останній передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 6000 доларів США за послугу в організації незаконного переправлення через державний кордон України. Отримавши грошові кошти, ОСОБА_5 вказала ОСОБА_7 про необхідність сісти в інший автомобіль, який його перевезе та доставить до визначеного ОСОБА_5 місця, з метою подальшого незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон.
Далі, біля 19.30 год. 13.09.2025, ОСОБА_7 , за вказівкою ОСОБА_5 , сів до транспортного засобу марки «Mercedes-Benz CLS 320 CDI» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , після чого останній його повіз в бік м. Рені Одеської області.
У подальшому, о 20.11 год. 13.09.2025 на автошляху М-15 Одеса - Рені біля будинку № 107 по вул. Болградська, с. Броска Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_5 було затримано працівниками правоохоронного органу, а її протиправну діяльність припинено.
13.09.2025 о 20.11 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України в порядку ст. 208 КПК України.
Надалі, в період часу з 23.53 год. 13.09.2025 по 00.55 год. 14.09.2025 в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України проведено обшук транспортного засобу марки «Mercedes-Benz GLS 350d, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , користувачем якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого виявлено та вилучено речі, які мають вагоме значення для встановлення об'єктивної істини у вказаному кримінальному провадженні, а саме:
- грошові кошти в сумі 1000 доларів США, а саме 10 купюр номіналом 100 доларів США серія та номер КВ908117604I, KG05665434B, KB38406913D, HB33378198K, HK45243968D, HG01615610B,KB32826893F, KL 97198167A, HL3244733G, HB61157356I;
- імітаційні засоби у вигляді купюр номіналом 100 доларів США з номером та серією HF71737232E у кількості 50 шт.;
- грошові кошти в сумі 2000 доларів США, 20 купюрам номіналом по 100 доларів США;
- грошові кошти в сумі 7000 гривень, 7 купюрам номіналом по 1000 гривень;
- транспортний засіб марки «Mercedes-Benz GLS 350d, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , за допомогою якого ОСОБА_5 перевозила осіб, в прикордонні райони, з метою подальшого незаконного переправлення їх через державний кордон України, у зв'язку з чим зазначений автомобіль є знаряддям злочину;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на транспортний засіб «Mercedes-Benz GLS 350d, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований на ОСОБА_9 .
14.09.2025 вилучені речі визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження постановою слідчого.
В подальшому, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15.09.2025 року було легалізовано обшук проведений 13.09.2025 в транспортному засобі марки «Mercedes-Benz GLS 350d, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ,у відповідності до положень ст. 233 КПК України.
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків віднесено можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна, зокрема для третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов таких висновків.
1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна.
Під час розгляду клопотання слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень. Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та вагомість наявних доказів про їх вчинення підтверджуються долученими до клопотання матеріалами.
Факти та обставини, які були озвучені та досліджені під час судового засідання, з розумною достатністю та вірогідністю, могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, на даному етапі досудового розслідування, що події кримінальних правопорушень відбулись та до них може бути причетна ОСОБА_5 .
У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
2) Правові підстави накладення арешту майна
Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
Тимчасове вилучення у власника електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі. При цьому, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України).
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складеного слідчим, ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та в ході її затримання було проведено невідкладний обшук транспортного засобу «Mercedes-Benz GLS 350d, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в ході якого виявлено та вилучено майно про яке було зазначено вище.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи клопотання про накладення арешту на вилучені в ході обшуку імітаційні засоби у вигляді купюр номіналом 100 доларів США з номером та серією HF71737232E у кількості 50 шт., оскільки як було встановлено в ході судового засідання вказані кошти призначалися для передачі ОСОБА_5 , з метою викриття її протиправної діяльності
Також з огляду на правову кваліфікацію вчинених діянь за ознаками кримінального правопорушення вилучені грошові кошти в сумі 2000 дол. США та 7000 грн. відповідають ознакам майна, здобутого кримінально протиправним шляхом. Слідчий суддя вважає, що вилучені в ході обшуку грошові кошти мають пряме відношення до вчиненого кримінального правопорушення, оскільки можуть містити на собі сліди, які ймовірно будуть використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, їх походження підлягає детальній перевірці, а отже, вони потребують збереженню, в цілях їх подальшого дослідження.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 перебуває у статусі підозрюваної у даному кримінальному провадженні, їй інкримінується кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України.
Санкцією ч. 3 ст. 332 КК України визначено обов'язковим додатковим покаранням конфіскацію майна.
Кримінальним процесуальним кодексом України не визначено поняття «обґрунтованої підозри», тому слідчий суддя, в силу вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керується практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права.
Так, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об'єктивних фактах.
Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об'єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справа «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Так, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення (справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, справа «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Отже, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною і достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів, зокрема, арешту майна.
З огляду на викладене, у органу досудового розслідування існували достатні підстави вважати, що грошові кошти можуть бути одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, що стало підставою для їх вилучення в ході обшуку.
Отже, грошові кошти вилучено у відповідності до положень ч.ч. 1, 2 ст. 167, ч. 2 ст. 168, ч. 7 ст. 236 КПК України, а тому підстави вважати, що їх вилучення відбулося незаконно, відсутні.
Таким чином слідчий суддя вважає, що вилучені в ході обшуку грошові кошти мають пряме відношення до вчиненого кримінального правопорушення, оскільки можуть містити на собі сліди, які ймовірно будуть використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, їх походження підлягає детальній перевірці, а отже, вони потребують збереженню, в цілях їх подальшого дослідження.
Що стосується арешту транспортного засобу транспортного засобу «Mercedes-Benz GLS 350d, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та відповідно свідоцтва про реєстрацію вищевказаного транспортного засобу.
Слідчий суддя не виключає того факту, що вилучений транспортний засіб автомобіль марки «Mercedes-Benz GLS 350d, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 міг використовуватися для реалізації злочинної схеми, зокрема для перевезення осіб, в прикордонні райони, з метою подальшого незаконного переправлення їх через державний кордон України, більш того в ході досудового розслідування, на підставі ст. 233 КПК України, було проведено його обшук та затримано ОСОБА_5 , яка користувалась цим автомобілем та повідомлено останній про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. У зв'язку з чим зазначений автомобіль може бути знаряддям злочину, а від так відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів.
Поряд з цим, слідчим суддею встановлено, що на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , автомобіль марки Mercedes-Benz GLS 350d, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_9 . Матеріали клопотання не містять даних про причетність власника автомобіля до обставин кримінального провадження.
Тому слідчий суддя вважає, що застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді заборони користування транспортним засобом є недоцільним з огляду на те, що буде надто обтяжливим для власника майна, а завдання кримінального провадження можуть бути досягнуті шляхом обмеження власника та користувача права розпорядження транспортним засобом без заборони користування, що буде відповідати меті арешту майна.
За таких обставин, в цілях запобігання необґрунтованого порушення гарантованого Конституцією України права користування майном, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про арешт майна в частині заборони користування транспортним засобом не підлягає задоволенню.
Зважаючи на те, що слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання в частині заборони користування транспортним засобом, то відповідно вимоги про арешт свідоцтва про право реєстрацію транспортного засобу марки Mercedes-Benz GLS 350d, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - також задоволенню не підлягають.
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов'язане з накладенням арешту на належне їй майно.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні,
Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.
У порядку встановленому КПК, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.
Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.
Додатково слідчий суддя акцентує, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального правопорушення майно, на яке накладено арешт , буде оглянуто та встановлено, що відпала необхідність в його подальшому арешті, власник такого майна має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, у відповідності до ст.. 174 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024160000001403 від 06.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт із забороною користування та розпорядження на майно, яке вилучене в період часу з 23.53 год. 13.09.2025 по 00.55 год. 14.09.2025 під час проведення обшуку в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України транспортного засобу марки «Mercedes-Benz GLS 350d, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , користувачем якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- грошові кошти в сумі 1000 доларів США, а саме 10 купюр номіналом 100 доларів США серія та номер КВ908117604I, KG05665434B, KB38406913D, HB33378198K, HK45243968D, HG01615610B,KB32826893F, KL 97198167A, HL3244733G, HB61157356I;
- імітаційні засоби у вигляді купюр номіналом 100 доларів США з номером та серією HF71737232E у кількості 50 шт.;
- грошові кошти в сумі 2000 доларів США, 20 купюрам номіналом по 100 доларів США;
- грошові кошти в сумі 7000 гривень, 7 купюрам номіналом по 1000 гривень.
Накласти арешт із забороною розпорядження на: транспортний засіб марки «Mercedes-Benz GLS 350d, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
У задоволенні клопотання в іншій частині - відмовити.
Попередити власника транспортного засобу про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1