Справа № 947/34359/25
Провадження № 1-кс/947/14026/25
17.09.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024160000001403 від 06.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024160000001403 від 06.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
У клопотанні слідчий, з метою збереження речових доказів, просить накласти арешт із забороною користування та розпорядження на майно, яке вилучене 13.09.2025 під час затримання та проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон «Apple iPhone 15 Pro Max», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 .
Слідчий та прокурор у судове засідання не з'явились, натомість від прокурора ОСОБА_4 до канцелярії суду надійшла заява про розгляд клопотання без його участі, вимоги якого просить задовольнити.
Також до канцелярії суду надійшли письмові заперечення адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 , в яких просить відмовити у задоволенні клопотання вказуючи на те, що воно взагалі не мотивоване. На думку адвоката слідчим необґрунтовано необхідність арешту телефону та не надано доказів про те які сліди зберіг на собі виучений телефон. Також представник власника майна просить розглянути клопотання без її участі.
У зв'язку з неявкою учасників процесу, керуючись вимогами ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду такого клопотання за відсутності наведених осіб.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024160000001403 від 06.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 31.07.2025, більш точний час слідством не встановлений, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, при невстановлених обставинах, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після введення Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України воєнного стану і розуміючи заборону виїзду з території України особам чоловічої статі у віці від 18 до 60 років, прийняла для себе рішення організувати незаконне переправлення осіб чоловічої статі через державний кордон України поза межами пунктів пропуску, за грошову винагороду.
Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом і прагненням до незаконної наживи, вирішивши незаконно переправляти осіб через державний кордон України, добре розуміючи порядок перетину та недоторканість державного кордону України, достовірно знаючи, що Указом Президента України та Верховного головнокомандувача у зв'язку з військовою агресією Збройних Сил Російської Федерації проти України, на всій території України запроваджено військовий стан, ОСОБА_5 організувала діяльність, метою якої є незаконне переправлення осіб через державний кордон України та розробила відповідний злочинний план, який полягав у підшукуванні та вербуванні осіб, які бажають залишити територію України через державний кордон України у напрямку Республіки Молдова, яким тимчасового обмежено право на виїзд з України, організація перевезення вказаних осіб до місць незаконного перетину державного кордону.
З метою реалізації свого злочинного умислу, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи, що для досягнення злочинного результату поза можливістю бути викритим є необхідним залучення інших осіб, ОСОБА_5 для досягнення своєї злочинної мети, у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час та спосіб, залучила до злочинної діяльності невстановлену досудовим розслідуванням особу.
Так, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 31.07.2025 ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, підшукала ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому повідомила про можливість переправлення осіб через державний кордон України під час дії правового режиму воєнного стану, незважаючи на встановлену заборону, шляхом безпосереднього перевезення через державний кордон України, повідомивши останньому, що таке перевезення відбудеться в обхід офіційно встановлених пунктів пропуску через державний кордон України.
У свою чергу ОСОБА_7 , повідомивши про відомі йому факти до правоохоронних органів, був залучений, за його згодою, до проведення слідчих (розшукових) дій, та діючи під контролем правоохоронних органів погодився на запропоновані ОСОБА_5 умови перетину осіб через державний кордон України.
У подальшому, ОСОБА_5 , в невстановлений час та місці, при невстановлених обставинах, з метою надання засобу, підібрала водія, а саме ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на транспортному засобі марки «Mercedes-Benz CLS 320 CDI» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який не був обізнаний про злочинні плани ОСОБА_5 і повинен перевезти ОСОБА_7 до визначеного ОСОБА_5 місця, з метою подальшого незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України.
Крім того, біля 15.30 год. 13.09.2024, ОСОБА_5 , знаходячись у невстановленому місці, при невстановлених обставинах, зателефонувала зі свого мобільного телефону ОСОБА_7 та призначила зустріч на 19.00 год. 13.09.2025 біля заправки WOG, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, буд. 378, з метою подальшого незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України.
Після цього, біля 19.15 год. 13.09.2024, ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, зустрілася біля заправки WOG, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, буд. 378 з ОСОБА_7 , де в салоні автомобіля Mercedes-Benz GLS 350d, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , останній передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 6000 доларів США за послугу в організації незаконного переправлення через державний кордон України. Отримавши грошові кошти, ОСОБА_5 вказала ОСОБА_7 про необхідність сісти в інший автомобіль, який його перевезе та доставить до визначеного ОСОБА_5 місця, з метою подальшого незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон.
Далі, біля 19.30 год. 13.09.2025, ОСОБА_7 , за вказівкою ОСОБА_5 , сів до транспортного засобу марки «Mercedes-Benz CLS 320 CDI» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_8 , після чого останній його повіз в бік м. Рені Одеської області.
У подальшому, о 20.11 год. 13.09.2025 на автошляху М-15 Одеса - Рені біля будинку № 107 по вул. Болградська, с. Броска Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_5 було затримано працівниками правоохоронного органу, а її протиправну діяльність припинено.
Надалі, 13.09.2025 о 20.11 год. в порядку статті 208 КПК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. В ході затримання проведено особистий обшук ОСОБА_5 , в ході якого виявлено та вилучено речі, які мають вагоме значення для встановлення об'єктивної істини у вказаному кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон «Apple iPhone 15 Pro Max», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 .
14.09.2025 вилучений мобільний телефони визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження постановою слідчого.
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків віднесено можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна, зокрема для третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов таких висновків.
1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна.
Під час розгляду клопотання слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень. Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та вагомість наявних доказів про їх вчинення підтверджуються долученими до клопотання матеріалами.
Факти та обставини, які були озвучені та досліджені під час судового засідання, з розумною достатністю та вірогідністю, могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, на даному етапі досудового розслідування, що події кримінальних правопорушень відбулись та до них може бути причетна ОСОБА_5 .
У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
2) Правові підстави накладення арешту майна
Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
Тимчасове вилучення у власника електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі. При цьому, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України).
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складеного слідчим, ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в ході якого виявлено та вилучено належний останній мобільний телефон.
В даному випадку слідчий суддя вважає, що вилучений мобільний телефон може містити на собі відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-протиправних дій за обставинами даного кримінального провадження, (дзвінки, листування, фото, номери телефонів осіб пов'язаних з вчиненням кримінального правопорушення) в зв'язку з чим таке майно відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від, а отже, воно потребує збереження, в цілях їх подальшого дослідження та проведення відповідних експертних досліджень.
Більш того, слідчий суддя не може виключати, що перед стороною обвинувачення постане питання експертного дослідження вилучених мобільних телефонів, а обов'язковою умовою їх проведення є безпосереднє надання для дослідження електронного пристрою, що додатково підтверджує наявність підстав для арешту майна.
При цьому, норми КПК України не визначають чітких термінів для призначення експертного дослідження вилученого майна, а також не передбачають такої підстави для відмови у накладенні арешту, як відсутність станом на час розгляду клопотання постанови про призначення експертизи.
Аналізуючи викладені вище обставини, слідчий суддя вважає, що у даному випадку наявні достатні підстави вважати, що вилучений у ході затримання ОСОБА_5 мобільний телефон, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та у органу досудового розслідування існує можливість використання відомостей, які у ньому містяться, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні.
3) Речі є тим видом майна, на яке може бути накладено арешт
Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку, зокрема, на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України). Слідчий у своєму клопотанні просить накласти арешт на мобільний телефон. Таке майно відповідає положенням ч. 2 ст. 181 ЦК України (оскільки є рухомим) та положенням ч. 10 ст. 170 КПК України, відтак, на нього може бути накладено арешт.
4) Завдання, для виконання яких слідчий звертається із клопотанням про арешт майна
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України). Зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, можливість приховування, пошкодження, псування або знищення технічного пристрою, вилученого у ході затримання ОСОБА_5 та інформації, яка в ньому міститься, є обґрунтованою.
5) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Положення КПК України узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, який дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв'язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).
Отже, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Частина четверта статті 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливих кримінальних правопорушень, їх специфіку, ступінь тяжкості, накладення арешту у цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, оскільки не має на меті позбавити ОСОБА_5 належного їй майна, а лише тимчасово обмежити його право користування, розпорядження та відчуження вказаним майном, зокрема, до завершення експертного дослідження або завершення кримінального провадження.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника майна слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для нього
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, власник майна, в порядку ст. 174 КПК України, має процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024160000001403 від 06.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - задовольнити.
Накласти арешт із забороною користування та розпорядження на майно, яке вилучене 13.09.2025 під час затримання та проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,а саме:
- мобільний телефон «Apple iPhone 15 Pro Max», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 .
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1