Справа № 686/6157/25
Провадження № 2/677/586/25
(ЗАОЧНЕ)
19.09.2025 року м. Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого-судді Шовкуна В.О.,
за участі секретаря судового засідання Демчишеної Ю.В,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красилів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» (далі ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ») звернулось до суду в системі «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтований тим, що 19.06.2020 року між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 укладений договір про надання фінансового кредиту № 129463, Індивідуальна частина якого підписана шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір, відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Відповідно до умов договору товариство надало клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності: сума кредиту 1000,00 грн., дата надання кредиту 19.06.2020 року, строк кредиту - 30 днів, стандартна процентна ставка 2 % в день або 730 % річних, а клієнт зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Свої зобов'язання ТОВ «Займер» виконало у повному обсязі, перерахувавши грошові кошти на картковий рахунок ОСОБА_1 , а відповідач вчасно їх не повернув, внаслідок чого утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором.
На підставі договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021 року ТОВ «Займер» передало для ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» свої права грошової вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за Індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту № 129463 від 19.06.2020 року до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 5200,00 грн. Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання, після відступлення права вимоги ОСОБА_1 , не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», ні на рахунки попереднього кредитора. Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 129463 від 19.06.2020 року в розмірі 5200,00 грн., що складається із простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 1000,00 грн., за процентами в розмірі 4200,00 грн. Також позивач просить стягнути судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 10500,00 грн.
Аргументи учасників справи.
Відзив на позов відповідач до суду не подав.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, якою просив розглянути справу без його участі, вимоги позовної заяви підтримав повністю, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач, який повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином, в судове засідання повторно не з'явився, будь-яких заяв, клопотань суду не подав, причини неявки не повідомив.
Позиція суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
У відповідності до ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень з боку позивача проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Короткий зміст фактичних обставин справи.
Судом встановлено, що 19.06.2020 року ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 в електронній формі уклали Індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту № 129463. Відповідно до умов договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 1000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на у мовах, визначених договором. Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 18.07.2020 року. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 730% річних від суми кредиту з розрахунку 2% на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Невід'ємною частиною цього договору є Публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства www.cly.com.ua.
Підпунктом 2.1 договору передбачено, що сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно з Графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п.п. 2.2. договору, сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок товариства у строк, встановлений договором.
Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом (п. 2.3 Договору).
Відповідно до п.п. 4.1. договору, сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору відповідно до чинного законодавства України та договору.
Цей договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатор відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» (п.п. 6.1. Договору).
Згідно п.п. 6.3 договору всі додатки та додаткові угоди, складені сторонами в електронному вигляді і підписані з використанням одноразового ідентифікатора, є невід'ємними частинами договору.
Підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту товариства. Клієнт підтверджує, що отримав від товариства до укладення цього договору інформацію, зазначену в частині 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». (п.п. 6.8., 6.9 Договору).
Договір про надання фінансового кредиту № 129463 підписаний клієнтом ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL9012, що стверджується п. 7 Договору «Реквізити та підписи сторін».
Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «Займер», клієнт ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), з яким укладений договір № 129463 від 19.06.2020 року ідентифікований товариством, акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора здійснювалось в інформаційно-телекомунікаційній системі www.cly.com.ua. 19.06.2020 року на мобільний номер телефону відповідача ОСОБА_1 , НОМЕР_2 наданий одноразовий ідентифікатор KL9012.
Перерахування грошових коштів на картку відповідача здійснено за допомогою технологічного оператора платіжних послуг ТОВ «Платежі Онлайн» на сайті торговця через платіжний сервіс «Platon».
З інформаційної довідки № 679/01 від 10.01.2025 року ТОВ «Платежі Онлайн» слідує, що 19.06.2020 року о 10:44:05 успішно перераховані кошти в сумі 1000,00 грн. на карту ПриватБанку № НОМЕР_3 , номер транзакції 29255-26446-46997, номер замовлення A253767B123212CLY129463T855592.
Отже, ТОВ «Займер» зобов'язання за укладеним договором виконало в повному обсязі, перерахувавши на платіжну картку ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1000,00 грн., а останній їх отримав.
ОСОБА_1 належним чином зобов'язання за договором не виконував, в результаті чого утворилась заборгованість за укладеним договором № 129463 від 19.06.2020 року в розмірі 5200,00 грн.
28.10.2021 року між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладений договір факторингу № 01-28/10/2021, відповідно до якого до ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» перейшло право вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за Індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту № 129463 від 19.06.2020 року до відповідача ОСОБА_1 .
Згідно п. 1. договору факторингу, на умовах, встановлених цим договором та у відповідності до гл. 73 ЦК України, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (Портфель заборгованості).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021 року, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 129463 від 19.06.2020 року в сумі 5200,00 грн., з яких 1000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 4200,00 грн. - сума заборгованості за процентами.
Всупереч умовам договору відповідач не виконав свого зобов'язання, після відступлення права вимоги ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», ні на рахунки попереднього кредитора.
12.11.2021 року позивач направив на адресу відповідача вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором, в якій зазначено, що між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладений договір факторингу, за яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором про надання фінансового кредиту № 129463 від 19.06.2020 року також інформацію про те, що у відповідача існує заборгованість за кредитним договором в розмірі 5200,00 грн., яку необхідно сплатити на вказані у повідомленні реквізити.
З виписки з особистого рахунку за кредитним договором № 129463 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором № 129463 від 19.06.2020 року слідує, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за вищевказаним договором станом на 04.12.2024 року становить 5200,00 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 1000,00 грн., за процентами в розмірі 4200,00 грн. Станом на 12.11.2021 року ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» повідомляє, що заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 129463 від 19.06.2020 року не погашена. Нарахування відсотків, пені, штрафів не здійснювалося.
Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити частково з огляду на таке.
Матеріалами справи підтверджено, що 19.06.2020 року між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 укладена Індивідуальна частина договору про надання фінансового кредиту № 129463 в електронній формі. Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після чого укладений кредитний договір розміщено в особистому кабінеті відповідача ОСОБА_1 та надані кредитні кошти в розмірі 1000,00 грн. шляхом переказу на його картковий рахунок, що підтверджується письмовими доказами. Отже, кредитний договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін такого договору виникли цивільні права та обов'язки майнового характеру.
Договір укладений згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в порядку, передбаченому Законом України «По електронну комерцію». Договір підписувався з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відтак, укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідача, оскільки саме він зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Займер». Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, що підтверджується довідкою про ідентифікацію є належним та допустимим доказом укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 не був би укладений.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243ск20).
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Після підписання кредитного договору у відповідача виникло зобов'язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом. В матеріалах справи відсутні докази оспорення ОСОБА_1 договору про надання фінансового кредиту № 126463 від 19.06.2020 року, оскільки відповідач отримав та користувався кредитними коштами.
Відповідно до договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021 року ТОВ «Займер» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», а тому позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав на правомірних підставах.
Відповідачем доказів на підтвердження виконання умов договору та повернення заборгованості суду надано не було.
Однак суд вважає, що позивач неправильно здійснив нарахування процентів за користування коштами за договором про надання фінансового кредиту № 129463 від 16.06.2020 року.
Згідно виписки з особистого рахунку за кредитним договором № 129463 від 19.06.2020 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за вищевказаним договором станом на 04.12.2024 року становить 5200,00 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 1000,00 грн., за процентами в розмірі 4200,00 грн.
Згідно умов Індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 129463 від 19.06.2020 року, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 1000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 18.07.2020 року. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 730% річних від суми кредиту з розрахунку 2% на добу.
Вказане узгоджується також з додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 129463 від 19.06.2020 року. Графік розрахунків та орієнтовна сукупна вартість кредиту.
Індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту № 129463 від 19.06.2020 року не передбачено нараховування процентів після закінчення строку кредитування. Окрім цього, докази, що відбулася пролонгація такого строку відповідно до умов договору суду не надані.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154 цс 18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.
Отже, з врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що за договором про надання фінансового кредиту № 129463 від 19.06.2020 року проценти за користування кредитними коштами в розмірі 2% можуть бути нараховані лише упродовж 30 днів, тобто строку, на який були надані кредитні кошти, а тому розмір заборгованості за процентами за користування кредитними коштами за цим договором складає: 600,00 грн. (1000 х 2% х 30).
Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» слід стягнути заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 129463 від 19.06.2020 року у розмірі 1600,00 грн. (1000,00 грн. - тіло кредиту + 600,00 грн. - проценти).
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн., ціна позову 5200,00 грн., позов задоволено на суму 1600,00 грн., тобто на 30,77% (1600:5200х100%), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 745,37 грн. судового збору (2422,40/100х30,77%).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголошено на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно матеріалів справи ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» 29.12.2023 року уклало договір про надання правової допомоги з адвокатом Пархомчуком С.В. На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надані копії договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року; додаткової угоди № 1 від 27.12.2024 року до договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року; акту про отримання правової допомоги з детальним описом робіт (надання послуг), виконаних адвокатом Пархомчуком С.В. та розрахунком їх вартості; рахунку № 13.05.2025-21 від 13.05.2025 року на оплату послуг в розмірі 10500,00 грн.; платіжної інструкції № 348776 від 04.02.2025 року на суму 10500,00 грн.
У зв'язку із частковим задоволенням вимог позивача на 30,77%, відповідно до ст. 141 ЦПК України, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають сплачені ним витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 3230,85 грн. (10500:100%х30,77%).
Керуючись ст.ст. 141, 176, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 129463 від 19.06.2020 року по тілу кредиту в розмірі 1000,00 гривень, по процентах в розмірі 600,00 гривень, а всього 1600,00 (одну тисячу шістсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» судовий збір в розмірі 745 гривень 37 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3230 гривень 85 копійок.
В іншій частині вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Красилівського районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники провадження (сторони):
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», адреса місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Суддя: В.О. Шовкун