Красилівський районний суд Хмельницької області
ін. 31000 , м. Красилів , вул. Булаєнка, 4 тел. (факс): 038 55 4 34 75
Справа №: 677/1261/25
18.09.2025 м.Красилів
Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Васільєв С.В., за участі секретаря судового засідання Шимкової Т.М.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Драпчука С.М.,
свідка ОСОБА_2 ,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли із відділення поліції № 4 Хмельницького РУП Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області стосовно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 419324 від 08.07.2025, 28.06.2025 близько 23 год. 50 хв. гр. ОСОБА_3 , перебуваючи у с.Волиця-2, Заслучненської ОТГ, неподалік поля з кадастровим номером №6822787000:09:005:0753 погрожував та ображав гр. ОСОБА_4 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано, зокрема:
- рапорт працівника поліції від 29.06.2025 (згідно якого заявник повідомив, що в ніч на 29.06.2025 на території ТОВ «Промінь» маловідомий чоловік в стані сп'яніння заважав господарській діяльності, пошкодив телефон одному з працівників. Виражався нецензурною лайкою);
- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 29.06.2025;
- пояснення ОСОБА_5 від 29.06.2025 (згідно яких невідомий чоловік почав конфліктувати та виражатись нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_4 );
- пояснення ОСОБА_6 від 08.07.2025 (згідно яких до них, перебуваючи у полі, під'їхав ОСОБА_7 з дружиною. Через деякий час ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_8 ображав його та погрожував фізичною розправою);
- пояснення ОСОБА_4 від 29.06.2025 (згідно яких він з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були у полі та мали здійснювати технологічні роботи із внесення засобів захисту рослин по посівах. На етапі заправки обприскування на місце події прибув житель с.Волиця-2, який тримає там земельні ділянки, ОСОБА_11 . Почав виражати до всіх претензії, що йому не сподобалось здійснення заправки ЗЗР. Почав поводити себе агресивно та виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, але до реальних дій не вдався);
- пояснення ОСОБА_12 від 29.06.2025 (згідно яких ОСОБА_4 подзвонив на телефон та розповів про приїзд ОСОБА_13 та його дії).
В судовому засіданні ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненому правопорушенні не визнав.
Зазначив, що дійсно того вечора їхав з дружиною польовою дорогою. На дорозі, перегородивши дорогу, стояло кілька транспортних засобів сільськогосподарської техніки (трактор, бочка, обприскувач), котрі проводили роботи по заливанню гербіцидів.
Зауважив, що запах гербіцидів жахливий, сморід заходить у село. Крім гербіцидів, буває, що гній лежить просто на дорозі. Стихійно викидають гній. Стоки перегною попадають у воду, у ставок (коли дощ).
Неодноразово з цього приводу були конфлікти, тобто конфлікт триваючий, люди звертаються з цього привожу до голови ОТГ. Особи порушують норми екологічної безпеки.
Він вийшов з автомобіля, та звернувся, щоб хлопці не порушували, до того ж вони стояли на проїзджій частині, перегородили дорогу. Нецензурно не лаявся, наміру порушувати громадський порядок не було. Однак у відповідь почув, що у них все узгоджено.
Свідок ОСОБА_2 повідомила, що вона з чоловіком їхали в автомобілі польовою дорогою, коли побачили, що дорога перегороджена сільськогосподарською технікою. Робітники розливали яди. Чоловік зупинився дати їм зауваження, запитав, що вони роблять. На що останні почали обзивати її чоловіка, поводились зверхньо. Конфлікт по часу тривав до 5 хв.
Захисник просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Працівник поліції в судове засідання не з'явився, однак повідомив про неможливість прибуття до суду; також вказав, що потерпілий ( ОСОБА_4 ) та свідки ( ОСОБА_14 та ОСОБА_6 ) у зв'зку з зайнятістю та перебуванням в іншому місті не зможуть бути присутніми на судовому розгляді. Для виклику потерпілого та свідків відкладались попередні судові засідання.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Так, диспозиція статті 173 КпАП України передбачає, що об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто, особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну чи кримінальну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху, справи приватного обвинувачення, домашнє насильство тощо).
Також з диспозиції статті слідує, що одним з елементів об'єктивної сторони є місце вчинення правопорушення - громадські місця, тобто місця скупчення громадян, проведення громадських заходів, тощо.
Громадським місцем визначається вільна в доступі необмеженому колу осіб територія, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже, громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.
До таких місць можна віднести подвір'я та під'їзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров'я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт, стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності.
Враховуючи, що подія відбулась на дорозі загального користування, таку можна вважати громадським місцем.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
До поняття «інші подібні дії» слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП необхідно встановити факт того, що особа дійсно в активній формі, безпричинно, з власної ініціативи чи через незначний привід порушила громадський порядок і спокій громадян, перешкоджала нормальним умовам їх життєдіяльності чи відпочинку.
За відсутності відповідного мотиву, коли дії особи зумовлені неприязними стосунками з іншою особою і прагненням завдати шкоди конкретній особі чи образити її з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
Такі ж висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 288/1158/16-к.
Отже, хуліганство, як правопорушення, виключається за наявності таких умов: конфлікт має місце між знайомими, на ґрунті особистих неприязних відносин, тобто, без мотивів явної неповаги до суспільства.
Суд враховує те, що для кваліфікації дій особи за ст. 173 КУпАП необхідна наявність у цих діях хуліганського мотиву. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонукати вчинити такі дії можуть різні причини. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Отже, хуліганські спонукання - головна відмінна риса діянь, що кваліфікуються за ст. 173 КУпАП. Дрібне хуліганство вчиняється безпричинно, із-за неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Натомість, вчинення подібних діянь з інших, не хуліганських мотивів, може утворювати інший вид правопорушень, тобто, діяння не може кваліфікуватися за ст. 173 КУпАП, як вчинене з хуліганських мотивів, якщо воно вчинене за інших спонукань (приводів), зокрема, як відповідна реакція на поведінку потерпілих або інших осіб.
З огляду на вищенаведене, для встановлення істини по справі та належної оцінки дій особи має значення мотив його поведінки, направленість умислу особи.
Досліджуючи матеріали справи, а також, виходячи з пояснень свідка, можна зробити висновок, що між особою, яка притягується до адміністративно відповідальності, та іншими особами, відбувся конфлікт з приводу перегородження дороги та сільськогосподарської діяльності, дотримання вимог законодавства у сфері сільського господарства (використання гербіцидів, інших засобів), а відтак встановлене свідчить про те, що дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не були спрямовані на порушення громадського порядку та спокою громадян та не вчинялися з хуліганських мотивів.
Крім того, свідок в судовому засіданні зазначила, що інші особи поводилися зверхньо та нецензурно лаялися в сторону її чоловіка.
Інших доказів того, що в час та місці, вказаному у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 порушив громадський порядок, матеріали справи не містять.
Враховуючи вимоги ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини повинні тлумачитись на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з викладеним, провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд Хмельницької області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя С. В. Васільєв