Справа № 599/1414/25
Провадження № 2/601/966/2025
18 вересня 2025 року м. Кременець
Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Мочальська В.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-
28.08.2025 позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулось до Зборівського районного суду Тернопільської області з даною позовною заявою.
17.09.2025 на підставі ухвали судді Зборівського районного суду Тернопільської області від 29.08.2025 вищевказана позовна заява з додатками була передана за підсудністю до Кременецького районного суду.
Однак, позовну заяву ТОВ «ФК «ЄАПБ» слід залишити без руху, виходячи з наступного.
До позовної заяви представником позивача долучено платіжну інструкцію №128973 від 12.08.2024 про сплату судового збору ТОВ «ФК «ЄАПБ» судового збору у розмірі 3028 гривень.
У той же час, зі змісту позовної заяви та її вимог встановлено, що предметами спору у даній справі є два договори: 1) кредитний договір №2157961 від 23.08.2024; 2) кредитний договір №73735794 від 14.09.2024;
Згідно з положеннями п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2011 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Верховний Суд у справі №909/243/18, акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, ВС зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Згідно ч.1 ст.188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 у справі №910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).
Отже, кожна із вимог про стягнення шкоди, заборгованості є самостійною вимогою.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем сплачено судовий збір лише за однією вимогою, у той час як позов містить дві самостійні вимоги з різними предметами спору.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подачу до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту ст.6 Закону України «Про судовий збір» слідує, що судовий збір сплачується за кожну позовну вимогу майнового та немайнового характеру, тобто за правилами даної статті судовий збір сплачується за кожну вимогу. У разі пред'явлення кількох вимог, сума судового збору може сплачуватися однією сумою, але із урахуванням сумарного складання всіх вимог.
Враховуючи, що позовна заява містить три самостійні позовні вимоги, позивачу необхідно було сплатити за кожну вимогу 3028 грн, тобто всього 6056 грн судового збору, проте сплачено лише 3028 грн.
Отже, ТОВ «ФК «ЄАПБ» необхідно доплатити 3028 грн судового збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин вважаю, що на підставі ст. 185 ЦПК України дану позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, а саме: позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 6056 гривень на наступні платіжні реквізити: отримувач коштів: ГУК у Терн.обл./тг м. Кремен./22030101, код за ЄДРПОУ 37977599, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача: UA258999980313161206000019775, код класифікації доходів бюджету 22030101, та роз'яснити, що у разі невиконання даної ухвали у встановлений строк заява буде вважатися неподаною та повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст. 60, 177, 185, 247 ЦПК України, суддя, -
Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачам зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя