Справа № 589/4225/25
Провадження № 1-кс/589/995/25
11 вересня 2025 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка клопотання старшого слідчого слідчого відділу Шосткинського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Сумській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025200490001210 від 03.09.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миронівка Шосткинського району Сумської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , з професійно-технічною освітою, не працює, раніше судимий,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-
11.09.2025 до провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Шосткинського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Сумській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шосткинської окружної прокуратури Сумської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обґрунтовуючи дане клопотання сторона кримінального провадження вказує, що слідчим відділом Шосткинського РУП ГУ НП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025200490001210 від 03.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України.
У ході досудового розслідування з'ясовано, що у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час ОСОБА_4 незаконного придбав 1 металевий предмет, ззовні схожий на бойову гранату Ф-1, та 1 металевий предмет, ззовні схожий на запал до бойової гранати, після чого ОСОБА_4 , маючи умисел на зберігання бойових припасів, забрав їх собі, переніс в інше місце, де сховав знайдені металеві предмети, ззовні схожі на гранату та запал до неї, та почав зберігати без передбаченого законом дозволу.
Приблизно в 20 числах серпня 2025 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено ОСОБА_4 вирішив продати знайдені ним металеві предмети, ззовні схожі на гранату та запал до неї.
Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на збут бойових припасів ОСОБА_4 09.09.2025 близько 12 год., перебуваючи на вулиці в біля гаражів, розташованих в районі б. АДРЕСА_3 , маючи умисел на збут бойових припасів, збув ОСОБА_7 придбані раніше ним металевий предмет, ззовні схожий на бойову гранату, та металевий предмет, ззовні схожий на запал до гранати, за що отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 500 грн. Вказані вище металеві предмети, ззовні схожі на бойову гранату та запал до неї, які ОСОБА_4 платно збув ОСОБА_8 відповідно до довідок про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 10.09.2025 є корпусом гранати типу Ф-1 та заполом до гранати, які в своєму конструктивному поєднані утворюють бойову гаранту, яка належить до категорії бойові припаси.
Крім того, у невстановленому досудовим розслідуванні місці та час ОСОБА_4 незаконного придбав 1 металевий предмети ззовні схожі на бойову гранату Ф-1 та 1 металевий предмети ззовні схожий на запал до бойової гранати, після чого ОСОБА_4 , маючи умисел на зберігання бойових припасів, забрав їх собі, переніс до себе до дому, а саме до квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , де сховав знайдені металеві предмети, ззовні схожі на гранату та запал до неї, та почав зберігати без передбаченого законом дозволу.
09.09.2025 під час проведення санкціонованого обшуку помешкання ОСОБА_4 , а саме квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками поліції виявлено та вилучено металевий предмет, ззовні схожий на бойову гранату, та металевий предмет, ззовні схожий на запал до гранати, які відповідно до довідок про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 10.09.2025 є корпусом гранати типу Ф-1 та заполом до гранати, які в своєму конструктивному поєднані утворюють бойову гаранту, яка належить до категорії бойові припаси, які ОСОБА_4 зберігав за місцем свого мешкання без передбаченого законом дозволу.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити, оскільки щодо ОСОБА_4 потрібно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з метою запобігання ухиленню його від слідства, незаконному впливу на свідків, перешкоджанню кримінальному провадженню, а також продовженню зайняття злочинною діяльністю.
Підозрюваний ОСОБА_4 вважає пред'явлену йому підозру необґрунтованою, повідомивши, що боєприпаси вручив йому працівник поліції з проханням передати їх невідомій йому особі. Просив суд обрати будь-який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зазначивши, що покладені на нього обов'язки під час застосування запобіжного заходу порушувати не буде.
Захисник ОСОБА_5 також не визнала обґрунтованість підозри та просили суд відмовити у застосуванні запобіжного заходу щодо її підзахисного.
Дослідивши надані матеріали, вислухавши доводи прокурора, який обґрунтував клопотання та зазначив обставини, які свідчать про існування ризиків, вказаних у клопотанні, підозрюваного та його захисника які не погодилися із клопотанням, слідчий суддя приходить до наступного.
Під час вирішення даного питання суд керується положеннями глави 18 КПК України та виходить з такого.
За ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення ; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор ; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З матеріалів клопотання встановлено, що 09.09.2025 о 14:58 год. ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України та поміщено до ІТТ № 2 (м. Шостка) ГУНП в Сумській області.
10.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
Слідчим суддею досліджено докази, якими орган досудового розслідування обґрунтовує підозру, а саме: повідомлення та протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, матеріали контролю за вчиненням злочину, протокол обшуку за місцем мешкання підозрюваного, під час проведення якого виявлено та вилучено бойові припаси, вибухову речовину, а також частину грошових коштів, які використані під час проведення контролю за вчиненням злочину; протокол допиту свідка, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, протокол допиту підозрюваного, висновок експерта, довідку про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів, інші матеріали кримінального провадження в їх повній сукупності.
При цьому слідчому судді не надано для дослідження відеозапис проведеного обшуку, а до протоколу огляду не долучено фототаблицю вилучених предметів, також у протоколі допиту свідка не описано спілкування останнього з підозрюваним після вчинення злочину.
Слідчий суддя дійшов переконання, що на даному етапі досудового розслідування зібрані докази у їх взаємозв'язку підтверджують обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Органом досудового розслідування вказано на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Так, за п.1 ч.1 ст.177 КПК України - ризик переховування від органів досудового розлідування та/або суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за яке передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до семи років, тому останній, усвідомлення тяжкості покарання, що загрожує йому в разі притягнення його до кримінальної відповідальності, може спонукати підозрюваного ухилитися від явки до органу досудового розслідування для участі в слідчих діях чи до суду.
За п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - ризик незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Орган досудового розсліування посилається на те, що ОСОБА_4 особисто знайомий зі свідком в кримінальному провадженні, підтримує з ним стосунки, а тому може незаконно вливати на нього в кримінальному провадженні, шляхом примушування його щодо зміни показань чи викривлення їх як під час досудового розслідування, так і судового розгляду.
За п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - орган досудового розлідування обґрунтовує тим, що що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а також відносно нього складались матеріали про адміністративне правопорушення, а тому він обізнаний про методи роботи працівників правоохоронних органів, він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 , з метою уникнення покарання може вчиняти дії, спрямовані на затягування проведення досудового розслідування та судового розгляду, а таким чином перешкодити кримінальному провадженню.
Під час розгляду клопотання вказані ризики не знайшли свого підтвердження. Суду не надано доказів порушення підозрюваним умов запобіжних заходів у інших кримінальних провадженнях або систематичне порушення обов'язків, покладених вироком суду під час призначення покарання з випробуванням. У судовому засіданні підозрюваний повідомив, що свідка він вперше побачив під час передачі останньому боєприпасів, які особисто надані ОСОБА_4 працівником поліції. Даних, які б спростовували твердження підозрюваного, суду не надано.
За п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України - ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризик обґрунтований тим, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше судимий, ніде не працює та не має постійного джерела доходів, він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого з корисних мотивів, в зв'язку із чим не можна не врахувати того, що для отримання коштів для існування він зможе знову вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_4 10.04.2025 засуджений Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки, тобто на даний час перебуває на іспитовому терміні та вчинив новий аналогічний тяжкий злочин з корисливих мотивів.
На думку органу досудового розслідування, вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_4 , перебуваючи, на волі може вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Даний ризик слідчий суддя оцінює як цілком ймовірний, зважаючи на пред'явлення ОСОБА_4 підозри у вчиненні злочину в період іспитового строку та можливість вчинення інших кримінальних правопорушень з метою отримати кошти на повсякденні нужди, оскільки постійного місця роботи та джерела доходів підозрюваний не має.
Водночас органом досудового розслідування не обґрунтовано недостатність застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику, зазначеного у клопотанні та доведеного під час судового розгляду, а саме в разі застосування до нього таких запобіжних заходів як домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання, орган досудового розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти ризику, передбаченому п. 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Також слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан, наявність судимостей. дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Так, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами, якими обґрунтовується клопотання, що розглядається. Слідчий суддя враховує тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від трьох до семи років, та відповідно до ст.12 КК України даний злочин є тяжким.
Також слідчий суддя враховує, що підозрюваний середнього віку, на диспансерному обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, утриманців не має, мешкає не у неприватизованому житлі разом зі співмешканкою, скарг від сусідів не надходило, веде господарство, не працює. Підозрюваний неодноразово судимий. На даний час перебуває на іспитовому строці на підставі вироку Шосткинського міськрайонного суду від 10.04.2025 за ч.1 ст.263 КК України. Зважаючи на вказане, ризик продовження кримінальної протиправної діяльності слідчий суддя оцінює як високий.
Проаналізувавши в сукупності всі дані про особу підозрюваного, слідчий суддя на момент розгляду клопотання не встановив обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризику, виправдовув би такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_4 з огляду на таке.
Вказані факти, на даному етапі досудового розслідування, дають підстави вважати, що для досягнення цілей кримінального провадження цілком достатнім буде застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період доби. На думку суду таке обмеження дозволить дотриматися балансу приватних та публічних інтересів.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з положеннями ч.5 ст.194 КПК України слідчий суддя, застосовуючи відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
З урахуванням наведеного вище слідчий суддя вважає за потрібне задовольнити клопотання старшого слідчого частково та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний період доби та покласти на нього певні обов'язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, які за своєю суттю є пропорційними, помірними та такими, що не становитимуть надмірний тягар для останнього, у зв'язку з чим їх застосування не суперечить п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України.
Керуючись вимогами ст. 131, 132, 176-179, 181, 193, 194 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Шосткинського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Сумській області ОСОБА_6 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши його залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 22:00 год. до 06:00 год. наступної доби, окрім потреби звернення за медичною допомогою, та покласти на нього такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та до суду за першою вимогою,
2) не відлучатися з вищевказаного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду,
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання,
4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, окрім необхідності під час проведення слідчих (розшукових) дій,
5) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою.
Роз'яснити підозрюваному, що на підставі ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Строк дії ухвали з дня її оголошення та по 07 листопада 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 15.09.2025.
Слідчий суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1