Вирок від 19.09.2025 по справі 592/20983/24

Справа № 592/20983/24

Провадження № 1-кп/592/316/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2025 року м. Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024200480002947, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.09.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Суми, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , раніше судимого:

04.06.2024 Зарічним районним судом міста Суми за ч. 4 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, згідно ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 1 рік;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Суми, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Окружної прокуратури м. Суми - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників-адвокатів - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

та за участі потерпілих - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

представника потерпілого - ОСОБА_13 ,

установив:

Формулювання обвинувачення пред'явленого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 296 КК України, визнаного судом доведеним.

26.09.2024 близько 23 год. 30 хв. ОСОБА_10 , разом зі своєю дружиною - ОСОБА_11 , відпочивали спільно зі своїми друзями - ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , біля під'їзду будинку № 5 по вул. Ярослава Мудрого у м. Суми.

У цей час повз них проходили ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які побачили, що під під'їздом вказаного будинку відпочиває група молодих людей. У цей час у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник умисел на вчинення хуліганських дій, а саме грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, усвідомлюючи, що вони перебувають у громадському місці, переслідуючи умисел на порушення громадського порядку, вчинили конфлікт з ОСОБА_10 на що останній зробив їм зауваження. У результаті чого ОСОБА_4 , умисно, протиправно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства та загальноприйнятих норм моралі і правил поведінки, що супроводжувалося особливою зухвалістю, застосував по відношенню до потерпілого ОСОБА_10 фізичну силу, зухвало демонструючи свою зверхність наніс йому один удар кулаком руки в область обличчя, від чого останній не втримав рівновагу і впав на землю. У цей час до них підійшов ОСОБА_5 , котрий діючи спільно з ОСОБА_4 почали безпідставно наносити удари руками та ногами по голові ОСОБА_10 , у кількості не менше двох, який лежав на землі.

Від ударів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 згідно висновку судово-медичної експертизи № 1875 від 19.11.2024 у ОСОБА_10 утворились тілесні ушкодження у вигляді забоїв, саден м'яких тканин обличчя, рана потиличної ділянки носу, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

ОСОБА_11 , яка перебувала поряд, втрутилася в конфлікт та почала вимагати припинити свої неправомірні дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , але вони не реагували та продовжували свої протиправні дії. ОСОБА_11 почала розтягувати їх і в цей час ОСОБА_5 продовжуючи свої протиправні дії безпідставно продовжуючи грубо порушувати громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, усвідомлюючи, що він перебуває у громадському місці, переслідуючи умисел на порушення громадського порядку наніс удар долонею руки по обличчю ОСОБА_11 , яка не втримавшись на ногах, впала спиною на асфальтобетонне покриття дороги. При цьому ОСОБА_5 продовжив хаотично наносити удари руками та ногами по тілу та кінцівках ОСОБА_11 , загальною кількістю близько десяти.

Від ударів ОСОБА_5 згідно висновку судово-медичної експертизи № 1706 від 19.11.2024 у ОСОБА_11 утворились тілесні ушкодження у вигляді: на внутрішній поверхні середньої третини лівого плеча синець неправильної овальної форми, розміром 1,5x1 см., на тильній поверхні правої ступні синець неправильної форми, розміром 4x3 см., на внутрішній поверхні в ділянці правого гомілкового ступеневого суглобу садно, розміром 0,8x1,5 см., в ділянці правої молочної залози вище навколососкового кружка та дещо до середини синець неправильної овальної форми, розміром 5x4 см. червоно-синюшного кольору, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

У ході нанесення ударів руками та ногами ОСОБА_5 по тілу та кінцівках ОСОБА_11 до них підбігла ОСОБА_12 , щоб припинити протиправні дії ОСОБА_5 , але він продовжуючи свої злочинні протиправні дії направлені на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, усвідомлюючи, що він перебуває у громадському місці, переслідуючи умисел на порушення громадського порядку наніс один удар долонею руки по обличчю ОСОБА_12 , яка після удару впала на коліна.

Від удару ОСОБА_5 , згідно висновку судово-медичної експертизи №1705 від 19.11.2024 у ОСОБА_12 утворились тілесні ушкодження в ділянці правого колінного суглобу на передній поверхні в ділянці лівого колінного суглобу синці неправильної форми розміром 5x4 см. та 6x5 см. червоно- синюшного кольору в центрі по периферії, на фоні синця лівого колінного суглобу садно, розміром 2x1,5 см., які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Після своїх дій ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 попрямували від місця, де перебували ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у невідомому напрямку.

Формулювання обвинувачення пред'явленого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121 КК України, визнаного судом доведеним.

26.09.2024 близько 23 год. 45 хв. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом зі своєю дружиною, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебував разом зі своїми друзями - ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , біля під'їзду будинку № 5 по вул. Ярослава Мудрого у м. Суми.

Не зупиняючись на вчиненому, після бійки, яка відбулася між вказаними особами з одного боку, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з іншого, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 .

Цього ж вечора, 26.09.2024, близько 23 год. 50 хв., реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 повернувся до під'їзду будинку АДРЕСА_4 , де перед сходами до під'їзду побачив ОСОБА_10 . Після чого ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10 , підійшов до останнього та тримаючи в правій руці цеглину, заздалегідь заготовлену для спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10 , зробив замах рукою в якій знаходилась вказана цеглина та кинув її у напрямку голови ОСОБА_10 . При цьому ОСОБА_4 , вчиняючи такі протиправні дії влучив цеглиною в голову ОСОБА_10 з лівої сторони від удару якої останній впав на землю.

Від удару цеглиною ОСОБА_4 , згідно висновку судово-медичної експертизи №1875 від 19.11.2024 у ОСОБА_10 утворилась відкрита проникаюча черепно-мозкова та лицева травма - забій головного мозку, церебро- субарахноїдальний крововилив, перелом кісток основи та склепіння черепу, гематома міжпівкульної щілини, пневмоцефалія перелом кісток лицевого черепу, гемосинус, рана ділянки лівої брови та верхньої повіки, садна та гематома повік лівого ока, рана потиличної ділянки.

Вказані тілесні ушкодження (відкрита проникаюча черепно-мозкова та лицева травма) були небезпечними для життя і за цією ознакою відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

Ушкодження у вигляді рани потиличної ділянки носу кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Таким чином ОСОБА_4 наносячи удар цеглиною по голові ОСОБА_10 , умисно спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження, при цьому усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від цих дій та бажав їх настання, тобто вчинив злочин з прямим умислом.

Стаття (частина статті) Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винними у вчиненні яких визнаються обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_4 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, доведена у повному обсязі та його протиправні дії кваліфікує:

- за ч. 2 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб;

- за ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження.

Суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_5 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, доведена у повному обсязі та його протиправні дії кваліфікує:

за ч. 2 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин в частині пред'явленого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачення за ч. 2 ст. 296 КК України та в частині пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення за ч. 1 ст. 121 КК України визнаного судом доведеним, мотиви суду.

Обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 по пред'явленому обвинуваченню за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України свою вину за фактичних обставин, установлених під час досудового розслідування та викладених у обвинувальному акті визнав повністю. У скоєному розкаявся, просив не призначати суворе покарання. Надав показання відповідно до яких, 26.09.2024 біля 23.30 він з ОСОБА_18 йшли по АДРЕСА_4 . Біля під'їзду побачили групу молодих людей, вони з ОСОБА_19 розмовляли звичайним тоном. Коли вони проходили повз компанію, ОСОБА_20 зробив їм зауваження, на ґрунті чого виник словесний конфлікт. Він перший наніс удар правою рукою в обличчя потерпілому ОСОБА_21 від чого той впав, потім наніс ще один удар по обличчю рукою, що робив ОСОБА_22 детально не бачив, але він також наносив удари ОСОБА_23 .

Потім разом з ОСОБА_18 відбігли в сторону, почув позаду крики в свою адресу, повернувся, ОСОБА_20 йшов в їх сторону, підійшов на 5 метрів взяв те що було біля ноги - кусок якогось каміння схожого на цеглину і кинув в його сторону (в голову не цілився), хотів «шугануть», залякати, зупинити, каміння попало ОСОБА_24 в голову. Кидок був з-за легкової машини, яка стояла неподалік під'їзду. ОСОБА_25 стояв боком або обличчям коли кидав. Побачив що ОСОБА_25 упав. Відбіг до ОСОБА_26 , втекли бо приїхала патрульна поліція. Кається просить пробачення у ОСОБА_24 .

Критично оцінює свій вчинок, жалкує, просив пробачення у потерпілого, матеріальну шкоду відшкодовував повністю, моральну частково. Щодо моральної шкоди згоден відшкодувати в розумних розмірах, як встановить суд, але 500 тисяч є непосильною сумою. Просив не призначати суворе покарання.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 по пред'явленому обвинуваченню за ч. 2 ст. 296 КК України свою вину за фактичних обставин, установлених під час досудового розслідування та викладених у обвинувальному акті визнав повністю. Надав показання відповідно до яких, 26.09.2024 біля 23.30 год. проходили на вулиці Я. Мудрого з ОСОБА_27 , після чого побачили, що відпочиває компанія ОСОБА_28 , потерпілі дівчата та ще інші, виник словесний конфлікт, який зав'язався між ним, ОСОБА_27 та потерпілим ОСОБА_28 , який їм зробив зауваження. Дитячої коляски спочатку поруч з компанією не бачив. Обмінялись образами. Був умисел застосування фізичної сили до ОСОБА_29 ОСОБА_30 перший наніс удар по обличчю рукою потерпілому, після чого той впав на землю. Потім він наніс один удар ногою та рукою ОСОБА_31 . Підбігла ОСОБА_32 , ударив один раз її долонею, потім ще близько 10 ударів по тілу і ногах - 4 по ногах, 6 по тілу, правою ногою. ОСОБА_33 ударив один раз коли вона підбігла, вона після цього впала на коліна. Після чого відбігли з ОСОБА_4 за «поворот» до лісництва, зупинились. Спочатку ОСОБА_4 відлучався, були крики з боку компанії, потім він прийшов, в руках у нього нічого не бачив. Не спілкувались з цього приводу. Просив пробачення у потерпілих, відшкодував всім завдану шкоду, бажає працювати.

У скоєному розкаявся, просив не призначати суворе покарання.

Крім повного визнання вини обвинуваченими, їх вина доводиться доказами, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 , надав суду такі показання. Він проживає на в АДРЕСА_5 . ОСОБА_26 , ОСОБА_4 не знав раніше. ОСОБА_12 знайома з села Запсілля - односельчанка, дружні відносини. ОСОБА_11 дружина. Він військовослужбовець. Раніше як завжди виходили гуляти на лавочку, було дитині 2 місяці.

26.09.2024, приблизно о 22.30 год. сиділи навпроти під'їзду. Коли сиділи, дитина спала в колясці. Випив пів бокала пива, сидів пив каву. Було погане вуличне освітлення, але трошки видно. Дівчата сиділи на лавці, ОСОБА_34 був біля них (потім затягнув коляску в під'їзд, так сказали дівчата), ОСОБА_35 відійшов зателефонувати.

Троє хлопців ( ОСОБА_36 , ОСОБА_30 ), третього теж не знав до 30 років приблизно, йшли зі сторони дворів, дальньої арки, кричали, були негативно налаштовані, збуджені, зробив їм зауваження, щоб не кричали.

Підійшов ОСОБА_30 до нього, отримав нецензурну лайку від ОСОБА_4 , ознаки сп'яніння здається були, але точно визначити не міг. Попросив щоб не висловлювався, не кричали, ОСОБА_30 послав його нецензурно, у відповідь також сказав нецензурно, отримав від нього у ліву сторону голови - вилиці удар кулаком, упав, встав підійшов до ОСОБА_4 , збили з ніг ударом в ліву сторону по ребрам, хто бив не бачив, удар ззаду. ОСОБА_30 стояв з переду, не він бив. Упав на правий бік, закрив обличчя руками, закривав нирки і обличчя. Хто бив ногами не бачив. Удари були в обличчя, голову, потрапляло по рукам, передпліччя, більше 10 ударів.

Дружина і ОСОБА_37 намагались «розмирити». Вони також отримали удари, але це розказували потім на той момент він не знав.

Де ОСОБА_36 був точно не може сказати, спілкувався в основному з

ОСОБА_38 припинились і він піднявся і сказав дружині, ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 чоловік цивільний шлюб, щоб йти до квартири. Пішли. ОСОБА_35 підійшов вже біля під'їзду.

Зрозумів що ушкодження лівої сторони обличчя, перелом виличної кістки, була запавша. Брова розсічена ліва, обличчя в крові. З носа йшла кров. Помутніння в голові.

Хотіли зайти в середину під'їзду, щоб уникнути подальшого розвитку подій та його дитина дуже плакала.

Де була та компанія не знає, вони пішли в темноту. Дійшов до під'їзду (до східців), тільки почав підніматись, хтось допомагав, ногу поставив на 1 східцю, відчув удар в потилицю, потім втратив свідомість. Прийшов до тями в лікарні в палаті. Був в реанімації.

ОСОБА_42 казала що в потилицю прилетіла цеглина. Хто вдарив не знає. В лікарні перебував більше 2-х тижнів. Була часткова втрата пам'яті. Довго лежав не вставав, не пам'ятає хто приходив, лежав в обласній лікарні.

Був військовослужбовцем, подавав документи, що троє дітей не хотів воювати.

До події був стан здоров'я погіршений. Приймав участь у бойових діях. Було осколкове поранення в обличчя, мілкі уламки в тілі, спина, нога. Контузії. У 2023 році отримав поранення, виконував після поранення службові обов'язки десь рік до події. Проходив ВЛК, визначено можливість виконувати обов'язку ТЦК, або піхота. На одне ухо не чув, на одне око погано бачив на 15%.

Після вересня 2024 року (побиття) стало гірше, не керує вже автівкою бо був приступ епілепсії.

Око гірше, все в тумані ліве. Кіста в голові з'явилась.

Телефонували від імені ОСОБА_4 пропонували гроші, була мама ОСОБА_4 просила щоб поміняв показання, пропонували гроші.

ОСОБА_36 повністю розрахувався, претензій до нього не має.

Перед подією були ОСОБА_43 (відійшов розмовляв по телефону), ОСОБА_42 , ОСОБА_37 , ОСОБА_34 , дружина ОСОБА_44 .

Під'їзд біля арки (крайній).

Цивільний позов до ОСОБА_4 підтримав 475000 грн моральна шкода. Останній розрахувався за матеріальну шкоду, за моральну розрахувався частково.

Змінилось життя. Втрата пам'яті часткова, головні болі, кіста в голові, запаморочення, епілепсія, гірше чує та бачить, приймає ліки, не може влаштуватись на роботу. Відсутні кошти на лікування, продав машину.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11 надала показання, відповідно до яких вона проживає за адресою: АДРЕСА_5 .Раніше ОСОБА_4 , ОСОБА_26 не знала. ОСОБА_28 її чоловік, ОСОБА_45 подруга. Події відбувались восени у вересні. Сиділи під під'їздом за місцем проживання компанією, пили пиво, каву. Ближче до 23 години вже збирались йти додому. Вона і ОСОБА_46 відійшли в арку будинку. ОСОБА_42 пішла в туалет. Побачили, що йде 3 молодих хлопця, пройшли повз них. Хлопці стояли біля лавочки, шуміли. ОСОБА_25 сказав: «Можна тихіше, далі відійдіть, хоч на голові пригайте». Це не сподобалось одному з хлопців, який був худий, високий, чорнявий, невелика борода, одягнутий в чорному спортивному. Він почав матюкатись у відповідь і ОСОБА_25 . Цей хлопець почав бити ОСОБА_24 по обличчю рукою, вони «сцепилися», ще двоє били ОСОБА_24 руками і ногами. Хотіла їх розтовкать, дали ляпаса ОСОБА_36 в праву щоку, впала (були синяки). ОСОБА_19 почав бити руками і ногами, по грудній клітці руками і ногами до 10 ударів, нічого не казав. Підійшла ОСОБА_46 , хотіла відтягнути її, ОСОБА_19 дав їй ляпаса, попав по носу, вона впала і розбила коліно. Коли піднялись, обтрусились, хлопців вже не було, вони втекли. Зібрали сміття, йшли до під'їзду. ОСОБА_25 робив один крок на сходи, бачила як цеглина попадає в голову ОСОБА_24 в «затилок». Хто саме кинув каміння не бачила, по статурі схожий на ОСОБА_47 , він з трьох хлопців був самий високий. Одразу втік. ОСОБА_25 впав, як мертвий, лилась кров, впав на коліна, ліг на бік. Викликали швидку. Приїхала швидка, поліція, поїхали до лікарні. Надали допомогу. ОСОБА_25 лікувався біля місяця, ліки придбавали самі та частково надавала лікарня. Після травми у ОСОБА_24 різко погіршилось здоров'я.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_12 надала показання, відповідно до яких вона проживає за адресою: АДРЕСА_6 . Обвинуваченого ОСОБА_4 бачила декілька раз попередньо на АДРЕСА_7 , але раніше не спілкувались. Обвинуваченого ОСОБА_5 раніше не знала. Потерпілий ОСОБА_28 знайомий, спілкуються але рідко. ОСОБА_11 знайома. Раніше допитувалась як свідок, приймала участь в слідчому експерименті, впізнанні.

Сиділи відпочивали у вересні 2024 року, вона, її цивільний чоловік ОСОБА_48 (колишній військовий), ОСОБА_49 , ОСОБА_50 (брат), ОСОБА_20 , ОСОБА_32 , буд. Засумська, 12А біля під'їзду на лавочці, під вечір 19-20 год. ще було світло, випивали алкогольні напої, вона пиво, хлопці також пили пиво, ОСОБА_44 ніби не пила. Потім пішли до під'їзду ОСОБА_51 і ОСОБА_24 бо з ними була їх дитина, потрібно було перевдягнути дитину та нагодувати, сиділи на лавочці. Було освітлення поганеньке. Продовжили пити пиво. Ближче до комендантської години дівчата відійшли до арки покурити з нею (метрів 20 до лавочки), йшло 3 людини (хлопці), але особливої уваги не звернули, вони спілкувались спокійно. Стояли курили, почули слова ОСОБА_24 , була якась з хлопцями перепалка, які вже стояли біля їх компанії. Про що балакали не чула. Почалась бійка різко, ОСОБА_25 і самий високий, з бородою, темні очі, чорняве волосся ( ОСОБА_30 ) бились руками, потім не зрозуміла як, але троє били ОСОБА_24 коли він лежав, хаотично (ногами) всі троє були в чорному одязі «як з інкубатору». Була метрів 5 від місця бійки. Побачила як ОСОБА_44 побігла забрати ОСОБА_24 , ОСОБА_52 теж били, вона також впала, один з хлопців почав бити ОСОБА_52 . Вона побачила це підбігла до неї хотіла її тягнути, та отримала ляпаса від хлопця який в залі судового засідання ( ОСОБА_36 ) він долонею попав у ніс, хотів дать ляпаса, впала, одна нога під себе та впала на коліно яке було роздерте, прийшла до тями приблизно через 2 хвилини, йде кров з носу, піднялась, хлопців вже не було.

ОСОБА_25 був у нетверезому стані, з 10 - 6,5-7. ОСОБА_28 при ній спокійний був завжди. Хотіли провести ОСОБА_24 та ОСОБА_52 додому, занести коляску, вона стояла біля лавочки, ОСОБА_34 відніс коляску до під'їзду, коли почалась бійка. Де був ОСОБА_53 не пам'ятає. Всі кричали при бійці.

ОСОБА_20 був в'ялий. Вона йшла перша в під'їзд, була напівоберту, ОСОБА_25 став на сходи, ОСОБА_54 , побачила хтось біжить, стояла боком, він був високий, з бородкою, штани «адідаски» три смужки, були такі на ОСОБА_55 під час бійки, точно сказати, що ОСОБА_30 не може, камінь кидав з відстані метрів 7 з лівої сторони якщо дивитись на під'їзд, горіло світло. Прибіг і одразу побіг, ОСОБА_25 впав ОСОБА_44 кричала. Біля нього лежав камінь (тротуарна плитка). У ОСОБА_24 була кров, калюжа, він втратив свідомість, через пару хвилин приїхала швидка.

ОСОБА_42 була поруч біля неї, чи бачила не знає. ОСОБА_34 з коляскою був біля під'їзду. Де був ОСОБА_53 не бачила.

Медична допомога викликалась для ОСОБА_24 . У ОСОБА_51 тілесних ушкоджень не бачила.

Проходила медичну експертизу. Претензій ні до кого не має.

На слідчому експерименті показувала як було.

На впізнанні за фото впізнала ОСОБА_4 , як того що був під час бійки та кинув каміння.

ОСОБА_26 впізнала, як той хто наніс їй удар. Пробачила ОСОБА_56 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , надала показання, відповідно до яких раніше ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_57 не бачила. ОСОБА_28 , ОСОБА_58 добрі знайомі, ОСОБА_33 сестра чоловіка. У вересні 2024 року, біля 23 години на вулиці Я. Мудрого, біля магазина «Віста». Відпочивали на лавочці біля під'їзду компанією в тому числі вона, Роєнки, їх малолітня дитина, ОСОБА_33 та інші. Хлопці пили пиво. Вона, ОСОБА_59 , ОСОБА_45 пішли до арки до «Вісти». Чоловіку хтось зателефонував, він відійшов далі за арку, був у полі зору. Почули, що ОСОБА_28 з кимось лається, підійшло 3 хлопця. Біля під'їзду горів ліхтар. Між ОСОБА_60 і хлопцями розпочалася бійка. ОСОБА_24 повалили на землю, били руками і ногами (по голові, плечах, спині, тощо). Підбігла ОСОБА_58 її вдарили, вона впала на бік. ОСОБА_33 також «полізла» в бійку її вдарили, вона впала. Потім хлопці втекли. Підняли ОСОБА_61 в під'їзд. Вона дивилась в праву сторону, тримала двері. ОСОБА_25 потихеньку став на 1 сходинку, ОСОБА_58 перед ним. З правої сторони біжать хлопці, ті що були раніше в конфлікті. Одного раніше бачила, у нього був конфлікт з її чоловіком за місяць до цього. Високого зросту, чорний костюм, був з бородою. Він махнув рукою і в ОСОБА_24 полетіла цеглина. ОСОБА_25 втратив свідомість і впав, йшла піна з рота. Викликали поліцію і швидку. Хлопці втекли в сторону лісництва. Патрульні приїхали через 4-5 хвилин, швидка ще через 4-5 хвилин, забрала ОСОБА_24 . У ОСОБА_33 була зчесана нога, у ОСОБА_58 також. Хлопця який кинув каміння вона впізнала - це ОСОБА_62 ОСОБА_4 просила її змінити показання перед впізнанням.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 , надав показання, відповідно до яких він проживає за адресою: АДРЕСА_8 . Працює вантажником у магазині «Веселка». ОСОБА_36 , ОСОБА_30 - не знайомі. ОСОБА_10 - друг, знає біля року, після війни, як «перебере» може бути агресивним, але на той час був адекватним, просив щоб слідкував за дитиною. ОСОБА_12 - дівчина, ОСОБА_11 - подруга.

Сиділи біля під'їзду на лавочці, він, ОСОБА_33 , ОСОБА_63 , ОСОБА_28 , ОСОБА_58 , була дитина ОСОБА_24 до одного року, за адресою: АДРЕСА_4 , ввечері після 20.00 години, осінь, було тепло, 2024 рік. Вживали пиво 2,5 л. на всю компанію. Сусід ОСОБА_24 виносив 200 грам горілки «чекушка», сусід побув і пішов.

Він був на відстані 5 метрів з дитиною в колясці, гойдав її. Вживав пиво - 0,5 л. «Львівське».

Іван був «випившим». Підійшло троє невідомих чоловіків, почали розмовляти (кричати) з ОСОБА_28 , він висказав попередження: «не кричіть дитина спить».

Один високий - 1.90 м., 1.75 м. - інші всі в кепках чорного кольору, один по нижче був в шортах, в штанях двоє інших.

Почалась бійка, обернувся, побачив що ОСОБА_25 лежить біля сходів трошки далі 0,5 м., двоє б'ють ногами секунд 10, один тікав зразу. Потім двоє побігли також.

ОСОБА_33 відтягувала ОСОБА_58 від бійки. ОСОБА_44 щось казала, що не пам'ятає.

Як конкретно наносились удари не бачив. Підійшов до ОСОБА_24 у нього лоб роздертий, щось з оком.

Потім почали заносити коляску (він та ОСОБА_33 ), вона йшла перша, він позаду, сходинок шість несли коляску. З лівої сторони почув «біг» людини, потім звук - назад побіг (хто біг не бачив). ОСОБА_37 закричала « ОСОБА_25 упав», при цьому були біля дверей під'їзду. ОСОБА_37 побігла до ОСОБА_24 , він з коляскою залишився на місці, в під'їзд ще не зайшли.

Обернувся побачив, що ОСОБА_25 лежить, з голови тече кров, біля східців. Біля нього ОСОБА_44 і ОСОБА_46 . Він поніс дитину в квартиру на ліфту поїхав, 5-10 хвилин був в квартирі, потім прийшла ОСОБА_44 , спустився на низ, бачив, як швидка забрала ОСОБА_24 .

Схожий на того, що по-вище знаходиться під вартою, бачив його близько. Його впізнав при проведенні слідчої дії впізнання за фотознімками, хто кидав каміння не бачив. Підтвердив підписи на протоколі впізнання.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_64 , надав показання, відповідно до яких він є працівником поліції, працює в ГУНП в Сумській області. ОСОБА_4 - бачив тільки візуально, особисто не знає, ОСОБА_65 - не бачив. ОСОБА_20 - знайомий візуально сусід за місцем проживання, ОСОБА_17 - не знає, ОСОБА_66 - знає візуально, жінка ОСОБА_67 .

В кінці вересня 2024 року після 21-22 год. до 23 год. з чимось були події. Прийшов з роботи за місцем проживання. Бачив ОСОБА_68 біля під'їзду з компанією. Він військовий. З пивом бачив раніше, п'яним ні. ОСОБА_69 », завжди дуже голосно розмовляє.

Коли перебував вдома ( АДРЕСА_4 ), почув крики, зокрема крики ОСОБА_67 , виглянув у вікно, було темно, якась була «заворушка», бійка, крики, «жіночі писки», з 2-го поверху дивився, освітлення було біля під'їзду - лампочка, крик закінчився, вийшов з під'їзду, одна компанія відбігла, інша залишилась, вирішив сказати ОСОБА_70 хай заходе додому та не дивує людей. ОСОБА_71 «возмущалась», що її вдарили. ОСОБА_25 попросив його щоб він допоміг завести ОСОБА_52 в будинок, бо вона не хотіла заходити. Було жінок троє. Всі ждали ОСОБА_72 з ОСОБА_73 . ОСОБА_25 кричав, в крові був. ОСОБА_74 каже: «вони вдарили жінку».

Потім побачив чорний силует людини за 7-8 метрів, сказав йому «харош, зупиняйся, розбігайтесь» (стояв в дверях під'їзду, тримавши її). ОСОБА_74 тягнув ОСОБА_52 , потім кинув ОСОБА_52 , пішов на зустріч чоловіку, 2-3 кроки зробив, чи кидав щось, чи ударив цей чоловік ОСОБА_24 не бачив бо відвернувся. Бачив тільки як він замахнувся. Подалі були силуети, в темноті.

ОСОБА_30 в чорному був (кофта), невеличка борода, - до ОСОБА_24 був мінімально приблизно за 1 метр.

Схожий на обвинуваченого який перебуває під вартою. Також біля під'їзду була коляска з дитиною.

Сказав присутнім «викликайте поліцію, швидку». Сам побіг додому вдягатись та за телефоном, оскільки був тільки в шортах та без телефона. Більше не виходив на вулицю. Проводився слідчий експеримент.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , надав показання, відповідно до яких він проживає за адресою: АДРЕСА_9 . ОСОБА_4 - бачив візуально, ОСОБА_36 - не знає. ОСОБА_28 - знайомий, ОСОБА_33 - сестра рідна, ОСОБА_58 знайома, дружина ОСОБА_67 .

В той вечір 23 год. тепло було, Засумська вулиця біля магазина «Рона», був з ОСОБА_16 , ОСОБА_44 , ОСОБА_25 , ОСОБА_42 -дружина. Сиділи на лавочці. Підійшли троє чоловіків, один з них ОСОБА_30 він спитав чи знає він його, відповів що не знає і не пам'ятає. Раніше при конфліктній ситуації бачив його, побили його, хто побив не знає. Дівчата також були.

Розвернувся і відійшов у арку, метрів 10. Розмовляв по телефону по роботі. Довго 15-20 хв. Почув крики, прийшов ОСОБА_75 лежав на сходах біля під'їзду. ОСОБА_76 лежала брудна, швидка допомога приїхала, приїхала поліція.

Було впізнання зі слідчим, впізнавав.

Але не пам'ятає деталі, що бачив, що не бачив.

Потім надав нові показання - через 5-10 хвилин крики, дівчата кричали, прибіг - ОСОБА_75 лежав, хлопці тікали, у ОСОБА_77 «збита» нога, зчесана, ОСОБА_44 була біля ОСОБА_24 .

Пішов зателефонувати хлопцям в ТРО. Почув крики вийшов, ОСОБА_25 лежить, біля нього цеглина, Бельський іде від куща буза, обертався. У когось з хлопців були чотки.

Показання зазначених свідків та потерпілих, надані в судовому засіданні, в цілому відповідають обставинам вчинених обвинуваченими кримінальних правопорушень, що судом також покладається в основу вироку.

На вину обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні ними злочинів, вказують також надані прокурором та досліджені у судовому засіданні докази.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 14.11.2024 ОСОБА_11 повідомила, що 26.09.2024 близько 23.30 год ОСОБА_30 та невідома особа в дворі будинку АДРЕСА_4 спричинила тілесні ушкодження їй та чоловіку (т. 2 а.с.157).

Відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 14.11.2024 ОСОБА_12 повідомила, що 26.09.2024 близько 23.30 год невстановлені особи разом з ОСОБА_78 в дворі будинку АДРЕСА_4 спричинила тілесні ушкодження їй (т. 2 а.с.158).

Відповідно до Протоколу огляду місця події від 27.09.2024 слідчим в присутності понятих оглянута ділянка місцевості в м. Суми, вул. Я. Мудрого біля будинку № 5, яким зафіксовано обстановку на місці події навпроти під'їзду № 1. Вилучено зразки РБК, цеглину з РБК та волоссям, кофту з РБК (т. 1 а.с. 146-153).

Згідно протоколу огляду місця події від 27.09.2024 слідчим в присутності понятих оглянуто приміщення за адресою: м. Суми, вул. Троїцька, 48, вилучено флісову кофту з нашаруванням РБК, футболку чорного кольору з РБК (т. 1 а.с. 154-158).

Згідно висновку експерта № 1875 від 08.11.2024 при знаходженні ОСОБА_29 на стаціонарному лікуванні в відділенні Е(Н)МД та нейрохірургічному відділенні КНП СОР «СОКЛ» з 27.09.2024 по 11.10.2024 виявлені ушкодження: 1. відкрита проникаюча черепно-мозкова та лицева травма - забій головного мозку, церебро-субарахноїдальний крововилив, переломи кісток основи та склепіння черепу, гематома міжпівкульної щілини, пневмоцефалія, переломи кісток лицевого черепу, гемосинус, рана ділянки лівої брови та верхньої повіки, садна та гематома повік лівого ока; 2. рана потиличної ділянки. Тілесні ушкодження - відкрита проникаюча черепно-мозкова та лицева травма були небезпечними для життя і за цією ознакою відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Ушкодження у вигляді рани потиличної ділянки носи кваліфікується як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Ушкодження утворились від дії тупих предметів, про що свідчить їх характер. Ушкодження в ділянці обличчя та голови могли утворитись при нанесенні удару взутою ногою, палицею, цеглиною та подібними предметами. Ушкодження в потиличній ділянці могло утворитись при падінні з вертикального положення потилицею на площину. Кількість травматичних впливів не менш двох (в ділянку обличчя зліва та в потиличну ділянку). Судово-медичних даних, які б дозволяли встановити послідовність нанесення ударів, немає. Не виключена можливість, що рана потиличної ділянки утворилась внаслідок падіння після удару в ліву половину обличчя. Взаємне розташування потерпілого та особи, що спричинила йому тілесні ушкодження, могло бути любим, можливим для нанесення удару (ударів). Зазначені ушкодження могли утворитись в час та при обставинах, вказаних в постанові, що підтверджується даними медичної документації (т. 1 а.с.163, 164).

Згідно Протоколу пред'явлення особи для впізнання від 06.11.2024 потерпілий ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 169-172) в період з 12.59 год. до 13.24 год., за участі понятих з застосування технічних засобів фіксації, пред'явлено для впізнання 4-х громадян, перед пред'явленням особи для впізнання у потерпілого попередньо з'ясовано чи може він впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких він бачив цю особу. В протоколі зазначено, що на запитання слідчого чи впізнає він когось потерпілий вказав на особу № 2 заявив, що впізнав особу з яким був конфлікт та яка першою нанесла йому удар. Під номером 2 розміщений ОСОБА_4 .

Згідно висновку експерта № 1705 від 04.11.2024 при обстеженні ОСОБА_12 виявлені тілесні ушкодження на зовнішній поверхні в ділянці правового колінного суглобу, на передній поверхні в ділянці лівого колінного суглобу синці неправильної овальної форми, розмірами 5х4 см та 6х5 см, червоно-синюшного кольору в центрі, по периферії зеленувато-жовтого кольору. На фоні синці лівого колінного суглобу садно смугасте, розмірами 2х1,5 см, вкрите коричневою кіркою вище рівня навколишніх тканин, що відшаровується по периферії. Зазначені ушкодження могли утворитись в термін, вказаний в постанові, що підтверджується стадією розвитку ушкоджень. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів, про що свідчить їх характер, та могли утворитись при падінні з вертикального положення колінами на площину. Кількість травматичних впливів не менше двох. Тілесні ушкодження у вигляді садна та синців кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження (т. 1 а.с.173).

Згідно Протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.09.2024 ОСОБА_12 (т. 1 а.с. 174-180) в період з 11.10 год. до 11.45 год., за участі понятих з застосування технічних засобів фіксації, пред'явлено для впізнання фото 4-х громадян, перед пред'явленням особи для впізнання у потерпілого попередньо з'ясовано чи може вона впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу. В протоколі зазначено, що на запитання слідчого чи впізнає вона когось ОСОБА_12 вказала на фото під № 3 та заявила, що впізнала особу, яка вчинила злочин відносно ОСОБА_29 26.09.2024 за адресою: м. Суми, вул. Я. Мудрого, 5. Під номером 3 на фотознімку зображений ОСОБА_4 .

Згідно Протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.11.2024 ОСОБА_12 (т. 1 а.с. 181-187) в період з 15.36 год. до 15.50 год., за участі понятих з застосування технічних засобів фіксації, пред'явлено для впізнання фото 4-х громадян, перед пред'явленням особи для впізнання у потерпілого попередньо з'ясовано чи може вона впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу. В протоколі зазначено, що на запитання слідчого чи впізнає вона когось ОСОБА_12 вказала на фото під № 3 та заявила, що впізнала особу, яка вчинила злочин відносно неї та ОСОБА_58 26.09.2024 за адресою: АДРЕСА_4 . Під номером 3 на фотознімку зображений ОСОБА_5 .

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 27.09.2024 за участі ОСОБА_12 , понятих, ОСОБА_12 продемонстровано механізм нанесення тілесного ушкодження цеглиною ОСОБА_10 26.09.2024 за адресою: м. Суми, вул. Я. Мудрого, 5 (т. 1 а.с. 189-193).

Згідно висновку експерта № 1921 від 08.11.2024 при знаходженні ОСОБА_29 на стаціонарному лікуванні в відділенні Е(Н)МД та нейрохірургічному відділенні КНП СОР «СОКЛ» з 27.09.2024 по 11.10.2024 виявлені ушкодження: 1. відкрита проникаюча черепно-мозкова та лицева травма - забій головного мозку, церебро-субарахноїдальний крововилив, переломи кісток основи та склепіння черепу, гематома міжпівкульної щілини, пневмоцефалія, переломи кісток лицевого черепу, гемосинус, рана ділянки лівої брови та верхньої повіки, садна та гематома повік лівого ока; 2. рана потиличної ділянки. Дані ушкодження утворились від дії тупих предметів, про що свідчить їх характер, та могли утворитись внаслідок потрапляння цеглини в ліву половину обличчя та послідуючого падіння потилицею на поверхню, як було продемонстровано ОСОБА_12 під час проведення слідчого експерименту від 27.09.2024 (т. 1 а.с. 188).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 15.11.2024 за участі ОСОБА_12 , понятих, ОСОБА_12 продемонстровано механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_21 , ОСОБА_58 та їй 26.09.2024 за адресою: АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 203-207).

Згідно висновку експерта № 2045 від 28.11.2024 при обстеженні ОСОБА_12 виявлені тілесні ушкодження на зовнішній поверхні в ділянці правового колінного суглобу, на передній поверхні в ділянці лівого колінного суглобу синці неправильної овальної форми, розмірами 5х4 см та 6х5 см, червоно-синюшного кольору в центрі, по периферії зеленувато-жовтого кольору. На фоні синці лівого колінного суглобу садно смугасте, розмірами 2х1,5 см, вкрите коричневою кіркою вище рівня навколишніх тканин, що відшаровується по периферії. Дані ушкодження утворились від дії тупих предметів, про що свідчить їх характер. Ушкодження в ділянці лівого колінного суглобу (синець та садно) могли утворитись при падінні з вертикального положення коліном на площину, як було продемонстровано потерпілою під час проведення слідчого експерименту від 15.11.2024. Механізм утворення ушкодження в ділянці правого колінного суглобу не був продемонстрований потерпілою під час проведення слідчого експерименту (т. 1 а.с.208).

Згідно висновку експерта № 1706 від 04.11.2024 при обстеженні ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження: на внутрішній поверхні середньої третини лівого плеча синець неправильної овальної форми, розміром 1,5х1 см, жовтуватого кольору з нечіткими контурами. На тильній поверхні правої ступні синець неправильної форми, розміром 4х3 см, зеленувато-жовтого кольору. На внутрішній поверхні в ділянці правого гомілково-ступеневого суглобу садно смугасте, розміром 0,8х1,5см, вкрите коричневою кіркою вище рівня навколишніх тканин, що відшаровується по периферії. В ділянці правої молочної залози вище навколососкового кружка та дещо до середини синець неправильної овальної форми, розміром 5х4 см, червоно-синюшного кольору в центрі, по периферії жовтуватого кольору. Зазначені ушкодження могли утворитися в термін, вказаний в постанові, що підтверджується стадією розвитку ушкоджень. Дані ушкодження утворились від дії тупих предметів, про що свідчить їх характер, та могли утворитись при нанесенні ударів руками, взутими ногами та подібними предметами. кількість травматичних впливів не менше чотирьох. Утворення вказаних ушкоджень внаслідок падіння з вертикального положення на площину малоймовірно, враховуючи їх характер, кількість та локалізацію. тілесні ушкодження у вигляді садна та синців кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження (т. 1 а.с.209, 210).

Згідно Протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.09.2024 ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 211-217) в період з 10.10 год. до 10.20 год., за участі понятих з застосування технічних засобів фіксації, пред'явлено для впізнання фото 4-х громадян, перед пред'явленням особи для впізнання у ОСОБА_11 попередньо з'ясовано чи може вона впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу. В протоколі зазначено, що на запитання слідчого чи впізнає вона когось ОСОБА_11 вказала на фото під № 1 та заявила, що впізнала особу, яка вчинила злочин відносно ОСОБА_10 26.09.2024 за адресою: м. Суми, вул. Я. Мудрого, 5. Під номером 1 на фотознімку зображений ОСОБА_4 .

Згідно Протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.11.2024 ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 218-224) в період з 17.25 год. до 17.39 год., за участі понятих з застосування технічних засобів фіксації, пред'явлено для впізнання фото 4-х громадян, перед пред'явленням особи для впізнання у ОСОБА_11 попередньо з'ясовано чи може вона впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу. В протоколі зазначено, що на запитання слідчого чи впізнає вона когось ОСОБА_11 вказала на фото під № 2 та заявила, що впізнала особу, яка вчинила злочин відносно неї, вдарила по обличчю, била руками та ногами по тілу 26.09.2024 за адресою: АДРЕСА_4 . Під номером 2 на фотознімку зображений ОСОБА_5 .

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 05.12.2024 за участі ОСОБА_11 , понятих, ОСОБА_11 продемонстровано механізм нанесення їй тілесних ушкоджень 26.09.2024 за адресою: АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 225-229).

Згідно висновку експерта № 2080 від 10.12.2024 при обстеженні ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження: на внутрішній поверхні середньої третини лівого плеча синець неправильної овальної форми, розміром 1,5х1 см, жовтуватого кольору з нечіткими контурами. На тильній поверхні правої ступні синець неправильної форми, розміром 4х3 см, зеленувато-жовтого кольору. На внутрішній поверхні в ділянці правого гомілково-ступеневого суглобу садно смугасте, розміром 0,8х1,5см, вкрите коричневою кіркою вище рівня навколишніх тканин, що відшаровується по периферії. В ділянці правої молочної залози вище навколососкового кружка та дещо до середини синець неправильної овальної форми, розміром 5х4 см, червоно-синюшного кольору в центрі, по периферії жовтуватого кольору. Дані ушкодження утворились від дії тупих предметів, про що свідчить їх характер, та могли утворитись при нанесенні ударів ногами по правій нозі, рукою по лівому плечу та, як рукою, так і ногою в ділянку правої молочної залози, як було продемонстровано потерпілою під час проведення слідчого експерименту від 05.12.2024 (т. 1 а.с. 230).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 27.09.2024 за участі свідка ОСОБА_14 , понятих, свідком продемонстровано механізм нанесення ОСОБА_10 тілесних ушкоджень 26.09.2024 за адресою: м. Суми, вул. Я. Мудрого, 5 (т. 1 а.с. 231-235).

Згідно висновку експерта № 1920 від 08.11.2024 при знаходженні ОСОБА_10 на стаціонарному лікуванні в відділенні Е(Н)МД та нейрохірургічному відділенні КНП СОР «СОКЛ» з 27.09.2024 по 11.10.2024 виявлені ушкодження: 1. відкрита проникаюча черепно-мозкова та лицева травма - забій головного мозку, церебро-субарахноїдальний крововилив, переломи кісток основи та склепіння черепу, гематома міжпівкульної щілини, пневмоцефалія, переломи кісток лицевого черепу, гемосинус, рана ділянки лівої брови та верхньої повіки, садна та гематома повік лівого ока; 2. рана потиличної ділянки. Дані ушкодження утворились від дії тупих предметів, про що свідчить їх характер, та могли утворитись внаслідок потрапляння цеглини в ліву половину обличчя та послідуючого падіння потилицею на поверхню, як було продемонстровано ОСОБА_14 під час проведення слідчого експерименту від 27.09.2024 (т. 1 а.с. 236).

Згідно Протоколу пред'явлення особи для впізнання від 16.10.2024 свідок ОСОБА_14 (т. 2 а.с. 74-79) в період з 13.10 год. до 13.30 год., за участі понятих з застосування технічних засобів фіксації, пред'явлено для впізнання 4-х громадян, перед пред'явленням особи для впізнання у свідка попередньо з'ясовано чи може вона впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу. В протоколі зазначено, що на запитання слідчого чи впізнає вона когось свідок вказала на особу № 3 заявила, що впізнала особу з яким у ОСОБА_10 був конфлікт та яка нанесла останньому тілесні ушкодження. Під номером 3 розміщений ОСОБА_4 .

Згідно Протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.11.2024 ОСОБА_14 (т. 2 а.с. 80-86) в період з 15.12 год. до 15.32 год., за участі понятих з застосування технічних засобів фіксації, пред'явлено для впізнання фото 4-х громадян, перед пред'явленням особи для впізнання у свідка попередньо з'ясовано чи може вона впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу. В протоколі зазначено, що на запитання слідчого чи впізнає вона когось свідок вказала на фото під № 4 та заявила, що впізнала особу, яка вчинила злочин відносно ОСОБА_33 , ОСОБА_58 , ОСОБА_28 26.09.2024 за адресою: АДРЕСА_4 . Під номером 4 на фотознімку зображений ОСОБА_5 .

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 15.11.2024 за участі свідка ОСОБА_14 , понятих, свідком продемонстровано механізм нанесення ОСОБА_10 , ОСОБА_59 , ОСОБА_33 тілесних ушкоджень 26.09.2024 за адресою: АДРЕСА_4 (т. 2 а.с. 87-89, 91, 92).

Згідно висновку експерта № 2044 від 28.11.2024 при обстеженні ОСОБА_12 виявлені тілесні ушкодження на зовнішній поверхні в ділянці правового колінного суглобу, на передній поверхні в ділянці лівого колінного суглобу синці неправильної овальної форми, розмірами 5х4 см та 6х5 см, червоно-синюшного кольору в центрі, по периферії зеленувато-жовтого кольору. На фоні синці лівого колінного суглобу садно смугасте, розмірами 2х1,5 см, вкрите коричневою кіркою вище рівня навколишніх тканин, що відшаровується по периферії. Дані ушкодження утворились від дії тупих предметів, про що свідчить їх характер. Ушкодження в ділянці лівого колінного суглобу (синець та садно) могли утворитись при падінні з вертикального положення коліном на площину, як було продемонстровано ОСОБА_14 під час проведення слідчого експерименту від 15.11.2024. Механізм утворення ушкодження в ділянці правого колінного суглобу не був продемонстрований ОСОБА_14 під час проведення слідчого експерименту (т. 2 а.с. 90).

Згідно Протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.09.2024 ОСОБА_79 (т. 2 а.с. 93-99) в період з 10.45 год. до 10.50 год., за участі понятих з застосування технічних засобів фіксації, пред'явлено для впізнання фото 4-х громадян, перед пред'явленням особи для впізнання у свідка попередньо з'ясовано чи може він впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких він бачив цю особу. В протоколі зазначено, що на запитання слідчого чи впізнає він когось свідок вказав на фото під № 4 та заявив, що впізнав особу, яка вчинила злочин відносно ОСОБА_28 26.09.2024 за адресою: АДРЕСА_4 . Під номером 4 на фотознімку зображений ОСОБА_4 .

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 05.10.2024 за участі свідка ОСОБА_64 , понятих, свідком продемонстровано механізм нанесення ОСОБА_10 тілесних ушкоджень 26.09.2024 за адресою: м. Суми, вул. Я. Мудрого, 5 (т. 2 а.с. 100-105).

Згідно висновку експерта № 1918 від 08.11.2024 при знаходженні ОСОБА_10 на стаціонарному лікуванні в відділенні Е(Н)МД та нейрохірургічному відділенні КНП СОР «СОКЛ» з 27.09.2024 по 11.10.2024 виявлені ушкодження: 1. відкрита проникаюча черепно-мозкова та лицева травма - забій головного мозку, церебро-субарахноїдальний крововилив, переломи кісток основи та склепіння черепу, гематома міжпівкульної щілини, пневмоцефалія, переломи кісток лицевого черепу, гемосинус, рана ділянки лівої брови та верхньої повіки, садна та гематома повік лівого ока; 2. рана потиличної ділянки. Дані ушкодження утворились від дії тупих предметів, про що свідчить їх характер, та могли утворитись внаслідок потрапляння цеглини в ліву половину обличчя та послідуючого падіння потилицею на поверхню, як було продемонстровано ОСОБА_64 під час проведення слідчого експерименту від 05.10.2024 (т. 2 а.с. 106).

Згідно Протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.09.2024 ОСОБА_16 (т. 2 а.с. 107-113) в період з 09.45 год. до 09.50 год., за участі понятих з застосування технічних засобів фіксації, пред'явлено для впізнання фото 4-х громадян, перед пред'явленням особи для впізнання у свідка попередньо з'ясовано чи може він впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких він бачив цю особу. В протоколі зазначено, що на запитання слідчого чи впізнає він когось свідок вказав на фото під № 3 та заявив, що впізнав особу, яка вчинила злочин відносно ОСОБА_28 26.09.2024 за адресою: АДРЕСА_4 . Під номером 3 на фотознімку зображений ОСОБА_4 .

Згідно Протоколу пред'явлення особи для впізнання від 06.11.2024 свідок ОСОБА_15 (т. 2 а.с. 114-118) в період з 13.27 год. до 13.58 год., за участі понятих з застосування технічних засобів фіксації, пред'явлено для впізнання 4-х громадян, перед пред'явленням особи для впізнання у свідка попередньо з'ясовано чи може він впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких він бачив цю особу. В протоколі зазначено, що на запитання слідчого чи впізнає він когось свідок вказав на особу № 1 заявив, що впізнав особу з яким у ОСОБА_10 був конфлікт та яка нанесла останньому тілесні ушкодження. Під номером 1 розміщений ОСОБА_4 .

Згідно протоколу огляду предмету від 10.11.2024 слідчим оглянуто диск з аудіозаписами телефонних дзвінків здійснених на лінію «102» 26.-27.09.20224 з номерів телефонів НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 щодо подій вчинення кримінальних правопорушень 26.09.2024 за адресою: м. Суми, вул. Я. Мудрого, 5 (т. 2 а.с.140-144).

Згідно протоколу огляду речей від 20.11.2024 слідчим оглянуто диск з 12 відеофайлами з відеозаписами з нагрудних камер працівників УПП в Сумській області щодо виїзду на виклик 26.09.2024 за адресою: м. Суми, вул. Я. Мудрого, 5 (т. 2 а.с.147-155).

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Крім того, саме на них законом покладається обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст. 9 КПК України.

Згідно із ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За змістом ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Оцінюючи здобуті у справі та безпосередньо досліджені, оцінені у судовому засіданні докази, суд визнає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі, зокрема ними встановлюється подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та інші обставини які підлягають доказування відповідно до ст. 91 КПК України та становлять предмет доказування. Вказані докази передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством. При цьому досліджені докази є узгодженими між собою та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають, а їх сукупність та взаємозв'язок є достатнім для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд дотримується ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», де передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Судом враховано і п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».

Суд приходить до висновку, що надані стороною обвинувачення докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі, сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, та у всій своїй сукупності безсумнівно доводять вину обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

Судом дотримано норми, установлені статтями 10, 22 КПК України, створено необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків та здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою в наданні доказів, дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу суд розглянув відповідно до вимог закону.

Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинувачених.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає: молодий вік обвинуваченого, часткове відшкодування завданої шкоди.

Сторона захисту посилалась на наявність пом'якшуючої обставини у ОСОБА_4 - щире каяття. Суд зазначає таке. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене. Каяття обвинуваченого під час завершення судового розгляду судом не визнається, як пом'якшуюча обставина, оскільки обвинувачений протягом всього судового розгляду не надавав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, заперечував щодо вчинення кримінальних правопорушень та тільки після дослідження судом всіх доказів, зібраних органом досудового розслідування, ситуаційно визнав свою вину, частково відшкодував потерпілому завдану шкоду.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 67 КК України судом не встановлено.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 суд визнає: щире каяття, молодий вік обвинуваченого, повне відшкодування завданої шкоди потерпілим.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 67 КК України судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 296 КК України, вчинений обвинуваченими ОСОБА_4 і ОСОБА_5 згідно з ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, злочин передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, вчинений обвинуваченим ОСОБА_4 , згідно з ст. 12 КК України, відповідно до класифікації злочинів, відносяться до категорії тяжких злочинів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до роз'яснень викладених Пленумом Верховного Суду України у постанові «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При призначенні обвинуваченим покарання, суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 враховуючи засади законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд бере до уваги дані про особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, сталі соціальні зв'язки, не має не зняті та непогашені судимості, на обліку у лікаря - психіатра, лікаря-нарколога не перебуває, притягувався до адміністративної відповідальності, конкретні обставини вчинення злочину, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, поведінку як під час вчинення злочину, так і після, позицію потерпілих, які не мають моральних та матеріальних претензій до обвинуваченого, а також пом'якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Згідно вимог та приписів, що містяться у п. 8 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначення основного покарання, нижче від нижчої межі, встановленої в санкції КК України, може мати місце за наявності кількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Виходячи зі змісту ст. 69 КК України, призначення більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції відповідної норми, можливе лише у тому випадку, коли встановлені по справі обставини, що пом'якшують покарання, настільки істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було б явно несправедливим.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання про можливість при призначенні покарання, застосувати положення ч. 1 ст. 69 КК України та призначення ОСОБА_5 більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 296 КК України у вигляді штрафу.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 враховуючи засади законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, дані про особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, сталі соціальні зв'язки, має не зняті та непогашені судимості, на обліку у лікаря - психіатра, лікаря-нарколога не перебуває, конкретні обставини вчинення злочину, позицію потерпілого ОСОБА_10 , також враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, поведінку як під час вчинення злочину, так і після, а також пом'якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі, яке буде достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України та призначити йому покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі у межах, встановлених Кримінальним Кодексом України.

Крім того, як прямо передбачено ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При цьому, згідно з приписами ч. 4 ст. 71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Оскільки ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення в період перебігу іспитового строку за попереднім вироком від 04.06.2024 Зарічного районного суду м. Суми за ч. 4 ст. 186 КК України, то відносно ОСОБА_4 необхідно призначити покарання за сукупністю вироків, відповідно до ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за цим вироком, з застосуванням ст. 72 КК України, не відбутого покарання за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 04.06.2024, остаточно визначивши ОСОБА_80 до відбуття покарання у виді позбавлення волі.

Підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України не вбачається.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Скоппола проти Італії від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно ч.6 ст.368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частин 5 та 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються судами при застосуванні таких норм права.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 09.10.2018 у справі № 56/4830/17-к вказала про те, що визначені у ст.65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справах «Ювченко та інші проти України» (рішення від 09 квітня 2020 року), та в справі «Скачкова та Рижа проти України» (рішення від 16 липня 2020 року), де зазначено, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».

У справі «Белане Надь проти Угорщини» (рішення від 13 грудня 2016 року) та у справі «Садоха проти України» (рішення від 11 липня 2019 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Таке покарання, на думку суду, є справедливим, оскільки вчинено в умовах воєнного стану, а також необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_81 та ОСОБА_82 , попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Вирішення цивільних позовів.

Потерпілим ОСОБА_10 02.01.2025 подано цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , який просить стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на його користь матеріальну шкоду в сумі 4061, 65 грн.; моральну шкоду в сумі 500000 грн. 00 коп., суд приходить до таких висновків.

Відповідно до п. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання матеріальної та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Під час судового розгляду ОСОБА_4 на відшкодування завданої матеріальної шкоди передано ОСОБА_10 5000 грн. 00 коп. та 25000 грн. 00 коп. в рахунок часткового відшкодування моральної шкоди.

Під час судового розгляду ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди передано ОСОБА_83 5000 грн. 00 коп.

Потерпілий ОСОБА_10 та його представник адвокат ОСОБА_13 у судовому засіданні зазначили, що ОСОБА_10 не має ні матеріальних, ні моральних претензій до ОСОБА_5 та відмовляється від позовних вимог щодо нього.

Щодо позовних вимог до ОСОБА_4 - ОСОБА_10 відмовляється щодо позовних вимог про відшкодування завданої матеріальної шкоди у зв'язку з її добровільним відшкодуванням обвинуваченим. Щодо відшкодування завданої моральної шкоди, з урахуванням сплачених ОСОБА_4 25000 грн. добровільно, підтримує позовні вимоги в цій частині у сумі 475000 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Окрім того, у кримінальному провадженні відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню також вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди були сформульовані Верховним Судом у Постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17. Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п.49). Моральна шкода полягає в стражданні або приниженні, які людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52).

У відповідності зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі», зазначається, що «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин

Суд керується також рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Ромашов проти України" від 27.07.2004 року, в якому зазначено, що завдана позивачу моральна шкода не може бути виправлена лише шляхом констатації Судом факту порушення.

Крім того, в даному рішенні Європейський суд констатує, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Суд вважає, що з вини обвинуваченого ОСОБА_4 , який визнаний судом винним у спричиненні потерпілому ОСОБА_10 умисних тяжких тілесних ушкоджень, потерпілому була завдана моральна шкода, яка полягає у суттєвому погіршенні стану здоров'я та у фізичних і душевних стражданнях, заподіяних незаконними діями обвинуваченого.

При визначенні розміру відшкодування завданої потерпілому моральної шкоди суд виходить із засад розумності та справедливості і враховуючи обставини справи, викладені вище, суд оцінює моральну шкоду спричинену потерпілому ОСОБА_10 ОСОБА_4 за вирахуванням вже відшкодованого у сумі 175000 грн.

Визначений судом розмір відшкодування не перевищує відповідних засад розумності, виваженості та справедливості, визначених згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_10 до обвинувачених задоволенню не підлягають з мотивів викладених вище.

Вирішення питання про долю речових доказів, процесуальних витрат, заходів забезпечення кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 07.10.2024 (справа № 592/16228/24) накладено арешт з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

На підставі ст. 174 КПК України суд вважає необхідним скасувати накладені арешти на майно.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за твердженням прокурора відсутні.

Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 07.10.2024 відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, строк тримання під вартою рахується з 07.10.2024. Даний запобіжний захід, неодноразово продовжувався за ухвалами суду.

Обвинувачений ОСОБА_4 на момент ухвалення вироку перебуває під вартою, для запобігання ризикам ухилення від суду та вчинення нових злочинів, оскільки судом вирішено призначити покарання у виді позбавлення волі, а тому існування зазначених ризиків не зменшилося. Ураховуючи це запобіжний захід необхідно залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 за даним вироком рахувати з 19.09.2025 (тобто з дня ухвалення вироку).

Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення за даним кримінальним провадженням з 07.10.2024 (момент затримання) до 18.09.2025 (включно) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.11.2024 ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 07.01.2025. Даний запобіжний захід, неодноразово продовжувався за ухвалами суду. Для запобігання ризикам ухилення від суду та вчинення нових злочинів, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням обов'язків необхідно залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Керуючись статтями 368, 371, 374, 376, 392, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень 00 копійок.

До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною залишати місце проживання в період часу з 22 год. до 06 год. наступного дня, з покладенням обов'язків:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , свідками та обвинуваченим ОСОБА_4 у цьому ж кримінальному провадженні.

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України та призначити покарання:

- за ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

- за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 71 Кримінального кодексу України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 04.06.2024 та за сукупністю вироків остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 5 (п'ять) місяців.

Строк відбуття покарання за даним вироком ОСОБА_4 рахувати з 19.09.2025 (тобто з дня ухвалення вироку).

У строк відбуття покарання зарахувати строк попереднього ув'язнення за даним кримінальним провадженням з 07.10.2024 (момент затримання) до 18.09.2025 (включно) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі відповідно до положень ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_10 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_4 на його користь 175000 (сто сімдсят п'ять тисяч) гривень 00 коп. на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині цивільний позов залишити без задоволення.

Скасувати накладений арешт на майно, вилучене у ході огляду місця події 27.09.2024 за адресою: м. Суми, вул. Я.Мудрого, буд. 5, а саме: цеглину; зразок РБК; кофту з РБК та вилучені у ході ОМП у приміщенні СОКЛ за адресою: м. Суми, вул. Троїцька, 48 спортивну кофту з нашаруванням РБК; футболку чорного кольору з РБК, що належать потерпілому ОСОБА_10 , відповідно до ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 07.10.2024 (справа № 592/16228/24).

Речовий доказ відповідно до постанови слідчого від 27.09.2024 - спортивну кофту з нашаруванням РБК, футболку чорного кольору з РБК - повернути потерпілому ОСОБА_10 .

Речовий доказ відповідно до постанови слідчого від 27.09.2024:

- зразок РБК, що запакований до пакету № 1, цеглину із нашаруванням РБК запаковано до пакету № 2 - знищити;

- кофту із РБК, запаковано до пакету № 3 - повернути потерпілому ОСОБА_10 .

Речовий доказ відповідно до постанови слідчого від 04.10.2024 - оптичний диск із аудіозаписами дзвінків на лінію «102» - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ відповідно до постанови слідчого від 20.11.2024 - 2-а DVD-R 4,7GB диски на яких 12 відеофайлів з відеозаписами з нагрудних камер працівників УПП в Сумській області - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд міста Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз'яснити обвинуваченим, захисникам, потерпілим, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Роз'яснити ОСОБА_4 , до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1