Справа № 574/463/25
Провадження №2/574/261/2025
19 вересня 2025 року м. Буринь
Буринський районний суду Сумської області в складі:
головуючого судді Гука Т.Р.,
з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Спасьоненко О.В. звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що з 22.09.2010 року вона з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Буринського районного суду Сумської області від 26.01.2017 року було розірвано. Від даного шлюбу вони мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із нею. Заочним рішенням Буринського районного суду Сумської області від 26.01.2017 року стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання його дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1300 грн., щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
У зв'язку зі зміною віку ОСОБА_3 її потреби збільшуються. Зростання цін на товари та продукти харчування через рівень інфляції курсу гривні потягло значне знецінення отримуваних позивачкою аліментів на утримання спільної дитини.
На підставі викладеного просить змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми в розмірі 1300,00 грн. на 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця.
Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 09.06.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивачки - адвокат Спасьоненко О.В. подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить провести судове засідання без його участі та без участі позивачки, а також не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався та заяв чи клопотань про відкладення судового розгляду чи розгляд справи без його участі не подавав.
За таких обставин, враховуючи, що позивачка не заперечувала проти заочного розгляду справи, судом у відповідності до положень ст.280 ЦПК України, ухвалено провести заочний розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 26.01.2017 року і в шлюбі у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої є відповідач, що вбачається із копії свідоцтва про народження, копії рішення Буринського районного суду Сумської області від 26.01.2017 року (а.с.6, 7).
Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 26.01.2017 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання його доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 1300,00 грн., які сплачувати її матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнення проводити щомісячно, починаючи з 28.11.2016 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.8).
Місце проживання позивачки та дитини ОСОБА_3 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру Буринської територіальної громади (а.с.5, 9).
Відповідач проживає окремо.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.27 Конвенції про права дитини держави - учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини (ст.12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно з частиною другою статті 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні у грошовій і (або) натуральній формі.
Частиною третьою статті 181 СК України передбачено можливість стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частиною 2 ст.182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Отже, закон гарантує стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини в мінімальному розмірі, зокрема розмірі на одну дитину в розмірі однієї чверті від доходів боржника, у безспірному порядку.
Таким чином, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.
Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, визначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 просить змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дитини з твердої грошової суми, визначеної судовим рішенням, на частку від усіх видів доходів відповідача, посилаючись на недостатність розміру аліментів, який був визначений рішенням Буринського районного суду Сумської області від 26.01.2017 року в розмірі 1300,00 грн., у зв'язку зі збільшенням витрат на утримання дитини, зміну її матеріального стану та неможливість самостійно забезпечувати належний рівень життя дитини.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3196,00 гривень.
Крім того, загальновідомим та не потребує доказування за правилами ч. 3 ст. 82 ЦПК України, є те, що з моменту ухвалення рішення Буринського районного суду Сумської області від 26.01.2017 року значно зріс рівень споживчих цін на життя в Україні, в тому числі і на продукти харчування, ліки, одяг, взуття, товари шкільного вжитку, предмети першої потреби та гігієни, що потребує більших затрат з боку позивачки на утримання дитини.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що необхідно змінити спосіб стягнення аліментів на утримання доньки - ОСОБА_3 , визначений рішенням Буринського районного суду Сумської області від 26.01.2017 року, з твердої грошової суми на 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
На думку суду, такий розмір аліментів з урахуванням знецінення коштів внаслідок інфляції, постійного подорожчання усіх груп товарів для дітей не є надміру високим і відповідає інтересам дітей та забезпечуватиме необхідний рівень життя достатній для їх гармонійного та всебічного розвитку.
За наведеного позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави судовий слід стягнути судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп., від сплати якого позивачка звільнена.
Керуючись ст.ст.180-183, 192 СК України, ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений заочним рішенням Буринського районного суду Сумської області від 26.01.2017 року у справі №574/1420/16-ц, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання його дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми в розмірі 1300 грн. на 1/4 частку його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повне судове рішення складено 19.09.2025 року.
Суддя Т.Р. Гук