Справа 573/696/25
Номер провадження 3/573/360/25
(повний текст)
16 вересня 2025 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді: Черкашиної М.С.,
з участю секретаря: Терещенко О.В.,
розглянувши матеріали, які надійшли із відділення поліції № 1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області відносно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1
про притягнення до адміністративної відповідальності
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Опис обставин, установлених під час розгляду справи.
До суду 11 квітня 2025 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 288764 від 02.04.2025 із якого встановлено, що притягнення 02.04.2025 о 16.15 год. в м. Білопілля по вул. Чехова, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «Mazda» н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки за згодою водія за допомогою газоаналізатора «Драгер» № 6820, що підтверджується тестом № 436 від 02.04.2025, результат огляду становить 1,58% проміле. Від керування транспортним засобом відсторонено.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення.
Своїми вищевказаними протиправними діями ОСОБА_2 порушив п. 2.9а ПДР, адміністративна відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
21 квітня 2025 року до суду надійшли пояснення від представника ОСОБА_2 - адвоката Даценка А.М. згідно яких представник вважає, що протокол серії ЕПР1 № 288764 від 02.04.2025 складений незаконно та за відсутності належних і допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення виходячи з наступного.
Матеріали справи містять 4 відеофайли, на яких не зафіксований факт керуванням його клієнтом будь-яким транспортним засобом.
Відеозапис, поданий на підтвердження факту порушення ПДР, є належним доказом у випадку, якщо в протоколі є посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис - постанова ВС/КАС від 15.11.2018 по справі №524/5536/17.
В протоколі зазначено «Технічний засіб відеозапису DSJ00000020». Проте, що це за засіб невідомо. Таким чином, в протоколі відсутнє найменування (назва, марка, модель) технічного засобу, за допомогою якого здійснювалась відеофіксація.
Згідно п.3.5. Інструкції № 100 після активації нагрудної камери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записано безперервно.
Працівникам патрульної поліції заборонено, зокрема змінювати, редагувати, видаляти, копіювати, передавати третім особам або іншим чином поширювати відеозаписи, зроблені на нагрудну відеокамеру без дозволу начальника Департаменту патрульної поліції або начальника управління патрульної поліції у місті. В якості доказів правопорушення долучено відеофайли, що є доказом порушення вимог вищезазначених нормативних документів.
Сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вважає, що суду не надано належних і допустимих доказів, що його клієнт керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. До справи не додано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_2 , тобто не зафіксовано вчинення правопорушення належними доказами. Будь-які належні та допустимі докази про наявність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відсутні.
Враховуючи вищевикладене, просить провадження у справі відносно ОСОБА_2 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
До суду ОСОБА_2 жодного разу не з"явився, хоча повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Даценко А.М. подав заяву про розгляд справи без його участі, у минулих судових засіданнях підтримав свої письмові пояснення та клопотав про закриття провадження у справі з вище зазначених підстав.
В ході судового розгляду справи був допитаний інспектор СРПП ВП №1 (м.Білопілля ) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 , який зазначив, що 02.04.2025 він спільно із поліцейською ОСОБА_4 перебував на добовому чергуванні із патрулювання Сумського району. Водій ОСОБА_2 був зупинений по вул. О.Олесяв м.Білопілля по причині того, що не був пристебнутий ременем безпеки. При спілкуванні із водієм він відчув запах алкоголю. Водію було запропоновано пройти огляд на стан сп"яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера Драгер 6820. Водій погодився, продув Драгер та не заперечував позитивний результат огляду 1,58% проміле. Надалі йому потрібно було скласти електронний протокол, але на місці зупинки був відсутній інтернет зв"язок, тоді вони від"їхали від місця зупинки, склали протокол та повернулися на місце. Всі дії були зафіксовані на бодікамеру, а саме : факт зупинки водія та керування ним транспортним засобом, а також факт продуття ОСОБА_2 алкотестеру Драгер. Усі відеофайли по даній справі були записані ним особисто із бодікамери на службовий комп"ютер. Надалі матеріали за протоколом готував до суду інший відповідальний працівник, тому він не може пояснити по якій причині на диску, якій наданий до суду відсутній початок відеозапису.
Заслухавши представника ОСОБА_2 - адвоката Даценка А.М., інспектора СРПП ВП №1 (м.Білопілля ) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Охріменка І.М., дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного висновку.
Згідно із положеннями ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.
За правилами ч. ч. 2, 3, 5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно із п. п. 2, 3, 6, 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Незважаючи на те, що ОСОБА_2 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнає, про що зазначив представник ОСОБА_5 у судових засіданнях, його вина у вчиненні правопорушення знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи показаннями допитаного в судовому засіданні інспектора СРПП ВП №1 (м.Білопілля ) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 , який підтвердив у судовому засіданні факт того, що 02.04.2025 о 16.15 год. в м. Білопілля по вул. Чехова, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «Mazda» н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота та тремтіння рук, у зв"язку із чим йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що останній погодився. Після того, як газоаналізатор показав позитивний результат, водію було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, але він відмовився. У подальшому на ОСОБА_2 складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується письмовими доказами, які були досліджені та перевірені судом.
Так, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 288764 від 02.04.2025 року за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Відповідно до чеку № 436 від 02.04.2024 року, в результаті тестування, проведеного за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», у ОСОБА_2 встановлена позитивна проба алкоголю 1,58 ‰ .
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної відеокамери поліцейського ОСОБА_3 , який містяться на оптичному диску, вбачається, що на відеозаписі міститься спілкування між ОСОБА_2 та інспектором Охріменком І.М., в хді якого ОСОБА_2 не заперечує факту керування 02.04.2025 транспортним засобом марки «Mazda» н.з. НОМЕР_2 . Крім того, останній також не заперечує факту продуття та позитивного результату алкотестера Драгер із позитивною пробою алкоголю 1,58 ‰. У подальшому, під час складання протоколу ОСОБА_2 поставив свій підпис під вказаним результатом, а у графі 14 протоколу - "пояснення особи" зазначив про згоду із протоколом. Таким чином жодних зауважень щодо дій поліцейського чи заперечень з приводу складання протоколу особа на відеозаписі не висловлює. Натомість запитує у представника поліції, що йому тепер робити далі.
На переконання суду, докази, надані на підтвердження винуватості ОСОБА_2 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного. Будь-яких підстав не довіряти наявним у матеріалах справи доказам суд не вбачає.
Оцінюючи показання інспектора поліції СРПП ВП №1 (м.Білопілля ) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Охріменка І.М. суд виходить із того, що вони є логічними, послідовними та повністю відповідають матеріалам справи, у зв'язку з чим відсутні підстави їм не довіряти.
Водночас, пояснення представника ОСОБА_2 - адвоката Даценка А.М. про те, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом, спрямовані на сприяння особі уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення та спростовуються дослідженим у судовому засіданні відеозаписом, з якого вбачається, що водій з результатами проведеного тестування був згодний та не заперечував факту керування. А тому інспектор поліції правомірно прийшов до висновку про його згоду з результатами тестування, проведених за допомогою спеціального технічного засобу Драгер.
Вказаний відеозапис містить відомості, що підтверджує вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, а тому не викликає сумнівів щодо його достовірності та допустимості, оскільки не містить ознак фальсифікації, фабрикації чи присутності на відео іншої особи або ж інших подій, ніж за участю водія ОСОБА_2 , а тому береться судом до уваги при винесення постанови.
У статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП знайшла своє підтвердження під час судового розгляду та підтверджується дослідженими судом письмовими матеріалами справи, зокрема: протоколом серії ЕПР1№ 288764 від 02.04.2025 про адміністративне правопорушення, який за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, результатами тесту № 436 від 02.04.2025, диском із відеозаписом.
Згідно даних ОСОБА_2 має посвідчення водія серії НОМЕР_3 (а. с. 60).
Мотив накладення стягнення.
Адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Проте, покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.
У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до статті 24 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з положеннями статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке тягне за собою потенційну небезпеку для учасників дорожнього руху, а також виходячи з того, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає безальтернативне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобами, приходжу до висновку, що покладення на ОСОБА_2 даного виду стягнення є таким, що буде сприяти запобіганню вчиненню ним нових правопорушень.
Судовий збір.
У зв'язку з накладенням адміністративного стягнення, на підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, що притягується до адміністративної відповідальності необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 33, 40-1, 294 КУпАП, п.п. 1.10, 2.9а ПДР, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
На підставі ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з наступного дня після набрання рішенням законної сили, а в разі, якщо судове рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його постановлення.
Відповідно до положень ст. 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Повний текст виготовлено 18.09.2025 року.
Суддя
Справа 573/696/25
Номер провадження 3/573/360/25
іменем України
(вступна і резолютивна частина )
16 вересня 2025 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді: Черкашиної М.С.,
з участю секретаря: Терещенко О.В.,
розглянувши матеріали, які надійшли із відділення поліції № 1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області відносно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1
про притягнення до адміністративної відповідальності
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 33, 40-1, 294 КУпАП, п.п. 1.10, 2.9а ПДР,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
На підставі ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з наступного дня після набрання рішенням законної сили, а в разі, якщо судове рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його постановлення.
Відповідно до положень ст. 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Суддя