Справа № 944/4932/25
Провадження №2-о/944/408/25
18.09.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Карпин І.М.,
за участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.,
заявника ОСОБА_1
заінтересованої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,
встановив:
Стислий виклад позиції заявника та заінтересованої особи
ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про видачу обмежувального припису строком на 6 місяців та просить заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання з нею за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 300 м до місця її проживання чи перебування за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_2 вести телефонні переговори з нею або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб; заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати її, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
В обґрунтування заяви зазначає, що вона та ОСОБА_2 проживали впродовж 18 років разом однією сім'єю в будинку АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 є її співмешканцем, який проживав разом з нею. Крім цього, з ними проживав їх спільний син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та її батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .. Під час спільного проживання ОСОБА_2 постійно вчиняв відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, що полягало у висловлюванні нецензурною лайкою, внаслідок чого вона постійно телефонувала на спецлінію «102» і на її виклики здійснювали реагування працівники Яворівського ВРП ГУНП у Львівській області. За результатами такого реагування складали протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 за вчинення домашнього насильства. 25.08.2025 ОСОБА_2 наніс тілесні ушкодження її батькам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зокрема завдав декілька ударів у область голови. Відомості по вказаному факту внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 125 КК України. Вважає себе особою, яка зазнала домашнього насильства, оскільки ОСОБА_2 вчиняє насильство щодо неї протягом тривалого часу, не зважає на заходи вжиті поліцією. Надалі погрожує їй розправою та впевнений у своїй безкарності. Його агресія щоразу посилюється. Зважаючи на це, вона переконана, що вірогідність продовження та повторного вчинення насильства ОСОБА_2 щодо неї, а також настання тяжких наслідків для її здоров'я є дуже високою, і тому вона вимушена звернутися до суду з заявою про видачу обмежувального припису, оскільки попередні заходи вжиті поліцією та судом до кривдника виявились неефективними та не захистили її від насильства.
В судовому засіданні ОСОБА_1 просила її заяву про видачу обмежувального припису задовольнити та пояснила, що тривалий час ОСОБА_2 вчиняє щодо неї та її батьків домашнє насильство. Заходи вжиті поліцією та судом до ОСОБА_2 виявились неефективними та не захистили її від насильства.
Заінтересована особа ОСОБА_2 проти заявлених вимог ОСОБА_1 не заперечив, пояснив, що на даний час проживає окремо, не заперечує проти видачі обмежувального припису.
Процесуальні дії у справі, клопотання учасників справи
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 12.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 15.09.2025.
Відповідно до ч.1 ст. 244 ЦПК України суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосивши в судовому засіданні дату проголошення судового рішення 18.09.2025.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 , як особа, яка постраждала від домашнього насильства, звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 зареєстрована та поживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданими старостою виконавчого комітету Новояворівської міської ради ОСОБА_6 02.09.2025 за №3279.
Також за даною адресою зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Крім цього, судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_2 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2008 року, від фактичних подружніх відносин в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що ними не заперечується.
ОСОБА_2 за час проживання з ОСОБА_1 постійно вчиняв домашнє насильство психологічного характеру відносно неї та членів її родини.
Відповідно до постанови Яворівського районного суду Львівської області №460/3387/14п від 17.10.2014 ОСОБА_2 09 жовтня 2014 року біля 19 год 00 хв по місцю фактичного проживання в АДРЕСА_1 , вчинив сварку з співжителькою ОСОБА_8 , за що йому оголошено усне зауваження.
29 червня 2019 року о 16 год. 30 хв. ОСОБА_2 перебуваючи за місцем свого проживання, в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно падчерки ОСОБА_9 , а саме: висловлювався в її сторону нецензурними словами та погрожував фізичною розправою, тобто своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП . Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 24.10.2019 провадження у справі закрито, у зв'язку із закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності.
10 жовтня 2023 року о 20 год 00 хв ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї співжительки ОСОБА_1 , а саме умисні дії психологічного характеру, яке супроводжувалося висловлюванням нецензурними словами, погрозою фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психічному здоров'ю останній, тобто своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП. Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 15.11.2023 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні даного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.
15 червня 2025 року ОСОБА_2 близько 13 години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_1 , в присутності неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , домашнє насильство психологічного характеру, зокрема ображав нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоду її психологічному здоров'ю. Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 10.07.2025 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні даного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
05 липня 2025 року о 18 год. 50 хв. ОСОБА_2 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_1 , яку ображав нецензурними словами, внаслідок чого завдав шкоду фізичному та психічному здоров'ю потерпілої, тобто своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП. Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 29.07.2025 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні даного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Вироком Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_2 визнано винуватим у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень за те, що він 19 серпня 2025 року близько 20 год 00 хв, перебуваючи на подвір'ї житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи прямий умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, діючи всупереч пп. 3, 17 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, під час побутового конфлікту із тещею ОСОБА_4 , умисно наніс останній один удар кулаком правої руки в ділянку правого ока, чим спричинив їй синець в ділянці обличчя, який відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Мотиви та оцінка суду
Звертаючись із заявою про видачу обмежувального припису, заявник вказує, що ОСОБА_2 відносно неї вчиняє, як психологічне, так і фізичне домашнє насильство, у зв'язку з чим остання потребує захисту у порядку передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Главою 13 розділу IV ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.
Відповідно до ст.350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником - у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Даний Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів - осіб, які постраждали від такого насильства.
Як наголошено у пунктах 3, 6, 7, 8 ч.1 ст.1 цього Закону, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Кривдник особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Пунктами 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
У порядку визначному ч.1 та 2 ст.26 цього Закону право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають, зокрема, постраждала особа або її представник.
Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Згідно з ч.3 ст.26 цього Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців (ч.4 ст.26 Закону).
Отже, за своєю правовою природою обмежувальний припис не є заходом покарання особи, а є тимчасовим заходом, який виконує захисну та запобіжну функцію та направлений на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб з огляду на наявність ризиків такого насильства, передбачених законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 756/3859/19.
У постанові Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі № 531/352/22 зазначено: «У випадку застосування обмежувального припису в межах цивільного процесу суд, виходячи з принципу розумності, має оцінити лише підстави для висновку про наявність домашнього насильства, ризику його продовження чи повторного вчинення».
У п.9 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Оцінка ризиків має проводитися за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників й умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
Зважаючи на вищенаведене, видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Суд під час вирішення такої заяви має надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів сторін тощо.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суд має встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року по справі №756/2072/18.
У постанові від 09 березня 2023 року у справі № 711/3693/22 Верховний Суд вказав: «Докази, що додають до заяви про видачу обмежувального припису, мають стосуватись місця вчинення домашнього насильства, ризиків безпеки постраждалої особи, вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, тобто докази мають стосуватись обґрунтованих побоювань з приводу того, що особа (кривдник) здатний вдатися до небезпечних проявів домашнього насильства у будь-якому його вигляді - психологічному, фізичному, економічному тощо. Це можуть бути докази застосування психологічного насильства, приниження гідності, жорстокого поводження з боку заінтересованої особи до заявника, катування, нелюдського поводження, що передбачає спричинення сильних фізичних та душевних страждань, тривалість та системність протиправної поведінки кривдника та докази того, що останній не усвідомлює серйозності негативних наслідків своїх дій, продовжує агресивні дії у відношенні до заявника, не бажає змінювати свою поведінку, а тому існує ризик продовження кривдником таких дій, а отже і необхідність застосування обмежувального припису є обґрунтованими.
Як докази до заяви можуть додаватись, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, складений уповноваженою особою органів Національної поліції; терміновий заборонювальний припис стосовно кривдника, винесений працівником уповноваженого підрозділу поліції; обмежувальний припис, винесений судом у кримінальному провадженні; інші документи, які засвідчують факт насильства; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У відповідності до ст.411 ЦПК України правові позиції Верховного Суду є обов'язковими для суду першої інстанції. Частина 4 ст.263 ЦПК України передбачає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Аналогічне твердження закріплене і в ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".
Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.ст.77-80 ЦПК України характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Судом встановлено, що заявник та заінтересована особа проживали однією сім'єю як чоловік та жінка без шлюбу, від фактичних подружніх відносин ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син ОСОБА_3 . З ними разом проживали її батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Оцінюючи ризики вірогідності вчинення в подальшому домашнього насильства ОСОБА_2 суд враховує, що такі дії з боку кривдника повторювалися, оскільки ОСОБА_2 неодноразово притягували до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, до кримінальної відповідальності за завдання легких тілесних ушкоджень матері заявниці ОСОБА_4 . Дані обставини свідчать про те, що відносини учасників конфлікту не покращилися, а ОСОБА_2 не надав критичної оцінки агресивності своїх дій, що вказує на високий ступінь ризику повторення ним таких дій, що може поглибити (збільшити) психоемоційні страждання заявниці та її рідних.
Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає доведеним факт, що ОСОБА_2 вчиняє дії, які підпадають під ознаки домашнього насильства щодо заявниці, а тому є висока вірогідність продовження чи повторного вчинення таких дій, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, такі ризики є реальними та підтверджуються матеріалами справи, тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту ОСОБА_1 необхідно видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 .
За таких обставин суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 є підставною та підлягає до задоволення в повному обсязі.
Судові витрати
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ст.350-5 ЦПК України, суд відносить їх на рахунок держави.
Керуючись статтями 76-81, 247, 259, 263-265, 268, 293, 294, 350-1, 350-5, 350-6, 354, 355 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Видати обмежувальний припис, яким визначити заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на строк 6 місяців із забороною перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; забороною наближатися на відстань менше 300 м до місця проживання чи перебування ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; забороною вести телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб; заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
Про видачу обмежувального припису повідомити Яворівський районний відділ поліції ГУ НП у Львівській області для взяття ОСОБА_2 на профілактичний облік, а також виконавчий комітет Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання, за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя І.М. Карпин