Справа № 459/2228/25
Провадження № 2/459/633/2025
18 вересня 2025 року Шептицький міський суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Жураковського А.І.
з участю секретаря судового засіданні Ганас К.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шептицького відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області, з участю третьої особи ОСОБА_2 про зняття арешту з майна,
Позивач просить зняти арешт, що накладений на все його майно, у тому числі квартир за адресою АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі постанови державного виконавця Червоноградського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 02.03.2017 № 53516208.
В обґрунтування позову покликається на норми ст.ст. 316, 319, 391 ЦК України та стверджує, що відсутні правові підстави для існування такої заборони. Зазначив, що арешт повинен бути знятий, оскільки заборгованість по сплаті аліментів відсутня, він працює та регулярно сплачує аліменти. Вказав, що внаслідок такої заборони обмежено його майнові права як власника, і їх відновити у поза судовий спосіб не можливо.
10.07.2025 відкрито загальне позовне провадження у справи та призначено підготовче судове засідання.
05.08.2025 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
15.09.2025 учасники справи у судове засідання для розгляду справи по суті не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи були належно повідомлені.
Представник позивача подала заяву про розгляд справи у її відсутності, вказавши, що підтримує позовні вимоги.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у них відсутні підстава для зняття виконавцем арешту з усього майна, тому питання про зняття арешту просить вирішити на розсуд суду. Додав, що заборгованість зі сплати аліментів з примусового виконання виконавчого листа №459/135/16-ц виданого 31.10.2016 Червоноградським міським судом Львівської області погашена в повному обсязі.
З огляду на зазначені обставини, суд у відповідності до ч. 3 ст. 211, ч. 3 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України здійснив судовий розгляд справи на підставі наявних матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Оцінивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд прийшов до такого висновку.
Згідно копії свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 26.05.2003, позивачу на праві спільної часткової власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до копії договору купівлі - продажу квартири від 14.02.2018 року та витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.
02.03.2017 року державним виконавцем Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Буйною Світланою Вікторівною, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
02.03.2017 року державним виконавцем Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Буйною Світланою Вікторівною, керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника.
07.05.2025 року на адресу ОСОБА_3 надійшов лист з Шептицького ВДВС у Шептицькому районі Львівської області, зі змісту якого вбачається, що на примусовому виконанні у ВДВС перебувало виконавче провадження АСВП № 53516208 з примусового виконання вимог виконавчого листа № 459/135/16-ц виданого 31.10.2016 року Червоноградським міським судом Львівської області про: стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі частини заробітку ( доходу) щомісячно, на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до його повноліття, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на місяць.
30.11.2021державним виконавцем Червоноградського ВДВС Червоноградському р-ні Львівської області було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, та зазначено, що згідно заяви стягувача ОСОБА_2 від 27.02.2025 року заборгованість із сплати аліментів з примусового виконання виконавчого листа № 459/135/1б-ц виданого 31.10.2016 року Червоноградським міським судом Львівської області погашена в повному обсязі, виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій сплачено в повному обсязі, але у зв?язку з відсутністю виконавчого провадження не можуть зняти арешт з майна.
Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору.
Відповідно до ст. 317 власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Згідно ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.
Згідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Згідно із ч.2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Фактичні обставини свідчать, що позивачу згідно копії свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 26.05.2003, на праві спільної часткової власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_3 .
Також, відповідно до копії договору купівлі - продажу квартири від 14.02.2018 року, квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належить позивачу на праві приватної власності.
Відповідач не надав будь-яких розумних пояснень з приводу подальшої необхідності збереження арешту майна позивача.
Наявні докази свідчать, що обмеження права власності на майно позивача здійснюється без достатніх правових підстав, не згідно з законом і не є необхідним у демократичному суспільстві для будь-яких цілей. Наявні обтяження по нерухомому майні безпідставно обмежують права й інтереси позивача.
Обраний спосіб захисту таких прав та інтересів є належним і законним.
За таких фактів, міркувань та норм цивільного законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Зняти арешт зі всього, належного ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) майна, який було накладено на нього згідно постанови від 02.03.2017 в рамках виконавчого провадження №53516208, відкритого на підставі виконавчого листа №459/135/16-ц виданого державним виконавцем Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 02.03.2017.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 18.09.2025.
Суддя: А. І. Жураковський