465/5807/25
2/465/3409/25
Іменем України
(заочне)
18.09.2025 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Баран О.І.,
з участю секретаря судового засідання Щирби Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові, в порядку спрощеного провадження цивільну справу:
позивач: Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» (код ЄДРПОУ: 00131587, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, зареєстрований електронний кабінет у ЄСІТС),
відповідач-1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),
відповідач-2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),
предмет позову: стягнення вартості необлікованої електричної енергії,
7 липня 2025 року (вх.№21162/25) уповноважений представник позивача, ОСОБА_3 , звернулась до Франківського районного суду м. Львова із позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 46 889,19 грн та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 11.07.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи. (а.с. 23-24).
Відповідачі у встановлений строк правом на подання відзиву не скористались, заяви про поновлення строку для подання такого до суду також не надали.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судові засідання у справі призначалися неодноразово.
У чергове судове засідання, призначене на 18.09.2025, сторони повторно не з'явились.
Представник позивача, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, подав клопотання про розгляд справи без його участі (вх.28148/25 від 10.09.2025), відповідно до якої він проти винесення заочного рішення не заперечував (а.с.35-36).
Відповідачі про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, скерованими за їх зареєстрованим місцем проживання. Однак, такі повернулися на адресу суду без вручення (штрихкодові ідентифікатори ПАТ «Укрпошта» 0610273149794, 0610273149840), із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 33-34, 37-38).
Між тим, неможливість вручення судової повістки у зв'язку відсутністю адресата за вказаною адресою, відповідно до постанови Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відтак, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Крім цього, відповідно до п. 31, 32 рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2021 у справі «Сидоренко Світлана Василівна проти України», заява № 73193/12 («Svitlana Vasylivna Sydorenko against Ukraine», https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-208971%22]}), хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов'язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему. Іншими словами, органи влади несуть відповідальність лише за ненадсилання заявнику відповідних документів. Той факт, що заявниця не отримала кореспонденцію, надіслану їй Вищим спеціалізованим судом, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права заявниці за статтею 6 § 1 Конвенції були порушені.
Тож, суд виконав покладений на нього обов'язок інформувати учасників справи про її розгляд, однак, відповідачі допустили повторну неявку, при цьому заяв та клопотань від відповідачів на адресу суду не надходило.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів для розгляду справи по суті, а також те, що позивач щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Суд, з'ясувавши доводи на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, установив такі фактичні обставини справи, та відповідні до них правовідносини.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Судом установлено, що ПрАТ «Львівобленерго», як Оператор системи розподілу, надає послуги з розподілу (передачі) електричної енергії за адресою: АДРЕСА_2 на підставі публічного договору та з присвоєним особовим рахунком НОМЕР_3 , ЕІС-код точка комерційного обліку об'єкта споживача 62Z9186771312354.
Згідно з відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманої на запит суду, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 21-22).
За змістом позовної заяви, на вимогу електропостачальника ПрАТ «Львівобленерго» 18.11.2019 за адресою: АДРЕСА_2 припинено електроживлення у зв'язку із порушенням термінів сплати за спожиту електроенергію.
6 лютого 2025 року уповноваженими представниками ПрАТ «Львівобленерго» за участі голови ОСББ «Біля Роксу» проведено обстеження електроустановок споживача на об'єкті: квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , за результатом якого виявлено порушення п.п.5, п.8.4.2, п.п.8 п.5.5.5 ПРРЕЕ, а саме: «самовільне підключення електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку, а саме зірвана стрічкова пломба ОСР із ввідного проводу після припинення електропостачання квартири».
За результатам обстеження складено Акт про порушення №15897 від 06.02.2025.
Другий примірник Акта про порушення, із зазначенням дати засідання комісії по розгляду актів: про порушення ПРРЕЕ надіслано на адресу: АДРЕСА_2 рекомендованим листом №203-07-738 та 18.03.2025 запрошено прибути о 10 год. 00 хв. на засідання комісії оператора системи з розгляду складеного Акта про порушення, яке відбулось за адресою: АДРЕСА_3 (а.с 5-9).
На засідання комісії ВРПС ЛМЕМ по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ 18.03.2025, на яке відповідачі не з'явилися, розглянуто Акт про порушення ПРРЕЕ №15897 та визначено обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ у розмірі 46 889,19 грн (а.с.10-11).
Із матеріалів справи вбачається, що копію протоколу засідання комісії ПРРЕЕ разом із рахунком для сплати вартості електричної енергії та/або збитків, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ скеровано рекомендованим листом із супровідним листом №203-07-1441 від 21.03.2025 на адресу: АДРЕСА_2 (а.с. 10-15).
Крім цього, позивачем рекомендованим листом направлено на адресу відповідачів вимогу про оплату № 203-07-2289 від 09.05.2025 щодо сплати зазначених збитків позивачу (а.с.16-17). Проте, вимога залишена відповідачами без виконання.
Оцінка суду.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
За вимогами ст. ст.12,81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Предметом даного позову є вирішення питання про відшкодування шкоди позивачу, завданої відповідачем внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, що регулюється положеннями Цивільного кодексу України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Постановою «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», Постановою «Про затвердження Кодексу систем розподілу».
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно положень ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Спірні правовідносини між сторонами регулюються, чинними на момент їх виникнення статтею 714 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року та іншими нормативними актами.
Згідно з ч.1 ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується сплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 4 ст.26 Закону України «Про електроенергетику» визначено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил користування електричною та тепловою енергією.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про електроенергетику», правопорушення в електроенергетиці тягне за собою, в тому числі встановлену законодавством України цивільну відповідальність. Одним із видів правопорушення в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Відповідно до ч.1 ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч.2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», правопорушеннями на ринку електричної енергії зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до п.2.1.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року (далі ПРРЕЕ), ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач.
Згідно з п. 1.1.1. ПРРЕЕ ці Правила є обов'язковими виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Відповідно до пункту 84 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживачем є фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
У цих Правилах терміни, відповідно до пункт 1.1.2 глави 1.1 розділу I ПРРЕЕ, вживаються в таких значеннях:
самовільне підключення з порушенням схеми обліку - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, не передбаченою проєктними рішеннями та/або договором з оператором системи, та/або без укладення договору з оператором системи;
акт про порушення - це документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії;
побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).
Отже, особи, які використовують електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб є споживачами електричної енергії.
Пунктом 5.5.5 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ, встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний:
1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів);
2) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів;
4) здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору;
5) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів;
6) забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України;
8) забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування;
9) невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання;
20) не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об'єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії;
33) не здійснювати несанкціонований відбір електричної енергії.
Згідно з підпунктом 12 пункту 5.1.1 та пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду та технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушення цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення в присутності споживача або представника споживача оформляється акт про порушення.
Згідно з пунктом 1.1.2. ПРРЕЕ, акт про порушення - це документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
Відповідно до пункту 8.2.4. ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Відповідно до пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ, зокрема, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
З аналізу вказаних норм права вбачається, що метою проведення засідання комісії є встановлення наявності або відсутності факту порушення, викладеного в акті про порушення та у разі його встановлення визначити обсяг необлікованої електричної енергії та суми завданих споживачем збитків.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 серпня 2022 року у справі №206/5490/20.
Відповідно до пункту 8.2.7 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ, кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
Згідно з підпунктом 5 пункту 8.4.2 глави 8.4 ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку.
Відповідно до підпункт 5 пункту 8.4.8 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, Кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного або технічного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил), зокрема, у разі виявлення у споживача порушення, зазначеного в підпункті 5 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку), або відключення електроустановки споживача (якщо контрольний огляд засобу комерційного обліку та/або технічна перевірка у період з дати відключення електроустановки споживача до дати виявлення порушення не були проведені) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення;
Отже, факт порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії є доведеним, розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснений позивачем відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії та не спростований відповідачем.
Згідно з ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі заперечень проти позову не надали, наданий позивачем розрахунок вартості необлікованої електричної енергії, відповідачем жодним чином спростовано не було.
В матеріалах справи відсутні будь - які докази, які свідчать про те, що позивачу з боку відповідача відшкодовано вартість необлікованої електричної енергії, як і відсутні докази, що позивачем безпідставно заявлені позовні вимоги, щодо їх стягнення.
Відтак, судом встановлено, що з вини відповідачів позивачу заподіяно збитки на загальну суму в розмірі 46 889,19 гривень, які відповідачі добровільно не відшкодували.
За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає до задоволення та слід стягнути з відповідачів на користь позивача 46 889,19 гривень вартості необлікованої електричної енергії.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову на відповідача.
Відтак, суд вважає за доцільне покласти витрати зі сплати судового збору на відповідачів, оскільки стягнення вартості необлікованої електричної енергії, які не заперечуються відповідачами та позовні вимоги повністю задоволені.
Керуючись ст.4, 5, 10-13, 19, 76, 77, 79, 80, 83, 89, 95, 141, 223, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 280, 281, 282, 353 ЦПК України, суд
Позовну заяву Публічного акціонерне товариство «Львівобленерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії - задовольнити.
Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 46 889 (сорок шість тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) гривень 19 копійок.
Стягнути в рівних частках із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 19.09.2025.
Суддя: Баран О.І.