Справа № 456/1475/25
Провадження № 1-кп/456/319/2025
19 вересня 2025 року місто Стрий
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, непрацюючого,
за ч. 1 ст. 185-3 КУпАП,
19.09.2025 в період часу з 11 год. 00 хв. до 11 год. 15 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у залі судового засідання Стрийського міськрайонного суду Львівської області за адресою: вул. Шевченка, 89 м. Стрий Львівської області, під час розгляду справи № 456/1475/25 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382 КК України, здійснив прояв неповаги до суду, оскільки вчиняв дії, які свідчать про явну зневагу до суду та встановлених у суді правил, що виразилось у непідкоренні розпорядженням судді, відсутності реакції на зауваження судді, а саме: розмовляв без дозволу судді, вимагав головуючу суддю показати паспорт та посвідчення судді, сказав, що не визнає повноваження судді на здійснення судочинства, на зауваження не реагував. Своїми діями ОСОБА_4 вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 1 ст. 185-3 КУпАП.
Відповідно до ст. 129 Конституції України за неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.
Згідно ст. 50 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» у кожному випадку, коли буде встановлено, що особа вчинила умисні дії, які свідчать про неповагу до суду, необхідно вирішувати питання про притягнення винних до відповідальності за ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 258 КУпАП, у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Відповідно до ст. 221, 221-1 КУпАП дані справи розглядаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, місцевими господарськими та адміністративними судами, апеляційними судами та Верховним Судом. Така справа розглядається суддею-доповідачем зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбачене ст. 185-3 КУпАП.
Таким чином, з моменту оголошення перерви у судовому розгляді справи або одразу після закінчення судового засідання суд фактично констатує вчинення особою дій, ознаки яких підпадають під дію статті 185-3 КУпАП, завершує стадію порушення справи про адміністративне правопорушення і переходить до наступної стадії, якою є розгляд справи про адміністративне правопорушення. Зважаючи на це, інші підготовчі дії до розгляду справи про адміністративне правопорушення, які передбачені ст. 278 КУпАП, судом (суддею) не проводяться.
Зазначені висновки повністю узгоджуються з Рекомендаціями щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду, надані Радою суддів України у рішенні від 26.10.2018 № 62.
Відповідно до ч. 1 ст. 185-3 КУпАП неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері судоустрою. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у вчиненні таких дій: у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-яких дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил. Правопорушення, передбачене даною статтею, може вчинюватися шляхом різноманітних дій: у вербальній формі, шляхом жестикуляції, шляхом бездіяльності під час непідкорення вимогам головуючого у судовому засіданні, неявки до суду осіб, які визнані у встановленому законодавством порядку свідками, потерпілими, позивачами або відповідачами, експертами, перекладачами тощо. Суб'єкт адміністративного проступку - особи, що є учасниками судового процесу. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Враховуючи вищенаведене, поведінку ОСОБА_4 у судовому засіданні, який розмовляв без дозволу судді, перешкоджав судді вести судове засідання, зневажливо висловлювався у сторону головуючої судді та після зауваження судді та попередження про відповідальність за неповагу до суду продовжив порушувати порядок у залі судового засідання, суддя розцінює як явну зневагу до суду і встановлених у суді правил.
Суддя, дослідивши обставини справи в їх сукупності, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого та наслідки правопорушення, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_4 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, тобто, неповага до суду, що виразилися у порушенні порядку під час судового засідання та зневажливих висловах на адресу головуючої судді, неодноразові вимоги показати паспорт та посвідчення судді, що свідчить про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.
При вирішенні питання про призначення стягнення до уваги беруться характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини ОСОБА_4 , відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, у зв'язку з чим вважаю за доцільне призначити адміністративне стягнення ОСОБА_4 у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 185-3 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 185-3, 284, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят ) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок) судового збору в дохід держави.
Роз'яснити, ОСОБА_4 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_1