Справа № 464/8415/24
пр.№ 2/464/241/25
19.09.2025 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,
за участі: секретаря судового засідання - Михайлів О.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»), в інтересах якого діє представник Москаленко М.С., звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №76877186 від 08.10.2023 у загальному розмірі 35 700 грн. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 08.10.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №76877186, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 10 500 грн, строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 2,5 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». В подальшому, позикодавцем/первісним кредитором відступлено право вимоги за вказаним вище договором позики, зокрема: 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №76877186 від 08.10.2023. Відповідно до витягу з реєстру боржників № 18 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 35 700 грн., з яких: 10 500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 25 200 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за відсутності представника, позов підтримує в повному обсязі та просить суд такий задовольнити. Окрім цього, до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої, після ознайомлення з відзивом представника відповідача, вважає такий необґрунтованим. Зокрема, у відповіді на відзив зазначено про те, що 08.10.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 76877186. Кредитний договір був укладений з позичальником ОСОБА_1 в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису. ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті позикодавця подала заявки на отримання позики за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання позики, після чого позикодавець надіслав відповідачу за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді СМС-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання договору. Отже, Позивачем доведено факт укладання відповідачем кредитних договорів/договору позики в електронній формі, тому позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов'язань. Відповідно до умов договору, кошти надаються позичальнику в безготівковій формі на банківську картку, вказану власноручно позичальником при укладанні договору, а саме на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 . Оскільки ТОВ «ФК «ЄАПБ» не було стороною при укладенні договору та не здійснювало безпосереднє перерахування коштів на рахунок відповідача, надати докази, а саме оригінали первинних документів банку, в тому числі виписки за рахунками, за кредитним договором, укладеними з відповідачем не є можливим. Відповідач ОСОБА_1 розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами не спростувала, не надала власного розрахунку наявної заборгованості, в цілому заперечивши позовні вимоги. Клопотання про проведення експертизи з метою визначення механізму і розміру нарахованих сум, що склали заборгованість, відповідач суду не заявив. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними кредитним договором, ані перед первісними, ані перед новим кредитором відповідач також суду не надала. ОСОБА_1 при підписанні договору позики не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов та порядку нарахування відсотків, що свідчить про погодження нею зі всіма умовами нарахування відсотків за вказаним договором. Відповідач розуміла розмір процентів, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів. Відсотки, які просить стягнути позивач, нараховані за понадстрокове користування кредитом, за відсотковою ставкою, передбаченою договором. Щодо переходу права вимоги зазначив, що 14.06.2021 між ТОВ 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21 та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Договір факторингу укладено відповідно до вимог чинного законодавства, яке діяло на момент його укладення, та даний факт ніяким чином не порушує прав та законних інтересів відповідача. Дію договору факторингу № 14/06/21 продовжено до 14.06.2024, тобто такий є чинним, а перехід прав вимоги за договором позики № 76877186 є правомірним. Відповідно до Реєстру боржників №18 до договору факторингу № 14/06/21 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 76877186. Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог - є необґрунтованими, недоведеними, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій, викладених в Постановах ВСУ, а отже є такими, що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги. Тому, всі наведені твердження представника відповідача, як і сам відзив в цілому, є викладенням суб'єктивних міркувань щодо даної цивільної справи та намаганням уникнути відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань. Відповідач та її представник в судове засідання не з'явилися, від ОСОБА_1 до суду надійшла заява, в якій позовні вимоги визнала в частині стягнення заборгованості в сумі 12 075 грн., в іншій частині позовних вимог просила відмовити. Окрім цього, від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказав, що джерелом регулювання правовідносин є договір про споживчий кредит від 08.10.2023 №76877186, який відповідачка нібито підписала шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, які саме Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, заповнюючи формуляр заяви (форми) про прийняття пропозиції у електронній формі до договору, а також те, що вказані документи на момент їх підписання взагалі містили умови, зокрема щодо користування кредитними коштами. Крім того, роздруківка із сайту належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і носить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року(провадження № 6-16цс15). Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили кредитний договір, який проявляється у формі щомісячного обов'язкового платежу тіла кредиту та відсотків за користування згідно з погодженим між сторонами графіком погашення платежів або детальний розрахунок щомісячного платежу позичальника за кредитним договором. Позивачем у позовній заяві ставиться вимога про стягнення заборгованості, яка складається з суми: заборгованості за основною сумою боргу («тіло кредиту» - сума, одержана споживачем за договором споживчого кредиту) - 10 500 грн. та заборгованості за відсотками - 25 200 грн. Відтак, сума заборгованості за відсотками більше ніж у 2 рази перевищує «тіло кредиту» - сума одержану споживачем за договором споживчого кредиту, що прямо суперечить вимогам абз. 2, ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», яким встановлено обмеження щодо суми таких «відсотків», які не можуть перевищувати половини суми «тіла кредиту» - сума одержану споживачем за договором споживчого кредиту. Зазначене нарахування відсотків прямо суперечить п.18 Договору про споживчий кредит від 08.10.2023 №76877186, та вказана суперечність жодним не спростована у відповіді на відзив, поданій представником позивача. Тобто, позивачем проігноровано норми ЗУ «Про споживче кредитування» та всупереч цьому нараховано завищену суму додаткових платежів (відсотків) за кредитом. У відповіді на відзив позивач обґрунтовує ненадання документів, які необхідні для підготовки більш детального обґрунтування своєї позиції, щодо розрахунку суми заборгованості, зокрема щодо заборгованості по відсотках в тому числі і можливого призначення економічної експертизи, на те, що у нього нібито немає цих документів. Враховуючи специфіку спірних правовідносин уся фінансово-кредитна документація зберігається фінансовій установі, що видала кредит (яка на підставі договірних відносин передала права вимоги позивачу). Без аналізу цих документів позивач не може об'єктивно та правильно розрахувати суму заборгованості та визначити предмет позову, оскільки зазначений розрахунок, відповідно до вимог законодавства, повинен здійснюватись на підставі фінансово-кредитної документації щодо оформлення та отримання кредиту. Без наявності такої документації неможливо повністю з'ясувати усі обставини справи та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
У зв'язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Положеннями частин 626, 628 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (п. 3, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Судом встановлено, що 08.10.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №76877186, за умовами якого розмір позики складав 10 500 грн., строк позики 30 днів, базова процентна ставка 2,5% фіксована, знижена процентна ставка 0,5%, процентна ставка за понадстрокове користування 2,7% орієнтовна загальна вартість позики 12 075 грн.
Згідно п. 1 договору позики, позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплачувати проценти відповідно до умов договору, додатках до нього та правилах, тобто позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів та сплатити проценти від суми позики протягом строку позики згідно з графіком платежів, або достроково.
Відповідно до п. 4 договору проценти за договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором.
Згідно підпункту 5.1 п. 5 договору позики, підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він ознайомився за посиланням https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором gK3bdGofKi.
Згідно з інформацією АТ КБ «Приватбанк», наданою суду на виконання ухвали від 01.05.2025, банківська картка № НОМЕР_2 відкрита на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 . На зазначену банківську картку 08.10.2023 були зараховані грошові кошти в сумі 10 500 грн.
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право вимоги до боржників, зазначених у реєстрі заборгованостей.
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 18 до договору факторингу, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 35 700 грн., з яких: 10 500 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 25 200 грн - заборгованість за процентами.
За умовами статей 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
З огляду на викладене, оскільки умови договору позики №76877186 від 08.10.2023, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , відповідачем не виконано, право грошової вимоги за ним на підставі договорів факторингу перейшло до позивача, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є обґрунтованим та підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 10 500 грн суми заборгованості за тілом кредиту.
Проте суд не погоджується з розрахунком заборгованості за процентами, з огляду на таке.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновків про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому, вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося і право позивача нараховувати проценти за кредитом.
Так, пунктом 2.2. договору позики №76877186 від 08.10.2023 визначено, що кредит надається строком на 30 днів, тобто до 06.11.2023.
Доказів того, що в подальшому сторонами було пролонговано вказаний договір позики матеріали справи не містять.
Суд дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитним договором №76877186 від 08.10.2023 у відповідності до ст. 1048 ЦК України в межах строків кредитування, визначених в укладених між сторонами договорах.
Таким чином, сума заборгованості за відсотками за користування кредитом №76877186 від 08.10.2023 за період з 08.10.2023 по 06.11.2023 в межах строку кредитування у відповідності до умов п.2.2 договору позики №76877186 від 08.10.2023 та додатку №1 до договору позики становить 12 075 грн, з яких: 10 500 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 1 575 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Відтак, з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості за відсотками у розмірі 1575 грн.
Окрім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1 024,07 грн, що пропорційно відповідатиме розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Таким чином, датою ухвалення рішення у справі є дата складення повного судового рішення, а саме 19.09.2025.
Керуючись статтями 13, 81, 89, 247, 263-265, 280-289Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, р/р IBAN № НОМЕР_4 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за договором позики №76877186 від 08.10.2023 в сумі 12 075 (дванадцять тисяч сімдесят п'ять) гривень.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, р/р IBAN № НОМЕР_4 в АТ «ТАСкомбанк») витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1 024 (одну тисячу двадцять чотири) гривень 07 копійок.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складено 19.09.2025.
Головуючий Назарій ДУЛЕБКО