Справа № 464/8648/24
пр.№ 2/464/440/25
19 вересня 2025 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
у складі судді Шашуріної Г.О.
секретаря судового засідання Федак Б.В.,
за участю учасників справи:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Джоха Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу № 464/8648/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей Пустомитівської міської ради про встановлення факту самостійного виховання дітей,
Адвокат Джох Р.В. від імені та в інтересах позивача через підсистему «Електронний суд» звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_1 самостійно виховує малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 18 грудня 2024 року справу передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.
Ухвалою судді від 23 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді від 30 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 17 квітня 2025 року витребувано у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної Служби України інформацію щодо перетинання державного кордону України, громадянкою України: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 01 січня 2020 року по 17 грудня 2024 року. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог Службу у справах дітей Пустомитівської міської ради.
Ухвалою суду від 03 червня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили такий задоволити.
Представник третьої особи подав заяву, в якій залишив позов на розгляд суду.
Відповідач у судове засідання не з'явилася. Відзив на позовну заяву не подала та позицію щодо позову не висловила.
Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях (ст.ст.12,81 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
Судом встановлено, що 20.08.2010 р. між ОСОБА_1 (далі за текстом - Позивач) та ОСОБА_2 (далі за текстом - Відповідач) укладено шлюб, якии? зареєстровано Франківським відділом реєстраціі? актів цивільного стану Львівського міського управління юстиціі?, актовии? запис 371.
У подружжя в шлюбі народилося двоє дітеи?:
1. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 03.02.2011р.
2. Насальськии? ОСОБА_5 ?ович, ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 12.04.2013р.
05.06.2024, шлюб між Позивачем та Відповідачем було розірвано Рішенням Сихівського раи?онного суду м. Львова від 05.06.2024, у справі № 464/3540/24.
Судом встановлено, що понад два з половиною роки тому, а саме 25.11.2022 року Відповідач виі?хала за кордон та проживає там постіи?но, контакту з Позивачем та дітьми не підтримує. Діти залишились з Позивачем, и?ого матір'ю (бабусею дітеи?) та и?ого братом (дядьком дітеи?), та постіи?но проживають разом. Даний факт вони підтвердили в судовому засіданні.
Факт проживання, виховання і утримання дітей позиивачем стверджується Довідкою про участь батьків учня 6-В класу ОСОБА_6 у шкільному житті дитини від 24.07.2024р., Довідкою про участь батьків учня 8-В класу ОСОБА_7 ? у шкільному житті дитини від 22.07.2024р., Витягом № 1082 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 18.07.2024р., Актом обстеження житлово- побутових умов від 18.07.2024р.
Судом встановлено, що позивач проживає з дітьми у будинку за адресою АДРЕСА_1 , і ним створено всі умови для проживання, навчання та розвитку дітеи?. Для того, щоб в подальшому в повніи? мірі забезпечити інтереси дітеи?. Позивач звертається з Позовною заявою про встановлення факту проживання дітеи? з ним.
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 28.05.2025 року, встановлено, що діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ?ович, ІНФОРМАЦІЯ_3 проживають разом з батьком ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 .
Згідно з Актом оцінки потреб сім'ї від 30.05.2025 року, встановлено, що діти проживають з батьком вже 4 роки, мати знаходиться за кордоном в США. Зі слів батька, він повністю забезпечує дітей, аліментів мати дітей не сплачує.
За приписами ст.171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
У судовому засіданні діти: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 висловили свою думку у підтримку заявленого позову зазначивши, що вони постійно проживають з батьком, матір останній раз бачили у 2022 році, оскільки така виїхала у Сполучені Штати Америки, спілкуються тільки у телефонному режимі.
На підставі поданих суду доказів, суд приходить до висновку, що факт проживання дітей з батьком, утримання та самостійного виховання батьком дітей повністю підтверджується наданими доказами.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд зазначає, що батько, який самостійно виховує дитину, має такі самі права та обов'язки, як і будь-який інший батько відповідно до законодавства України. Зокрема, це включає право на участь у вихованні та прийняття рішень, пов'язаних з дитиною, її здоров'ям, освітою, майновими питаннями тощо, а також обов'язок дбайливого ставлення до дитини та їхнього благополуччя.
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, статті 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Відповідно до частини 1 статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно із статтею 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Частиною 2 статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Законодавством визначено права та обов'язки батьків щодо виховання дитини, при цьому пріоритетним та принциповим визначенням є інтереси дитини, що вони повинні бути непорушними в незалежності від стосунків батьків між собою.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнаи?кращих інтересах дитини буде збереження і?і? зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнаи?кращих інтересах дитини буде забезпечення і?і? розвитку у безпечному, спокіи?ному та стіи?кому середовищі, що не є неблагополучним (рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти Украі?ни», рішення від 11липня 2017 року у справі «М. С. проти Украі?ни»).
Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармоніи?нии? розвиток та належне виховання, и? у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Нормою статті 141 СК Украі?ни встановлено, що мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, і розірвання шлюбу між ними не впливає на обсяг і?х прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У відповідності до вимог статті 150 СК Украі?ни батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, і?і? фізичнии?, духовнии? та моральнии? розвиток, повинні забезпечувати здобуття дитиною повноі? загальноі? середньоі? освіти, готувати і?і? до самостіи?ного життя, а також зобов'язані поважати дитину.
Відповідно до вимог ст.ст.151,153 СК Украі?ни батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини, залучати до виховання інших осіб обирати форми і методи виховання дитини, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства, а також мають право на спілкування з дитиною. Частиною 2 ст. 155 СК Украі?ни закріплено, що батьківські права не можуть здіи?снюватися всупереч інтересам дитини.
Частиною першою статті 8 Закону Украі?ни «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатніи? для і?і? фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 11 Закону Украі?ни «Про охорону дитинства» передбачено, що сім'я природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного соціального розвитку дитини, і?і? матеріального забезпечення і несе відповідальність з створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'і? разом з батьками або в сім'і? одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своі?х дітеи?. Предметом основноі? турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєі? дитини.
Згідно ст.12 Закону Украі?ни «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які і?х замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про і?і? здоров'я, фізичнии?, духовнии? і моральнии? розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку і?і? природних здібностеи?, поважати гідність дитини, готувати і?і? до самостіи?ного життя та праці.
Однак, у Позивача виникає необхідність щодо вирішення питання щодо юридичноі? фіксаціі? факту самостіи?ного виховання дитини, оскільки в подальшому виникають обставини у необхідності оформлення в подальшому документів щодо соціальноі? допомоги на дітеи?, які виховуються тільки одним із батьків, а також щодо переміщення дітеи? без документального оформлення згоди матері, яка не проживає разом з ними.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції ООН про права дитини, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до статті 18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі № 363/214/17-ц від 22.08.2018 прийшов до висновку, що перелік юридичних фактів, які підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі № 363/214/17-ц від 22.08.2018 прийшов до висновку, що перелік юридичних фактів, які підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Від встановлення даного юридичного факту залежить виникнення та можливість безперешкодної реалізації особистих прав. Встановлення факту перебування дитини на самостійному вихованні і догляді потрібно з метою захисту прав та інтересів дитини та прав позивача як батька, оформлення в подальшому документів щодо соціальноі? допомоги на дітеи?, які виховуються тільки одним із батьків, а також щодо переміщення дітеи? без документального оформлення згоди матері, яка не проживає разом з ними.
Позивач повністю утримує дітей та опікується їх інтересами та потребами, особисто займається вихованням, слідкує за розвитком та здоров'ям дітей без участі матері.
Іншого позасудового порядку встановлення даного факту, передбаченого законом, немає.
Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язки із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у як найкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення «MAMCHUR v. UKRAINE»).
Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, суд приходить до переконання, що позовну заяву слід задовольнити в повному обсязі.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім судові витрати в розмірі 968,96 гривень судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви.
Керуючись ст.ст.12, 13, 82, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) самостіи?но виховує малолітніх дітей ОСОБА_3 ?вну, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 968,96 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.273 ЦПК України.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Служба у справах дітей Пустомитівської міської ради, код ЄДРПОУ 43989167, Львівська обл., Львівський район, місто Пустомити, вул. Грушевського М., 46.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 25258931, м.Львів, пр. Червоної Калини, 66.
Повне рішення суду складено 19 вересня 2025 року.
Суддя Галина ШАШУРІНА