Справа № 1-332-2010 року
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2010 року Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі : головуючого - судді Старинщук О.В.,
при секретарі Резніченко Л. П., Гаврилюк А.М.,
за участю: прокурора Драчевського Є. Ю.,
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, освіта неповна-середня, неодруженого, офіційно не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 3, 186 ч. 2 КК України, -
Підсудний ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_3 приблизно о 21.00 годині 31.08.2007 року, перебуваючи біля стадіону «Локомотив» в м. Вінниці, маючи злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном, зустрілись і познайомились з неповнолітніми ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Після цього, повідомивши, що бажають копіювати мелодії з мобільних телефонів, за попередньою змовою, умисно з корисливих спонукань з метою відкритого заволодіння їхнім майном по добровільній згоді потерпілих отримали від ОСОБА_4 мобільний телефон «Соні Еріксон W 550і» вартістю 894,20 грн., а від ОСОБА_5 мобільний телефон «Нокіа 7270» вартістю 945,00 грн.
Після цього, приблизно о 21.30 годині, перебуваючи навпроти ЗОШ № 8 в м. Вінниці, що по вул. Винниченко, неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усвідомлюючи, що вони обертають чуже майно на свою користь відкритим способом, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи відкрито, зухвало, в присутності потерпілих, які повністю усвідомлювали злочинність посягання, втекли від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із раніше отриманими ними від потерпілих мобільними телефонами, відкрито заволодівши ними, чим завдали ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 894.20 три., а ОСОБА_8 - на суму 945.00 грн.
Крім того, ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, 20.12.2007 року приблизно о 23.00 годині, після закінчення робочого дня, повернувся на об'єкт в квартиру АДРЕСА_2, де він спільно з керівником будівельної бригади ОСОБА_9 виконував ремонтні роботи. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2, використовуючи знайдений металевий прут арматури, виламав вхідні двері та проник в квартиру №9 даного будинку, та не вмикаючи світла, добре орієнтуючись в даному приміщенні, таємно викрав звідти - лазерний рівень вартістю 500 гривень з триногою до нього, вартістю 300 гривень. Після чого, наступного ранку продав викрадене майно невстановленій особі, спричинивши потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 800 гривень.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав по фактичних обставинах справи, щиро розкаюється в скоєному та просить суд суворо його не карати.
Крім повного визнання своєї вини підсудним, вона повністю доведена показами потерпілих, свідків, зібраними та дослідженим в ході судового розгляду доказами, а саме:
- допитана в судовому засіданні неповнолітня потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що вона 31 серпня 2007 року зустрілась з ОСОБА_5. Ввечері, приблизно о 21.00 годині вони знаходились по вулиці Винниченко, біля магазину «Чайка». До них підійшло двоє невідомих їм хлопців, запропонували їм познайомитись, але свої імена вони не повідомили. Вони разом пройшлись до стадіону Локомотив, сіли на лавочках та хлопці їм повідомили, що вони приїхали зі Львова на два дні. Потім хлопці попросили їхні мобільні телефони, з метою перекинути собі якісь мелодії. У неї був телефон «Соні-Еріксон W550I», а в ОСОБА_5 «Нокіа». Її телефон взяв ОСОБА_3, а телефон ОСОБА_5 був у ОСОБА_2. Приблизно через 15-20 хвилин після знайомства з хлопцями вони сказали, що їм потрібно повертатися додому. Хлопці сказали, що проведуть їх і вони дійшли до будинку, який знаходиться навпроти школи № 8. Вони всі зупинились, хлопці заговорили між собою і через кілька секунд почали від них тікати в сторону, протилежну Будинку офіцерів. Розуміючи те, що хлопці їх пограбували, вони побігли за ними і кричали, щоб вони віддали їм їхні мобільні телефони. Хлопці забігли в двір будинку і розділились. У дворі будинку в цей момент стояв якийсь невідомий хлопець, який почувши крики побіг за меншим хлопцем. ОСОБА_2 зашпортнувся, впав на землю і ОСОБА_10 впіймав його. Вони підійшли до них та пояснили ситуацію. ОСОБА_2 відразу віддав ОСОБА_5 її мобільний телефон. Про цю ситуацію вона відразу не розповіла мамі, оскільки не хотіла лишніх запитань та конфліктної ситуації. Приблизно наприкінці вересня 2007 року коли вона і ОСОБА_5 знаходились приблизно в тому місці, де їм повернули мобільні телефони, вони зустріли ОСОБА_11, який допомагав розшукувати ОСОБА_3, останній повідомив, що ті двоє хлопців написали на нього заяву, і його за це звільнили з органів внутрішніх справ. Він попросив написати їх заяву в міліцію про крадіжку мобільних телефонів. Тоді вона розповіла про це мамі і наступного дня вони написали заяву в міліцію. Також зазначила, що матеріальних претензій до підсудного не має та просить суворо не карати;
- допитана в судовому засіданні неповнолітня потерпіла ОСОБА_12 , надала аналогічні покази. Також зазначила, що матеріальних претензій до підсудного не має та просить суворо не карати;
- допитана в судовому засіданні законний представник ОСОБА_7 суду пояснила, що вона проживає зі своєю дочкою ОСОБА_4. Вона дізналася зі слів дочки, що 31 серпня 2007 року, двоє хлопців пограбували її та подругу, тобто викрали у них їхні мобільні телефони. При цьому їм допоміг повернути телефони хлопець на ім'я ОСОБА_11;
- допитана в судовому засіданні законний представник ОСОБА_8, суду пояснила, що 31.08.2007 року в доньки вкрали телефон, а потім повернули. Так як вона та ті хлопці, які вкрали в неї і в ОСОБА_4 телефони, дуже просили, щоб вона не писала заяву донька їх пожаліла і нічого їй не сказала.
- допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 повідомив, що наприкінці серпня чи початку вересня 2007 року біля 21 години він помітив кілька осіб біля гаражу, що належить його батьку. Підійшовши, він довідався, що затримали хлопця, який разом з товаришем забрав у дівчат мобільні телефони. Затриманий хлопець почав просити, що викрадений ним мобільний телефон повернутий дівчині, а він зараз зателефонує своєму товаришеві і повернуть телефон іншій дівчині. Після чого затриманий хлопець почав набирати з мобільного номер телефону свого товариша, але з ним не було зв'язку. Через деякий час до них підійшов ОСОБА_11, дівчата розповіли останньому про те, що трапилося, і він сказав, що зараз мобільний телефон дівчатам повернуть. Після цього ОСОБА_11 запропонував затриманому хлопцю телефонувати товаришеві, але зв'язку з ним не було, тоді ОСОБА_11 запропонував піти з ним та пошукати його товариша. Він, ОСОБА_10 та дівчата залишилися на місці.
- допитаний в судовому свідок ОСОБА_11 пояснив, що ввечері 31.08.2007 року на подвір'ї будинку по АДРЕСА_3 біля гаражів він побачив ОСОБА_10, ОСОБА_14, двох незнайомих йому дівчат і незнайомого йому хлопця. Він підійшов до них і вони йому розповіли, що цей незнайомий хлопець разом зі ще одним відкрито викрали мобільні телефони у вищевказаних дівчат. Потім вони почали тікати і одного з них затримав ОСОБА_10 біля гаражів. Він сказав ОСОБА_2, що зараз відведе його до міліції, на що він почав його просити, щоб він цього не робив і сказав, що повернуть телефон другій дівчині, тоді він почав розпитувати, хто той другий хлопець, який був разом з ОСОБА_2 та втік. Він побачив в руках ОСОБА_2 мобільний телефон та сказав йому, щоб він телефонував своєму знайомому. Приблизно через 15-20 хвилин другий хлопець підняв слухавку та повідомив, що він знаходиться зараз біля магазину «П'ятачок». Тоді ОСОБА_2 сказав, щоб ОСОБА_3 його там чекав і він зараз підійде. Він разом із ОСОБА_2 пішли зо магазину «П'ятачок», що розташований на розі вулиць Ширшова та Стеценко у м. Вінниці. Він запитав у ОСОБА_3, де мобільний телефон другої дівчини, на що ОСОБА_3 дістав з кишені брюк мобільний телефон «Соні-Еріксон» та передав його йому. Дівчата на той час відмовились повідомляти органи внутрішніх справ про вчинений злочин;
- допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16, повідомив, що 31.08.2007 року приблизно о 21.00 годині до нього зателефонувала мати та попросила його з'ясувати, чому його сестра ОСОБА_5 не бере трубку. До ОСОБА_5 він додзвонитися не зміг. Приблизно між 22 та 23 годиною до нього зателефонувала ОСОБА_5 зі свого номеру і сказала, що в неї та подруги викрали мобільні телефони, а також повідомила, що вона знаходиться в дворі будинку по вул. Винниченко біля школи № 8 в м. Вінниці. Він відразу ж з своїми друзями пішли на вказане місце, де він зустрів ОСОБА_5, яка повідомила що у неї та її подруги ОСОБА_4 двоє невідомих хлопців викрали мобільні телефони. Одного з даних хлопців, який викрав у ОСОБА_5 телефон, затримав хлопець на ім'я ОСОБА_10, який повернув ОСОБА_5 телефон, а іншого злодія пішов шукати товариш ОСОБА_10 разом із затриманим;;
- допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19, надали аналогічні покази свідка ОСОБА_16;
- допитана в судовому засіданні законний представник підсудного ОСОБА_20, повідомив, що його неповнолітній син ОСОБА_2 не навчається, оскільки в 2006 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи в с. Висока Гребля Крижопільського району. На даний час ОСОБА_2 неофіційно підробляє в різних місцях, виконуючи ремонтні роботи в приміщеннях, тривалий час він проживав в м. Одесі, при цьому додому не дзвонив. Нарікань на ОСОБА_2 зі сторони сусідів ніколи не надходило, характеризується з позитивної сторони. З сусідами ввічливий. ОСОБА_2 по характеру спокійний, ніколи не грубить, поводить себе виважено. Матеріальний стан сім'ї задовільний;
- даними на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_10, відповідно до яких ввечері 31.08.2007 року в м. Вінниці по вул. Винниченко він почув жіночі крики на допомогу і ці крики доносились з боку гаражів. Потім він побачив, що від гаражів біжить один незнайомий йому хлопець, а за ним незнайомі дівчата. Він побіг за цим хлопцем і фактично він оббіг двір з іншої сторони та затримав хлопця. В цей час до них підійшли дівчата. Зі слів дівчат він зрозумів, що вони в той день познайомились з двома хлопцями, один з них був той, якого він затримав. Дівчата розповіли, що під час спілкування хлопці попросили у дівчат мобільний телефон марки «Соні Еріксон» та «Нокіа». Затриманий ним хлопець стояв поруч та просив, щоб він його відпустив, а він дасть йому грошей, але він його не відпускав. Через деякий час до них підійшов його друг ОСОБА_14, який проходив поруч. У незнайомця вони запитували, де другий його товариш. Незнайомець сказав, що не знає, де його товариш і мобільний не відповідає. Затриманий хлопець знову почав казати, що викрадений ним мобільний телефон повернутий дівчині, а він зараз телефонує своєму товаришу і повернуть телефон іншій дівчині. Через деякий час вийшов з дому ОСОБА_11, який підійшов до них. ОСОБА_11 хоча й не розпитував про суть ситуації, а зрозумів сам з їхньої розмови, що сталось. Після цього ОСОБА_11 разом із затриманим кудись пішли і були відсутні приблизно одну годину, потім повернувся з підсудним (т. 1, а.с. 53-54);
- даними на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_9, відповідно до яких він працює бригадиром в кооперативі «Ветеран». Даний кооператив займається будівництвом та ремонтами жилих приміщень та офісів. В своїй роботі він використовує свій власний інструмент та для роботи придбав лазерний рівень з триногою в будівельному магазині по вул. Червоноармійській м. Вінниці за 800 гривень, а саме тринога коштувала 300 гривень, а сам рівень коштував 500 гривень.
20 грудня 2007 року по закінченню робочого дня близько 18.00 години, як завжди, він сам зачинив вхідні двері об'єкта на ключ, та ми всі пішли по домівках. На той час з ним працювали ОСОБА_2, ОСОБА_19 та ОСОБА_3, прізвища яких він не знає. Ключ від квартири був лише у нього та кожного ранку сам особисто відчиняв квартиру, а ввечері зачиняв двері квартири. На наступний ранок, 21.12.2007 року близько 08.15 години до нього на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_19 та повідомив, що він вже приїхав на роботу і що двері відчинені. Коли він приїхав на роботу близько 08.30 години 21.12.2007 року та побачив, двері в квартиру вибиті. Він з ОСОБА_19 увійшли до квартири, він став дивитись, чи все на місці. На той час йому здалося, ніби все на своїх місцях, тому він не став викликати міліцію. Через деякий час на роботу прийшов ОСОБА_2, і вони почали працювати у звичайному режимі. Він полагодив двері та змінив замок. А через декілька днів йому знадобився лазерний рівень, він став його шукати і не знайшов. Тоді він зрозумів, що його викрали, але знову не став звертатись до правоохоронних органів, так як на той час наближались свята, у нього було багато роботи, і він сподівався, що сам знайде того, хто вчинив крадіжку лазерного рівня з квартири. Вже після Новорічних свят він вирішив звернутись до працівників міліції із заявою про крадіжку свого інструменту. Згодом він дізнався від ОСОБА_3, що ОСОБА_2 хвалився йому як він двічі викрав з даного об'єкту будівельні інструменти (т. 2, а.с. 214);
- свідок ОСОБА_3, допитаний в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_9 знає по роботі, а разом з ОСОБА_2 вони винаймали квартиру. Одногу разу ввечері, наприкінці грудня 2007 року, коли він лежав у лікарні, підсудний ОСОБА_2 прийшов до нього в лікарню у нетверезому стані та приніс йому 50 гривень, які позичав у нього. Також він повідомив, що розрахувався за квартиру, тому решту віддасть згодом та повідомив, що прокрутив одну справу, а саме, що нещодавно біля 22.00 години ночі знайшов монтіровку біля будинку, де він працював на квартирі з ОСОБА_9, після чого нею виламав двері квартири № 9. Потім зайшов в квартиру, одразу знайшов лазерний рівень, так як він знав де що знаходиться, після чого втік з квартири. Ніхто його не бачив, їхав додому на маршрутці, біля нього сиділи працівники міліції. Він переживав, щоб його не перевірили і не затримати. По приїзді додому, він подзвонив по об'яві до якогось чоловіка, запропонував купити лазерний рівень з триногою та домовився зустрітись з ним на Барському шосе біля супермаркету «Фуршет». Зранку вони зустрілись з даним чоловіком, і ОСОБА_2 продав йому рівень з триногою за 250 гривень. Потім ОСОБА_2 розповів, що пішов на роботу, як ні в чому не бувало, де допомагав ремонтувати двері, які він вночі виламав.
- протоколом виїмки від 29.11.2007 року у ОСОБА_8 мобільного телефону «Нокіа 7270» ІМЕІ НОМЕР_1 та стартового пакету «Лайф» № НОМЕР_2 (т. 1, а.с. 28)
- протоколом виїмки від 29.11.2007 року у ОСОБА_7 мобільного телефону «Соні Еріксон W 550і» ІМЕІ НОМЕР_3 та стартового пакету «Лайф» № НОМЕР_4 (т. 1, а.с. 30)
- протоколом огляду речового доказу - мобільних телефонів «Нокіа 7270» ІМЕІ НОМЕР_1 зі стартовим пакетом «Лайф» № НОМЕР_2 та «Соні Еріксон W550і» ІМЕІ НОМЕР_3 зі стартовим пакетом «Лайф» № НОМЕР_4 (т.1, а.с. 31);
- висновками товарознавчих експертиз № 1468 та № 1469 від 13.11.2007 року, згідно з якими ринкова вартість викраденого мобільного телефону «Нокіа 7270» згідно його фізичного та технічного стану (зносу) станом на дату проведення експертизи становить 945,00 гривень та ринкова вартість викраденого мобільного телефону «Соні Еріксон W 550і» ІМЕІ НОМЕР_3 згідно його фізичного та технічного стану (зносу) станом на дату проведення експертизи становить 894,20 гривень (т. 1, а.с. 35-38, 43-46).
Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст. 186 ч. 2 КК України - грабіж, вчинений за попередньою змовою групою осіб щодо грабежу мобільних телефонів. Також дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 3 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднане з проникненням до житла потерпілого ОСОБА_9
При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, особу підсудного, наявність обставин, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, також ті обставини по справі, що потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 матеріальних та моральних претензій не мають та просять суворо не карати.
Підсудний раніше не судимий, вчинив злочини неповнолітнім, позитивно характеризується за місцем проживання, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, що є обставинами, що пом'якшують покарання підсудного.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.
Позбавлення волі на певний строк є найсуворішим покаранням, що може бути призначене особам, яким на момент вчинення злочину не виповнилося 18 років. Це покарання має застосовуватися до таких осіб тільки тоді, коли у суду є переконання, що застосування більш м'якого покарання не сприятиме виправленню засудженого.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи підсудного, принципів законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання такого засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання, в межах санкцій статей 185 ч. 3, 186 ч. 2 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробовуванням що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 підлягає залишенню без розгляду в зв'язку з неявкою потерпілого.
Речові докази по справі (мобільні телефони марки «Нокіа 7270» та «СОНІ Еріксон W 550i» підлягають поверненню власникам.,
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
Засудив:
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 3, 186 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання:
- за санкцією ст. 185 ч. 3 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки,
- за санкцією ст. 186 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Відповідно до ст. 70 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити остаточну міру покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 2 (двох) років не вчинить нового злочину.
Відповідно до вимог ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язок на протязі іспитового строку повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи або навчання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши останнього з залу судових засідань.
Цивільний позов ОСОБА_9 залишити без розгляду.
Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Нокіа 7270» зі стартовим пакетом «Лайф», переданий на зберігання законному представнику ОСОБА_8, повернути ОСОБА_8, та мобільний телефон марки «СОНІ Еріксон W 550i», переданий на зберігання законному представнику ОСОБА_7, повернути ОСОБА_7.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той самий строк з моменту отримання копії вироку.
Суддя: