Справа № 461/9384/24
Провадження № 1-кс/461/5636/25
15.09.2025 року,слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
заявника ОСОБА_3
представника заявника ОСОБА_4
слідчого ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна та повернення тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні,-
Адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до суду з відповідним клопотанням.
Свої вимоги мотивував тим, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 25.02.2025 року, в рамках кримінального провадження № 12024140000001092 від 24.10.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.209, ч.5 ст.190, ч.2 ст.364 КК України, було накладено арешт на належні заявнику документи.
Зазначив, що вилучені документи жодних чином не стосуються земельної ділянки, яка є предметом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, а тому підстав у збереженні арешту щодо них немає.
Крім того, зазначив, що під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 було вилучено належний йому мобільний телефон марки Samsung Galaxy S24 Ultra. Поряд з цим, такий мобільний телефон не входив до переліку речей, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на обшук, а тому є тимчасово вилученим майном. Вказує, що звертався до слідчого із заявою про повернення такого мобільного телефону, однак йому було відмовлено.
А тому, з урахуванням вищевикладеного, з метою захисту права власності, просив клопотання задовольнити.
Заявник та його представник в судовому засіданні просили клопотання задовольнити повністю..
Слідчий в судовому засіданні проти задоволення клопотання категорично заперечував. Зазначив, що вилучені у ОСОБА_3 документи прямо стосуються предмету досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Також зазначив, що стосовно мобільного телефону Samsung Galaxy S24 Ultra на даний час проводиться відповідна криміналістична експертиза.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що у клопотанні про скасування арешту майна слід відмовити з огляду на наступне.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024140000001092 від 24.10.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.209, ч.5 ст.190, ч.2 ст.364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 22.07.2025 року було накладено арешт на документи, які були вилучені в ході проведення обшуку 18.07.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає підозрюваний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, відповідно до опису речей і документів, які були вилучені в ході обшуку від 18.07.2025 року, у ОСОБА_3 також було вилучено мобільний телефон марки Samsung Galaxy S24 Ultra, ІМЕІ 1 НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 .
Постановою слідчого від 18.07.2025 року вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , речі та документи були визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Щодо скасування арешту.
Згідно ч.2 та ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані. як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 4 ст. 170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Згідно ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Крім того, арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
В матеріалах клопотання відсутні докази, що арешт на зазначене у клопотанні майно було накладено необґрунтовано чи з порушенням вимог КПК України,
При цьому, заявник не довів та не надав доказів, які б спростовували обґрунтування обставинам встановленим слідчим суддею при накладенні арешту.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, не доказано необґрунтованість накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, та існують підстави для подальшого збереження арешту майна, при цьому слідчим суддею не встановлено, що даний захід кримінального провадження несе в собі надмірний тягар для особи.
Враховуючи вищевикладене, позицію слідчого, який проти задоволення клопотання категорично заперечував, слідчий суддя приходить до висновку, що потреба в арешті на вказане майно не відпала, а тому, з метою забезпечення збереження речових доказів, клопотання про скасування арешту не підлягає до задоволення та є таким, що подано передчасно.
Щодо повернення тимчасово вилученого майна.
Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених ч.5 ст. 171, ч.6 ст. 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.
Слідчим суддею встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17.07.2025 року надано дозвіл на проведення обшуку у житлових та нежитлових приміщеннях та прилеглих територіях, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою відшукання та вилучення оригіналів речей та документів, а саме:
-оригіналу технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 4623688600:04:000:0234, 4623688600:01:004:0682, 4623688600:04:000:0234, 4623688600:01:004:0597, 4623688600:01:004:0678, 4623688600:01:004:0665, 4623688600:01:004:0629, 4623688600:01:004:0197, 4623688600:01:004:0224, 4623688600:01:004:0265, 4623688600:01:004:0020, 4623688600:01:004:0207, 4623688600:01:001:0009, 4623688600:01:004:0245, 4623688600:01:004:0084, 4623688600:01:004:0246, 4623688600:01:004:0590, 4623688600:01:004:0229, 4623688600:01:004:0536, 4623688600:01:004:0186, 4623688600:01:004:0608, 4623688600:01:004:0275, 4623688600:01:004:0011
-проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із кадастровим номером 4623688600:04:000:0234 та земельних ділянок з яких вона була сформована;
-проектів землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок з кадастровими номерами 4623688600:04:000:0234, 4623688600:01:004:0682, 4623688600:04:000:0234, 4623688600:01:004:0597, 4623688600:01:004:0678, 4623688600:01:004:0665, 4623688600:01:004:0629, 4623688600:01:004:0197, 4623688600:01:004:0224, 4623688600:01:004:0265, 4623688600:01:004:0020, 4623688600:01:004:0207, 4623688600:01:001:0009, 4623688600:01:004:0245, 4623688600:01:004:0084, 4623688600:01:004:0246, 4623688600:01:004:0590, 4623688600:01:004:0229, 4623688600:01:004:0536, 4623688600:01:004:0186, 4623688600:01:004:0608, 4623688600:01:004:0275, 4623688600:01:004:0011;
-договору купівлі продажу земельної ділянки площею 2,0536 га із кадастровим номером 4623688600:01:004:0682, яка розташована за адресою: Львівська область, Львівський район, село Ямпіль, який укладено між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ;
-іншої документації, що стосується земельних ділянок із кадастровим номером 4623688600:01:004:0682, 4623688600:04:000:0234, 4623688600:01:004:0597, 4623688600:01:004:0678, 4623688600:01:004:0665, 4623688600:01:004:0629, 4623688600:01:004:0197, 4623688600:01:004:0224, 4623688600:01:004:0265, 4623688600:01:004:0020, 4623688600:01:004:0207, 4623688600:01:001:0009, 4623688600:01:004:0245, 4623688600:01:004:0084, 4623688600:01:004:0246, 4623688600:01:004:0590, 4623688600:01:004:0229, 4623688600:01:004:0536, 4623688600:01:004:0186, 4623688600:01:004:0608, 4623688600:01:004:0275, 4623688600:01:004:0011;
-мобільних телефонів, сім-карт, комп'ютерної техніки, відеокамер із картами пам'яті, носіїв електронної інформації, що можуть містити інформацію про причетність ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
18.07.2025 року уповноваженими особами ГУ НП у Львівській області за вищевказаною адресою проведено обшук, в ході якого вилучено в тому числі мобільний телефон марки Samsung Galaxy S24 Ultra, ІМЕІ 1 НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 , тобто вилучено майно, яке прямо передбачене в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на обшук.
Згідно з ч.7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Таким чином, аналізуючи вказані положення, предмети, які не зазначені слідчим суддею в ухвалі про дозвіл на обшук та вилучені під час його проведення, вважаються тимчасово вилученим майном, на яке, з метою його збереження, необхідно накладати арешт шляхом подання клопотання до слідчого судді, або ж таке майно має бути повернуто власникам.
Разом із тим, хоч законодавець і не дає чіткого визначення правового статусу майна, щодо якого прямо надано дозвіл на вилучення в ухвалі слідчого судді, керуючись зворотнім принципом, суд дійшов висновку, що у даному випадку дане майно не матиме статусу «тимчасово вилученого», тому, відповідно, необхідності накладення повторного арешту на вказане майно немає, а тому твердження захисника щодо відсутності заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна є безпідставними.
Крім того, вказане майно (мобільний телефон) постановою слідчого від 18.07.2025 року було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Постановою слідчого від 11.09.2025 року призначено судову експертизу комп'ютерної техніки та програмних продуктів. Для дослідження експертам надано об'єкт дослідження - мобільний телефон марки Samsung Galaxy S24 Ultra, ІМЕІ 1 НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 .
За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що у задоволенні клопотання заявника у цій частині слід відмовити, оскільки повернення зазначеного мобільного телефону може зумовити порушення ефективності проведення досудового розслідування.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.170-174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна та повернення тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні № 12024140000001092 від 24.10.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.209, ч.5 ст.190, ч.2 ст.364 КК України, - відмовити.
Повний текст ухвали проголошено 19 вересня 2025 року о 15 год. 40 хв.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1