Справа № 461/7728/25
Провадження № 1-кс/461/5767/25
про відмову у задоволенні скарги
19.09.2025 слідча суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Управління Служби безпеки України у Львівській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою про вчинене кримінальне правопорушення, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчої судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Управління Служби безпеки України у Львівській області з приводу невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якій просить зобов'язати уповноважених осіб органу досудового розслідування Управління Служби безпеки України у Львівській області внести відповідні відомості за його заявою про вчинення кримінального правопорушення від 06.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування.
Обґрунтовуючи скаргу, ОСОБА_3 посилається на те, що 06.09.2025 за вих. № 06/09/2025-1-18 він, як голова громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА», засобами електронної пошти, з накладенням ЕЦП (КЕП), з адреси офіційної електронної пошти згаданої організації на адресу офіційної електронної пошти Управління Служби безпеки України у Львівській області подав заяву про вчинення кримінального правопорушення. ОСОБА_3 вказує, що станом на день звернення з цією скаргою до слідчого судді вказана заява належним чином не розглянута, відомості до ЄРДР не внесені, заявника про результати розгляду не повідомлено.
Таким чином, скаржник вважає, що, у порушення вимог КПК України, заява належним чином не розглянута та має місце безпідставне невнесення відомостей до ЄРДР.
Вищенаведені обставини, на думку скаржника, свідчать про те, що посадові особи Управління Служби безпеки України у Львівській області такою бездіяльністю порушують права заявника.
У скарзі ОСОБА_3 просить слідчого суддю провести розгляд справи за його відсутності.
Представник Управління Служби безпеки України у Львівській області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи суб'єкт оскарження повідомлявся належним чином. Подав до суду письмові заперечення, у яких зазначив. що на розгляді УСБУ у Львівській області перебувала заява ОСОБА_3 щодо зазначених ним фактів можливих неправомірних дій ОСОБА_4 та інших осіб. У ході розгляду заяви встановлено, що заявник вказує загальні факти, які не підкріплені жодними доказами, що фактично позбавляє орган досудового розслідування на здійснення об'єктивної оцінки обставин, описаних у заяві, а самі факти, описані ОСОБА_5 містять хаотичний характер та представляють собою незрозумілий набір обставин, дослідження яких у випадку їх достовірності не відноситься до компетенції органів безпеки. Зважаючи на це, відомості, за фактами, викладеними у заяві до ЄРДР не вносились. Заявника у встановленому законом порядку повідомлено про відсутність підстав для початку досудового розслідування за поданою ним заявою.
Відповідно до положень ч.ч. 2,3 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно зі статтею 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
З урахуванням наведених положень та відповідного клопотання скаржника, перешкоди для розгляду скарги, внаслідок неявки учасників провадження не встановлені.
У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється (ч. 4 ст. 107 КПК України).
Дослідивши матеріали скарги, приходжу до висновку про відмову у задоволенні скарги, виходячи з наведених нижче мотивів.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України, параграфом 1, ст. 303-308 КПК України.
Слідчий суддя повинен встановити, чи скарга відповідає вимогам процесуального закону. Для цього необхідно встановити, чи 1) скарга була подана особою, що має право подавати скаргу, 2) скарга підлягає розгляду у Галицькому районному судді м. Львова (підсудна цьому суду), 3) подана в строк, передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України, а також 4) оскаржується рішення, дія чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, яка підлягає оскарженню (тобто, належить до зазначених у ч. 1 ст. 303 КПК України).
У частині 1 статті 303 КПК України визначений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що підлягають оскарженню на стадії досудового розслідування.
Зокрема, згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК України, слідчому судді підлягає оскарженню бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Слідча суддя встановила, що 06.09.2025 за вих. № 06/09/2025-1-18 ОСОБА_3 , як голова громадської організації «НОН-СТОП УКРАЇНА», засобами електронної пошти, з накладенням ЕЦП (КЕП), з адреси офіційної електронної пошти згаданої організації на адресу офіційної електронної пошти Управління Служби безпеки України у Львівській області подано заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з листа УСБУ у Львівській області від 09.09.2025, останні повідомили заявника про відсутність у заяві відомостей про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень зокрема досудове розслідування яких здійснюють слідчі органів безпеки.
За змістом ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початку досудового розслідування є подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.
Згідно з ч. 3 ст. 214 КПК України, здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду). Для з'ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:1) відібрано пояснення;2) проведено медичне освідування;3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульований Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 за №298.
Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пункту 4 частини 5статті 214 КПК України.
Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 1 ст. 214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2 ст. 214 КПК України).
Проте, така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Так, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, однак не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Таким чином, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення, і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Крім того, слідча суддя враховує правову позицію Верховного Суду, який у своїх постановах наголосив на такому: «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку, чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18); «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова від 30.09.2021 у справі № 556/450/18).
У постанові Великої Палати № 818/1526/18 від 30.01.2019, зазначено, що саме у межах процедури оскарження рішення щодо невнесення відомостей до ЄРДР, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, детально вивчивши та надавши оцінку заяві ОСОБА_3 щодо вчинення ОСОБА_4 та іншими особами, кримінальних правопорушень, перелік яких наводить останній в заяві, слідча суддя вважає, що така заява ОСОБА_3 , не містить відомостей, які б вказували на вчинення особами зазначеними останнім, кримінальних правопорушень, а посилання заявника на ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч. 1 ст. 204, ч. 3 ст. 201-4, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 239-2, ч. 3 ст. 254, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 298, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, є лише суб'єктивним викладом обставин та припущеннями скаржника, суб'єктивним уявленням щодо неправомірності дій, а також ґрунтується на власному аналізі та баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність.
Отже, слідча суддя приходить до висновку про відсутність у заяві ОСОБА_3 від 06.09.2025 об'єктивних даних, які б свідчили про ймовірність вчинення кримінальних правопорушень, а викладених у заяві обставин недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування.
Крім того, посилання скаржника на норму ст. 214 КПК України, яка, на його думку, встановлює не право, а обов'язок слідчого або прокурора внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування оцінюється слідчою суддею критично, оскільки вказана норма свідчить лише про те, що правова оцінка заяви про кримінальне правопорушення не може бути надто детальною (щодо кожної з ознак складу кримінального правопорушення) з урахуванням початкового етапу дослідження події імовірного кримінального правопорушення та обмеженістю правових можливостей щодо не тільки пізнання тих чи інших обставин, але й можливості детального обґрунтування наявності повного складу кримінального правопорушення, що характерно для підсумкових рішень у кримінальному провадженні (винесення вироку чи закриття кримінального провадження).
Таким чином, скаржник не довів обов'язок уповноважених осіб УСБУ у Львівській області внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінальних правопорушень, та як наслідок їх бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за наслідками надходження заяви, а тому у задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 40, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідча суддя -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Управління Служби безпеки України у Львівській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою про вчинене кримінальне правопорушення, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали слідчої судді проголошений 19.09.2025 о 14:45 год.
Слідча суддя ОСОБА_6