1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/9259/25 2/335/3855/2025
про залишення позовної заяви без руху
19 вересня 2025 року м.Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Алєксєєнко А.Б., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району про визнання права на приватизацію житлового приміщення та зобов'язання вчинити певні дії, -
18 вересня 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в особі представника - адвоката Штабовенка Д.В., звернулися до Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя з позовом до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району про визнання права на приватизацію житлового приміщення та зобов'язання вчинити певні дії.
Ознайомившись із матеріалами позовної заяви та доданими до неї матеріалами, доходжу висновку, що позовну заяву слід залишити без руху з таких підстав.
Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00 грн., тобто за подання у 2025 році позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Тобто, за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою у 2025 році сплачується судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Водночас, абз. 2 ч.7 ст.6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
В порушення вказаних вимог закону до позовної заяви додано квитанцію №5ELU-EBF9-E67E від 18.09.2025 з якої вбачається, що судовий збір у розмірі 968,96 грн. сплачено позивачем ОСОБА_1 .
Згідно з ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконають вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунуть недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
За таких обставин, приходжу до висновку про необхідність залишення даної позовної заяви без руху із наданням позивачам строку для усунення її недоліків шляхом поданням до суду підтвердження сплати судового збору у розмірі та порядку, передбаченому Законом України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177,185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району про визнання права на приватизацію житлового приміщення та зобов'язання вчинити певні дії- залишити без руху.
Надати позивачам строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачам, що у разі усунення недоліків у вказаний строк, заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачам зі всіма доданими документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А.Б. Алєксєєнко