Провадження № 22-ц/803/7559/25 Справа № 214/6497/24 Суддя у 1-й інстанції - Попов В.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
18 вересня 2025 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Бондар Я.М.
суддів Зубакової В.П., Остапенко В.А.
сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Кисилевич Сергій Федорович, на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2024 року, яке ухвалено суддею Поповим В.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області (відомості про дату складення повного судового рішення відсутні),
В липні 2024 року представник позивача звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ.
Просила стягнути з відповідача заборгованість за спожитий природній газ, що виникла у період з 01.12.2020 року по 01.05.2022 року у розмірі 10 411 грн. 55 коп., за період з 01.12.2020 року по 01.07.2024 року інфляційні втрати у розмірі 4 445 грн. 73 коп. та 3% річних у розмірі 1 091 грн. 94 коп., а також стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що згідно постанови НКРЕКП №1588 від 21.05.2015 року про видачу ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ (ліцензію переоформлено на безстрокову постановою НКРЕКП №2247 від 01.09.2015 року).
Відповідач є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .
У період з 01.12.2020 року по 01.05.2022 року за вказаною адресою було поставлено природного газу на загальну суму 10 411 грн. 55 коп.
Так, вказану суму заборгованості відповідач у добровільному порядку не погашає, тому позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Крім того, посилаючись на вимоги ст.625 ЦК України, позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2024 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськагаз збут» задоволені.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськагаз збут» заборгованість за спожитий природній газ за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.12.2020 року по 01.05.2022 року у розмірі 10 411 грн. 55 коп., за період з 01.12.2020 року по 01.07.2024 року інфляційні втрати у розмірі 4 445 грн. 73 коп. та 3% річних у розмірі 1 091 грн. 94 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськагаз збут» судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп.
Відповідач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Кисилевича С.Ф. оскаржила рішення суду в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі, представник відповідача Кисилевич С.Ф., посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить його скасувати та стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати по справі.
При цьому, скаржник зазначає, що з грудня 2021р. і по цей час розглядається у Саксаганському районному суді м.Кривого Рогу Дніпропетровської області позовна заява ОСОБА_1 (відповідачка по цій справі) та її чоловіка ОСОБА_2 до ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», треті осіби Криворізька філія ТОВ «Газорозподільні мережі України», ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз про захист прав споживачів, справа №214/10752/21.
Відповідно зазначеного позову позивачі серед інших позовних вимог просять суд: визнати неправомірними дії відповідача ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» щодо нарахування позивачу 2 заборгованості за спожитий природний газ у січні 2021 року у розмірі 10 411.55грн (копія ухвали суду від 21.12.2021р., ухвала Дніпровського апеляційного суду від 15.02.2023р. та відзив на уточнену позовну заяву ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» від 24.05.2024р. додається).
Саме цей предмет спору заборгованість за спожитий природний газ за січень 2021р. на 10 411.55грн. та між тими самими сторонами на цей час розглядає Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Вказує, що по незрозумілим обставинам Позивач у позові по цій справі №214/6497/24 не зазначив, що на цей час розглядається у Саксаганському районному суді м.Кривого Рогу справа за аналогічним предметом судового спору. В такому би разі суд відповідно п.3 ч.1 ст.186 ЦПК України відмовив би у відкритті провадження у справі якщо у провадженні суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Представник відповідача зазначає, що позивач у позовній заяві, в порушення вимог пункту 1 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ та пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи не зазначив даних оператора ГРМ ( АТ «Криворіжгаз») фактичного обсягу спожитого відповідачем ОСОБА_1 природного газу за жовтень, листопад та грудень 2020р. на підставі чого можливо було б розрахувати фактичний обсяг спожитого природного газу помісячно та відповідно фактичну оплату відповідачем ОСОБА_1 за спожитий газ за вказаний період і отримати суму заборгованості за спожитий природний газ. Тобто, позивач в порушення вимог матеріального права зазначив у звітності фінансовий стан відповідача об'єм поставленого природного газу за грудень 2020р. на власний розсуд.
Окрім того, скаржник зазначає, що наданий позивачем до позову розрахунок суми заборгованості з індексом інфляції та 3% річних (а.с.11) не може слугувати доказом, оскільки зазначені у ньому дані не підтверджені належним чином.
Згідно даних сайту ТОВ Нова-КОМ відповідач ОСОБА_1 сплачувала позивачу ТОВ «Дніпропетровськгаззбут» по особовому рахунку … НОМЕР_1 за січень 2020р. 2275.14грн. показ.ліч-ка. 13400м.3; за лютий 2020р. - 1173.7грн. показ.ліч-ка. 13600м.3; за березень 2020р. - 725.73грн. показ.ліч-ка. 13745м.3; за квітень 2020р. 216,30грн. показ.ліч-ка. 13795м.3; за травень 2020р. - 96.52грн. показ.ліч-ка. 13821м.3; за червень 2020р. - 26.53грн. показ.ліч-ка. 13830м.3; за липень 2020р. 51.41грн. показ.ліч-ка. 13850м.3,; за серпень 2020р. - 29.75грн. показ.ліч-ка. 13860м.3; за вересень 2020р. - 22.00грн. показ.ліч-ка. 13864м.3; за жовтень 2020р. 67.73грн. показ.ліч-ка. 13874м.3; за листопад 2020р. - 577.77грн. показ.ліч-ка. 13939м.3 (копія даних сайту ТОВ Нова-КОМ додається)
Також скаржник зазначає, що АТ «Криворіжгаз» без повідомлення відповідача ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_2 10.12.2020 механічно від'єднали їх будинок від постачання природного газу та відповідно склали акт за №2154.
Також згідно даних акту обстеження від 20.02.2021 АТ «Криворіжгаз» зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 газ механічно від'єднаний, доступу газу не має. Фото п/л (покази лічильника) 14137.59м.3. Тому враховуючи, що відповідачка ОСОБА_1 згідно даних ТОВ Нова-КОМ у листопаді 2020р. за поставлений природний газ сплатила 577.77грн., покази лічильника становили 13939м.3. Тому твердження позивача про неооплату відповідачем природного газу в об'ємі 1231.18м3 не відповідає дійсності (14137,59-13939=198,59 м.3).
Окрім того, незрозуміло як за 20 днів грудня 2020р. можливо спожити 1231.18м3 газу, що становить 7-ми місячну норму споживання у зимовий період (1231,18:170). Зазначена обставина свідчить про надуманість позивачем позовних вимог, які суперечать фактичним обставинам справи.
Окрім того, згідно даних сайту ТОВ Нова КОМ заборгованість ОСОБА_1 за поставлений у січні 2021р. природний газ перед ТОВ «Дніпропетровськгаззбут» взагалі відсутня. (копія даних сайту ТОВ Нова-КОМ за січень 2021р.додається)
Приймаючи до уваги той факт, що заборгованість за природний газ стосується грудня 2020 року, а позов подано у листопаді 2024 року, тому позивач пропустив трьох річний строк позовної давності.
У відзиві на апеляційну скаргу сторони відповідача, Товариство з обмеженою відповідальність «Дніпропетровськгаз збут», посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення просить відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції від 26 грудня 2024 року.
Позивач зазначає, що у справах №201/10752/21 та у даній справі №214/6497/24 зовсім інший склад позивачів та відповідачів та зовсім інший предмет спору, а тому твердження скаржника про аналогічність справ не відповідає дійсності.
Представник позивача зазначає, щ матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» було взято до уваги обсяги, які були визначені Оператором ГРМ в грудні 2020 року і на вказані обсяги нарахована вартість споживання природного газу. Посилання представника відповідача на оплати протягом 2020 року (з січня 2020 по листопад 2020 року) ніяким чином не спростовує доводи позивача, оскільки ці оплати були здійснені до грудня 2020 року і переплата в сумі 532,05 грн була врахована позивачем при визначенні вартості споживання газу у грудні 2020 року.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга сторони відповідача підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Згідно постанови НКРЕКП №1588 від 21.05.2015 року про видачу ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ (ліцензію переоформлено на безстрокову постановою НКРЕКП №2247 від 01.09.2015 року).
Відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також згідно Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою КМ України №2246 від 09.12.1999 року (далі Правила), ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» надає фізичній особі-споживачу житлово-комунальні послуги, що полягають у постачанні природного газу за його місцем проживання.
Відповідно до договору про надання населенню послуг з газопостачання, постачальник (заявник) зобов'язується постачати природний газ споживачеві (боржнику), членам його сім'ї та іншим особам, зареєстрованим у квартирі, житловому будинку, для побутових потреб (приготування їжі, підігріву води та опалення житлових приміщень), а боржник зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги з газопостачання за встановленими цінами, у строки і на умовах, що передбачені цим договором.
27.11.2015 року набрали чинності Правила постачання природного газу, затверджені Постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 року, які регулюють відносини між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи.
Відповідно до п. 2 розділу 3 Правил постачання природного газу, постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням ст.ст.633, 634, 641 та 642 ЦК України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Згідно з п.4 розділу 3 Правил постачання природного газу, для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов'язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам з персоніфікованими даними щодо споживача та його об'єкта. За відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднання та її змісту побутовий споживач зобов'язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник постачальнику. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог Правил.
Як встановлено судом, відповідно до вищевказаного між позивачем та відповідачем укладений договір, що підтверджується фактом споживання останньою природного газу і часткової оплати його вартості. Таким чином, між відповідачем та позивачем укладено договір за типовою формою в результаті його акцептування відповідачем.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .
Таким чином, відповідач є споживачем природного газу, який постачає позивач за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією про зареєстрованих осіб та розрахунком заборгованості із зазначенням особового рахунку відповідача НОМЕР_2 .
Згідно п.4.6 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП №2500 від 30.09.2015 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за №1386/27831, оплата рахунка постачальника про сплату послуг за цим Договором має бути здійснена споживачем не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Як видно з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачу за період з 01.12.2020 року по 01.05.2022 року було поставлено природного газу на загальну суму 10 943 грн. 60 коп., при цьому за вказаним рахунком наявна переплата у розмірі 532 грн. 05 коп., отже заборгованість за вказаний період складає 10 411 грн. 55 коп. Оплата за спожитий природній газ споживачем не здійснювалась.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про повне задоволення позовних вимог ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» виходив з їх обґрунтованості та доведеності належними та допустимими доказами.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом першої інстанції.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги включають послуги з постачання та розподілу природного газу.
Згідно ч.2 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуги з постачання та розподілу природного газу є постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об'єкти газоспоживання споживача.
Згідно постанови НКРЕКП №1588 від 21.05.2015 року про видачу ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ (ліцензію переоформлено на безстрокову постановою НКРЕКП №2247 від 01.09.2015 року).
Відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також згідно Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою КМ України №2246 від 09.12.1999 року (далі Правила), ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» надає фізичній особі-споживачу житлово-комунальні послуги, що полягають у постачанні природного газу за його місцем проживання. Відповідно до договору про надання населенню послуг з газопостачання, постачальник (заявник) зобов'язується постачати природний газ споживачеві (боржнику), членам його сім'ї та іншим особам, зареєстрованим у квартирі, житловому будинку, для побутових потреб (приготування їжі, підігріву води та опалення житлових приміщень), а боржник зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги з газопостачання за встановленими цінами, у строки і на умовах, що передбачені цим договором.
27.11.2015 року набрали чинності Правила постачання природного газу, затверджені Постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 року, які регулюють відносини між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи.
Відповідно до п.2 розділу 3 Правил постачання природного газу, постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням ст.ст.633, 634, 641 та 642 ЦК України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Згідно з п.4 розділу 3 Правил постачання природного газу, для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов'язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам з персоніфікованими даними щодо споживача та його об'єкта. За відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднання та її змісту побутовий споживач зобов'язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник постачальнику. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог Правил.
Отже, відповідно до вищеневеденого між позивачем та відповідачем укладений договір, що підтверджується фактом споживання останньою природного газу і часткової оплати його вартості. Таким чином, між відповідачем та позивачем укладено договір за типовою формою в результаті його акцептування відповідачем.
Відповідач як власник житлового будинку АДРЕСА_1 є споживачем природного газу, який постачає позивач, що підтверджується інформацією про зареєстрованих осіб та розрахунком заборгованості із зазначенням особового рахунку відповідача НОМЕР_2 .
Відповідно до ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно п.4.6 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП №2500 від 30.09.2015 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за №1386/27831, оплата рахунка постачальника про сплату послуг за цим Договором має бути здійснена споживачем не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Наданим позивачем розрахунком заборгованості встановлено, що відповідачу за період з 01.12.2020 року по 01.05.2022 року було поставлено природного газу на загальну суму 10 943 грн. 60 коп., плата за спожитий природній газ споживачем не здійснювалась.
При цьому за вказаним рахунком була наявна переплата у розмірі 532 грн. 05 коп., яка була врахована позивачем при визначенні суми заборгованості та сума боргу відповідача за вказаний період склала 10 411 грн. 55 коп., яку суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача.
У відповідності до положень ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до норм ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно положень ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки правовідносини, які склались між позивачем та відповідачем є грошовим зобов'язанням, позаяк відповідач має зобов'язання перед позивачем оплатити надані послуги за поставлений та спожитий природній газ, а позивач має право вимагати від відповідача відповідної оплати за надані послуги, однак, у зв'язку із несплатою належним чином відповідачем за отримані послуги, позивачу було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена у грошовому еквіваленті, висновок суду першої інстанції про те, що на дані правовідносини поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України колегія суддів вважає правильним і повністю з ним погоджується, як і погоджується з проведеним позивачем розрахунком інфляційних втрат у розмірі 4 445 грн. 73 коп. та 3% річних у сумі 1 091 грн. 94 коп.
Доводи представника відповідача про те, що оскільки в провадженні Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться справа №214/10752/21 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», АТ «Криворіжгаз» про захист прав споживачів, однією з вимог якого, зокрема є визнання неправомірними дії ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» щодо нарахування позивачу 2 заборгованості за спожитий природний газ у січні 2021 року у розмірі 10 411,55 грн, суд першої інстанції у даній справі повинен був на підставі п.3 ч.1 ст.186 ЦПК України відмовити у відкритті провадження у справі, що переглядається, колегія суддів вважає необґрунтованими, такими, що не заслуговують на увагу, оскільки в цих справах інший склад позивачів та відповідачів та зовсім інший предмет спору.
Окрім того, доводи представника відповідача про те, що позивач в порушення вимог матеріального права зазначив у звітності фінансовий стан відповідача - об'єм поставленого природного газу за грудень 2020р. на власний розсуд, колегія суддів вважає надуманими, оскільки обсяги спожитого газу визначаються Оператором ГРМ, а не Постачальником природного газу та є обов'язковими для сторін за договором на постачання природного газу і Постачальник природного газу не має можливості на власний розсуд коригувати ці обсягі, приймати їх чи не приймати.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що фактично всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст.89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Кисилевич Сергій Федоровичзалишити без задоволення.
Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2024 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 18 вересня 2025 року.
Головуючий:
Судді: