Справа № 727/11495/25
Провадження № 2-а/727/232/25
18 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Чебан В.М.
при секретарі Бружа В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Мар'ян Іван Степанович, до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мар'ян І.С., звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення до УПП у Вінницькій області ДПП, ДПП Національної поліції України, відповідно до змісту якої вказує, що 29 серпня 2025 року інспектор УПП у Вінницькій області Олійник В.В. винесла постанову серії ЕНА №05597160, якою притягнула позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та наклала на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн.
Стверджує, що 06.08.2025 року рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців по справі 727/5722/25 було скасовано аналогічну постанову серії ЕНА №4635051 від 02.05.2025 року та направлено справу на новий розгляд.
Вказує, що працівники поліції за результатами повторного розгляду справи 29 серпня 2025 року повторно винесли ідентичну по своїй суті постанову серії ЕНА №05597160, якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адмінвідповідальності.
Стверджує, що строк накладення на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення сплив 02.07.2025 року, враховуючи те, що вказані в спірній постанові події мали місце 02.05.2025 року.
Вважає, що вищевказана постанова серії ЕНА №05597160 від 29.08.2025 року, винесена працівниками поліції з істотним порушенням норм процесуального права. Строки накладення адміністративного стягнення минули 02.07.2025 року, а тому оскаржувана постанова працівниками поліції винесена поза межами строку притягнення до адмінвідповідальності.
На основі викладеного, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мар'ян І.С. просить визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕНА №05597160 від 29.08.2025 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі. Крім цього, просить суд стягнути з відповідача ДПП на користь позивача судові витрати.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Мар'ян І.С. в судове засідання не з'явились, однак згідно спрямованої до суду представником позивача заяви останній просив суд розглянути вищевказану адмінсправу у їх відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Згідно спрямованої до суду відповіді на відзив та заяви про компенсацію судових витрат представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мар'ян І.С. вказує, що представником відповідача жодним чином не обґрунтовано те, що поліцейськими було винесено постанову поза межами строку притягнення позивача до адмінвідповідальності.
На основі викладеного представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мар'ян І.С. просить суд задовольнити адмінпозов в повному обсязі та стягнути з відповідача ДПП на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати, в тому числі й витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Представник відповідачів УПП у Вінницькій області ДПП, ДПП в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи в суді, а тому суд вважає можливим розглянути справу у його відсутності.
При цьому, згідно спрямованого до суду представником відповідачів відзиву на адмінпозов, останній вказує, що рішенням Шевченківського районного суду від 06.08.2025 року по справі 727/5722/25 було скасовано постанову серії ЕНА №4635051 від 02.05.2025 року та направлено вищевказану адмінсправу відносно ОСОБА_1 на новий розгляд.
Вказує, що на виконання вищевказаного судового рішення було повторно розглянуто вищевказані матеріали адмінсправи відносно ОСОБА_1 , у зв'язку із чим 29.08.2025 року працівниками поліції було розглянути матеріали вищезазначеної адмінсправи, встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП та винесено вищевказану постанову серії ЕНА №5597160 відносно останнього, яка є предметом оскарження у цій справі.
Стверджує, що поліцейські під час винесення вищевказаної спірної постанови діяли виключно у межах повноважень, реалізуючи рішення суду та виконуючи покладені законом функції із забезпечення безпеки дорожнього руху.
На основі викладеного, представник відповідачів УПП у Вінницькій області ДПП, ДПП просить суд відмовити в задоволенні адмінпозову в повному обсязі.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 29 серпня 2025 року інспектором УПП у Вінницькій області Олійник В.В. було винесено постанову серії ЕНА №05597160, якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. (а.с.7).
Відповідно до змісту вищевказаної постанови вбачається, що 02.05.2025 року водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Nissan Rogue», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.49, зокрема в с. Махнівка, Хмільницького р-ні, Вінницької обл., рухався зі швидкістю 115 км/год, чим перевищив встановлені обмеження швидкості руху на 65 км/год; швидкість вимірювалась приладом «Трукам ТС №001007» (а.с.7).
На підтвердження вказаних у вищезазначеній постанові обставин, зокрема перевищення позивачем ОСОБА_1 02.05.2025 року встановлених законом обмежень швидкості руху транспортних засобів в населеному пункті, працівниками поліції було спрямовано до суду ряд письмових та електронних доказів а саме: Експертний висновок №04/05/02-1179/ВС1 від 15.12.2023 року (а.с.33), лист Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області №433 від 11.04.2023 року (а.с.34), лист ДПП №11233/41/2/02-2018 від 04.10.2018 року (а.с.37-39), письмові пояснення (а.с.38-39, 40-41), копія свідоцтва про повірку регульованого засобу вимірювання техніки №22-01/31907 від 25 вересня 2025 року (а.с.42), лист ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та захисту прав споживачів» (ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ») №22-39/30 від 01.07.2025 року (а.с.43-44), а такаож відеозаписи з приладу «Трукам ТС №001007» та з нагрудних бодікамер працівників поліції.
При цьому, частиною 4 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину.
Органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 222 КУпАП,зокрема про порушення правил дорожнього руху; правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев'ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
При цьому, згідно змісту спірної постанови серії ЕНА №05597160 від 29.08.2025 року, вбачається, що події інкримінованого працівниками поліції позивачу ОСОБА_1 адмінправопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, мали місце 02.05.2025 року, що, на переконання суду, свідчить про те, що строк накладення на останнього адмінстягнення закінчився 02 липня 2025 року,
Таким чином, вищевказана спірна постанова від 29.08.2025 року, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, була винесена поза межами строку притягнення останнього до адмінвідповідальності.
При цьому, згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вищезазначена норма КУпАП чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є безумовною підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії.
Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що працівниками поліції спірною постановою серії ЕНА №05597160 від 29.08.2025 року всупереч вимог закону було притягнуто позивача ОСОБА_1 до відповідальності поза межами строку притягнення останнього до адмінвідповідальності, що, на переконання суду, являється беззаперечною підставою для скасування вищезазначеної спірної постанови постанови серії ЕНА №05597160 від 29.08.2025 року.
При цьому, згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд, серед іншого має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За наведених обставин, а також враховуючи те, що працівниками поліції було притягнуто позивача ОСОБА_1 до адмінвідповідальності поза межами строку притягнення останнього до адмінвідповідальності, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову, а справа підлягає закриттю..
Щодо стягнення з відповідачів на користь позивач судових витрат, то суд зазначає наступне.
Також, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, судом встановлено, що 29 серпня 2025 року між адвокатом Мар'яном І.С. та позивачем ОСОБА_1 був укладений Договір про надання правової допомоги, відповідно до змісту якого клієнт ОСОБА_1 доручає, а адвокат Мар'ян І.С. приймає на себе зобов'язання надавати юридичну (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, відповідно до вимог чинного законодавства України (а.с.56).
Відповідно до Акту наданих робіт від 09 вересня 2025 року (а.с.57 зворот), вбачається, що адвокатом Мар'яном І.С. на виконання вищевказаного Договору про надання правової допомоги від 29 серпня 2025 року було надано ряд послуг, зокрема: консультація вартістю 1000,00 грн. та послуги з підготовки та подання адміністративного позову до суду вартістю 4000,00 грн.
Таким чином, загальна суму наданих адвокатом Мар'яном І.С. клієнту - позивачу ОСОБА_1 послуг становить 5000,00 грн. (а.с.57 зворот).
29 серпня 2025 року позивачем ОСОБА_1 було здійснено оплату вищезазначених виконаних адвокатом Мар'яном І.С. робіт з професійної правничої допомоги у розмірі 5000,00 грн., що підтверджується копією квитанції до прибуткового ордеру №29/08/2025 від 29.08.2025 року (а.с.57).
При цьому, порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 134 КАС України.
Згідно ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.3 ст. 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 4-5 ст. 134 КАС України).
Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, суд дослідивши вищевказані надані представником позивача докази понесених позивачем витрат на правничу допомогу, а також оцінивши такі витати на предмет їхньої доведеності, необхідності та реальності таких витрат, приходить до висновку, що вищевказані витрати на правничу допомогу є завищеними та не відповідають критерію розумності зазначених витрат, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вбачається, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вбачається, що договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Приписами ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок його обчислення (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни його розміру, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у додатковій постанові від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.
При цьому, суд дослідивши вищевказаний наданий представником позивача на підтвердження обсягу затраченого часу та виконаних адвокатом робіт Акт наданих робіт від 09 вересня 2025 року (а.с.57 зворот) приходить до висновку, що вартість вказаних у вищезазначеному акті робіт з підготовки та написання адміністративного позову є завищеною, враховуючи й те, що зазначена справа є нескладною по своїй суті та малозначною, а тому така ціна таких послуг, на переконання суду, має бути зменшена з 4000,00 грн. до 2000,00 грн.
При цьому, Верховним Судом у додатковій постанові від 08 березня 2023 року у справі № 873/52/22 зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи не тільки те, чи були вони фактично понесені, але і оцінювати їх необхідність та неминучість.
Крім цього, в постанові Верховного Суду від 08.02.2022 року у справі №160/6762/21 зазначено, що у разі неспівмірності розміру витрат на правову допомогу суд самостійно визначає розмір судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи вищевикладене, а також оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи, що дана справа належить до категорії справ невеликої складності, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 5000,00 грн. є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, а тому зазначені витрати підлягають зменшенню.
Відтак, з огляду на обсяг наданих адвокатом послуг, суд, виходячи з критерію розумності, справедливості та пропорційності, вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача ДПП, слід зменшити до 3000,00 грн., зокрема: до 1000,00 грн. - за консультацію та до 2000,00 грн. - за послуги з підготовки та подання адміністративного позову до суду.
Крім цього, позивачем ОСОБА_1 за подання адміністративного позовну був сплачений судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Таким чином, враховуючи те, позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ДПП за рахунок бюджетних асигнувань УПП у Вінницькій області ДПП, судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Мар'ян Іван Степанович, до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №05597160 від 29.08.2025 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700,00 грн. - скасувати.
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути з відповідача Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліціїна користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) витрати понесені позивачем з правничої допомоги у розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень.
Стягнути з відповідача Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліціїна користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 (шістсот п'ять) гривень (шістдесят) копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення, в той же строк з дня отримання копії рішення.