Справа № 727/11432/25
Провадження № 2-а/727/230/25
19 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м.Чернівці
в складі: головуючого - судді Танасійчук Н.М,
за участю: секретаря судового засідання Бордіяна А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Чернівці з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. Позов мотивує тим, що 02.07.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 за результатами розгляду протоколу від 19.06.2025 року було винесено постанову №776 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови, правопорушення полягало в тому, що ОСОБА_1 порушив правила військового обліку, а саме будучи військовозобов?язаним, під час дії воєнного стану протягом 60 днів (у період з 18.05.2024 р. по 16.07.2024 р.) з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації (Указ Президента України N?272/2024 від 06.05.2024 р.), не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Вважає, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною, оскільки прийнята з порушенням чинного законодавства, законних прав та законних інтересів ОСОБА_1 прийнята з грубим порушенням КУпАП і тому підлягає скасуванню, оскільки він оновив свої дані 15.07.2024 року.
Враховуючи вказані обставини, позивач просить суд скасувати постанову №776 від 02.07.2025 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 10.09.2025 відкрито провадження у справі.
18.09.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м.Чернівці представник відповідача надіслав відзив на позовну заяву, в якому вказується про те, що ОСОБА_1 , як військовозобов'язаний під час особливого періоду не виконав обов'язку передбаченого абзацом 6 ч.2 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» тобто не уточнив свої облікові дані в період з 18 травня по 16 липня 2024 року, що і стало підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. З підстав вищевикладеного представник відповідача наголошує на тому, що керівник ІНФОРМАЦІЯ_1 діяв в межах наданих повноважень, не порушуючи права та законні інтереси позивача та у спосіб визначений законодавством. Відтак заявлені позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_1 вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Сторони в судове засідання не з"явилися. Представник позивача надіслав до суду заяву , в якій просить розгляд справи провести у його відсутності , позовні вимоги підтримує.
Дослідивши матеріали справи, суд, прийшов до такого висновку:
Із копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с.9) та витягу про реєстрацію місця проживання (а.с.10) судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживає в АДРЕСА_1 .
Із відомостей з витягу із «Резерв +» встановлено що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 дата уточнення даних 15.07.2024 року (зворот а.с. 10).
Із копії постанови №776 у справі про адміністративне правопорушення від 02.07.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6) встановлено, що 19.06.2025 року солдатом ОСОБА_2 виявлено адміністративне правопорушення , передбачене ст.210-1 КУпАП, зокрема те, що ОСОБА_1 протягом 60 днів (18.05.2024 по 16.07.2024) з дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 не уточнив (не оновив) свої військово-облікові дані та порушив п.п.1 п.2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-IX. Згідно п.п. 1 п. 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633- IX громадяни України, які перебувають на обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти та інші персональні дані. Згідно ч.2 ст.26 Закону №3633-IX громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом. Таким чином на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000 грн.
Дослідивши усі докази у справі і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку:
В силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
У частині 3 ст.210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За змістом ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно зі ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову у справі.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно з ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом. (ч.2 ст.26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» )
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІ особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У частині 3 ст.210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період у вигляді штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (ст.235 КУпАП)
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами (ст.251 КУпАП).
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).
Зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що встановлюють наявність адміністративного правопорушення, та винність позивача у його вчиненні.
Вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується жодними доказами, окрім постанови про накладення адміністративного стягнення, яка є предметом оскарження, що складена начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 без зазначення доказів правомірності винесення даної постанови. В оскаржуваній постанові № 776 від 02 липня 2025 року відсутні посилання на докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
У відповідності до ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду належних та допустимих доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а представником позивача надано копію витягу із «Резерв +» де вказано що позивач оновив свої військово-облікові дані 15.07.2024 року тобто в період визначений законом для оновлення даний, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на те, що під час розгляду справи відповідачем, на якого у даному випадку покладено обов'язок щодо доказування, не доведено правомірності прийнятого стосовно позивача рішення, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваної постанови та необхідність її скасування із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Згідно з положеннями ч.1 ст.39 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.ст.2, 8-10, 210-1, 247, 251, 280 КУпАП, ст.ст.2, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 286, 295, 297 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову №776 від 02.07.2025року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Н.М. Танасійчук