Справа № 309/1525/25
Провадження № 2/309/494/25
09 вересня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі головуючого судді Волощук О.Я.
при секретарі Кальчевій Д.О.
за участю позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника органу опіки та піклування служби у справах дітей виконкому Хустської міської ради- Уманської М.О.
педагога Хустського професійного ліцею - Ціпкал М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хуст за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: орган опіки та піклування Хустської міської ради Хустського району Закарпатської області про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: орган опіки та піклування Хустської міської ради Хустського району Закарпатської області про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнення аліментів на її утримання.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що є бабусею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач ОСОБА_2 є її батьком.
Мати дитини ОСОБА_4 ( прізвище ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьки дитини ОСОБА_3 розірвали шлюб за рішенням Хустського районного суду від 03.08.2010 року, одночасно було ухвалено рішення про стягнення аліментів на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітніх дітей із ОСОБА_2 : ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по 300 гривень щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
ОСОБА_7 набув повноліття.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті матері проживає із бабусею-позивачкою, знаходиться на її утриманні та вихованні, на даний час навчається у ліцеї.
Батько дитини - відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов'язків щодо матеріального утримання, виховання, піклування про навчання дитини, створення будь-яких умов для її розвитку, жодних стосунків з нею не підтримує.
Позивачка ОСОБА_1 підтримала у судовому засіданні позов, просила ухвалити рішення про позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнення аліментів на її утримання.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав. Суду пояснив, що не виконує батьківських обов'язків у зв'язку з тим, що дочка проживає у бабусі, аліменти не сплачує сам не знаючи чого, з дитиною не спілкується бо між ними склалися нетерпимі стосунки. Відповідач ОСОБА_2 просив не позбавляти його батьківських прав.
У судовому засіданні представник органу опіки та піклування Хустської міської ради Хустського району Закарпатської області - Уманська М.О. позовні вимоги підтримала, посилаючись на висновок комісії з питань захисту прав дитини від 20.06.2025 року №2, органу опіки та піклування виконавчого комітету Хустської міської ради від 11.07.2025 року про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини.
У судовому засіданні з'ясовано думку неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо позбавлення батька батьківських прав, яка висловилась про те, що її батько з нею не спілкується, не відвідує її, не робить їй подарунків, не купляє необхідних речей, не цікавиться її життям, не надає жодного матеріального утримання та вважає що її батька слід позбавити батьківських прав відносно неї.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи та неповнолітньої дитини, суд вважає що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті матері проживає із бабусею-позивачкою ОСОБА_1 , знаходиться на її утриманні та вихованні.
Мати дитини ОСОБА_4 (прізвище ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Батьки дитини ОСОБА_3 розірвали шлюб за рішенням Хустського районного суду від 03.08.2010 року, одночасно було ухвалено рішення про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей із ОСОБА_2 : ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по 300 гривень щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Вироком Хустського районного суду від 10 жовтня 2013 року/справа №309/154/13-к/ відповідач ОСОБА_2 притягувався до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.164 КК України, був засуджений до 1 року обмеження волі із звільненням від відбування призначеного покарання із іспитовим строком на 1 рік /а.п.15/.
Відповідач не надавав належного матеріального утримання своїм неповнолітнім дітям, що стверджується розрахунком заборгованості державного виконавця відділу ДВС Хустського районного управління юстиції Якоб Ю.В. від 13.01.2016 року №180 по аліментах 2010-2015 років /а.п.18/.
ОСОБА_7 набув повноліття.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний час навчається у ліцеї. Батько дитини - відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов'язків по утриманню дитини, її виховання, ним втрачений зв'язок із дитиною проживаючи у невеликому місті не спілкується з дитиною, не дбає про її розвиток, не приймає ніякої участі у її житті.
За висновком органу опіки та піклування Хустської міської з врахуванням рішення комісії з питань захисту прав дитини від 20.06.2025 року №2 позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини.
Згідно з п. 2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Пленумом Верховного Суду України в п. 16 постанови від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді прав про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного кодексу України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до правових положень, які містяться в ст.ст. 8, 12 (ч. 6) Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до принципу 2 Декларації про права дитини, дитині має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості і сприятливі умови, які б дали їй можливість розвиватися фізично, розумово, морально, духовно і в соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом і в умовах свободи і гідності. Отже, батьки повинні забезпечувати повноцінний розвиток та життя своїх дітей.
Відповідно до ст.ст.150, 153, 155 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Фактичними даними по справі належним чином підтверджено обставини щодо ухилення відповідача ОСОБА_2 від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню своєї дочки, яка перебуває на забезпеченні та вихованні бабусі ОСОБА_1 . Відповідач не піклується про фізичний, духовний та моральний розвиток дитини, не приймає участі у її вихованні та утриманні.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині позбавлення батьківських прав, оскільки матеріали справи містять належні та достатні докази, які достовірно та безпосередньо підтверджують вказані в позові дані щодо ухилення відповідача ОСОБА_2 від виховання своєї дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Згідно з вимогами ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо утримання дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно ч. 2, 3 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
При прийнятті рішення щодо розміру аліментів суд виходить з того, що донька відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років у розмірі 3196 грн.
Ст.179 СК України передбачено, що аліменти, одержані на дитину є власністю дитини.
Неповнолітня дитина у віці від 14 до 18 років має право самостійно розпоряджатися своїм, заробітком, стипендією, іншими доходами /ст.32 ЦК України/.
Відповідач працездатна особа, може надавати належне утримання дитині, тому слід позовну заяву в частині стягнення аліментів слід задоволити частково та призначити аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі по 4000 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.04.2025 року до досягнення дитиною повноліття.
Згідно ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 273, 354-355 ст.ст.164, 166, 165, 180-184 Сімейного Кодексу України, Декларацією про права дитини, ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», суд -
Позов ОСОБА_1 - задоволити частково.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 на користь неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на її утримання у розмірі 4000 гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.04.2025 року до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць в частині стягнення аліментів на утримання дитини.
В інший частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. на користь держави.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 19.09.2025 року.
Суддя Хустського
районного суду: Волощук О.Я.