Справа № 304/3308/24 Провадження № 2/304/333/2025
17 вересня 2025 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Гевці В.М.,
за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/3308/24 за позовом ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Державний нотаріус Перечинської державної нотаріальної контори Михайлко Валентина Петрівна, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до Перечинської міської ради Закарпатської областіз вимогами про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом за спадкодавцем ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на нерухоме майно - 1/2 частину житлового будинку з господарськими і побутовими будовами і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дідусь ОСОБА_1 , після смерті якого відкрилась спадщина. В обсяг спадкового майна входить нерухоме майно - 1/2 частина житлового будинку з господарськими і побутовими будовами і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є спадкоємцем після померлого за заповітом, який складено 24 листопада 1998 року, та прийняв спадщину відповідно до чинного законодавства.
Враховуючи те, що відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок з належними до нього господарськими будовами та спорудами, позивач не може оформити право власності на вказане будинковолодіння.
У підготовче судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без їх участі.
Представник відповідача подав через канцелярію суду заяву про те, що не заперечує проти задоволення позову. Разом із цим, просить суд розглянути справу в його відсутності.
Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Таким чином, ЦПК України допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами, відповідач позов визнав, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.
Судом установлені такі фактичні обставини.
ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Ворочево Перечинського району Закарпатської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 07. Вказаний факт підтверджено Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане 17 серпня 1999 року за місцем реєстрації виконкомом Ворочівської сільської ради.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є онуком ОСОБА_1 , що підтверджено рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 08 травня 2025 року (справа № 304/3309/24, провадження 2-о/304/40/2025). Вказане рішення набрало законної сили 10 червня 2025 року.
Двадцять четвертого листопада 1998 року ОСОБА_1 , мешканець АДРЕСА_2 , склав заповіт, посвідчений секретарем виконкому Ворочівської сільської ради Ганич Л.В., та зареєстрований в реєстрі № 20, за яким все своє майно, що належатиме йому на день його смерті, у тому числі належний йому житловий будинок з усіма господарськими побутовими будовами і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , заповів в рівних долях: своєму онукові ОСОБА_1 та своїй онучці ОСОБА_2 .
З Виписки з погосподарської книги від 27 червня 2023 року за № 13, виданої старостою Ворочівського старостинського округу І.Кидорою, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований особовий рахунок номер об'єкта погосподарського обліку 174 в погосподарській книзі № 2 за 1991-1995 роки. Будинок побудований у 1961 році за адресою с. Ворочево, 169, після зміни поштової адреси: АДРЕСА_1 . Головою дворогосподарства та забудівником за вище згаданою адресою був ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Покійний ОСОБА_1 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до присвоєння нової поштової адреси: АДРЕСА_1 , де згідно із записом у погосподарській книзі № 2 особ.рах. № НОМЕР_2 разом з ним також були зареєстровані та постійно проживали: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; жінка сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; внук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та внучка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що свідчать довідка виконавчого комітету Перечинської міської ради № 81 від 07 квітня 2021 року та довідка відділу «Центр надання адміністративних послуг» Перечинської міської ради Закарпатської області № 82 від 29 травня 2023 року.
Повідомленням в. о. завідувач Перечинської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Броді К.С. № 111/01-16 від 18 липня 2025 року повідомила суд, що за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 спадкова справа не заведена.
З Технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який виготовлено суб'єктом господарювання ОСОБА_5 (кваліфікаційний сертифікат АЕ № 003620), встановлено, що станом на 10 листопада 2021 року за вказаною адресою розташовано житловий будинок, вбиральню, господарську будівлю, три сараї, навіс, огорожу.
З метою отримання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Перечинської державної нотаріальної контори Михалко В.П. Однак остання постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок після смерті ОСОБА_1 , оскільки відсутній документ, що посвідчує право власності на житловий будинок ( АДРЕСА_1 ). Разом із цим, нотаріус указала на те, що позивачу необхідно звернутись до суду для визнання права власності на майно в порядку спадкування.
Наведені фактичні обставини дають підстави встановити зміст спірних правовідносин у цій цивільній справі: визнання права власності на спадкове майно - житловий будинок з належними до нього господарськими будовами та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, які є належними, допустимими, достовірними та достатніми у своїй сукупності, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 01 січня 2004 року правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Як роз'яснено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Таким чином, оскільки спадщина за спадкодавцем ОСОБА_1 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і строк на її прийняття закінчився до набрання чинності ЦК України (01 січня 2004 року), тому суд уважає за необхідне застосувати до цих правовідносин норми ЦК УРСР.
Так, згідно з ч. 1, 2 ст. 524 ЦК Української РСР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям (ч. 1 ст. 534 ЦК Української РСР).
Відповідно до ч. 1 ст. 548 цього Кодексу для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно з ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном чи подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 2 ст. 548, ст. 525 ЦК Української РСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Оскільки позивач ОСОБА_1 та його сестра ОСОБА_2 як спадкоємці за заповітом, протягом строку, встановленого ст. 549 ЦК Української РСР, фактично вступили в управління спадковим майном, так як були зареєстровані та проживали у останньому, згідно ст. 553 цього Кодексу від прийняття спадщини не відмовилися, тому вважаються такими, що її прийняли у рівних частках (по 1/2).
Встановлено, що заочним рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 23 липня 2025 року (справа № 304/2964/23, провадження 2 /304/68/2025) визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності в порядку спадкування за заповітом за спадкодавцем ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частину житлового будинку з належними до нього господарськими будовами та спорудами АДРЕСА_1 . Вказане рішення набрало законної сили 25 серпня 2025 року.
Статтями 15, 16 ЦК України, статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Разом із цим, суд звертає увагу, що в цих конкретних правовідносинах визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, оскільки існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Таким чином, враховуючи те, що позивач прийняв спадщину в установленому законом порядку за заповітом, але оформити своє право на спірний житловий будинок не має можливості, порушене право позивача підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.
Цей спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити неможливо, а набуття позивачем права власності на житловий будинок не порушує права та законні інтереси інших осіб.
З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Державний нотаріус Перечинської державної нотаріальної контори Михайлко Валентина Петрівна, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за заповітом за спадкодавцем ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частину житлового будинку з належними до нього господарськими будовами та спорудами АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_7 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Перечинська міська рада Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04351274; місцезнаходження: 89200, Закарпатська область, м. Перечин, пл. Народна, 16.
Третя особа: Державний нотаріус Перечинської державної нотаріальної контори Михайлко Валентина Петрівна, код ЄДРПОУ 02883972; місцезнаходження: 89200, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Перечин, вул. Ужгородська, 43.
Головуюча:Гевці В. М.