Справа № 643/14599/25
Провадження № 1-кс/643/4859/25
15.09.2025 м. Харків
Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в місті Харкові клопотання адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України у кримінальному провадженні № 22024220000001107 від 23.10.2024, про зміну запобіжного заходу, -
встановив:
До слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , в якому просить змінити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 та застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування клопотання зазначено, що групою слідчих в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024220000001107 від 23.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КПК України.
19.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 20.06.2025 задоволено клопотання слідчого, погоджене прокурором та застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування строком на 60 днів, а саме до 17.08.2025 включно, без визначення розміру застави.
В подальшому, ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 14.08.2025 продовжено строк дії обраного запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» у межах строку досудового розслідування, тобто до 23:59 19.09.2025.
Після постановлення ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 14.08.2025ОСОБА_4 був вдруге допитаний оперативними працівниками СБ України 21.08.2025, де під час допиту висловив повну готовність до співпраці з органом досудового розслідування та надав викривальні показання щодо дій інших фігурантів кримінального провадження, що відображено у протоколі допиту підозрюваного від 21.08.2025 та свідчить про активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Сторона захисту зазначає, що на час звернення з вказаним клопотанням, ризики, якими обґрунтовувалось клопотання перестали існувати, а обставини кримінального провадження не виправдовують подальше застосування найсуворішого із запобіжних заходів у поєднанні із заставою. Станом на день подання вказаного клопотання ризики, а саме переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, істотно зменшились, що не виправдовує застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З моменту затримання до моменту подання даного клопотання ОСОБА_4 був двічі допитаний в межах кримінального провадження, де під час допиту одразу визнав свою провину в пред'явленому йому повідомленні про підозру та виявив бажання співпрацювати з органом досудового розслідування в частині викриття незаконної діяльності інших осіб, яких було задокументовано працівниками СБ України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підозрюваний не перешкоджав органу досудового розслідування, не ухилявся від здійснення процесуальних дій, надав викривальні покази та активно співпрацює з органом досудового розслідування, сприяючи розкриттю кримінального правопорушення, а відтак досягненням завдань кримінального провадження.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, такі мають бути підтверджені матеріалами кримінального провадження, зокрема - показаннями свідків, документами, речовими доказами, однак, обґрунтування наявності цих ризиків в клопотанні сторони обвинувачення відсутнє.
Захисник зазначає, що ОСОБА_4 не намагався втекти від органів досудового розслідування під час затримання в порядку ст. 208 КПК України, і коли до нього прибули представники Управління СБ України у Харківській області з метою проведення обшуку - не перешкоджав проведенню процесуальної дії, добровільно видав мобільні телефони та надав паролі від них.
ОСОБА_4 вважається таким, що відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 89 КК України вважається таким, що не має судимості, адже такими визнаються особи, засуджені за вчинення злочину до основного покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, пробаційного нагляду або арешту, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення. А тому посилання на наявність судимості «раніше судимого вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 13.07.2023» не ґрунтується на вимогах закону, адже згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 20 від 14.07.2023 року сплатив штраф у сумі 34 000 грн., відповідно до вказаного вироку.
Таким чином, матеріали кримінального провадження відомостей та доказів на підтвердження наявності намірів переховуватись від слідства не містять, а навпаки, ОСОБА_4 має постійне джерело прибутку та постійне місце мешкання, де майже 10 років проживає в цивільному шлюбі з громадянкою ОСОБА_6 , спільною донькою - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та прийомною донькою - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є дитиною з інвалідністю, що підтверджується нотаріальною заявою ОСОБА_6 . На утриманні ОСОБА_4 , перебуває також його 85-річна мати - ОСОБА_9 , 1942 року народження.
Також, ОСОБА_4 , займає активну громадянську позицію щодо підтримки Збройних Сил України та ТЦК та СП, за що має нагороди та подяки, і саме цим фактом користувався один із фігурантів, знаючи про дружні стосунки ОСОБА_4 , із військовослужбовцями різних військових формувань.
Щодо твердження, що ОСОБА_4 , буде намагатись впливати на свідчення свідків у кримінальному провадженні є лише припущенням, яке не підтверджено жодним належним та допустимим доказом, а відповідно до матеріалів клопотання до нього слідчим було додано інформацію про всіх «учасників» кримінального провадження із зазначенням їх анкетних даних, проте станом на час розгляду клопотання до нього не долучено будь-яких заяв щодо вчинення спроб спілкуватись із вказаними особами.
В судовому засіданні 14.08.2025 слідчим суддею було зроблено низку зауважень прокурору щодо не проведення у вказаному кримінальному провадженні протягом двох місяців будь-яких слідчих дій щодо інших фігурантів.
Щодо ризику, що ОСОБА_4 може продовжити скоєння кримінальних правопорушень, в клопотанні не зазначалось, які саме обставини свідчать про існування вказаного ризику.
Вказане свідчить, що останній не має наміру переховуватись від будь-кого, та вважається таким, що відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 89 КК України вважається таким, що не має судимості, адже такими визнаються особи, засуджені за вчинення злочину до основного покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, пробаційного нагляду або арешту, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення.
При цьому, навіть припущення про можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, або ж продовження злочинної діяльності є безпідставними та взагалі неумісними, адже відомостей про судимості, які б могли свідчити про злочинний спосіб життя підозрюваного - відсутні, на обліках у психіатра чи нарколога не перебуває.
Враховуючи все викладене, спрямованість ризиків у майбутнє, не означає, що сторона обвинувачення звільняється від обов'язку доведення вірогідності їх настання, а таке доведення може ґрунтуватись на припущенні та на теорії ймовірності. В даному випадку мова йде про позбавлення особи свободи, що є суттєвим обмеженням права на особисту недоторканність, а тому має бути підтверджене неспростованими доказами, які у своїй сукупності свідчитимуть, що особа має наміри переховуватись, впливати на свідків та ін.
Тобто, прогностичний характер ризиків, стосується не суб'єктивної можливості їх настання в майбутньому, а безпосередньо намірів та поведінки особи щодо якої встановлюється їх наявність, її ставлення до свого процесуального статусу. А тому, обов'язок сторони обвинувачення, який полягає в доведенні наявності ризиків перед судом, полягає в наданні до суду компрометуючих доказів саме стосовно особи підозрюваного, які в своїй сукупності будуть свідчити про те, що особа дійсно має намір та бажає втілити ризики закріплені в ст. 177 КПК України в реальність.
На переконання сторони захисту, ризики визначені ст. 177 КПК України, на які посилалася сторона обвинувачення не віднайшли свого об'єктивного підтвердження, а клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, взагалі не містить обґрунтування неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів, у зв'язку із чим, в його задоволенні слід відмовити на підставі ч. 2 ст. 194 КПК України.
Будь-яких доказів того, що з моменту повідомлення про підозру по день розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, ОСОБА_4 намагався зв'язатись з будь-ким із осіб, зазначених в повідомленні про підозру чи іншими свідками, які підозрюваному відомі з матеріалів, долучених до клопотання про застосування запобіжного заходу.
У зв'язку з вищевикладеним, сторона захисту просить змінити обраний запобіжний захід.
Захисник у судовому засіданні уточнила прохальну частину клопотання, а також пояснила, що її підзахисний має статус внутрішньо-переміщеної особи. На підтвердження зазначених у промові аргументів в порядку долучення надала відповідні документи до матеріалів клопотання. Також просила зважити на вкрай незадовільний стан свого підзахисного у зв'язку з двома перенесеними інсультами.
Підозрюваний у судовому засіданні позицію свого захисту підтримав. У судовому засіданні підтвердив намір продовжувати свою співпрацю з органом досудового розслідування.
Вказана обставина свідчить, що завдання кримінального провадження зможуть бути досягнуті.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив. Вважає, що на сьогоднішній день ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися. Зазначив, що підозрюваний має паспорти громадянина України для виїзду за кордон, ще не всі документи в рамках кримінального провадження вилучено, можуть з'явитися нові свідки в світлі того, що лише 21.08.2025 підозрюваний ОСОБА_4 надав викривальні показання. Не вважає, що стан здоров'я підозрюваного унеможливлює продовження застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив також врахувати, що стосовно підозрюваного мало місце питання притягнення до кримінальної відповідальності, проте на сьогоднішній день незняті чи непогашені судимості відсутні. Також прокурор просив звернути увагу, що допит підозрюваного, який мав місце 21.08.2025, проведений старшим оперуповноваженим в ОВС ПВБ в Харківській області, який не мав повноважень його проводити.
Захисник пояснила, що була присутня під час проведення обох допитів: 04.07.2025 та 21.08.2025. Оперативний співробітник проводив допит, діючи в межах доручення слідчого.
Заслухавши захисника, підозрюваного та прокурора, дослідивши матеріали клопотання, а також надані прокурором в судовому засіданні матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що в провадженні слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області знаходиться кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР № 22024220000001107 від 23.10.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 114-1 та ч. 1 ст. 369-2 КК України, в якому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
19.06.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
19.06.2024 ОСОБА_4 затриманий слідчим УСБУ в Харківській області в порядку ст. 615 КПК України.
20.06.2024 стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 17.08.2025.
14.08.2025 ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 19.09.2025.
У відповідності до приписів частини першої та другої статті 12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом; кожен, кого затримано через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення або інакше позбавлено свободи, повинен бути в найкоротший строк доставлений до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, іншого позбавлення свободи та подальшого тримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, зокрема, майновий стан підозрюваного, обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 184 КПК України, в ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2,258-258-6,260,261,402-405,407,408,429,437-442 Кримінального кодексу України.
Так, адвокатом у клопотанні про зміну запобіжного заходу порушується питання зміни застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Слідчий суддя, перш за все, враховує, що як сторона захисту, так і сторона обвинувачення не ставили під сумнів факти того, що на час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу продовжують існувати ризики та обставини, в силу наявності яких до підозрюваного ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Сторонами захисту та обвинувачення також не ставили під сумнів той факт, що інший запобіжний захід, не пов'язаний з обмеженням права особи (підозрюваного) вільно пересуватись (домашній арешт, особисте зобов'язання, порука) не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та попередити можливе настання негативних наслідків у цьому кримінальному провадженні, які були встановлені раніше.
Разом з тим, при розгляді питання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя виходить з того, чи доводить особа, яка подала відповідне клопотання, наявність обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Не визначаючи розмір застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя послався на вчинення кримінального правопорушення під час дії воєнного стану і відсутність даних щодо неможливості ОСОБА_4 за станом здоров'я та віком перебувати під вартою.
Не ставляючи під сумнів висновки суду при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу, наразі слідчий суддя враховує обставини, які доведені стороною захисту щодо зменшення ризиків та впливають на виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Наразі встановлено, що ОСОБА_4 відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 89 КК України вважається таким, що не має судимості.
З цього приводу Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в постанові від 21 серпня 2024 року у справі № 127/16102/23 вказав, врахування погашеної чи знятої судимості під час вирішення будь-яких питань, у тому числі й в разі складання характеристики особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості та є неприпустимим.
Підозрюваного ОСОБА_4 було двічі допитано в межах кримінального провадження, де під час допиту останній одразу ж визнав свою провину в пред'явленому йому повідомленні про підозру та виявив бажання співпрацювати з органом досудового розслідування в частині викриття незаконної діяльності інших осіб, яких було задокументовано працівниками СБ України.
Слідчий суддя в судовому засіданні просив процесуального керівника перевірити підставність проведених допитів на предмет компетенції службової особи.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підозрюваний не перешкоджав органу досудового розслідування, не ухилявся від здійснення процесуальних дій, надав викривальні покази та активно співпрацює з органом досудового розслідування, сприяючи розкриттю кримінального правопорушення.
ОСОБА_4 має постійне джерело прибутку та постійне місце мешкання, де майже 10 років проживає в цивільному шлюбі з громадянкою ОСОБА_6 , спільною донькою - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та прийомною донькою - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є дитиною з інвалідністю, що підтверджується нотаріальною заявою ОСОБА_6 . На утриманні ОСОБА_4 , перебуває також його 85-річна мати - ОСОБА_9 , 1942 року народження.
Також, ОСОБА_4 займає активну громадянську позицію щодо підтримки Збройних Сил України та ТЦК та СП, за що має нагороди та подяки, і саме цим фактом користувався один із фігурантів, знаючи про дружні стосунки ОСОБА_4 , із військовослужбовцями різних військових формувань.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід змінити, визначивши розмір застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
За змістом ч.ч. 4-5 вказаної статті розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі (рішення GAFA v. MALTA, № 54335/14).
Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, вчиненого під час воєнного стану, на ризики, передбачені ст.177 КПК України і визначені в ухвалі слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням висновків, викладених вище в цій ухвалі, враховуючи характеризуючі дані про особу підозрюваного, його матеріальний стан та сімейний стан, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400, 00 грн, зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
На думку слідчого судді, застава у меншому розмірі не дозволить забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні, оскільки саме це є основною метою застосування запобіжного заходу.
На підставі наведеного вище, беручи до уваги загальні засади кримінального провадження, з метою досягнення його завдань в рамках належної правової процедури, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання сторони захисту підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 176-178, 179, 182, 183, 194, 201, 206, 309, 395 КПК України, слідчий суддя-
постановив:
Клопотання задоволити.
Обраний підозрюваному у кримінальному провадженні № 22024220000001107 від 23.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави змінити на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суму застави протягом дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 копійок, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, отримувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача: 26281249, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО отримувача: 820172, призначення платежу: застава згідно ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 15.09.2025 у справі № 643/14599/25 (провадження 1-кс/643/4859/25) відносно ОСОБА_4 .
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».
При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; не відлучатись за межі Харківської та Полтавської областей без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід Держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід Держави, слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Застава, не звернена у дохід Держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 19.09.2025 о 15:05.
Слідчий суддя ОСОБА_1