Справа № 302/1200/25
Провадження № 2/302/481/25
19.09.2025 селище Міжгір'я Закарпатської області
Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого, судді Пухальського С. В.,
секретаря судового засідання Сита Л. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Керита Мар'яна Василівна до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
Позивачка звернулася до суду з позовом, у якому зазначила, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з 13 грудня 2022 року по 23 серпня 2025 року. Від шлюбу у сторін народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося через розбіжності у поглядах на сімейне життя та ведення спільного господарства.
З часу розірвання шлюбу відповідач не надає кошти на утримання дитини, не цікавиться її фізичним та духовним розвитком, ухиляється від виконання батьківських обов'язків щодо утримання та виховання доньки.
Позивачка здійснює догляд і виховання дитини самостійно, у зв'язку з чим їй важко забезпечувати потреби дитини без сторонньої допомоги. Водночас відповідач має матеріальну можливість брати участь у утриманні дитини, але не виконує свій батьківський обов'язок добровільно та належним чином, що змушує позивачку звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.
На підставі викладеного, позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини у твердій грошовій сумі 4 000,00 грн щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 9 084,00 грн.
Ухвалою суду від 25 серпня 2025 року по справі відкрито провадження, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивачки - адвокат Керита М. В. подала заяву, в якій висловила прохання розглядати справу без її участі та участі довірительки, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач повідомлявся про дати, час та місце розгляду справи шляхом спрямування за останнім відомим місцем проживання судових повісток, а також шляхом розміщення виклику у судове засідання на офіційному веб-сайті Судової влади України.
Оскільки зі сторони позивача не вбачається заперечень проти заочного розгляду справи, а відповідач належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позов підлягає задоволенню з огляду на такі обставини.
Судом встановлено, що з 13.12.2022 сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано на підставі рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23.07.2025 у справі № 302/670/2 (а.с.7, 8).
Від спільного шлюбу сторони мають малолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.6).
Згідно зі статтею 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини 3 статті 181, частини 1 статті 182 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи наведені норми закону та фактично встановлені обставини справи, зокрема те, що відповідач є працездатною особою (доказів протилежного суду не надано), вік дитини, а також розмір прожиткового мінімуму, встановлений Законом України «Про Державний бюджет на 2025 рік» для дитини відповідного віку, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 4000,00 грн щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Визначений розмір аліментів суд вважає співмірним потребам дитини та таким, що відповідає засадам розумності і добросовісності. Також встановлений розмір не суперечить доказам та обставинам, наявним у матеріалах справи.
Статтею 59 Конституції України закріплено право кожного на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За змістом частини 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Із положень статті 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, у разі задоволення позову покладаються на позивача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Інтереси позивача представляє адвокат Керита Мар'яна Василівна, яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльність № 21/710.
Звертаючись до суду, позивачка згідно вимог статті 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначила про розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 9 084,00 грн, на підтвердження понесення яких до позовної заяви долучено: попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, акт приймання-передачі надання послуг від 21 серпня 2025 року, відповідно до якого адвокат Керита М. В. займалася підготовкою позовної заяви щодо стягнення з відповідача аліментів, вартість наданих послуг складає 9 084,00 грн, квитанція про оплату (а.с. 13-16).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Враховуючи обсяг та характер наданих представником позивачки - адвокатом Керітою М.В., послуг, співмірність суми заявленого гонорару зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом, а також задокументований перелік наданих послуг, суд доходить висновку про часткове стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу.
Суд вважає обґрунтованою до стягнення суму 7 570,00 грн, яка розрахована відповідно до попереднього кошторису, за вирахуванням витрат на участь у судовому засіданні, оскільки судовий розгляд відбувся за відсутності представника позивачки.
При цьому відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не подав до суду заперечень щодо розміру заявлених позивачкою судових витрат, які підлягають стягненню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України та враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі, встановленому на день подання позову, - 1 211,20 грн.
На підставі статей 4, 10-13, 19, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-283, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 серпня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 570,00 грн (сім тисяч п'ятсот сімдесят гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень та 20 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу позивачем до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо на нього не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Пухальський С. В.