Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 2-а/641/107/2025 Справа №641/3121/25
18 вересня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Онупко М.Ю.,
за участю секретаря Кисіль О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 по справі про адміністративне правопорушення № 3311 від 21.04.2025 р., відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно нього, було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 3311 від 21.04.2025 р., якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та застосовано штраф у розмірі 17000 грн. за порушення вимог ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: відмовився від отримання направлення на проходження медичного огляду. Виходячи зі змісту оскаржуваної постанови його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та застосовано штраф у розмірі 17000,00 грн. за порушення вимог ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: відмовився від отримання направлення на проходження медичного огляду.
Крім того вказав, що в оскаржуваній постанові було зазначено, про те, що за рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою визначення придатності до військової служби було видано ОСОБА_1 направлення від 21.04.2025р. № МВ/867 на проходження медичного огляду, але останній відмовився від отримання направлення на проходження медичного огляду. Однак, вказане твердження не відповідає дійсним обставинам, оскільки 21.04.2025 року він добровільно з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 де було вручене направлення на проходження медичного огляду від 21.04.2025р. № МВ/867 та Картку обстеження та медичного огляду, які він отримав.
З вищевказаною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою, а тому він був вимушений звернутися з позовом до суду.
Ухвалою суду від 01.05.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Представник позивача Межирицький А.О.у судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просив задовольнити позов.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 до судового засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності приходить до наступного.
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП № 577 від 21.04.2025 року вбачається, що вказаний протокол був складений відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , задеклароване/зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України, права та обов'язки згідно ст. 268 КУпАП, та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 17 год. 00 хв. 21.04.2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , кабінет № 31, про що свідчить підпис особи та дата «21.04.2025 року». В графі вищевказаного протоколу «пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності» вказано наступне: «не маю додаткових документів».
Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП про адміністративні правопорушення № 3311 від 21.04.2025 року, позивача по справі притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Згідно до змісту вищевказаної постанови 21.04.2025 о 17 год. 00 хв. по прибуттю ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 АДРЕСА_2 , у період дії правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президента України № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 (зі змінами), під час проведення загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 (зі змінами) та дії особливого періоду, було встановлено факт порушення ОСОБА_1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами), а саме, 21.04.2025 року згідно вимог частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами), за рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою визначення придатності до військової служби, було видано ОСОБА_1 направлення від 21.04.2025 № МВ/867 на проходження медичного огляду. але останній відмовився від отримання направлення та проходження медичного огляду. Своїми діями ОСОБА_1 в особливий період, який настав в Україні з моменту оголошення Президентом України часткової мобілізації (Указ від 17.03.2014 року № 303/2014) та діє на сьогодні, порушив вимоги частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами), чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1Кодексу України про адміністративне правопорушення. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 в особливий період, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП, керуючись статтями 235, 278, 283, 284 КУПАП постановлено накласти на останнього штраф в розмірі 17 000 грн.
Відповідно до акту про відмову від проходження медичного огляду військово-лікарської комісії від 21.04.2025 року ОСОБА_1 відмовився в присутності офіцера МВ, від отримання та проходження медичного огляду військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби, у зв'язку із призовом на військову службу, та поставити особистий підпис на коренці направлення на лікарську комісію, виданих військовозобов'язаним, у зв'язку «сьогодні не готовий проходити».
Крім того згідно акту відмови від отримання повістки від 21.04.2025 року вбачається, що під час здійснення оповіщення ОСОБА_1 відмовився від отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку «сьогодні не готовий прибути». Текст повістки про явку на 09 год. 50 хв. 21.04.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідачем до суду було надано копію журналу реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, виданих військовозобов'язаним для проходження медичного огляду, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , 1981 р.н., отримав 21.04.2025 року направлення на військово-лікарську комісію, про що за №867 міститься запис про отримання останнім відповідних документів та проставлено підпис про їх отримання.
Згідно із ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена з дотриманням вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 268 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про оборону України, особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно із Указом Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі по тексту - Порядок №560), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.
Порядок №560 визначає процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів;процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби (пункт 1).
Відповідно до п. 74 Порядку №560резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України)).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією № 3.
Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.
Згідно із п. 3 розд. ІІ Інструкції № 3, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п. 6 розд. ІІ Інструкції № 3, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Згідно із ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Примітки ст. 210 КУпАП, положення статей 210,210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Судовим розглядом встановлено, що оскаржуваною постановою про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову від отримання направлення та проходження медичного огляду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Однак, дані які зазначені в оскаржуваній постанові суперечать даним, які зазначено в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, виданих військовозобов'язаним для проходження медичного огляду ОСОБА_1 , згідно до якого позивач отримав 21.04.2025 року направлення на військово-лікарську комісію про що свідчить особистий підпис позивача у вказаному журналі.
Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (в подальшому Порядок № 1487).
Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 14 лютого 2008 року у справі Кобець проти України зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем допущено неповноту розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, та оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Відповідно до статті 139 КАС України у зв'язку із задоволенням позову суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат по сплаті судового збору у сумі 484,48 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову № 3311 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 21.04.2025 року відносно ОСОБА_1 .
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.
Стягнути на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя - М. Ю. Онупко